Житомирський апеляційний суд
Справа №275/660/25 Головуючий у 1-й інст. Миколайчук П. В.
Номер провадження №33/4805/17/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Кузнецов Д. В.
22 січня 2026 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Кузнецов Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 08 грудня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 08 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 05.07.2025 о 19 годині 57 хвилин в селищі Брусилів, по вулиці Костьольній, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі за допомогою газоаналізатора АлКонт U8300 - результат огляду 3,15 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, оскільки медичний заклад «Брусилівська лікарня» не входить до переліку медичних закладів, яким надано право на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Крім того, відсутня інформація щодо проходження лікарем тематичного вдосконалення за відповідною програмою згідно законодавством, як передбачено Розділом 3 п.2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція). Посилався на неможливість встановити прізвище лікаря, який проводив огляд, у висновку та акті медичного огляду.
ОСОБА_1 та його захисник двічі в судове засідання не прибули, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи, заяв про відкладення розгляду справи не подавали, про поважність причин неявки не вказували.
Крім того, враховуючи загальний період перебування справи в апеляційному суді та первинне повідомлення про дату засідання з 30.12.2025, особа мала достатньо часу та об'єктивну можливість підготуватися до участі у розгляді справи, звернутися до адвоката, скористатися правом розгляду справи в режимі відеоконференцзв'язку, або подати письмові доповнення до апеляційної скарги на електронну пошту апеляційного суду.
Згідно з частиною 4 статті 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
За таких обставин, з метою недопущення подальшого затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує встановлений законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004, «Пономарьов проти України» від 03.04.2008), і зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч.4, 6 ст.294 КУпАП, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь в апеляційному провадженні справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9а ПДР, є обґрунтованим, узгоджується з фактичними обставинами справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає положенням статей 283, 284 КУпАП.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №382411 від 05.07.2025 вбачається, що 05.07.2025 о 19 годині 57 хвилин в селищі Брусилів, по вулиці Костьольній, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі за допомогою газоаналізатора АлКонт U8300 - результат огляду 3,15 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. (а.с.2).
За змістом п.2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.9а Правил дорожнього руху України, крім вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується: розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.3); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.4); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінням або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість до КНП «Брусилівська лікарня» від 05.07.2025 (а.с.6); копією тесту від 05.07.2025 технічного засобу «Drager Alcotest 6810», результат огляду 2,68% проміле (а.с.7); копіями свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с.8, 10); висновком КНП «Брусилівська лікарня» від 05.07.2025, згідно з яким ОСОБА_1 на момент проведення огляду 05.07.2025 о 21 год. 09 хв. перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с.9); копією акту №34 до медичного висновку від 05.07.2025 (а.с.56); результатами токсикологічного дослідження методом ГХ крові на вміст алкоголю, згідно яких у крові ОСОБА_1 виявлений етиловий алкоголь в концентрації 2,77% проміле (а.с.55); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5150699 від 05.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ним ПДР за ч.5 ст.121 КУпАП (а.с.11); рапортом поліцейського з РПП СПД №1 ВП №1 ЖРУП №2 ГУНП в Житомирській області Яковчука Р. (а.с.12); довідкою про отримання посвідчення водія (а.с.13); довідкою про належність транспортного засобу ОСОБА_1 (а.с.14); довідкою про відсутність адміністративного стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП протягом року (а.с.15), наявним в матеріалах справи відеозаписом (а.с.17).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності і взаємозв'язку та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені і зібрані у визначеному процесуальним законом порядку.
Позиція ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зводиться до твердження про проведення огляду з порушенням вимог ст.266 КУпАП, а саме, що огляд на стан сп'яніння проведений в КНП «Брусилівська лікарня», яка не входить до переліку уповноважених медичних закладів здатних здійснювати огляди водіїв на стан сп'яніння.
Відповідно до ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з п.9 розділу 2 Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до п.2 розділу ІІІ Інструкції огляд водія транспортного засобу на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством.
При перевірці доводів апелянта, та водночас дотримуючись принципу неупередженості та безсторонності, судом була використана загальнодоступна інформація про медичну установу, в якій проводився огляд на стан алкогольного сп'яніння, та із мережі Інтернет з офіційних сайтів закладів охорони здоров'я встановлено, що наказом заступника начальника управління Житомирської обласної державної адміністрації №1625 від 19.11.2018 затверджено перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв у Житомирській області.
Відповідно до п.4 Переліку до закладів охорони здоров'я, що мають право проводити огляд включено Комунальну установу «Брусилівська центральна районна лікарня», назва якої змінена 01.03.2019 на КНП «Брусилівська лікарня».
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що зазначений у висновку медичний заклад КНП «Брусилівська лікарня», не включений до Переліку закладів охорони здоров'я області, яким надано право проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, та загальнодоступною інформацією з мережі Інтернет, а огляд ОСОБА_1 проводився в закладі охорони здоров'я, що входить до Переліку закладів охорони здоров'я, що мають право проводити такий огляд.
Непереконливими є доводи водія про незаконність наданого медичного висновку о результатах його огляду у зв'язку із відсутністю інформації про проходження лікарем тематичного вдосконалення.
З цього приводу суд відзначає, що із наявного в матеріалах справи листа КНП «Брусилівська лікарня» від 20.11.2025 №550/06 не слідує того факту, що лікар, яким було складено Висновок №34 від 05.07.2025р., не пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою. Зазначений лист не містить жодного твердження про відсутність факту проходження тематичного удосконалення, або інших відомостей, які дозволяють дійти такого висновку.
При цьому стороною захисту так само не долучено до матеріалів справи відповіді на адвокатський запит від 19.09.2025 №б/н із тим колом питань, відповідь на які запитувалось судом у даній установі. Будь-яких негативних відповідей чи інформації про не проходження лікарем тематичного удосконалення за відповідною програмою або його некомпетентність до суду надано не було.
За наведених умов, аргументи захисту про не проходження лікарем тематичного удосконалення не підтверджені матеріалами справи, а є лише припущенням сторони захисту.
В доповнення до цього слід відзначити, що пунктом 14 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року передбачено право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду.
Водночас, під час апеляційного розгляду справи встановлено, що лікарський висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 34 від 05.05.2025 року з підстав його неповноти або неправильності чи недостатньої кваліфікації лікаря апелянтом не оскаржувався, та дії працівників медичного закладу у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 не оспорював.
Суд зауважує, що розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюється судом на засадах диспозитивності й змагальності згідно статті 129 Конституції України, а тому суд не має повноважень здійснювати самостійне збирання доказів на користь будь-якої зі сторін провадження. Така позиція суду узгоджується із сталими висновками ЄСПЛ у подібних справах «Малофєєва проти Росії» та «Гайдашевський проти України».
В контексті дослідження заявленого недоліку в повноваженнях лікаря на проведення огляду, на думку суду, також слід врахувати, що усталена судова практика щодо оцінки доказів на предмет їх допустимості свідчить про те, що не будь-яка невідповідність порядку одержання доказів вимогам законодавства призводить до визнання доказу недопустимим. Здійснюючи оцінку доказу на предмет допустимості, суд повинен в кожному окремому випадку врахувати характер такого порушення та його суттєвість, зокрема чи вплинуло це порушення на достовірність доказу чи інші його властивості, чи зумовило порушення прав людини, чи мало місце перевищення службових повноважень суб'єктом владних повноважень тощо.
Навіть за нестачі у справі однозначної та чіткої інформації про проходження лікарем тематичного вдосконалення, на думку суду при наявних конкретних обставинах справи відсутні підстави ставити під обґрунтований сумнів достовірність медичного висновку №34 як доказу. Так, учасниками провадження не заперечується сам факт наявності відповідної кваліфікації (медичної освіти) у лікаря КНП «Брусилівська лікарня» ОСОБА_2 , не ставиться під сумнів відповідність вимогам законодавства вимірювального приладу, за допомогою якого здійснювався медичний огляд, зокрема його повірка, результат токсикологічного дослідження зразка крові, а повноваження лікаря щодо проведення такого огляду не суперечать його посадовим обов'язкам.
Складений лікарем Акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.07.2025 №34 містить відомості про зміст та результати виконаних процедур (перший показник проби алкоголю 3,15% проміле, а другий через 20 хвилин після першого обстеження 2,68% проміле), відомості про пристрій, за допомогою якого здійснювалося дослідження, в тому числі попередньо працівниками поліції на місці зупинки із результатом 2,06 проміле (зокрема про чинність пристрою Drager Alcotest 6810 до 14.10.2025), відомості про інші виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (збудженість роздратованість, агресивність, змазаність та порушення мови, точність рухів, порушення рухової сфери, млявість міміки, хитка хода, хитання при поворотах).
Суд звертає увагу, що одержані в ході огляду лікарем дані про показники проби алкоголю 3,15% проміле та 2,68% проміле не перебувають у суперечності із тими даними, що були одержані працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest 6810 - 2,06% проміле.
Механізм проведення медичного огляду як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі належно зафіксовано відеозаписом портативних пристроїв відеофіксації працівників поліції.
Будь-яких порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці так і в медичному закладі в ході судового розгляду не встановлено. Так само не було виявлено невідповідностей дій лікаря встановленим правилам, інструкціям чи лікувальним протоколам при проведенні медичного огляду водія в закладі охорони здоров'я.
За наведених умов, суду не надано достатніх даних, які би давали підстави сумніватися в доказовій силі Висновку №34 від 05.07.2025, або визнати його як доказ недопустимим чи неналежним.
Висновок та акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №34 від 05.07.2025, складені відповідно до вимог Інструкції, містять відомості про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, прізвище лікаря, який проводив огляд ( ОСОБА_2 ), що є добре зрозумілим та придатним до читання, а тому апеляційні доводи ОСОБА_1 в цій частині є необґрунтованими.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Апеляційний суд також наголошує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП, є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, і тяжкість ймовірних наслідків.
Враховуючи наведене, доходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 08 грудня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: