Справа № 240/18063/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко А.В.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
21 січня 2026 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду в адміністративній справі №240/18063/21 за її позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - задоволено частково; змінено спосіб і порядок виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року у справі №240/18063/21, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми доплати до пенсії за період з 08.01.2021 по 31.01.2024 у розмірі 187243 (сто вісімдесят сім тисяч двісті сорок три) грн 91 (дев'яносто одна) коп.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 у справі №240/18063/21 позов ОСОБА_1 задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати з 08 січня 2021 року підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 08 січня 2021 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
У зв'язку з набранням рішенням суду законної сили, Житомирським окружним адміністративним судом 27 січня 2022 року видано позивачу (стягувачу) виконавчі листи.
24 листопада 2025 року позивач (стягувач), через систему "Електронний суд", надіслала заяву (за вх. №83782/25) про зміну способу і порядку виконання судового рішення, а саме його зобов'язальної частини на:
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нараховані за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року у справі №240/18063/21 за період з 08.01.2021 по 30.06.2022 та з 01.10.2022 по 31.08.2023 роки пенсійні виплати в сумі 197443,91 грн.
В обґрунтування зазначає, що на дату звернення до суду з цією заявою, відповідачем (боржником) визначено суму заборгованості за рішенням суду у справі №240/18063/21 за період з 08.01.2021 по 30.06.2022 та з 01.10.2022 по 31.08.2023, яка становить 197443,91 грн.
Вказує, що на момент звернення до суду з відповідною заявою зазначена сума заборгованості не виплачена, а тому рішення суду не виконано.
Саме тому, просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення суду у даній справі шляхом стягнення з відповідача (боржника) встановленої суми заборгованості.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною другою статті 378 КАС України визначено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Водночас, з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.».
Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.
Судом встановлено, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 позивачу (стягувачу) з 08.01.2021 по 31.01.2024 нараховано доплату до пенсії в сумі розміром 187243,91 грн.
Станом на момент прийняття даної ухвали, відповідачем (боржником) не надано доказів виплати вказаної заборгованості.
Таким чином, відповідач (боржник) не виконав рішення суду від 05.11.2021 у справі №240/18063/21 в частині виплати на користь позивача (стягувача) заборгованості по пенсії.
Отже, судове рішення не є виконаним у повному обсязі більше двох місяців з дня набрання ним законної сили, а тому суд дійшов висновку, про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду шляхом стягнення коштів із державного органу боржника.
Суд зазначає, що зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов'язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 187243,91 грн самостійно нарахована пенсійним органом.
Водночас суд встановив розбіжність між сумою яку просить стягнути позивач (стягувач) та сумою яка нарахована відповідачем (боржником) на виконання рішення суду у справі №240/18063/21.
Як вже встановлено судом, відповідачем (боржником) на виконання рішення суду від 05.11.2021, позивачу (стягувачу) з 08.01.2021 по 31.01.2024 нарахована доплата до пенсії в сумі розміром 187243,91 грн, що підтверджується інформацією з реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою та розрахунком суми, що підлягає виплаті по пенсійній справі ОСОБА_1 (за період з 08.01.2021 по 31.01.2024).
Однак, позивач (стягувач) у прохальній частині заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нараховані за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року у справі №240/18063/21 за період з 08.01.2021 по 30.06.2022 та з 01.10.2022 по 31.08.2023 роки пенсійні виплати в сумі розміром 197443,91 грн.
Однак, позивачем не надано суду доказів щодо наявності заборгованості по пенсії на виконання рішення суду у справі №240/18063/21 у сумі розміром 197443,91 грн.
Отже, матеріали справи свідчать, що сума заборгованості по пенсії після перерахунку на виконання рішення суду у справі №240/18063/21 за період з 08.01.2021 по 31.01.2024 становить 187243,91 грн.
Суд відхиляє доводи відповідача (боржника) щодо неможливості заміни зобов'язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід є застарілим та таким, що не враховує змін, які відбулися у статті 378 КАС України згідно Законом №4094-IX.
Також суд враховує те, що право особи на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З огляду на викладене та зважаючи на те, що відповідач (боржник), який є суб'єктом владних повноважень, протягом двох місяців, з дня набрання законної сили рішенням суду у даній справі, не виконав судове рішення в частині виплати нарахованої доплати пенсії, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про зміну способу та порядку виконання рішення шляхом стягнення з відповідача нарахованої заборгованості по пенсії за період з 08.01.2021 по 31.01.2024 в розмірі 187243,91 грн.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.