Справа № 420/37961/25
21 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 19.05.2025 року № 3474949-2408-1511-UA51060030000044366 про сплату орендної плати з фізичних осіб на суму 67778,89 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.05.2025 року Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до пункту 286 розділу ХІІ Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №3474949-2408-1511-UA51060030000044366 була визначена позивачу сума податкового зобов'язання у вигляді орендної плати у розмірі 67 7787, 89 грн. Не погодившись із вказаним податковим повідомленням рішенням, 26.08.2025 року позивач направив на адресу Державної податкової служби України (копія була направлена до ГУ ДПС в Одеській області) скаргу б/н щодо скасування ППР. 29.10.2025 року позивач отримав рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги №30825/6/99-00-06-01-02-06 від 24.10.2025 року, згідно якого ППР Головного управління Державної податкової служби в Одеській області була залишена без змін, а скарга ОСОБА_1 - без задоволення. За результатами розгляду скарги відповідач зазначив, що орендна плата була нарахована позивачу за 2025 рік на підставі дійсного договору оренди землі №307/2024 від 23.07.2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та Болградською міською радою відносно земельної ділянки площею 0,2099 га, кадастровим номером 5121410100:02:003:0479, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та підстав для скасування рішення не вбачається. Позивач вважає податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 19.05.2025 р. №3474949-2408-1511-UA51060030000044366 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що 14.05.2024 року він на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 25509, виданого 14.05.2024 року приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Агбун М.Г., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 73120548 від 14.05.2024 р., отримав право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю, загальною площею 542,5 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Ставши власником нерухомого майна, ОСОБА_1 звернувся до Болградської міської ради для здійснення реконструкції нежитлової будівлі в житлову, та оформлення права власності на земельну ділянку. Після перемовин з цього питання, сторони домовились про укладання договору оренди з наступним викупом земельної ділянки.
23.07.2024 року між ОСОБА_1 (Орендар) та Болградською міською радою (Орендодавець) був укладений договір оренди №307/2024, згідно якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренду) земельну ділянку для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з кадастровим номером 5121410100:02:003:0479, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно пункту 5 Договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання договору становить: 480 620,56 грн. Відповідно до пункту 9 Договору оренди, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права. Пунктом 11 Договору оренди передбачений розмір орендної плати, а саме, 9% від нормативної грошової оцінки земель, що становить 43 255,85 грн. на рік, визначивши, що орендна плата сплачується з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Також згідно з пунктом 12 Договору оренди, обчислення орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Пункт 17 Договору оренди визначено цільове призначення земельної ділянки 03.15 будівництво та обслуговування інших будівель громадської забудови.
Позивач вказує, що укладений між ОСОБА_1 та Болградською міською радою договір оренди землі №307/2024 від 23.07.2024 р. встановив певні умови, виконання яких обумовлює початок сплати орендної плати. Згідно умов договору оренди, право оренди виникає з моменту державної реєстрації речового права у відповідному реєстрі; орендна плата сплачується з дня виникнення права користування земельною ділянкою, тобто з дня державної реєстрації такого права. На теперішній час договір оренди землі №307/2024 від 23.07.2024 р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не зареєстрований, право оренди не зареєстроване, що підтверджується витягом з відповідного реєстру (номер інформаційної довідки 450131081 від 31.10.2025 р.). Позивач зауважує, що сторони Договору оренди земельної ділянки (Болградська міська рада та ОСОБА_1 ) погодили в пункті 11 Договору умову про те, що орендна плата сплачується з дня виникнення права користування земельною ділянкою, що відповідно до ст. 125 ЗК України, виникає з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки. Оскільки право оренди земельної ділянки у нього не виникло в силу закону (статті 125 Земельного кодексу України), так як державна реєстрація права оренди земельної ділянки не відбулася та землекористування на правовому титулі оренди у позивача відсутнє, позивач не може вважатися платником орендної плати, у тому числі в розумінні п. 11 Договору оренди.
Також позивач вказує, що 08.08.2025 на підставі рішення Болградської міської ради №3025- VIII від 26.06.2025 відбулася зміна виду цільового призначення спірної земельної ділянки, з реєстрацією відповідних змін у Державному земельному кадастрі. Отже з 08.08.2025 код виду цільового призначення змінився з 03.15 (хоча у ППР код 03.15 застосовується у розрахунку за весь 2025 рік) на 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд зі ставкою орендної плати 3% відповідно до рішення Болградської міської ради №1177-VIII від 30.06.2022 «Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки на території Болградської територіальної громади в Одеській області»; зі ставкою земельного податку 0,5% відповідно до рішення Болградської міської ради №1176-VIII від 30.06.2022 «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на території Болградської територіальної громади Одеської області».
Відтак, позивач уважає, що ППР, яким йому нараховано податкове зобов'язання з орендної плати за землю, є повністю безпідставним та протиправним, оскільки право оренди на земельну ділянку з кодом 03.15 не зареєстровано за позивачем, тому в силу ст. 125 Земельного кодексу та п. 11 Договору оренди, у нього не виникло право користування земельною ділянкою на підставі оренди, внаслідок чого не виник й обов'язок зі сплати орендної плати. Договір оренди на земельну ділянку 5121410100:02:003:0479 з кодом використання 02.01 відсутній. Отже, оскільки право оренди не було зареєстровано у державному реєстрі речових прав, у позивача не виникло право оренди земельної ділянки і як наслідок не виникло обов'язку щодо сплати орендної плати.
Ухвалою від 17.11.2025 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/37961/25, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
28.11.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що пунктом 288.1 ст. 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Згідно із п. 288.4. ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Відповідно до п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу. Згідно п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п.285.1 ст. 285 ПК України). Згідно п. 286.1 ст. 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є: а) дані державного земельного кадастру; б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); r) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних· часток (паїв); д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паі); е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Відповідно з п. 286.5 ст. 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами ( за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку. Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо: розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 цієї статті; розміру ставки земельного податку; нарахованої суми плати за землю. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Болградською міською радою листом від 24.04.2025 №0003К/02-12/25/910 надано перелік орендарів, з якими укладено договори оренди на землі комунальної власності на території Болградської міської ради Одеської області, згідно якого ОСОБА_2 на підставі договору оренди №307/2024 від 23.07.2024 є орендарем земельної ділянки площею 0,2099 га, кадастровим номером 5121410100:02:003:0479, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , нормативною грошовою оцінкою (далі-НГО) земельної ділянки у розмірі 753 098,81 грн., орендною платою- 9 % від НГО. Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено нарахування позивачу орендної плати за землю з фізичних осіб за 2025 року та винесене ППР від 19.05.2025 № 3474949-2408-1511-UA51060030000044366 про визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 67 778,89 грн. Надання пільги по сплаті орендної плати з фізичних осіб згідно ст. 288 ПК України не передбачено. Позивачем була подана скарга фізичною особою ОСОБА_1 від 26.08.2025 б/н (вх. ДПС № 3842/С/6 від 27.08.2025) на оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.05.2025 № 3474949-2408-151 l-UA51060030000044366. Державна податкова служба України розглянула зазначену скаргу та прийняла рішення №30825/6/99-00-06-01-02-06 від 24.10.2025, яким залишила ППР № 3474949- 2408-151 l- НОМЕР_1 без змін, а скаргу - без задоволення. З огляду на викладене, відповідач уважає, що податкове повідомлення - рішення від 19.05.2025 № 3474949-2408-151 l-UA51060030000044366 прийнято законно та обґрунтовано.
01.12.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач наголошує, що з аналізу норм ПК України та ЗК України слідує, що договір оренди є підставою для нарахування орендної плати, однак, момент (строк) виникнення обов'язку землекористувача (орендаря) зі сплати плати за землю у формі орендної плати визначений п.п. 287.1 ПК України - з дня виникнення права користування земельною ділянкою, що, відповідно до ст. 125 ЗК України означає, з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки. Оскільки право користування (оренди) земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права оренди в порядку Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Окрім зазначеного нормативно-правового регулювання строку виникнення обов'язку орендаря зі сплати орендної плати, сторони Договору оренди земельної ділянки (Болградська міська рада та ОСОБА_1 ) також погодили в пункті 11 Договору умову про те, що орендна плата сплачується з дня виникнення права користування земельною ділянкою, що відповідно до ст. 125 ЗК України, виникає з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки. Визначення сторонами договору строку оплати орендної плати у п. 11 Договору відповідає як положенням чинного законодавства, так і принципу свободи договору в частині визначення його умов. Позивач наполягає на тому, що оскільки право оренди земельної ділянки не зареєстровано за позивачем, тому в силу ст. 125 Земельного кодексу та п. 11 Договору оренди, у нього не виникло право користування земельною ділянкою на підставі оренди, внаслідок чого не виник й обов'язок зі сплати орендної плати за землю.
Також у відповіді на відзив на позовну заяву позивачем заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою від 02.12.2025 року суд задовольнив клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін. Призначив судове засідання в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення на 23.12.2025 року.
Позивач у судових засіданнях підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представники відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні 23.12.2025 року суд з'ясував думку учасників справи щодо продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 23.12.2025 року, суд задовольнив клопотання учасників справи та на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
14.05.2024 року Болградською міською територіальною громадою в особі Болградської міської ради (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) за результатами електронного аукціону, оформленого протоколом про результати електронного аукціону № SPD001-UA-20240401-27632 від 09.04.2024 року, який затверджений протоколом № 17 засідання Органу приватизації комунальної власності Болградської міської ради VIIІ скликання від 17.04.2024 року, укладено договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації нежитлової будівлі (крім акцій, частки), за результатами електронного аукціону (в тому числі з умовами, без умов, із зниженням стартової ціни, за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій, повторного за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій), за умовами якого Болградська міська територіальна громада в особі Болградської міської ради зобов'язується передати у власність ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 , прийняти об'єкт малої приватизації літера А, А1, ц/п - нежитлова будівля, літера Б нежитлова будівля, літера В нежитлова будівля, літера Г вбиральня, літера Д сарай, літера Е навіс, літера Ж погріб, загальною площею 542,5 кв.м., надвірні споруди за № 1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та розташовані на земельній ділянці Болградської міської ради, Болградська ОТГ, Болградського району, Одеської області, кадастровий номер 5121410100:02:003:0479, розміром 0,2099 га, а продавець зобов'язується прийняти Об'єкт приватизації, виконати визначені в Договорі умови, що підтверджується договором купівлі-продажу об'єкта малої приватизації нежитлової будівлі (крім акцій, частки), за результатами електронного аукціону (в тому числі з умовами, без умов, із зниженням стартової ціни, за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій, повторного за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій) від 14.05.2024 року, посвідченим приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Агбун М.І., зареєстрованим в реєстрі за № 2550 (договір розміщено за посиланням https://prozorro.sale/planning/RES001-UA-20240514-20000/).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав №378491602 право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 542,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за позивачем зареєстроване 14.05.2024 року.
23.07.2024 року між Болградською міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оренди землі №307/2024 (далі по тексту Договір), за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренду) земельну ділянку для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з кадастровим номером 5121410100:02:003:0479, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 1 Договору).
Відповідно до пунктів 2-5 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2099 га, (за земельними угіддями: капітальна одноповерхова - 0,0624 га, капітальна одноповерхова - 0,0082 га, капітальна одноповерхова -0,0008 га, капітальна одноповерхова - 0,0021 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,1364 га).
На земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна: нежитлова будівля.
Земельна ділянка передається в оренду: без будівель та споруд.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить: (кадастровий номер - 5121410100:02:003:0479) 480620,56 грн. (чотириста вісімдесят тисяч шістсот двадцять гривень, 56 коп.).
Пунктами 8, 9 договору передбачено, що Договір укладено на 49 (сорок дев'ять) років.
Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладання. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.
Згідно пункту 11 Договору, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 9 % від нормативної грошової оцінки земель, що становить у сумі 43 255,85 грн. (сорок три тисячі двісті п'ятдесят п'ять гривень, 85 коп.) на рік.
Орендна плата сплачується з дня виникнення права користування земельною ділянкою.
Пунктом 12 договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Відповідно до пункту 14 Договору, розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених п. 16 цього Договору;
- зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;
- зміни нормативно грошової оцінки земельної ділянки;
- зміни ставок орендної плати, визначених відповідним рішенням міської ради;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;
- в інших випадках, передбачених законом.
Згідно пункту 16 Договору, земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.
Пунктом 17 договору передбачено, що цільове призначення земельної ділянки 03.15 будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.
Зміни цільового призначення земельної ділянки можлива тільки після відповідного рішення Болградської міської ради, прийнятого у встановленому законом порядку на підставі розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Державна реєстрація Договору оренди проведена не була, що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер 450131081 від 31.10.2025 року.
27.01.2025 року проведено нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5121410100:02:003:0479, яка склала 753098,81 грн., що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.08.2025 року № НВ-1400515032025.
Болградською міською радою листом від 24.04.2025 №0003К/02-12/25/910 надано до Головного управління ДПС в Одеській області перелік орендарів, з якими укладено договори оренди на землі комунальної власності на території Болградської міської ради Одеської області, зокрема, щодо укладеного з позивачем договору.
Контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 19.05.2025 року №3474949-2408-1511-UA51060030000044366, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , вид цільового призначення (03.15) для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, кадастровий номер 5121410100:02:003:0479, за податковий період 2025 рік на суму 67778,89 грн.
Відповідно до детального розрахунку орендної плати з фізичних осіб за 2025рік річна сума податкового зобов'язання з орендної плати за землю склала 67778,89 грн (753098,81 * 9% = 67778,89 грн, а саме: 753098,81 грн - нормативна грошова оцінка по орендній платі за земельну ділянку; 9% - розмір ставки орендної плати за землю).
Рішення Болградської міської ради №3025-VIII від 26.06.2025 року «Про затвердження землевпорядної документації щодо земельної ділянки площею 0,2099 га (кадастровий номер 5121410100:02:003:0479), місце розташування: Одеська область, Болградський район, м. Болград, вулиця Інзовська, 205, та зміни цільового призначення зазначеної земельної ділянки», затверджено землевпорядну документацію «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кад. номер 5121410100:02:003:0479, цільове призначення якої із земель для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови змінюється на землі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 (в межах населеного пункту)», щодо земельної ділянки площею 0,2099 га (кадастровий номер 5121410100:02:003:0479), місце розташування: АДРЕСА_1 ; змінено цільове призначення земельної ділянки комунальної власності площею 0,2099 га (кадастровий номер 5121410100:02:003:0479) для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови змінюється на землі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування: АДРЕСА_1 .
На вказане податкове повідомлення рішення позивачем була подана скарга до Державної податкової служби України від 26.08.2025 року б/н (вх. ДПС № 3842/С/6 від 27.08.2025).
Державна податкова служба України розглянула зазначену скаргу та прийняла рішення №30825/6/99-00-06-01-02-06 від 24.10.2025 року, яким залишила податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 19.05.2025 року №3474949-2408-1511-UA51060030000044366 без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» від 19.05.2025 року №3474949-2408-1511-UA51060030000044366, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 14.1 статті 14 ПК України визначено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) (підпункт 14.1.72); землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73); земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (підпункт 14.1.74); плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147).
Згідно з пунктом 269.1 статті 269 ПК України платники земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (підпункт 269.1.1); землекористувачі (підпункт 269.1.2).
Відповідно до підпунктів 270.1.1 та 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Отже, використання землі є платним, плата за землю справляється у формі орендної плати або земельного податку. Платниками орендної плати є виключно орендарі земельної ділянки, а платниками земельного податку - власники земельних ділянок та/або землекористувачі.
Згідно з п.284.1 ст. 284 ПК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Відповідно до ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Підпунктом 288.1.1 пункту 288.1 статті 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до абзацу 1 пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Нормами пункту 288.5 цієї статті, як у редакції до внесення змін Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, так і після набрання цим Законом законної сили, законодавцем встановлені мінімальну та максимальну граничні межі розміру орендної плати, незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.
Частиною 1 статті 210 ЦК України встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» №161-XIV від 6 жовтня 1998 року (далі також - Закон №161-XIV).
Згідно зі статтею 6 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі - Закон № 161-XIV) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до статті 14 Закону №161-XIV договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.
Об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (стаття 17 Закону №161-XIV).
Статтею 21 Закону № 161-XIV встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 27 Закону № 1952-IV встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва або майбутній об'єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
Таким чином, набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.
Такий зміст правового регулювання вищевказаних норм відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 18 грудня 2013 року у справі №6-127цс13, від 18 січня 2017 року у справі№ 532/129/16-ц.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації, з якої договір набуває чинності.
Разом з тим, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пункт 287.6 статті 287 ПК).
У частинах першій та другій статті 120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.
За частиною третьою статті 7 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року №161-XIV У разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта на праві оренди, до набувача такого об'єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об'єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 120 Земельного кодексу України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об'єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються.
Зазначені норми права дають можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об'єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов'язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.
У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов'язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.
Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Відповідно з моменту набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, обов'язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об'єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 8 червня 2016 року (справа №21-804а16) та постанові від 12 вересня 2017 року (справа №21-3078а16), а також Верховним Судом у постановах від 31 січня 2018 року (справа №825/308/17), від 19 червня 2018 року (справа №822/2696/17), від 17 грудня 2019 року (справа № 804/4739/16).
Як убачається з матеріалів справи, 23.07.2024 року між Болградською міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оренди землі №307/2024 (далі по тексту Договір), за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренду) земельну ділянку для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з кадастровим номером 5121410100:02:003:0479, яка розташована за адресою: Одеська область, Болградський район, м. Болград, вул. Інзовська, 205 (пункт 1 Договору).
Однак судом встановлено, що державна реєстрація даного договору не відбулась, а отже не виникли права та обов'язки, які ним визначені. Сама по собі наявність підписаного, але не зареєстрованого договору, не створює обов'язку зі сплати саме орендної плати.
Таким чином, нарахування позивачу податкового зобов'язання із орендної плати за землю, виходячи із умов, визначених даним договором, який не набрав чинності, є передчасним та безпідставним.
Позивач не є платником орендної плати у 2025 році з огляду на відсутність чинного договору оренди.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року (справа №812/465/17), від 23 квітня 2019 року (справа №812/371/18), від 13 червня 2019 року (справа №812/466/17), від 18 червня 2019 року (справа №812/778/17), від 25 жовтня 2019 року (справа №812/777/17), від 19 березня 2021 року (справа №812/1198/17 ), від 08 вересня 2022 року (справа №812/1460/16), від 19 січня 2023 року (справа №803/806/17).
Наведена позиція також узгоджується з інформаційним листом Головного управління ДПС в Одеській області, опублікованого на офіційному порталі ДПС 23 травня 2024 (https://od.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/785064.html), у відповідгності до якого «орендна плата сплачується орендарем з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.».
Таким чином, Головне управління ДПС в Одеській області не мала підстав для нарахування позивачу податкового зобов'язання із орендної плати за землю.
Водночас, із установлених судом обставин справи убачається, що 14.05.2024 року Болградською міською територіальною громадою в особі Болградської міської ради (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) за результатами електронного аукціону, оформленого протоколом про результати електронного аукціону № SPD001-UA-20240401-27632 від 09.04.2024 року, який затверджений протоколом № 17 засідання Органу приватизації комунальної власності Болградської міської ради VIIІ скликання від 17.04.2024 року, укладено договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації нежитлової будівлі (крім акцій, частки), за результатами електронного аукціону (в тому числі з умовами, без умов, із зниженням стартової ціни, за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій, повторного за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій), за умовами якого Болградська міська територіальна громада в особі Болградської міської ради зобов'язується передати у власність ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 , прийняти об'єкт малої приватизації літера А, А1, ц/п - нежитлова будівля, літера Б нежитлова будівля, літера В нежитлова будівля, літера Г вбиральня, літера Д сарай, літера Е навіс, літера Ж погріб, загальною площею 542,5 кв.м., надвірні споруди за № 1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та розташовані на земельній ділянці Болградської міської ради, Болградська ОТГ, Болградського району, Одеської області, кадастровий номер 5121410100:02:003:0479, розміром 0,2099 га, а продавець зобов'язується прийняти Об'єкт приватизації, виконати визначені в Договорі умови, що підтверджується договором купівлі-продажу об'єкта малої приватизації нежитлової будівлі (крім акцій, частки), за результатами електронного аукціону (в тому числі з умовами, без умов, із зниженням стартової ціни, за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій, повторного за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій) від 14.05.2024 року, посвідченим приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області Агбун М.І., зареєстрованим в реєстрі за № 2550 (договір розміщено за посиланням https://prozorro.sale/planning/RES001-UA-20240514-20000/).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав №378491602 право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 542,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за позивачем зареєстроване 14.05.2024 року.
Доказів відчуження в 2025 році зазначеного об'єкту нерухомого майна третім особам позивачем не надано.
Позивач фактично користувався відповідною земельною ділянкою у податковому періоді 2025 році, проти чого не заперечує.
Таким чином, позивач є власником нежитлової будівлі, розташованої за зазначеною в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні адресою, внаслідок чого є платником земельного податку, який має визначатись з урахуванням площі земельної ділянки та встановленої для даної ділянки нормативно-грошової оцінки.
Незважаючи на те, що позивач не зареєстрував право користування земельною ділянкою під належною йому на праві власності будівлею, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, обов'язок зі сплати земельного податку виник у позивача з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 серпня 2025 року (справа № 160/27644/23).
Відповідно до підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Пунктом 286.1 статті 286 ПК України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є: а) дані державного земельного кадастру; б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); г) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами пункту 286.5. статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Положеннями пункту 289.1 статті 289 ПК України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Отже, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючим органом на підставі даних ДЗК та з використанням НГО земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку.
Таким чином, контролюючий орган повинен був розрахувати позивачу суму земельного податку за 2025 рік, отримавши відповідні дані щодо нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки від Державного земельного кадастру, що в даному випадку зроблено не було.
Всупереч наведеним законодавчим нормам, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 19.05.2025 року №3474949-2408-1511-UA51060030000044366 на підставі листа Болградської міської ради від 24.04.2025 №0003К/02-12/25/910.
Оскаржуваним рішенням визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов'язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб» за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , вид цільового призначення (03.15) для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, кадастровий номер 5121410100:02:003:0479, за податковий період 2025 рік на суму 67778,89 грн.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що позивач не є платником орендної плати у 2025 році з огляду на відсутність чинного договору оренди, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 19.05.2025 року №3474949-2408-1511-UA51060030000044366, та наявність підстав для задоволення позову.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії»). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії»). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач, заперечуючи проти позову, не довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 19.05.2025 року №3474949-2408-1511-UA51060030000044366.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позивач навів законні й обґрунтовані підстави, а тому наявні правові підстави для задоволення позову
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за звернення до суду з даним позовом, сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Враховуючи викладене, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 968,96 грн. належить стягнути на його користь з Головного управління ДПС в Одеській області.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП: 44069166) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області форми «Ф» від 19.05.2025 року №3474949-2408-1511-UA51060030000044366.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 21.01.2026 року.
Суддя Г.В. Лебедєва