Справа № 161/17170/25
Провадження № 3/161/120/26
13 січня 2026 року м.Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Антіпова Т.А., за участю секретаря судового зсідання - Семенової І.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , заміжня, офіційно не працює,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
21 серпня 2025 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов для розгляду протокол серії ЕПР1 № 425496 від 17.08.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до якого 17.08.2025 року о 00:47 годин, водій ОСОБА_1 , в селі Струмівка, по вулиці Сільській, керувала транспортним засобом марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння провадився зі згоди водія у передбаченому законом порядку, у медичному закладі КП ВОПЛ ЦТЗ у лікаря - нарколога. Стан алкогольного сп'яніння підтверджується висновком медичного закладу №460 від 17.08.2025 року.
Вищевказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п.2.9 ПДР та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні року ОСОБА_1 свою вину у вчинені вказаного правопорушення не визнала, просила закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно неї за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Суду пояснила, наступні обставини.
17.08.2025 року біля 00:45 годин вона разом зі своєю подругою ОСОБА_2 їхали транспортним засобом «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , з гостей, які проживають у селі Струмівка Луцького району до дому. Транспортним засобом керувала ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 має водійське посвідчення, проте за кермом автомобіля не їздить, водійського стажу не має. Майже біля будинку ОСОБА_1 , на узбіччі дороги, вона побачила свого чоловіка - ОСОБА_3 , який вийшов її зустріти. ОСОБА_2 зупинила транспортний засіб, після чого ОСОБА_1 , перебуваючи на пасажирському місці транспортного засобу, почала сперечатися та з'ясовувати стосунки з чоловіком - ОСОБА_3 , з яким вони посварились.
ОСОБА_2 , не бажаючи бути присутньою при сварках подружжя, вийшла з транспортного засобу і пішла в сторону будинку, де проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
В цей час працівники патрульної поліції здійснювала патрулювання. Побачивши транспортний засіб припаркований на узбіччі, та чоловіка, який перебував на вулиці в комендантську годину, підійшли до ОСОБА_3 з законною вимогу пред'явити документ, що посвідчує особу.
Оскільки чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_3 не мав при собі документів, вона, побоюючись того, що чоловіка можуть забрати працівники поліції або до нього будуть здійснені мобілізаційні заходи, з метою відволікти їх увагу, пересіла на водійське місце транспортного засобу, а згодом, з водійського місця вийшла до працівників поліції та почала з ними конфліктувати. Працівники поліції переключились на конфлікт з ОСОБА_1 , залишаючи при цьому ОСОБА_3 , який в цей час втікає. Після цього, ОСОБА_1 вирішили повідомити працівникам поліції, що це саме вона перебувала за кермом автомобіля, при цьому вона перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Після чого працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що остання погодилась, результат огляду позитивний 1,64 проміле, крім того ОСОБА_1 скористалась правом пройти повторний огляд у медичному закладі КП ВОПЛ ЦТЗ у лікаря - нарколога, результат позитивний. На запитання суду, ОСОБА_1 повідомила про те, що на той час вона не усвідомлювала серйозність наслідків такого повідомлення працівників поліції та вважала, що їй нічого не загрожує за такі водії, оскільки, насправді вона не керувала даним автомобілем. Про вчинене дуже шкодує, намагалась допомогти чоловіку уникнути спілкування з працівниками поліції. Просила врахувати надані нею пояснення.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 , пояснила суду, що 17.08.2025 року близько 00:45 годин перебувала на вулиці Сільській в селі Стумівка, підвозила свою родичку ОСОБА_1 транспортним засобом марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , до неї до дому. При цьому, повідомила, що даний транспортний засіб належить саме ОСОБА_1 , проте вона за кермом не їздить, тому ОСОБА_1 перебувала на передньому пасажирському сидінні, а за кермом була свідок ОСОБА_2 .. Майже біля будинку, зупинилась на узбіччі, оскільки ОСОБА_1 побачила свого чоловіка - ОСОБА_3 . Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 почали сперечатися. ОСОБА_2 не хотіла бути присутня при з'ясування сімейних стосунків, тому прийняла рішення піти до будинку, де проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , та дочекатись їх там. Пізніше, не дочекавшись ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_3 , за нею заїхав її чоловік та вони поїхали до себе додому. По дорозі, їй зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила, що вона перебуває в медичному закладі КП ВОПЛ ЦТЗ, та попросила її приїхати, на що остання погодилась. Приїхавши до медичного закладу КП ВОПЛ ЦТЗ, вона дізналася про те, що ОСОБА_1 повідомила працівникам поліції про перебування за кермом в стані алкогольного сп'яніння, проходження нею на місці огляду на стан алкогольного сп'яніння та проходження такого ж огляду в даному медичному закладі. Дізнавшись про це, свідок повідомила працівникам поліції, що ОСОБА_1 не перебувала за кермом транспортного засобу, а саме вона - ОСОБА_2 була за кермом і погодилась пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру Драгер, результат - 0,00 проміле. Проте, працівники поліції повідомили, що вже склали протокол стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому нічого змінити вже не можна. Просила врахувати її пояснення, закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки вона не перебувала за кермом транспортного засобу, та підтвердила правдивість своїх показань, які нею надавались під присягою свідка.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 , пояснив суду, що він є чоловіком особи, щодо якої складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП - ОСОБА_1 , та пояснив наступне. Того дня, 16.08.2025 року, його дружина разом з їх малолітнім сином та подругою - ОСОБА_2 поїхали в гості до знайомих, які проживають в с. Струмівка, де перебували до пізньої години, внаслідок чого він з дружиною посварився. В гості поїхали на транспортному засобі марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить його дружині ОСОБА_1 , проте вона за кермом не їздить, бо не має водійського стажу, тому за кермом автомобіля була подруга ОСОБА_2 . Коли дружина по телефону повідомила, що вони вже їдуть додому, він вийшов на вулицю та пішов їм назустріч. Невдовзі він побачив автомобіль дружини, за кермом якого перебувала ОСОБА_2 .. Вони зупинились і він почав з'ясовувати стосунки з дружиною ОСОБА_1 , при цьому він в автомобіль не сів, перебував біля транспортного засобу, а дружина - ОСОБА_1 сиділа на пасажирському місці. ОСОБА_2 вийшла з транспортного засобу та залишила їх з дружиною, з'ясовувати стосунки. ОСОБА_2 пішла до будинку де проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Після чого приїхали працівники патрульної поліції, підійшли до нього і попросили надати документи, що посвідчують його особу. На його запитання в зв'язку із чим він повинен надати їм свої документи, працівники поліції пояснили, що він та його поведінка здаються підозрілими, оскільки він перебуває на вулиці під час дії комендантської години. В цей час його дружина - ОСОБА_1 вийшла з автомобіля та почала конфліктувати з працівниками поліції, що їх відволікло, і він, скориставшись цим, почав втікати. Про події, які відбулись надалі, він дізнався вже після того, як дружина повернулась додому та розповіла йому про те, що сталося. Просив врахувати його пояснення, те, що дружина навмисно оговорила себе задля допомоги йому, пояснив, що дружина взагалі не їздить за кермом автомобіля, бо не вміє. Отже, просив закрити провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка поліцейський Луцького РУП ГУНП у Волинській області сержант поліції ОСОБА_4 пояснив суду, що того вечора в нічний час 17.08.2025 року він з напарником здійснювали патрулювання, в с. Струмівка побачили транспортний засіб марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , якій рухався в комендантську годину, поїхали за ним. При цьому, хто був за кермом, вони не бачили. Згодом, побачили припаркований даний транспортний засіб біля подвір'я одного з будинків, та чоловіка, який ходив біля подвір'я. З метою з'ясування особи чоловіка, вони підійшли до нього та попросили пред'явити документ, що посвідчує особу. Під час спілкування з чоловіком, до них підійшла жінка, як пізніше було встановлено її особу - ОСОБА_1 та повідомила, що вона перебувала за кермом автомобіля в стані алкогольного сп'яніння і почала з ними конфліктувати. В цей час чоловік втік, а вони запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що вона погодилась, проба - позитивна. Пізніше забажала проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння вже там, що також було виконано та після цього на неї складено протокол за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Коли вони перебували біля медичного закладу і вже склали щодо ОСОБА_1 протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, під'їхала жінка, особу якої було встановлено, як ОСОБА_2 , яка повідомила, що саме вона перебувала за кермом транспортного засобу марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 та забажала пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, результат якого був негативний - 0,00 проміле. Проте, матеріали на ОСОБА_1 вже були складено, отже нічого змінити вже не можна, про що він і повідомив ОСОБА_2 .
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, допитавши свідків, дослідивши наявні у справі докази, в тому числі відтворивши відеозапис з місця події, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положень ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 17.08.2025 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 425496, яким зафіксовано вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 425496, що 17.08.2025 року о 21:40 годин, водій ОСОБА_1 в селі Струмівка, по вулиці Сільській, керувала транспортним засобом марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Суд звертає увагу на наступні обставини.
Безпосередньо в судовому засіданні ОСОБА_1 було надано пояснення, згідно яких остання не перебувала за кермом транспортного засобу. Вказане також підтверджується показами свідків та відеозаписом з нагрудних бодікамер працівників патрульної поліції.
Так, суд відтворив під час судового розгляду справи відеодиск, на якому зафіксовано події, які мали місце 17.08.2025 року о 00:47 год., проте даний відеоносій не містить доказів (не зафіксовано) факту керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Крім того з відеозапису вбачається, що працівники патрульної поліції не здійснювали зупинку транспортного засобу марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , зупинились та підійшли саме до чоловіка, який перебував на вулиці біля транспортного засобу, як пізніше було з'ясовано - це був ОСОБА_3 ..
При цьому, на відеозапису чітко видно транспортний засіб, який був припаркований, та жінку, яка сиділа на пасажирському сидінні даного автомобіля, як пізніше було встановлено, це була ОСОБА_1 ..
Окрім цього, з даного відеозапису вбачається, що працівники патрульної полції взагалі не підходили до автомобіля, а розмовляли виключно з ОСОБА_3 ..
Більше того, чітко вбачається, як під час розмови працівників патрульної поліції з ОСОБА_5 , жінка ( ОСОБА_1 ), яка пепребувала на пасажирському сидінні припаркованого транспортного засобу, пересідає на водійське місце, і вже з цього місця виходить до працівників патрульної поліції.
Далі, вся процедура проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, проходження такого огляду в медичному закладі, складання щодо неї адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відбувалось після того, як сама ОСОБА_1 повідомила працівникам патрульної поліції, що вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Верховний Суд у своїй постанові від 18.07.2019 у справі № 216/5226/16-а вказав, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність вчинюваних процесуальних дій (винесення постанови, складання протоколу).
На відеозаписі не зафіксовано зупинки автомобіля після його руху, факту руху транспортного засобу під керуванням ним водієм ОСОБА_1 .
Отже, жодного доказу на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , матеріали справи не містять, а пояснення ОСОБА_1 повністю узгоджуються з поясненнями свідків, допитаних під час судового розгляду справи, та відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №425496 від 17.08.2025 року.
У постанові Верховного Суду №404/4467/16-а від 20.02.19р. викладений правовий висновок, відповідно до якого керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі; експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Положеннями ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Нормами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Аналізуючи у сукупності докази по справі, суд встановив, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на винні дії водія ОСОБА_1 щодо керування нею транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи викладене, вказані вище обставини в сукупності дають підстави для висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ч.1 ст. 130 КУпАП, п. 1 ст. 247 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.А. Антіпова