Справа № 344/909/26
Провадження № 1-кс/344/630/26
20 січня 2026 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в межах кримінального провадженя, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024262140000352 від 07.11.2024,-
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в обґрунтування якого покликався на те, що слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024262140000352 від 07.11.2024, за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб, на території Коломийського району Івано-Франківської області, в період дії на території України воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, не пізніше жовтня 2024 року по травень 2025 року, використовуючи електронно-обчислювальну техніку, несанкціоновано входили в мобільні банкінги (акаунти) клієнтів АТ КБ «Приватбанк» та в подальшому таємно викрадали їхні грошові кошти шляхом переказів на підконтрольні рахунки, із яких здійснювали зняття коштів в банкоматах на території Коломийського району.
Також, до незаконної діяльності організованої групи з січня 2025 року був залучений ОСОБА_9 та з березня 2025 року ОСОБА_4 , які взяли участь у 4 епізодах злочинної діяльності.
Встановлено 15 потерпілих осіб, чиї кошти з карток АТ КБ «Приватбанк» були виведені на картки, відкриті на фігурантів або осіб з числа їх зв'язків та в подальшому були перераховані безпосередньо на картки фігурантів, після чого відбулись обготівкування коштів в банкоматах м. Коломиї Івано-Франківської області.
Також досудовим розслідуванням встановлено спосіб вчинення кримінальних правопорушень - отримання логінів, паролів та пін-кодів клієнтів банку в месенджері Телеграм. Зокрема, під час слідчих дій слідчими ГСУ НПУ в рамках кримінального провадження № 12025000000001394 від 12.05.2025 в м. Коломиї у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були вилучені мобільні телефонии, на яких містяться скрін-шоти з месенджеру Телеграм, на яких наявна інформація про логіни, паролі та пін-коди клієнтів банку.
Матеріалами клопотання зазначається, що 19 січня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України та цього ж дня його затримано в порядку ст. 615 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені у ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечила щодо клопотання, вказавши що затримання підозрюваного у порядку ст. 615 КПК України є безпідставним. Вважає наведені у клопотанні ризики необґрунтованими. Просить врахувати, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, його батько є війсьвослужбовцем. Просить застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. У разі, якщо суд прийде до переконання про доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просить призначити йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Як слідує з матеріалів клопотання, у вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українець, уродженець с. Кропивище Коломийського району Івано-Франківської області, із зареєстрованим місцем проживання та фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не одружений, дітей на утриманні не має, депутатом не обирався, раніше не судимий.
19 січня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо ОСОБА_4 , в яких містяться стенограми телефонних розмов ОСОБА_4 із іншими учасниками злочинної групи щодо злочинної діяльності, протоколами огляду документів - інформації отриманої за результатами тимчасових доступів до банківської інформації про рух коштів, якими зафіксовано факти несанкціонованого доступу до мобільних банкінгів (акаунти) клієнтів АТ КБ «Приватбанк» та крадіжок грошових коштів із банківських рахунків потерпілих та іншим матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, за вчинення яких, зокрема: відповідно до санкції ч. 5 ст. 361 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від десяти до п'ятнадцяти років; відповідно до санкції ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 4 ч.2 ст.183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Прокуром наведено навність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного:
переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки, ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім цього, вказаний ризик також обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 офіційно ніде не працює, не має сталих соціальних зв'язків;
незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_4 відомі повні анкетні дані осіб, причетних до вчинення вказаних злочинів та які могли бути безпосередніми очевидцями означених злочинів, після чого він, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх показання, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування. Окрім цього, у даному кримінальному провадженні наявна велика кількість осіб, щодо яких триває перевірка причетності до вчинення даних та інших злочинів та з якими контактував безпосередньо чи опосередковано підозрюваний, які в подальшому можуть дати викривальні покази щодо нього. Також, ОСОБА_4 може впливати на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою ненадання останніми викривальних показів;
перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик передбачений п. 4 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду;
вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_4 з метою одержання доходів продовжить вчиняти корисливі злочини. Вказаний ризик також підтверджується тим фактом, що ОСОБА_4 на даний час підозрюється у вчиненні 4 епізодів злочинної діяльності.
У той же час обставини, які зазначені стороною захисту, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні даного клопотання, оскільки такі не виключають обґрунтованості підозри та наявність встановлених у судовому засіданні ризиків.
Враховуючи вищевикладене, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні якого він підозрюється, наведених ризиків слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки уникнути вищевказаних ризиків, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо, так як вони не зможуть запобігти вищевказаним ризикам.
Враховуючи вищенаведені ризики, характеризуючі дані на особу підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, обрання іншого запобіжного заходу не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Таким чином, до підозрюваного ОСОБА_4 доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу.
На підставі викладеного, проаналізувавши надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у виді застави слідчий суддя, поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями Європейський суд з прав людини від 26.01.1993 року у справі «В. проти Швейцарії», у рішенні від 08.01.2009 року у справі «Мангурас проти Іспанії».
Розмір застави, у відповідності до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , особу підозрюваного, а тому необхідно визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 (шістсот шістдесят п'ять тисяч шістсот) гривень. На переконання слідчого судді, саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваного, при якому перспектива втрати застави буде для ОСОБА_4 необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов'язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування - до 18 березня 2026 року включно.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».
Визначити заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 (шістсот шістдесят п'ять тисяч шістсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утриматися від спілкування з потерпілими, свідками, іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено 21.01.2026 року.