Справа № 759/27949/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/9251/2025 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
23 грудня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
за участю:
прокурорів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
підозрюваного: ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду в місті Києві від 24 листопада 2025 року у кримінальному провадженні №42023110000000404 від 01.12.2023, про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 29.07.2025,-
Адвокат ОСОБА_8 діючий в інтересах ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на повідомлення про підозру ОСОБА_9 , складену ст. слідчим СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 та погоджену прокурором у даному кримінальному провадженні - заступником начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_11 29.07.2025 у кримінальному провадженні №42023110000000404 від 01.12.2023 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
Просив скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 29.07.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України в рамках кримінального провадження №42023110000000404 від 01.12.2023 та зобов'язати уповноважену посадову особу Офісу Генерального прокурора вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні №42023110000000404 від 01.12.2023 про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_9 .
В обґрунтування скарги зазначив, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Київській області, за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023110000000404 від 01.12.2023.
Згідно повідомлення старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 від 29.07.2025 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Відповідно до оскаржуваного повідомлення про підозру, ОСОБА_9 було повідомлено про те, що він підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання ним як службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, вчинене повторно, а саме - директор ПКПП «Теплокомунсервіс» ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою відповідно до розробленого злочинного плану щодо заволодіння бюджетними коштами виконавчого комітету Бучанської міської ради, на відшкодування різниці між розміром тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення в с. Гаврилівка та розміром економічно обґрунтованих витрат ПКПП «Теплокомунсервіс» надлишково отримали бюджетних коштів на 11 324 640 гривень, тим самим заволоділи бюджетними коштами на вказану суму.
На переконання сторони захисту, повідомлення ОСОБА_9 про підозру у вказаному кримінальному провадженні незаконне та необґрунтоване, та таке, що не відповідає вимогам ст.ст. 276-278 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду в місті Києві від 24 листопада 2025 року скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 на повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 29.07.2025 у кримінальному провадженні №42023110000000404 від 01.12.2023 було задоволено.
Скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 29.07.2025 у кримінальному провадженні №42023110000000404 від 01.12.2023 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
Задовольняючи скаргу, слідчий суддя дійшов до висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 29.07.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в можливій причетності ОСОБА_9 до вчинення інкримінованих йому кримінального правопорушення.
Текст повідомлення про підозру не містить зазначення конкретних дій ОСОБА_9 , які на думку слідчого та прокурора являються протиправними й підпадають під ознаки відповідних статей Кримінального кодексу України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , 25.11.2025 року подала апеляційну скаргу.
Просила суд ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду в місті Києві від 24 листопада 2025 року скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_9 про скасування підозри у кримінальному провадженні №42023110000000404.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначила, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.
Зазначила, щона етапі досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання щодо наявності в діях підозрюваної особи всіх елементів складу конкретного кримінального правопорушення, правильність кваліфікації цих дій, а також оцінювати докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 29.07.2025 вбачається, що органом досудового розслідування дотримано вимоги Глави 22 КПК України щодо процесуального порядку повідомлення про підозру у даному кримінальному провадженні.
При цьому, у скарзі до слідчого судді сторона захисту не зазначала про будь-які порушення органом досудового розслідування процесуального порядку при врученні повідомлення про підозру, підозрюваний зазначає про незгоду із висновками проведених експертиз, висновку акту ревізії, про відсутність доказів на підтвердження вини у вчиненні ним інкримінованих злочинів, про відсутність достатніх доказів для повідомлення про підозру.
Слідчий суддя при розгляді скарги не може вдаватись до аналізу доказів, наявних в матеріалах кримінального провадження, надавати їм оцінку та приходити до висновку, що орган досудового розслідування на момент розгляду скарги не здобув достатніх доказів для повідомлення про підозру.
03.12.2025 на адресу Київського апеляційного суду від прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 надійшли доповнення до апеляційної скарги в яких прокурор зазначила, що в ухвалі слідчого судді зазначено, що ним нібито здійснювалось дослідження матеріалів кримінального провадження, хоча дане твердження не відповідає дійсності, так як матеріали кримінального провадження суду не надавались.
Слідчий суддя був обмежений дослідженням виключно тих доказів, які додані стороною захисту до скарги та копією повідомлення про підозру, долученою прокурором у судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала слідчого судді повністю дублює текст скарги на повідомлення про підозру, що вже свідчить про явну упередженість судді при прийнятті оскаржуваного рішення.
Вважає без підставним посилання слідчого судді на пояснення надані Бучанською міською радою до Київського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №320/33332/24, де предметом оскарження ще з 2024 року є Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПКПП «Теплокомунсервіс» за період з 01.01.2020 по 30.06.2023 від 25.10.2023 №032-30/445, оскільки рішення у даній справі досі не прийнято.
Також звертає увагу, що слідчий суддя посилається на висновки експертиз надані стороною захисту, як на доказ документального не підтвердження завдання збитків.
В судовому засіданні прокурори підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, адвокат ОСОБА_8 та підозрюваний ОСОБА_9 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили її відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурорів, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, зазначали про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, а тому необхідності залишення її без змін, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Київській області, за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023110000000404 від 01.12.2023.
Згідно повідомлення старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 від 29.07.2025 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення.
Право підозрюваного «знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють», що визначено пунктом 1 частини третьої статті 42 КПК України, кореспондує обов'язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз'яснити її зміст.
Сформульована підозра встановлює межі, в рамках яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов'язків, визначених статтею 42 КПК України.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду викладеної у постанові від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18, якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато.
А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Тобто, для повідомлення особи про підозру має бути склад кримінального правопорушення та достовірні, належні, допустимі, а в сукупності достатні докази для повідомлення особи про підозру.
КПК України не містить конкретного переліку підстав для скасування повідомлення про підозру.
Однак, з аналізу положень статей 276-278 КПК України можна виділити три види підстав для скасування повідомлення про підозру:
1) неналежний суб'єкт складення та вручення повідомлення про підозру;
2) порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру;
3) необґрунтованість підозри.
Згідно зі ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, та яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
За змістом ст. 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Згідно з вимогами цієї статті доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до змісту ст. 92 КПК обов'язок доказування покладений на прокурора, тобто саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в цьому кримінальному провадженні зроблено не було.
Визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Згідно з практикою ЄСПЛ «підозра» є частиною більш широкого поняття «обвинувачення», яке відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України являє собою твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88», «Erdagozv. Turkey п. 51», «Cebotari v. Moldova п. 48» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні «Murray v. the United Kingdom».
Положення ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 42 та ч. 1 ст. 94 КПК України дають підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти, зокрема наявність достатності доказів для підозри. Така перевірка здійснюється виключно з метою судового контролю за дотриманням саме прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.
Системний аналіз норм КПК України та практики Європейського суду з прав людини дозволяє дійти висновку, що національне кримінальне процесуальне законодавство оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - (і) стандарт «обґрунтованої підозри», (іі) переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та (ііі) стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо.
Повідомлення про підозру на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)».
Загалом рівень обґрунтованості, доведеності підозри (обвинувачення) має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов'язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
Отже, рівень такого стандарту доказування і відповідно його перевірки слідчим суддею залежить від (1) рівня обмеження прав, свобод та інтересів людини внаслідок повідомлення її про підозру та (2) терміну здійснення ефективного розслідування.
Водночас варто зауважити, що з моменту повідомлення особі про підозру вона набуває статусу підозрюваного. Оскільки обсяг процесуальних прав підозрюваного (ст. 42 КПК України) значно більший, ніж у особи, якій таке повідомлення ще не вручене (хоча фактичні обставини можуть свідчити про подібну перспективу), вона набуває можливостей активно себе захищати, відстоювати свою позицію в кримінальному провадженні. З моментом повідомлення особі про підозру фактично пов'язується початок реалізації принципу змагальності у кримінальному процесі та перебіг строку досудового розслідування, передбачений ст. 219 КПК України, який є обмеженим.
Саме у зв'язку із зазначеним вище п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України закріплює обов'язок, а не право здійснити повідомлення про підозру. Адже неповідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення при наявності достатніх доказів для цього тягне порушення таких загальних засад кримінального провадження, як забезпечення права на захист та змагальність сторін.
Із урахуванням цього, стандарт «достатніх підстав (доказів)» для повідомлення особі про підозру є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри», позаяк останній згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України використовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема, застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не зумовлює наділення підозрюваного додатковими правами.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Під час розгляду скарги слідчим суддею було встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Київській області, за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023110000000404 від 01.12.2023.
Згідно повідомлення старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області від 29.07.2025 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Відповідно до оскаржуваного повідомлення про підозру, ОСОБА_9 повідомлений про те, що він підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, вчинене повторно, а саме - директор ПКПП «Теплокомунсервіс» ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою відповідно до розробленого злочинного плану щодо заволодіння бюджетними коштами виконавчого комітету Бучанської міської ради, на відшкодування різниці між розміром тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення в с. Гаврилівка та розміром економічно обґрунтованих витрат ПКПП «Теплокомунсервіс» надлишково отримали бюджетних коштів на 11 324 640 гривень, тим самим заволоділи бюджетними коштами на вказану суму.
Відповідно до вимог п. 6 ст. 277 КПК України повідомлення про підозру має містити стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 29.07.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в можливій причетності ОСОБА_9 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення і з цим висновком суду першої інстанції колегія судді повністю погоджується.
Виходячи із аналізу змісту повідомлення про підозру, який не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати в можливій причетності ОСОБА_9 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, натомість у стороннього спостерігача може виникнути обґрунтований сумнів у тому, що ОСОБА_9 безпосередньо вчиняв дії, які полягають у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, вчинене повторно, а тому слідчий суддя прийшов до висновку про те, що підозра ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №42023110000000404 від 01.12.2023 є необґрунтованою.
Обґрунтована підозра - це сукупність даних, які вказують на конкретні дії конкретних осіб, описують спосіб заволодіння/розтрати, підтверджують умисел, встановлюють причинний зв'язок між діями та збитками, підтверджують розмір, що відповідає "особливо великому" (для ч. 5 ст. 191 КК України).
Слідчий суддя перевіряє не доведеність вини, а законність і обґрунтованість підозри, зокрема:
- відсутність обґрунтованої підозри (немає достатніх доказів);
- формальний або декларативний опис події;
- невідповідність підозри вимогам ст. 276-278 КПК;
- повідомлення підозри неуповноваженою особою;
- істотні порушення процедури вручення;
- відсутність складу злочину або події злочину.
ОСОБА_9 , як директору ПКПП «Теплокомунсервіс» повідомлено про підозру про заволодіння бюджетними коштами виконавчого комітету Бучанської міської ради.
Згідно з матеріалами справи та умовами укладеного шестистороннього договору від 22.12.2021 №70/130 укладеного між НАК «НАФТОГАЗ» України», АТ «Укргазвидобування», Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації», Фінансовим управління Бучанської міської Ради і ПКПП «Теплокомунсервіс», відшкодування різниці тарифів на послугу централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та розміром економічно обґрунтованих витрат за період з 01.01.2020 по 30.06.2023 здійснювалось на підставі рішень виконавчого комітету Бучанської міської ради.
Тобто, виконавчий комітет Бучанської міської ради перевіряла надані підприємством розрахунки і приймає рішення про здійснення виплати або у її відмові.
Якщо розрахунки тарифів пройшли через погодження виконкому або міської ради, це знімає з директора ПКПП «Теплокомунсервіс» звинувачення в одноосібному зловживанні.
Колегія суддів вважає, що якщо орган місцевого самоврядування (власник коштів) мав можливість перевірити розрахунки своїми профільними відділами та затвердив їх, то неможливо стверджувати що в діях директора ПКПП «Теплокомунсервіс» наявне привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживанням службовим становищем.
Це переводить справу з площини "криміналу" (розтрата) у площину "цивільно-правового спору" про повернення надміру сплачених коштів, якщо такі обставини були встановлені.
Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_9 було повідомлено про підозру у заволодінні бюджетними коштами виконавчого комітету Бучанської міської ради за кваліфікуючою ознакою «за попередньою змовою групою осіб» та зі змісту самого повідомлення мова йде про попередню змову з службовими особами ПКПП «Теплокомунсервіс», однак службовим особам Бучанської міської ради такі дії у провину не ставляться.
У ході розгляду даної скарги стороною захисту надано слідчому судді три висновки експертів: від 24.06.2024 № 105/1-230/04/16-24; від 19.12.2024 № 313/12-022024; від 28.08.2025 № 001-БІВ/25, відповідно до яких нанесення збитків (втрата майна/активів/грошових коштів) Бучанській міській раді ПКПП «Теплокомунсервіс» при наданні послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01.01.2020 по 30.06.2023 нормативно та документально не підтверджується (т. 1 а.с. 115-256; т. 2 а.с.1-99).
Вказані висновки експертів були проведені як у період до повідомлення ОСОБА_9 про підозру, так і після повідомлення.
Бучанська міська рада, в свою чергу про заподіяння їй ПКПП «Теплокомунсервіс» не заявляла.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що повідомлення про підозру від 29.07.2025 ОСОБА_9 є необґрунтованим, складеним з порушенням вимог ст. 277 КПК України, а тому зазначена обставина є підставою для скасування повідомлення про підозру.
Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що вмотивованими постановами слідчих дане кримінальне провадження неодноразово закривалося 30.12.2024 та 02.07.2025, які мали у своєму розпорядженні висновок судово-економічної експертизи № 441/24-72 від 05.09.2024, відповідно до якого ПКПП «Теплокомунсервіс» при наданні послуг на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а також на централізоване водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2020 по 30.06.2023 нанесено збитки місцевому бюджету у сумі 13 212 660 гривень (т.1 а.с. 73-114), однак прийшли до висновку про закриття кримінального провадження.
Постановами прокурорів відділу Київської обласної прокуратури від 17.01.2025 та від 21.07.2025 скасовано постанови слідчих про закриття кримінального провадження без мотивації, з посиланням на те, що в ході досудового розслідування не виконано всіх необхідних слідчих (розшукових) дій для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, але не зазначив яких саме. (т.2 а.с. 139).
Тобто скасування постанов прокурорами здійснено виключно з формальних міркувань та без спростування наведених слідчими фактичних обставин, що призвело до безпідставного повідомлення про підозру ОСОБА_9 .
Колегія суддів відхиляє доводи викладені прокурором в апеляційній скарзі з урахуванням практики ЄСПЛ і доводів викладених колегією суддів в даній ухвалі.
Відсутність порушення процесуального порядку вручення підозри, не гарантує її законність, а відсутність доказів і побудування підозри на припущеннях, а не на належних доказах говорить тільки про її необґрунтованість.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Під час апеляційного розгляду порушень норм кримінального процесуального кодексу України, які могли б слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали, зокрема за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено. Доводи апеляційної скарги також не знайшли свого підтвердження. Враховуючи встановлені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду в місті Києві від 24 листопада 2025 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3