про залишення позовної заяви без руху
19 січня 2026 р. Справа № 597/1821/25
Суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Тренич А.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок неправомірного рішення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок неправомірного рішення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2026 року справу №597/1821/25 передано головуючому судді Тренич А.Г.
Проаналізувавши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу час для усунення недоліків, враховуючи таке.
В статтях 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до позовної заяви.
Згідно з п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В силу положень частини 5 статті 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з п. 4 Постанови Пленуми Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві повинно бути зазначено у чому полягає моральна шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та яким доказами це підтверджується.
В пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Разом з тим, позивачем не зазначено докази, що підтверджують завдання йому моральної шкоди, зокрема, відсутні докази причинно-наслідкового зв'язку між моральними стражданнями позивача та діями, рішеннями, бездіяльністю відповідача, інші письмові докази, якими позивач може підтвердити викладені обставини та вимоги.
Позовна заява містить лише загальні посилання на наявність підстав, на думку позивача, для відшкодування моральної шкоди, та, відповідно, не містить відомостей в чому саме полягає заподіяна останньому моральна шкода.
Тому, позивач повинен обґрунтувати суму заявленої ним моральної шкоди та надати відповідний розрахунок, згідно якого позивач оцінив свої моральні страждання.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 177, 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Заліщицької міської ради Чортківського району Тернопільської області про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок неправомірного рішення - залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя А.Г. ТРЕНИЧ