Справа № 604/57/26
Провадження № 2/604/199/26
про залишення позовної заяви без руху
21 січня 2026 року селище Підволочиськ
Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сташків Н.Б., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулась до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу зареєстрованого 17 липня 2015 року.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху, виходячи із наступного.
При поданні позовної заяви позивачами не сплачено судовий збір в розмірі ставки встановленої Законом.
Частиною 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3328 грн.
Згідно поданої позивачем позовної заяви, її прохальна частина містить вимогу немайнового характеру, а саме про розірвання шлюбу.
Таким чином, позивачам за подачу вказаної позовної заяви, необхідно було сплатити на користь держави судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2026 року становить 1331 гривня 20 копійок.
Однак, судом встановлено, що позивачем не вказано в додатках до позовної заяви та не додано до матеріалів позовної заяви оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 1331 гривень 20 копійок.
Жодних клопотань про відстрочення чи розстрочення сплати судового збору матеріали справи не містять.
Таким чином, розмір несплаченого позивачем судового збору становить 1331 гривень 20 копійок.
Відтак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України, оскільки до неї не додано документу, що підтверджує сплату позивачем судового збору у встановленому законом розмірі, або підстав звільнення від сплати судового збору.
Вказаний в ухвалі недолік може бути усунений шляхом вказання підстав для звільнення від сплати судового збору, або подання до суду документів, що підтверджують сплату 1331 гривень 20 копійок судового збору за наступними платіжними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Терн.обл./тг смт.Підв./22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977599
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача UA988999980313191206000019677
Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Призначення платежу: 101 __________, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Підволочиський районний суд Тернопільської області (назва суду, де розглядається справа).
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі «Хаджіанастасіу проти Греції», пункти 32-37).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
На підставі вищевикладеного, приходжу до обґрунтованого висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст.177 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 177 цього Кодексу заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
За вказаних обставин заява повинна бути залишена без руху, а позивачу необхідно надати строк для усунення вказаних у мотивувальній частині ухвали недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Також, судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 p.), яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177, 185, 260 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині даної ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.Б. Сташків