Справа № 444/4462/25
Провадження № 2-а/444/8/2026
(повне)
12 січня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :
головуючого судді Олещук М. М.,
секретар судового засідання Мачіха Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовкві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 через свого адвоката Воробйова О.О. звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №R135487 від 21.10.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. 00 коп. Даний позов подано через систему "Електронний суд".
В позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржена ним постанова є незаконною, не обґрунтованою, належним чином не вмотивованою та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Так, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП щодо її форми та змісту, оскільки Постанова ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № R135487 від 21.10.2025 року не містить конкретних даних про найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову. Із вступної частини оскаржуваної постанови вбачається, що її винесено ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , натомість з незрозумілих підстав, Постанова ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №R135487 від 21.10.2025 підписана від імені Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, зі вступної частини Постанови ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № R135487 від 21.10.2025 також вбачається, що її винесено у м. Харкові. Проте ця інформація не відповідає дійсності, оскільки справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП розглядалася у Львівській області, м. Жовква, вул. Дорошенка, 9.
Крім того, кваліфікація правопорушення, яка зазначена у Постанові ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № R135487 від 21.10.2025 року - ч.3 ст.210 КУпАП - є помилковою та не відповідає нормам матеріального права. Так, частина третя статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Водночас, частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, у вигляді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На думку сторони Позивача, об'єктивна сторона констатованого відповідачем порушення вказує, що відповідальність за таке правопорушення передбачена частиною третьою статті 210-1 КУпАП, адже відповідач стверджує про порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, оскільки на даний час діє Указ № 65/2022, оголошення нової мобілізації в України не відбулося.
Також позивач зазначає, що оскаржена постанова не містить належних та допустимих доказів про вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210 КУпАП. Протоколом ІНФОРМАЦІЯ_4 №31/24.03.2022р. його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 13 «А» гр. ІІ наказу МОУ №402/2008, про що йому було видано Довідку військово-лікарняної комісії №169 від 24.03.2022р. та внесено відповідний запис у Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 . Водночас, 28.08.2025 року, в застосунку «Резерв+» він отримав повідомлення про оголошення його в розшук ІНФОРМАЦІЯ_5 з причини: «не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК». Для вирішення ситуації, яка склалася, він записався на прийом та прийшов до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де 20.10.2025 року на нього було складено протокол за ч.3 ст.210 КУпАП України. Тоді йому і повідомили, що протоколом № 2025 - 0513- 0940 засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 13.05.2025 року було скасовано постанову ІНФОРМАЦІЯ_4 від 24.03.2022 року про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку із визначенням необхідності пройти контрольний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 . Оскільки він добросовісно виконував усі обов'язки, покладені ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII - вчасно став на військовий облік за місцем ВПО, вчасно пройшов ВЛК, вчасно уточнив облікові дані, він обґрунтовано вважав, що виключення з військового обліку тягне за собою припинення статусу військовозобов'язаного та звільнення від усіх обов'язків, передбачених законодавством щодо ведення військового обліку, у тому числі обов'язку повідомляти територіальні центри комплектування та соціальної підтримки про зміну місця проживання, роботи чи сімейного стану. Про те, що йому необхідно було пройти контрольний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 - його повідомлено не було, будь-яких повісток на проходження ВЛК він не отримував.
У зв'язку з наведеним, позивач просить визнати протиправною та скасувати Постанову ТВО Начальника Львівського РТЦК Шакіна Євгена Сергійовича № R135487 від 21.10.2025 року про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , дата видачі 22.03.2019р.; орган що видав: 6313) до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та справу про адміністративне правопорушення провадженням закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в порядку ч.1 ст. 247 КУпАП.
Ухвалою судді Жовківського районного суду Львівської області від 12.12.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Позивач та представник позивача в судове засідання не прибули, до суду представником позивача направлено клопотання, в якому представник просить здійснити розгляд справи за відсутності позивача та його представника. В клопотання представник зазначає, що позовні вимоги вони підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомлено, відповідач відзив на позов не подавав, про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.
В силу вимог ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані в справі докази, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
За змістом ст.245 КУпАП завданням у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381.
Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.
Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об'єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов'язаному для захисту своїх прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.
Постановою № R135487 від 21.10.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф в сумі 17000,00 грн. (арк. спр. 19).
У зазначеній вище постанові вказано місто її винесення - Харків. Також у постанові зазначено, що розгляд матеріалів справи про адміністративне правопорушення здійснювався ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Як встановлено з оскарженої постанови таку підписано Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .
Позивач у позовній заяві зазначає, що справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП розглядалася у АДРЕСА_1 .
У протоколі №718 про адміністративне правопорушення від 20 жовтня 2025 року зазначено, що місцем складення протоколу є місто Пустомити. Протокол складений начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 стосовно громадянина ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП (арк. спр. 23-24).
В оскарженій постанові вказано, що …. « ОСОБА_1 не пройшов (ла) (відмовився (лась) від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист», чим допустив (ла) порушення правил військового обліку».
Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Диспозиція ч. 3 статті 210 КУпАП має бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.
Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, які саме правила військового обліку, встановлені конкретними нормативно-правовими актами порушено особами, які є призовниками, військовозобов'язаними, резервістами порушено у період особливого стану.
Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що відповідач встановив порушення ОСОБА_1 вимог п.2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»
У цьому пункті зазначено: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.»
Стаття 283 КУпАП визначає зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення. Так, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Так, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Тобто, дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.
З огляду на встановлені вище обставини під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що оскаржена постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП щодо її форми та змісту, оскільки з такої не можливо встановити, яким саме уповноваженим органом винесена постанова, та неможливо встановити місце винесення такої постанови.
Крім того, із змісту оскарженої постанови не можливо чітко встановити, яке саме порушення було допущено ОСОБА_1 , а лише вказано, що останній … «не пройшов (ла) (відмовився (лась) від проходження) ВЛК.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом норм частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно із ст.293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення №R135487 від 21.10.2025 року належить скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Виходячи із змісту вказаної вище статті, якою встановлено вичерпний перелік способів захисту порушеного права судом за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 2, 6, 72-78, 241-246, 250, 271, 272, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову ТВО Начальника Львівського РТЦК Шакіна Євгена Сергійовича № R135487 від 21.10.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу у розмірі 17 000,00 гривень, - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_1 ), юридична адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 .
Повне рішення суду складено 19.01.2026 року.
Суддя М. М. Олещук