Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
(заочне)
Справа № 695/1340/25
номер провадження 2/695/1227/25
02 грудня 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Степченка М.Ю.
за участю секретаря с/з Землянухіної Є.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Золотоноша в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
АТ «Перший український міжнародний банк» звернулося до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитними договороми у сумі 49 893,91 грн. та судовий збір у сумі 2422,40 грн.
В обґрунтування поданого позову вказує на те, що між АТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 03.12.2020 року укладено Кредитний договір № 2001754979601.
Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 15 050,00 грн.
Таким чином АТ «Перший український міжнародний банк» свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, в зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 29 353,23грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15 049,09 грн., по процентам у розмірі 14 304,14 грн., чим порушуються права та інтереси АТ «Перший український міжнародний банк».
Крім того, 23.09.2022 року між АТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 1010571328.
Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 17 184,15 грн. строком на 24 місяці.
АТ «Перший український міжнародний банк» свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі. Однак ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, в зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 20 540,68 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 16 184,41 грн., по процентам у розмірі 2,55 грн., заборгованість за комісією 4353,72 грн., чим порушуються права та інтереси АТ «Перший український міжнародний банк».
Зважаючи на вищенаведене, АТ «Перший український міжнародний банк» звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 11.04.2025 року провадження в справі відкрито та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду, яка була направлена відповідачу в установленому порядку, останньому був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов. Відповідач відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не направив.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але в прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи за відсутності представника АТ «ПУМБ», проти ухвалення заочного рішення не заперечували.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку.
Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, але в судове засідання не з'явилася без поважних причин, не подала відзив, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.
Судом установлено, що 03.12.2020 року між АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та ОСОБА_1 укладено договір, шляхом підписання заяви №2001754979601 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписанням цієї заяви відповідач беззастережно підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ «Перший український міжнародний банк» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «Перший український міжнародний банк» pumb.ua в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що мають бути надані в процесі обслуговування ( з урахуванням всіх змін), погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості банку). Відповідно до вказаної заяви відповідачу було відкрито кредитну лінію з лімітом кредитування 15 000,00 грн. на споживчі цілі, строком на 12 місяців. Зі спливом указаного строку продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь якої зі сторін. Також було визначено розмір відсотків, який становить 47,88 % річних.
Крім того, 03.12.2020 року відповідач був ознайомлений з паспортом споживчого кредиту.
23.09.2022 року між АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та ОСОБА_1 укладено договір шляхом підписання заяви №1010571328 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Підписанням цієї заяви відповідач беззастережно підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ «Перший український міжнародний банк» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «Перший український міжнародний банк» pumb.ua в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що мають бути надані в процесі обслуговування ( з урахуванням всіх змін), погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості банку). Відповідно до пп. 1-4 договору відповідач отримав кредит на споживчі цілі в сумі 17 184,15 грн., строком на 24 місяці, зі сплатою відсотків у розмірі 0,01 % річних, комісії 1,4 %, з встановленим графіком погашення заборгованості щомісячними платежами в розмірі 956,66 грн. та 956,50 грн. (останній платіж).
Також, 23.09.2022 року відповідач був ознайомлений з паспортом споживчого кредиту.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст.638 ЦК України).
Пунктом 2.2.5 Розділу І Публічної пропозиції АТ «Перший український міжнародний банк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб , затвердженої рішенням Правління АТ «Перший український міжнародний банк», передбачено, що підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується з усіма умовами Договору. Заява на приєднання до Договору може оформлюватися у паперовому або в електронному вигляді, в тому числі із можливістю проставлення зі сторони Клієнта цифрового власноручного підпису (за наявності технічної можливості у Банку) безпосередньо у Банку (відділеннях або в іншому місці надання Банком послуг) або за допомогою будь-якого Дистанційного каналу обслуговування.
Відповідно до п. 5.1.4. Розділу І Публічної пропозиції АТ «Перший український міжнародний банк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов'язаний своєчасно та повністю відшкодовувати банку сплачені ним кошти.
Згідно з п. 5.1.7. Розділу І Публічної пропозиції АТ «Перший український міжнародний банк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов'язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов'язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.
Як убачається з матеріалів справи, АТ «Перший український міжнародний банк» свої зобов'язання перед відповідачем, відкрив рахунок на ім'я відповідача, надав можливість користуватися кредитними коштами.
Виписки за договорами №2001754979601 та №1010571328 укладеним між АТ "Перший Український Міжнародний Банк" і ОСОБА_1 свідчать про користування грошовими коштами на рахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Із положень частини першої статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до положень ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно положень ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронна ідентифікація здійснюється з використанням засобів електронної ідентифікації та процедури автентифікації відповідно до схем електронної ідентифікації. Згідно положень ст. 1 вказаного Закону автентифікація - електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних, електронна ідентифікація - процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи; ідентифікація особи - процес використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті якого забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або уповноваженого представника юридичної особи та перевірка належності особі таких даних
Факт укладення спірних договорів та досягнення згоди щодо їх істотних умов відповідачем не заперечувався.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом установлено, що відповідач не виконав передбачених договором обов'язків та отримані кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом, відсотками.
Обґрунтовуючи позов про стягнення заборгованості з відповідачки, позивач посилався на те, що згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2001754979601 від 03.12.2020 року станом на 10.01.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитом у розмірі 15 049,09 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1010571328 від 23.09.2022 року станом на 10.01.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитом у розмірі 16 184,41 грн.
Вказану вище заборгованість слід стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк»
Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитними коштами, суд зазначає наступне.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст 1050 ЦК України. Тобто, після припинення строку кредитного договору, проценти не нараховуються. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 31.10. 2018 у справі № 202/4494/16-ц.
Як установлено судом, сторони в договорах узгодили строки та умови кредитування, тому позивач мав право нараховувати проценти за користування кредитними коштами відповідачем протягом указаних строків.
Із розрахунків заборгованості вбачається, що: за кредитним договором № 2001754979601 від 03.12.2020 року та станом на 10.01.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість за відсотками - 14 304,14 грн.; за кредитним договором № 1010571328 від 23.09.2022 року станом на 10.01.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість за відсотками 2,55 грн. Суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки нараховані відсотки.
Вирішуючи спір щодо підстав та розміру нарахованої позивачем комісії за кредитним договором № 1010571328 від 23.09.2022 року, то суд керується таким.
Згідно з ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
За пунктом 10 частини 1 статті 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов'язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно з кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися).
Отже, вказаний закон не містить заборони щодо встановлення комісії кредитодавця, котра включається до загальних витрат за кредитом. Але, слід звернути увагу на те, що в кредитному договорі має бути визначено перелік послуг та дій, за які встановлено нарахування комісії.
Зокрема, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія, тому положення вказаного кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту у виді комісії є нікчемними відповідно до приписів ч. 1 та 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічних висновків за подібних відносин дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 204/224/21 (постанова від 06.11.2023).
Відтак, вести мову про те, що вимоги про сплату позичальником комісії за обслуговування кредитної заборгованості є справедливими та обґрунтованими підстав немає.
Отже, зібрані в справі докази в поєднанні з означеними приписами норм права вказують на наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції № 1094 від 11.03.2025 позивачем при поданні цієї позовної заяви до суду сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, у розмірі 45540,19 грн (91,27%), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам, у розмірі 2210,92 грн.
Позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість:
-за кредитним договором №2001754979601 від 03.12.2020 у розмірі 29353 грн. 23 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 15049,09 грн. та заборгованості за процентами - 14304,14 грн.
-за кредитним договором №1010571328 від 23.09.2022 у розмірі 16186 грн. 96 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 16184,41 грн. та заборгованості за процентами - 2,55 грн., а всього 45540 грн. 19 коп.
У решті вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариствам «Перший український міжнародний банк» судовий збір в сумі 2210,92 грн.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.Ю. Степченко
Повний текст рішення виготовлений 05 грудня 2025 року