21 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 500/5619/24 пров. № А/857/32726/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Носа С.П.,
суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №500/5619/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,-
суддя у І інстанції Мандзій О.П.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Тернопіль,
дата складення повного тексту рішення не зазначено,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася у Тернопільський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 14.03.2024 № 191950003787 про відмову у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу трудовий стаж за період роботи з 10.11.1989 по 01.05.2000 та зарахувати у пільговому обчисленні трудовий стаж за період роботи в районі Крайньої Півночі з 09.06.1987 по 20.07.1988 (1 рік 1 місяць 12 днів) з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців (коефіцієнт 1,5), та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 07.03.2024.
В обґрунтування позову зазначила, що рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 14.03.2024 № 191950003787 відмовлено позивачу у призначені пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Загальний стаж ОСОБА_1 складає 14 років 07 місяців 08 днів, до якого не зараховано період роботи у кооперативі "Послуга" з 10.11.1989 по 01.05.2000 згідно довідки від 17.09.2019 за №7, оскільки підстава видачі довідки відсутня. Однак позивач не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, з яким перебував у трудових відносинах. Також позивачу зараховано до страхового стажу період роботи з 09.06.1987 по 20.07.1988 (1 рік 1 місяць 12 днів) на Кольській атомній електричній станції (АЕС), розташованій в місті Полярні Зорі Мурманської області, в районі Крайньої Півночі, в одинарному розмірі, не застосувавши пільгового обчислення страхового стажу із розрахунку один рік роботи за півтора роки стажу.
За вказаних обставин, позивач вважає відмову в призначенні пенсії протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №191950003787 від 14.03.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 10.11.1989 по 31.12.1997, періоди роботи з 09.06.1987 по 20.07.1988 в районі Крайньої Півночі в пільговому обчисленні з урахуванням кратності з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік шість місяців та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 07.03.2024.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що до страхового стажу позивачки підлягає зарахуванню період роботи з 10.11.1989 по 31.12.1997, оскільки такий відповідає записам в уточнюючій довідці, недостовірності або інших ознак юридичної дефектності якої не встановлено, а тому її належить розглядати як належний та допустимий доказ у справі, а відсутність підстави видачі довідки, з огляду на те, що обов'язок належного оформлення такої покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб, не може бути підставою для відмови у зарахуванні зазначеного періоду.
Окрім того, враховуючи, що стаж роботи ОСОБА_1 з 09.06.1987 по 20.07.1988 в районі Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, підтверджується відомостями у архівній довідці, то такий період роботи підлягає пільговому розрахунку як один рік роботи за один рік шість місяців.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 досягнула відповідного віку, має достатній загальний страховий стаж, з урахуванням зарахованого відповідачем самостійно та висновків суду у даному рішенні, суд прийшов висновку про невідповідність рішення ГУ ПФУ в Донецькій області № 191950003787 від 14.03.2024 про відмову позивачці у призначенні пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже таке є протиправним та підлягає скасуванню.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржило ГУ ПФУ в Донецькій області, яке у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що страховий стаж позивачки з урахуванням наданих документів та даних, що містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування на дату звернення становить 14 років 07 місяців 08 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи у кооперативі “Послуга» з 10.11.1989 по 01.05.2000 згідно довідки від 17.09.2019 № 7, оскільки підстава видачі довідки відсутня, довідка від 17.09.2019 № 7 підлягає проведенню зустрічної перевірки щодо обгрунтованості видачі документа, оскільки у позивача відсутня трудова книжка. Також скаржник зазначає, що Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення та виплати пенсії. Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, оскільки це є втручанням в дискреційні повноваження органів Фонду, якими останні наділені як юридичні особи публічного права.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 підтримала доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечила обґрунтованість апеляційних вимог та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в частині з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трудової діяльності працювала, зокрема: з 09.06.1987 по 20.07.1988 на Кольській атомній електричній станції відповідно до архівної довідки від 13.11.2001 № Б-1362; з 10.11.1989 по 01.05.2000 у кооперативі "Послуга" згідно довідки від 17.09.2019 №7.
07.03.2024 позивачка звернувся до ГУ ПФУ в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області № 191950003787 від 14.03.2024 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Страховий стаж позивача становить 14 років 07 місяців 08 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи у кооперативі "Послуга" з 10.11.1989 по 01.05.2000 згідно довідки від 17.09.2019 № 7, оскільки підстава видачі довідки відсутня. Довідка від 17.09.2019 № 7 підлягає проведенню зустрічної перевірки щодо обґрунтованості видачі документа, оскільки у заявниці відсутня трудова книжка. Страховий стаж з 01.01.1998 обчислено за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вважаючи таку відмову протиправною, ОСОБА_1 звернулася із цим позовом до суду.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09.07.2023 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Як визначено частиною 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону № 1058-IV, у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.
Приписами частини 1 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637), трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Як слідує з матеріалів справи, відмовляючи позивачці у призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Донецькій області у рішенні № 191950003787 від 14.03.2024 послалось на відсутність необхідного страхового стажу, до якого не зараховано період роботи у кооперативі "Послуга" з 10.11.1989 по 01.05.2000 згідно довідки від 17.09.2019 № 7, оскільки підстава видачі довідки відсутня. Довідка від 17.09.2019 № 7 підлягає проведенню зустрічної перевірки щодо обґрунтованості видачі документа, оскільки у заявниці відсутня трудова книжка. Страховий стаж з 01.01.1998 обчислено за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На підтвердження стажу роботи з 10.11.1989 по 01.05.2000 у кооперативі "Послуга" позивачкою надано довідку від 17.09.2019 № 7. Відповідно до вказаної довідки ОСОБА_1 працювала в кооперативі «Послуга» на посаді чергової прибиральниці з 10 листопада 1989 року по 01 травня 2000 року. Довідка видана для пред'явлення по місцю вимоги. Така довідка підписана головою кооперативу Будкевичем А.Б. та містить печатку кооперативу.
Разом з тим апеляційний суд звертає увагу, що вказана довідка видана 19 вересня 2019 року, із заявою про призначення пенсії позивачка звернулася у березні 2024 року. Тобто така довідка видавалась на вимогу позивачки для пред'явлення по місцю вимоги, а не для підтвердження стажу роботи для призначення пенсії.
Суд першої інстанції, приймаючи до увагу вказану довідку, послався на те, що законодавством не передбачено обов'язку пенсіонера (особи, яка звертається за призначенням пенсії) подавати разом із відповідною заявою первинні документи, які б підтверджували відомості, відображені в уточнюючій довідці, виданій підприємством, на якому працювала така особа. Повноваженнями перевіряти обґрунтованість видачі уточнюючих довідок та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію, наділені органи Пенсійного фонду України.
Проте, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що вказану довідку можна прийняти як уточнюючу з підстав відсутності трудової книжки, оскільки така не містить відомостей на підставі яких первинних документів така видана (як от виписок з наказів, особових рахунків, трудового договору), а також для чого така довідка видається.
А тому суд апеляційної інстанції погоджується з діями пенсійного органу щодо неврахування поданої довідки при зарахуванні спірного періоду до страхового стажу позивачки. Як наслідок така позовна вимога задоволенню не підлягає.
У частині задоволення позовної вимоги про зарахування періоду роботи з 09.06.1987 по 20.07.1988 в районі Крайньої Півночі в пільговому обчисленні з урахуванням кратності з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік шість місяців апеляційна скарга ГУ ПФУ в Донецькій області не містить обґрунтувань незгоди, а тому в межах цього апеляційного провадження апеляційний суд не перевіряє та не надає оцінки висновками суду першої інстанції в цій частині.
Таким чином, оскільки апеляційний суд не бачить можливості зарахувати період роботи позивачки з 10 листопада 1989 року по 01 травня 2000 року в кооперативі «Послуга» з підстав непідтвердження страхового стажу, то відповідно і підстави для призначення пенсії ОСОБА_1 відсутні.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задовольнити частково.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №500/5619/24 скасувати та прийняти постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 09 червня 1987 року по 20 липня 1988 року в районі Крайньої Півночі в пільговому обчисленні з урахуванням кратності з розрахунку один рік фактичної роботи за один рік шість місяців.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин