справа № 619/5414/25
провадження № 2/619/113/26
іменем України
20 січня 2026 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Калиновської Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Булах С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дергачі матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Дергачівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради про визнання батьківства,
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом, в якому просить визнатиОСОБА_1 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у місті Харків; зобов'язати Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області східного міжрегіонального управління міністерства юстиції внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у місті Харків, Харківської області (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області), актовий запис № 3 від 07.09.2012 року, зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України та видати нове свідоцтво про народження, змінивши у графі Батько ОСОБА_4 на ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач у 2009 році перебував у відносинах з ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у нас народилась дитина ОСОБА_3 . Шлюб між нами не реєструвався. При реєстрації народження доньки запис про батька був зроблений зі слів матері, тобто відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Позивач визнає себе батьком ОСОБА_3 як до доньки. Вони спілкуються, проводять час разом, Позивач купує їй речі. Донька та Позивач зараз називають один одного як батько та дочка. Донька проживала разом з матір'ю. Позивач постійно приїздив до доньки, надавав матеріальну допомогу на її утримання.
Ухвалою суду від 25.09.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.09.2025.
Ухвалою суду від 08.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.
Представник позивача, ОСОБА_2 надала суду заяву, вказуючи, що просить позовну заяву задовольнити, підтримує позовні вимоги. Просила судове засідання провести без її участі.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача, Дергачівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в призначене підготовче судове засідання не з'явився, повідомлявся своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник третьої особи, Служби у справах дітей Солоницівської селищної ради надала суду заяву, відповідно просила розглядати справу за відсутності представника служби. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, керуючись найкращими інтересами неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 .
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних в справі доказів, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 12 ЦПК України та згідно з ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , що вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 07.09.2012, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції у Харківській області. Батьками дитини зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини 1 статті 135 СК України №00022090837 від 12.02.2019, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень було проведено згідно положень статті 135 Сімейного кодексу України.
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно ст.121 Сімейного кодексу України, права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (ч. 1 ст. 135 СК України).
За положеннями ч.ч. 1, 2 статті 128 Сімейного кодексу України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини (ч. 3 ст. 128 СК України).
За змістом частини 4 вказаної вище статті, позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Тобто, передумовою звернення до суду із заявою про встановлення на підставі статті 128 СК України факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.
Тлумачення статті 128 СК України свідчить, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно яких жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. У разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд може визнати факт, для з'ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).
Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі № 552/4291/22 зазначив, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.05.2009 у справі «Калачова проти Російської Федерації» суд зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
Згідно висновку про біологічне батьківство №MGU 2559 від 15.09.2025 ймовірність того, що ОСОБА_1 є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 складає 99,99999993%.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно статті 134 Сімейного кодексу України, на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України та видає нове свідоцтво про народження.
Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року №96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за №55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
Таким чином, в зв'язку з визнанням батьківства ОСОБА_1 щодо ОСОБА_3 , належить внести відповідні зміни в актовий запис про народженняОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у місті Харків, Харківської області (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області), актовий запис № 3 від 07.09.2012 року, зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України та видати нове свідоцтво про народження, змінивши у графі Батько ОСОБА_4 на ОСОБА_1 .
Оскільки позивач не вимагав відшкодування судових витрат, з урахуванням характеру спірних правовідносин та дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, питання розподілу судових витрат між сторонами, відповідно до статті 141, 142 Цивільного процесуального кодексу України, суд не вирішує.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 142, 200, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Дергачівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради про визнання батьківства задовольнити.
ВизнатиОСОБА_1 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області східного міжрегіонального управління міністерства юстиції внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у місті Харків, Харківської області (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції Харківської області), актовий запис № 3 від 07.09.2012 року, зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України та видати нове свідоцтво про народження, змінивши у графі Батько ОСОБА_4 на ОСОБА_1 .
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: Дергачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: Харківська область, Харківський р-н, м. Дергачі, пл. Перемоги, буд. 2а, ЄДРПОУ 41403969.
Третя особа: Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради, адреса: Харківський р-н, Харківська обл., селище Солоницівка, вулиця Визволителів, будинок, 6, ЄДРПОУ 44025794
Суддя Л. В. Калиновська