Справа № 484/7105/25
Провадження № 2/484/436/26
(заочне)
21 січня 2026 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Маржиної Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ціна позову 19 750 грн., -
ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в особі представника - адвоката Усенка М.І. звернулося до суду із позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором № 102495197 від 12.04.2023 у сумі 19 750 грн., мотивуючи тим, що 12.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та відповідачкою укладено Договір про надання споживчого кредиту № 102495197 (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого Товариство надало відповідачці грошові кошти у сумі 5 000 грн., а відповідачка зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором. Згодом 27.07.2023 ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали Договір факторингу № 102-МЛ/Т, а тому ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 102495197 від 12.04.2023 року. Відповідачка належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконувала, а тому утворилась заборгованість у загальній сумі 19 750 грн., а саме заборгованість за тілом кредиту - 5 000 грн., заборгованість за сумою відсотків - 14 250 грн. та заборгованість за комісією за видачу кредиту - 500 грн. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідачки на його користь суму зазначеної кредитної заборгованості.
Ухвалою суду від 25.12.2025 прийнято надану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз'яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.
Ухвалою про витребування доказів від 02.12.2026 за клопотанням представника позивача для належного та всебічного розгляду справи, а також для встановлення дійсних обставин, що мають значення для вирішення спору, зобов'язано АТ КБ "ПриватБанк" надати суду витребувані докази.
Витребувані докази надійшли до суду від АТ КБ "ПриватБанк" 19.01.2026.
Позивач належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи через підсистему «Електронний суд» на підтвердження чого наявна довідка про доставку електронного документу.
Відповідачці було направлено копію позовної заяви разом з доданими до неї документами та запропоновано подати відзив і докази, однак у визначений судом строк такі документи суду не подані. Судові повідомлення та документи відповідачці надсилалися за адресою її зареєстрованого місця проживання. Відповідачка повідомлена про місце, день та час розгляду справи шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади. Відзив на позов не подала.
Ухвалою суду від 21.01.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи.
До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами не подано.
Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги законні, обґрунтовані і підлягають повному задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 12.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та відповідачкою укладено Договір про надання споживчого кредиту № 102495197 (надалі - кредитний договір).
Згідно з умовами кредитного договору відповідачка отримала кредит на 105 днів з 12.04.2023 у сумі 5 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом відповідно до п. 1.5.2. та п.п. 1.6, 2.3.1.2 Договору, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором, в тому числі комісії за надання кредиту у сумі 500 грн. Пункт 7.1. Кредитного договору № 102495197 від 12.04.2023 визначає, що кредитний договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Зазначений Договір був укладений в електронній формі шляхом підписання його відповідачкою одноразовим ідентифікатором R17583, який був надісланий 12.04.2023 на номер телефону НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН».
На підтвердження виконання Товариством зобов'язань щодо перерахування коштів за кредитним договором надано копію платіжного доручення ТОВ «МІЛОАН» № 62772423 від 12.04.2023, з якого вбачається, що на кредитний рахунок відповідачки № 516936*34 було перераховано кошти у сумі 5 000 грн.
Отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується витребуваними у АТ КБ "ПриватБанк" доказами, з яких вбачається, що в Банку на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_3 . Також вбачається, що по зазначеному рахунку було зарахування коштів на суму 5 000 грн. від 12.04.2023.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надало відповідачці на умовах строковості, платності та поворотності кредит на споживчі цілі в сумі 5 000 грн, шляхом перерахування їй грошових коштів на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 .
Однак відповідачка свої зобов'язання за Договором належним чином не виконувала, своєчасно кредитні кошти не повернула, проценти за користуванням кредиту не сплачувала, у зв'язку з чим виникла заборгованість в загальній сумі 19 750 грн., а саме заборгованість за тілом кредиту - 5 000 грн., заборгованість за сумою відсотків - 14 250 грн. та заборгованість за комісією за видачу кредиту - 500 грн., що підтверджується копією виписки з особового рахунка за кредитним договором № 102495197 від 12.04.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН».
27.07.2023 ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали Договір факторингу № 102-МЛ/Т від 27.07.2023 року, а тому ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 102495197 від 12.04.2023, що також підтверджується копією витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 102-МЛ/Т від 27.07.2023.
04.12.2025 позивачем на адресу відповідачки було направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань стосовно погашення заборгованості за Договором в сумі 19 750 грн.
Відповідачка добровільно заборгованість не погашає.
З будь-якими заявами відповідачка до позивача не зверталася, причин прострочення зобов'язання не пояснювала.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
При цьому, в ч.1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.
Згідно до ч.12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно до ч.1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 «…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
За таких обставин неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступлення права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань. Саме по собі неотримання повідомлення позичальника про відступлення права вимоги, не припиняє зобов'язань сторін за договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості на користь нового кредитора.
Відповідачка належним чином не виконувала взятих на себе зобов'язань згідно умов Договору та порушила їх щодо строків сплати кредиту, у зв'язку з чим утворилася заборгованість на загальну суму 19 750 грн., а саме заборгованість за тілом кредиту - 5 000 грн., заборгованість за сумою відсотків - 14 250 грн. та заборгованість за комісією за видачу кредиту - 500 грн.
На день розгляду справи в суді зобов'язання відповідачкою досі не виконані, заборгованість не сплачена.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором.
Положенням ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правовідносини, встановлені договором, або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, розмір яких встановлено договором (ст. 625 ЦК України).
Таким чином, враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд визнає, що внаслідок невиконання відповідачкою зобов'язання порушено майнові права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 102495197 від 12.04.2023 у сумі 19 750 грн.
В силу вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачкою не надано суду жодних доказів на спростування вимог позивача.
За таких обставин, враховуючи умови кредитного договору, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 грн. 40 к.
Крім того, за змістом ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі № 466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі № 199/3939/18-ц аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
На підтвердження вказаних витрат позивачем суду надано копію Договору про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, копію акту №Д/10675 наданих послуг правничої допомоги від 11.12.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, копія детального опису наданих послуг від 11.12.2025 до акту №Д/10675 за Договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, копія ордера на надання правничої допомоги.
Враховуючи вищевикладене, складність справи, ціну позову, тривалість витраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч.3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, в сумі 8 000 грн. слід зменшити до 1 000 грн., а тому зазначену суму слід стягнути з відповідачки на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за Кредитним договором № 102495197 від 12.04.2023 в загальній сумі 19 750 (дев'ятнадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн., а саме заборгованість за тілом кредиту - 5 000 (п'ять тисяч) грн., заборгованість за сумою відсотків - 14 250 (чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят) грн. та заборгованість за комісією за видачу кредиту - 500 (п'ятсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 к. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 000 (одна тисяча) грн., а всього 3 422 (три тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 к.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, м. Львів, 79029.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення виготовлено 21 січня 2026 року.