Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
21 січня 2026 року Справа № 520/12804/24
Харківський окружний адміністративного суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень в порядку статті 382 КАС України у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково та вирішено:
“Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в частині обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 20.03.2024 перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб які втратили працездатність з урахуванням раніше виплачених сум.».
04.02.2025 року до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 по справі № 520/12804/24 в порядку ст. 382 КАС України, у якій просить суд:
1. Прийняти ухвалу суду, якою зобов'язати суб'єкта владних повноважень - відповідача по справі, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Свою заяву обґрунтовує тим, що судом було прийнято Рішення, яке набрало законної сили 02.12.2024 року.
Судом було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити ОСОБА_1 з 20.03.2024 перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум, згідно рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 року №2-р(ІІ)/2024.
4 грудня 2024 року позивач отримав пенсію по інвалідності 2 групи в розмірі 23610 грн. 4 січня 2025 року позивач отримав пенсію по інвалідності 2 групи в розмірі 23610 грн. Перерахунок та виплата пенсії відповідно до рішення суду, яке набрало законну силу, станом на 03 лютого 2025 року не виконано.
Ухвалою ХОАС від 19.02.2025 р. заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 по справі № 520/12804/24 в порядку ст. 382 КАС України - задоволено.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, протягом 90 днів з дня отримання даної ухвали, подати до Харківського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/12804/24 від 12.07.2024 року щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром.
16.05.2025 р. до ХОАС надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.05.2025 р. № 2000-0804-7/75030 згідно якого просить прийняти та затвердити звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 у справі №520/12804/24.
Ухвалою від 26.05.2025 року відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.05.2025 р. № 2000-0804-7/75030 про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 по справі № 520/12804/24.
Звільнено керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від сплати штрафу.
Змінено спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 по справі № 520/12804/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині виплати заборгованості по перерахованій пенсії, а саме: "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по перерахованій пенсії за період з 20.03.2024 по 31.03.2025 на загальну суму 93256, 30 грн. (дев'яносто три тисячі двісті п'ятдесят шість гривень 30 копійок).».
Від позивача надійшло клопотання про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень в порядку статті 382 КАС України т просив:
« 1.Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 у справі № 520/12804/24 неналежним виконанням судового рішення.
2. Накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_2 (або особу, яка виконує її обов'язки) штраф за невиконання рішення суду у справі № 520/12804/24 у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133120,00 грн (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень 00 копійок.
3. Стягнути половину суми штрафу у розмірі 66560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_1 .
4. Стягнути другу половину суми штрафу у розмірі 66560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок до Державного бюджету України.
В обґрунтування поданої заяви вказує, що станом на дату подання цього клопотання (11 січня 2026 року) судове рішення у справі № 520/12804/24 залишається невиконаним, а дії Відповідача свідчать про умисне ухилення від виконання та зловживання повноваженнями.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч.2 ст.372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання.
У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч.1 ст.382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
За правилами частин 1-5 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Отже, виходячи з положень статті 382-3 КАС України судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду, або ж розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. При цьому, для прийняття судом звіту суб'єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб'єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням.
У пунктах 46, 48, 52 рішення Європейського суду з прав людини від 15.10.2009 у справі “Іванов проти України» зазначено, що від особи, яка домоглась винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. В таких справах державний орган, який було належним чином проінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Заявникові не можна дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. Відсутність у заявника можливості домогтись виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.
Отже, державний орган повинен вжити всіх необхідних заходів для виконання судового рішення, яке набрало законної сили і є обов'язковим до виконання, за умови належного повідомлення державного органу про таке судове рішення.
Так, як вбачається зі звіту відповідача та наявних у справі доказів, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача за період з 20.03.2024 по 31.03.2025 нарахована доплата до пенсії в сумі 93256,30 грн., яка включена до Реєстру судових рішень, що ведеться органами Пенсійного фонду України.
Тобто, відповідачем в межах обумовленого в цій справі спірного періоду проведено перерахунок пенсії позивачу згідно судового рішення.
Проте, щодо питання виплати позивачу цієї різниці між сумами фактично отриманої та нарахованої пенсії відповідач вказує, що така заборгованість буде виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України.
Так, з цього приводу суд вважає за необхідним зазначити, що згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 5 червня 2012 року N 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року N 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково за рахунок коштів Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Відповідач у звіті вказав, що відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2022 за №53/37389 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 №35-1), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до пункту 7 розділу II Порядку, за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм.
Водночас повідомляємо, що черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили, згідно з абзацом 2 пункту 7 розділу II Порядку.
В даному випадку суд бере до увагу ту обставину, що у випадку надходження грошових коштів на рахунок відповідача за відповідним цільовим призначенням, Управління автоматизованим способом, пропорційно обсягу виділених з державного бюджету коштів та кількості отримувачів, здійснює розрахунок та часткову виплату заборгованості в порядку черговості таких виплат.
Тобто Головне управління виконує свої функції щодо виплати існуючої заборгованості за судовими рішеннями, однак виключно в межах наявних ресурсів.
За таких обставин суд доходить висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області в особі свого керівництва вживає можливі заходи з метою повного виконання судового рішення у цій справі, а фактична невиплата заборгованості зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття. Тому, за умови дотримання відповідачем встановленого порядку виконання судового рішення, рішення щодо накладення штрафу на керівника управління є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічну позицію Верховний Суд України висловив, зокрема, в ухвалі від 19 травня 2015 року № 21-1044а15 та в постанові від 22 листопада 2016 року у справі № 804/5081/13-а та підтримав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року у справі N 405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18, від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 та ухвалі від 23 січня 2021 року у справі N 611/26/17.
Як зазначив Верховний Суд у своїх ухвалах від 04.07.2023, від 12.12.2023 у справі № 200/3958/19-а, де предметом розгляду також був звіт органу Пенсійного фонду України щодо виконання судового рішення, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.
У відповідності до абз. 2 ч. 5 ст. 382-3 КАС України якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Таким чином зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, а також правових позицій Верховного Суду, суд доходить висновку, що в діях керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відсутня вина у формі умислу щодо невиконання судового рішення та виплати позивачу існуючої заборгованості по перерахованим пенсійним виплатам. Відтак, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин з боку відповідача.
З огляду на це суд не вбачає підстав для накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області штрафу за невиконання судового рішення від 12.07.2024 у справі № 520/12804/24.
Також суд звертає увагу, що судом при розгляді адміністративної справи №520/12804/24 не досліджувався розмір індивідуального коефіцієнту заробітної плати позивача та не надавалась оцінка діям відповідача щодо зменшенння індивідуального коефіцієнту заробітної плати з 16,21622 до 5,65405.
Як наслідок, незгода позивача із тим, які саме індивідуальний коефіцієнт заробітної плати був зменшений з 16,21622 до 5,65405, після перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №520/12804/24, свідчить про виникнення нових спірних правовідносин, відмінних від спору, який вирішений судом в межах цієї справи, що не позбавляє заявника права на звернення до суду із позовною заявою в загальному порядку.
Окрім того суд зазначає, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 року, серед іншого, вже було звільнено керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від сплати штрафу та вказана ухвала набрала законної сили.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 294, 372, 378, 381-1, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень в порядку статті 382 КАС України - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Бадюков Ю.В.