Справа № 689/1813/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Соловйов А.В.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
21 січня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Пращерук М. О.,
представника відповідача - Бєлової В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 03 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
у жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправними дій інспектора поліції Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області Петращука О.І. та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ЕНА№5205979 від 12.07.2025 р., якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.
У позовній заяві посилається на те, що оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП за те, що 12.07.2025 р. о 16:33:09 год. він керував транспортним засобом Mercedes Benz НОМЕР_1 в с. Підлісний Веселець, вул.Центральна поблизу будинку №13 та не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1.а ПДР. Стверджує, що у зазначений день та час позивач не перебував у с. Підлісний Веселець, а тому постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є сфабрикованою. Про її існування позивач довідався з органу державної виконавчої служби.
Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 03 грудня 2025 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії інспектора поліції Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області Петращука О.І. щодо складання постанови ЕНА№5205979 від 12.07.2025 р. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Постанову ЕНА№5205979 від 12.07.2025 р. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором поліції Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області Петращуком О.І., за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, визнано протиправною та скасовано, а справу про адміністративне правопорушення - закрито.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 40108824) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 605,60 грн..
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 20 січня 2025 року о 14 од. 45 хв.
В судовому засіданні відповідача підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив її задовольнити.
Позивач у судове засідання не з"явився тоді як про час та місце розгляду справи був належним чином повідомленим. Заяв, клопотань до суду не направив.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши та перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 12.07.2025 р. о 16:47:22 год. інспектором відділу поліцейської діяльності №1 (м.Городок) Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Петращуком Олександром Ігоровичем відносно позивача було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА№5205979 за ч.2 ст.126 КУпАП. Відповідно до постанови, ОСОБА_1 12.07.2025 р. о 16:33:09 керував транспортним засобом Mercedes Benz НОМЕР_1 в с.Підлісний Веселець, вул.Центральна поблизу будинку №13 та не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1.а ПДР.
Факт відмови позивача пред'явити посвідчення водія підтверджується записом відео реєстратора та нагрудної камери №5868, які в оскаржуваній постанові зазначені в якості додатка. На відео зафіксовано, що 12.07.2025 р. о 16:47:22 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes Benz НОМЕР_1 та не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії.
Зі змісту постанови вбачається, що позивач відмовився від її отримання, штраф не оплатив.
Постановою Головного державного виконавця Городоцько-Ярмолнецького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції 23.09.2025 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№79174279 з примусового виконання оскаржуваної постанови.
У відповідності до оскаржуваної постанови, 12.07.2025 р. о 16:33:09 год. в с. Підлісний Веселець, вул. Центральна поблизу будинку №13, водій керуючи транспортним засобом Mercedes Benz НОМЕР_1 не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1.а ПДР, а правопорушення кваліфіковане за ч.2 ст.126 КУпАП.
Вважаючи постанову протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Лише належно встановивши зазначені обставини, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка відповідно до ст.283 КУпАП повинна містити окрім найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дати розгляду справи; відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; прийнятого у справі рішення, ще й опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Однак, як випливає з матеріалів справи, Відповідачем зазначені вимоги не були дотримані належним чином.
В оскаржуваній постанові стверджується, що місцем вчинення порушення є с.Підлісний Веселець, вул.Центральна, поблизу будинку №13. Однак, з довідки Сатанівської селищної ради №1335/02-33/2025 від 07.11.2025 р. вбачається, що будинку під таким номером на цій вулиці та й самої вулиці «Центральна» в с. Підлісний Веселець немає. Єдина вулиця у вказаному населеному пункті - вул.Лесі Українки. Відповідач вказаний факт не заперечив, зіславшись на машинальну помилку.
Згідно з ч.2 ст.126 КУпАП передбачено відповідальність особи за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач має посвідчення водія НОМЕР_3 від 23.02.2000 р. категорії «С» (а.с. 22, 34) та ХМА№096321 від 21.12.1998 р. категорії «А, В» (а.с.49).
В ході судового розгляду відповідач визнав факт видачі позивачу посвідчення водія НОМЕР_4 від 21.12.1998 р., та не посилався на його ймовірну підробку тощо.
Водночас, відповідач визнає дійсним лише посвідчення водія НОМЕР_3 від 23.02.2000 р. категорії «С», як таке, що видано пізніше. Неврахування посвідчення водія НОМЕР_4 від 21.12.1998 р. мотивує посиланням на п.2 Постанови КМУ №340 від 08.05.1993 р. «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», згідно із яким особа повинна мати лише одне посвідчення водія, що підтверджує її право на керування транспортними засобами діючих категорій, зазначених у ньому.
Суд першої інстанції виснував, що таке посилання не заслуговує на увагу, оскільки ні вказана норма, ні Постанова КМУ №340 від 08.05.1993 р. в цілому не містять положень, які тягнуть за собою автоматичну недійсність попередньо виданих посвідчень водія.
Водночас, у постанові правомірно зазначено про порушення позивачем п.2.1.а ПДР. Відповідно до пункту 2.1 «а» ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. У той же час постанова не містить посилання на порушення позивачем п.2.4.а ПДР України, що, власне, відповідно до даних відеозапису ним не було дотримано, адже згідно із вказаною нормою встановлено обов'язок водія на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в п.2.1. Правил.
Посилання представника на недостатність місця у бланку постанови, достатність зіслатись на норму ч.2 ст.126 КУпАП не описуючи склад відповідного правопорушення, обмежившись іншим, - є не переконливими.
Таким чином, інспектором помилково був зазначений нормативний акт, який передбачає відповідальність за відповідне правопорушення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам у справі, колегія суддів погоджується з наведеним судом першої інстанції обгрунтуванням та прийнятим по суті рішенням.
Згідно з положеннями ч.1 ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до змісту оскарженої постанови серія ЕНА №5205979 від 12.07.2025 року працівником поліції зафіксовано порушення як за ч.1 ст.126 КУпАП, а саме: ОСОБА_1 керуючи ТЗ не пред"явив відповідні документи, посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1.а ПДР. Тоді як зроблено висновок, що водій керував ТЗ як особа, яка не має права керування таким ТЗ - ст.126 ч.2 КУпАП.
Допущена працівником поліції розбіжність у фіксуванні складу правопорушення як допущеного Позивачем і висновком з визначенням норми КУпАП, як за інше правопорушення, окрім іншого, не свідчить про дотримання працівником поліції вимог ст.283 КУпАП.
До того ж, на час розгляду справи, долучене Позивачем до матеріалів справи посвідчення водія НОМЕР_4 від 21.12.1998 р. (категорія "А", дата видачі 24.08.1991, категорія "В", дата видачі 23.01.1990) за даними Головного сервісного центру МВС України є дійсним, як і інше посвідчення водія ХМА137728 від 23.02.2000 р. категорії "С".
За таких обставин, у відповідності до ч.1 ст.72, ч.2 ст.77 КАС України, відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу саме того адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності та правомірність винесення оскаржуваної постанови.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання представника відповідача на судові рішення у іншій справі (№678/1812/25), де судами уже надавалась оцінка, як подібним правовідносинам, за встановлених обставин не спростовує вищенаведених висновків у даній справі.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Зазначеним вимогам закону рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 03 грудня 2025 року відповідає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 03 грудня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.