Справа № 693/420/23
Провадження № 1-кп/693/27/26
Іменем України
21.01.2026 р. м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Жашків кримінальне провадження №12022355370000068 від 23 березня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Побійна, Жашківського району, Черкаської області, громадянина України, з середню спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, інваліда 2 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
учасники кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
адвокат - ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 , 20.03.2023 близько 22 год. 45 хв. знаходячись біля продуктового магазину, який розташований за адресою: вул. Незалежності, 1а, с. Тетерівка Уманського району Черкаської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою спричинення останньому тілесних ушкоджень, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, шляхом нанесення удару ногою об поверхню металевих дверей павільйону даного магазину та розуміючи, що в цей час за ними перебував потерпілий, завдав йому даними дверима одного удару в ділянку носа, після чого, ОСОБА_3 , продовжуючи свої протиправні дії, завдав ще близько трьох ударів кулаками правої та лівої руки в область обличчя потерпілого, в результаті чого, спричинив потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді ранки червоної обвідки нижньої губи зліва, що відповідно до висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 22 березня 2023 року № 122 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а також тілесні ушкодження у вигляді синців на верхній та нижніх повіках правого ока з переходом на праву щічну ділянку, косої вшитої рани у верхній третині правої щоки та рани перенісся, що відповідно до висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 22 березня 2023 року № 122 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
У судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину не визнав, та показав, що в той день завітав до магазину, сидів під магазином на лавочці, по дверях не бив. Вийшов ОСОБА_7 та почав бити, потім підбігли друзі ОСОБА_7 на прізвища ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , задерли йому кофту та теж били. Сам він першим не бив, в ході бійки вдарив ОСОБА_7 раз чи два руками. Неподалік стояв дядько із друзями та все це бачив. Дядько у бійку не втручався, поліцію та швидку не викликав.
ОСОБА_3 стверджує, що внаслідок бійки отримав тілесні ушкодження, але до лікарні не звертався, поліцію не викликав.
Прізвища дядька та його друзів ОСОБА_3 повідомляти відмовився, зазначив, що не бачить в цьому сенсу. Факт отримання потерпілим тілесних ушкоджень внаслідок бійки під сумнів не поставив. Те, що перебував в стані алкогольного сп'яніння не заперечував.
Чому при допиті в поліції він не повідомив вказані обставини, а відмовився відповідати на питання, пославшись на ст. 63 Конституції України, пояснити не зміг.
У судовому засіданні потерпілий, ОСОБА_6 , показав, що 20 березня близько 22 год. 45 хв. закривав магазин. Зайшов ОСОБА_10 , попросив чаю. Потерпілий відмовив, тому що магазин було необхідно закрити до комендантської години. ОСОБА_10 почав обурюватися. Коли закривав магазин, другий вихід, де залізна хвіртка, був відкритий. Коли потерпілий виходив через цю хвіртку, ОСОБА_10 вдарив ногою по хвіртці та вона вдарила потерпілого по носі. До цього він ОСОБА_11 не бачив, побачив, коли ОСОБА_10 підбіг до хвіртки. Коли він вийшов, ОСОБА_10 вдарив його в обличчя, під око та по губі. З носа текла кров. Прибігли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , розтягнули, допомогли змити кров з обличчя. Після цього потерпілий поїхав додому. Через день звернувся по допомогу. Деркач пропонував компенсувати витрати на лікування, але грошей так і не дав.
Потерпілий зазначає, що раніше між ними були добрі стосунки, але в той день ОСОБА_10 був нетверезий.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що в той день разом із ОСОБА_8 знаходився поряд зі школою, яка приблизно в 50 метрах від магазина. Почули стук залізних дверей та побачили, що поруч з магазином б'ються хлопці. Вони разом підбігли та розтягнули хлопців. На обличчі потерпілого була кров, вони допомогли йому змити кров та він поїхав до дому. На думку свідка на той момент конфлікт був вичерпаний.
Свідок пояснив, що над магазином є світло, тому вони все добре бачили. Хлопці боролися на землі, хто саме і як бив, він не запам'ятав, вони обидва наносили удари один одному. Потім він спілкувався з потерпілим, питав що сталося. Потерпілий відповів, що не знає.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні надав повністю аналогічні покази.
Також, в судовому засіданні досліджені:
1.висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи № 122 від 22 березня 2023 року;
2.протокол проведення слідчого експерименту від 5 квітня 2023 року за участю потерпілого ОСОБА_6 ;
3.протокол проведення слідчого експерименту від 6 квітня 2023 року за участю свідка ОСОБА_13 ;
4.протокол проведення слідчого експерименту від 6 квітня 2023 року за участю свідка ОСОБА_12 .
За приписами пунктів 1-3 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону про кримінальну відповідальність він передбачений та чи винен обвинувачений у вчиненні цього правопорушення.
Наведені приписи вказують на те, що суд оцінює висунуте обвинувачення з позиції підтвердження (не підтвердження) доказами обставин, що за вимогами ст. 91 КПК підлягають доказуванню, і за встановленими фактичними обставинами застосовує закон про кримінальну відповідальність, чим підтверджує або спростовує викладене в обвинувальному акті, зокрема, щодо юридичної оцінки кримінального правопорушення.
При цьому обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред'явленим обвинуваченням.
Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред'явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Обставин, які б пом'якшували покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено.
Як обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, суд враховує вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого, відсутність пом'якшуючих та наявність обтяжуючих обставин, неможливість призначення покарання у виді громадських та виправних робіт, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання передбачене санкціями норми, за якою кваліфіковані його дії (в редакції, яка діяла на час вчинення правопорушення), у вигляді обмеження волі.
З врахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за можливе, на підставі ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та, з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого, у період його дії на нього слід покласти передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язки, які, на думку суду, будуть необхідні і достатні для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст. ст. 342-351, 363-368 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі строком один рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на один рік.
Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Жашківський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подачі апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
За приписами ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Головуючий: ОСОБА_14