Справа № 191/6521/25
Провадження № 1-кп/191/553/25
іменем України
21 січня 2026 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
обвинувачених: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041540000689 від 20.11.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185 КК України,ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
В провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185 КК України,ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
До початку проведення судового засіданні від прокурора ОСОБА_3 надійшло клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який обрано на підставі ухвали слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.11.2025 року.
У клопотанні прокурор обґрунтовує існування ризику переховуватися від органу досудового розслідування та або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував щодо продовження йому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, у вигляді домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_4 , підтримав позицію обвинуваченого, заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважає, що ризики, вказані прокурором у клопотанні, жодним чином не обґрунтовані, обвинувачений не має наміру переховуватися від суду, в інкримінованому кримінальному правопорушення розкаявся.
Суд, заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, дійшов наступного висновку.
Вирішуючи питання про доцільність зміни запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому на будь-який інший, не пов'язаний з позбавленням волі, або його продовження, суд бере до уваги ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, у зв'язку з чим існує ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
В контексті зазначеного, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 року, Європейського суду з прав людини вказав, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий, обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень за двома епізодами у період встановленого вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 11.09.2025 року іспитового строку, що характеризує обвинуваченого, як особу, схильну до протиправної поведінки, тому на думку суду є ризик, що перебуваючи на волі, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Водночас, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого, який офіційно не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх (малолітніх) дітей не має, має не зняту та не погашену судимість, відповідно до приписів ст.183 КПК України вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. При цьому, суд, оцінюючи можливість обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, зауважує, що домоволодіння, яке є місцем реєстрації ОСОБА_5 : АДРЕСА_1 , станом на сьогодні перебуває лінії з територією, де ведуться активні бойові дії, і з вказаного населеного пункту здійснюється евакуація населення, тому у суду наявні обґрунтовані сумніви у можливості дотримання обвинуваченим правил домашнього арешту.
З урахуванням того, що у даному кримінальному провадженні вказані вище ризики не зменшилися та обставини, що були підставою для взяття обвинуваченого під варту, не змінилися, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою з урахуванням вимог п.5 ч.2 ст.183 КПК України, терміном на 60 днів.
Встановлений ухвалою слідчого судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.11.2025 року альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн. з покладанням на ОСОБА_5 , за результатами внесення такої застави обов'язків, слід продовжити до 21 березня 2026 року включно.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 181, 194, 314, 315 КПК України, суд,
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , задовольнити.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 21 березня 2026 року включно.
Встановлений ухвалою слідчого судді судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.11.2025 року альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн. з покладанням на ОСОБА_5 , за результатами внесення такої застави обов'язків - продовжити до 21 березня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1