Справа № 953/1693/25
н/п 2-др/953/2/26
про відмову в прийнятті додаткового рішення
"19" січня 2026 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Лисиченко С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Кот Я.А. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Точиліна Микити Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №953/1693/25 за позовом ОСОБА_1 до держави Російської Федерації про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії, -
В провадженні Київського районного суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до держави Російської Федерації про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10.06.2025 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до держави Російської Федерації про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії. Стягнуто з держави Російська Федерація на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 76 774 267,20 гривень (сімдесят шість мільйонів сімсот сімдесят чотири тисячі двісті шістдесят сім гривень 20 копійок), в якості відшкодування майнової шкоди. Стягнуто з держави Російська Федерація на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 7 000 000 грн (сім мільйонів гривень 00 копійок), у якості відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з держави Російська Федерація на користь держави судовий збір у розмірі 15140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) гривень 00 копійок.
10.12.2025 електронним шляхом до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 - адвоката Точиліна Микити Валерійовича про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якого просить ухвалити по справі № 953/1693/25 додаткове рішення, яким визначити еквівалент розміру стягнутої майнової та моральної шкоди в іноземній валютні (доларах США) відповідно до заявлених позовних вимог.
У судове засідання, призначене на 19.01.2026, сторони та їх представники не з'явилися, про час, день та місце судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не відомі. Будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Згідно із статтею 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, прийшов наступного висновку.
Так, у лютому 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м.Харкова із позовною заявою до відповідача держави Російської Федерації, відповідно до якої позивач просить стягнути з держави Російської Федерації на його корист завдану майнову шкоду у розмірі 76 774 267,20 грн, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.02.2025 еквівалентно 1842 948,05 доларів США, та моральну шкоду у розмірі 7 000 000 грн., що за офіційним курсом НБУ станом на 06.02.2025 еквівалентно 168 033,34 доларів США.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10.06.2025 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до держави Російської Федерації про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії. Стягнуто з держави Російська Федерація на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 76 774 267,20 гривень (сімдесят шість мільйонів сімсот сімдесят чотири тисячі двісті шістдесят сім гривень 20 копійок), в якості відшкодування майнової шкоди. Стягнуто з держави Російська Федерація на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 7 000 000 грн (сім мільйонів гривень 00 копійок), у якості відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з держави Російська Федерація на користь держави судовий збір у розмірі 15140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) гривень 00 копійок.
Вказане судове рішення набрало законної сили.
Як видно із тексту позовної заяви ОСОБА_1 до держави Російської Федерації про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії, за результатами розгляду якої ухвалено рішення від 10.06.2025, позивач просив суд стягнути з держави Російської Федерації на його корист завдану майнову шкоду у розмірі 76 774 267,20 грн, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.02.2025 еквівалентно 1842 948,05 доларів США, та моральну шкоду у розмірі 7 000 000 грн., що за офіційним курсом НБУ станом на 06.02.2025 еквівалентно 168 033,34 доларів США.
В обгрунтування позовних вимог позивачем надано докази, зокрема, висновки експерта, які встановлюють ромір завданої шкоди саме у гривні, а не в іноземній валюті
Тобто, по суті позивачем було заявлено позовні вимоги, які сформульовано з наведенням альтернативного розрахунку в доларах США та в гривні. ОСОБА_1 повністю погодився з ухваленим рішенням від 10.06.2025, не оскаржуючи таке в апеляційному порядку. При цьому, розмір грошових коштів в рішенні суду, зокрема у резолютивній частині, вказаний точною сумою.
Суд також вважає за необхідне зауважити, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент, якщо зобов'язання виникло в іноземній валюті (стаття 524 ЦК України).
Тлумачення частини другої статті 524 ЦК України свідчить, що учасники цивільного обороту можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті в договорі.
Підстав для допустимості визначення відшкодування (компенсації) шкоди в іноземній валюті, окрім випадків якщо зокрема, її викладено, чинний ЦК не містить.
Подібний за зміст висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20.06.2024 у справі № 216/5657/22.
Отже, суд враховує, що предметом спору є відшкодування шкоди (матеріальної та моральної), яке виникло внаслідок деліктного зобов'язання, а тому визначення такої суми має здійснюватися на підставах статей 192, 524 ЦК України, тобто в гривні, відповідно підстави для визначення грошового еквіваленту вказаної суми у резолютивній частині рішення відсутні (аналогічний підхід застосовано у постанові Верховного Суду від 20.06.2024 у справі № 216/5657/22).
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Таким чином, процесуальним законом визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення. Однак існування таких підстав для ухвалення додаткового рішення у цій справі за вищевказаних обставин судом не встановлено.
З огляду на викладене, в задоволенні заяви необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 260, 263 - 265, 270, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Точиліна Микити Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №953/1693/25 за позовом ОСОБА_1 до держави Російської Федерації про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://ki.hr.court.gov.ua.
Суддя - С.М. Лисиченко