20 січня 2026 року Київ справа №320/14654/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіком Україна» до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Гравіком Україна» (товариство, ТОВ «Гравіком Україна», платник податків) із позовом до Головного управління ДПС у Київській області (ГУ ДПС, відповідач-1), Державної податкової служби України (ДПС України, відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02.12.2024 № 12136240/44735260 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної позивача від 24.09.2024 № 3;
- зобов'язати відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 24.09.2024 № 3, датою фактичного її подання.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю оскаржуваного рішення. Наголосили на наявності у ТОВ «Гравіком Україна» відповідної матеріально-технічної бази для ведення профільного виду діяльності, а також первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Вважають, що підстави для зупинення реєстрації спірної податкової накладної є неприйнятними. Вказали, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Звернули увагу на необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, що призводить до правової невизначеності і не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акту індивідуальної дії. Підкреслили, що мотиви прийняття Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації мають співвідноситись (кореспондувати) із підставами зупинення реєстрації податкової накладної. Вважають, що товариством було надано контролюючому органу пояснення, до яких було долучено достатні документи, визначені у самих поясненнях, які отримано контролючим органом, для реєстрації відповідної накладної у ЄРПН; а невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
У зв'язку із невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 08.04.2025 позов залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою суду від 24.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду від представника відповідача-1 та відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволенні позову просили відмовити. Вказали, що підставою відмови у реєстрації спірної податкової накладної стало надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства; зазначено недостатню кількість трудових ресурсів, а також відсутність необхідних основних засобів для здійснення господарської операції відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. Зазначили, що обов'язковими первинними документами, що підтверджують правомірність формування та подання податкових накладних, є документи, які доводять факт виникнення першої з подій або дати отримання постачальником/продавцем коштiв вiд покупця/замовника, або дати відвантаження товарів; при цьому слід звернути увагу, що такі документи є обов'язковими в силу вимог закону, оскільки саме з їх наявністю законодавець пов'язує виникнення обов'язку складення та реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Також звертали увагу на виключно дискреційні повноваження ДПС України стосовно реєстрації податкових накладних у ЄРПН.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гравіком Україна» є юридичною особою, зареєстроване 07.06.2022, перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Київській області, код ЄДРПОУ 44735260. Товариство зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.07.2022 (Індивідуальний податковий номер: 447352610135).
Позивач здійснює наступні види економічної діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 23.41 Виробництво господарських і декоративних керамічних виробів; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Як пояснив позивач, у межах перерахованих видів діяльності, товариство здійснює оптову торгівлю наступних товарів: оцтова кислота код УКТ ЗЕД 291521000, парафін код УКТ ЗЕД 2712909900, нітріт натрію УКТ ЗЕД 2834100000, гіпохлорит натрію УКТ ЗЕД 2828900000.
Для здійснення господарської діяльності ТОВ «Гравіком Україна» використовує орендовані приміщення, а саме: нежитлове приміщення площею 72 кв.м, для розміщення складу за адресою: Дніпропетровський район, с. Новоолександрівка, вул. Степова, буд. 1-Б відповідно до договору оренди з ТОВ «Дніпровська хімічна компанія» №01/02/2023 від 01.02.2023.
За договором про надання термінальних послуг № ТП/Ліски/7001072 від 01.01.2023 ТОВ «Гравіком Україна» отримує у АТ «Українська залізниця» такі послуги: організація перевезення вантажів, організація вантажно-розвантажувальних робіт, складуванням, зберіганням, зважуванням вантажів, митне оформлення та декларування. (договір додається).
У 2024 році транспортно-експедиційне обслуговування здійснювалося на підставі наступних договорів: з ФОП ОСОБА_1 № 512 від 10.06.2024 та з ТОВ «ЮТ логістік» № 04/06/2024 від 04.06.2024.
Митно-брокерські послуги, код УКТ ЗЕД 52.29, позивачу надають ТОВ «Асброкер» згідно договору № 08/06/22 від 08.06.2022 та ТОВ «БОРОЛ ЛТД» за договором №17 від 02.02.2023.
Стосовно продукції на реалізацію в Україні, як пояснено товариством і підтверджено документально, її ТОВ «Гравіком Україна» імпортує з Румунії, Чехії, Туреччини з такими партнерами: Extroil CZ s.r.o. (Чехія) - контракт № 030123-2 від 03.01.2023 на поставку парафіну, код УКТ ЗЕД, нітріту натрію код УКТ ЗЕД 2834100000; Arkem Kimya SAN.VE TIC. A.S (Туреччина) - контракт № 1 DD від 06.03.2024, постачання оцтової кислоти код УКТ ЗЕД 291521000; CORUMA KLOR ALKALI SAN.VE TIC. A.S. (Туреччина) - контракт № 04092024 від 04.09.2024, постачання гіпохлориту натрію УКТ ЗЕД 2828900000.
Так, між ТОВ «Гравіком Україна» (покупець) та CORUMA KLOR ALKALI SAN.VE TIC. A.S. (Туреччина) 04.09.2024 укладено контракт № 04092024, відповідно до якого «Продавець», продає, а «Покупець», купує хімічну продукцію (у подальшому іменований «Товар»), кількість, якість, ціна, вартість, строки та терміни постачання якого визначаються у Додатках до чинного Контракту та є його невід'ємною частиною.
У відповідності до додатку № 1 від 09.09.2024 погоджені наступні умови поставки та розрахунку: 1. Умови поставки: FCA-Derince, Туреччина, відповідно до Правил Інкотермс у редакції 2020 року; 2. Термін постачання: вересень 2024; 3. Умови оплати: 100% передоплата; 4. Упаковка: кубічні ємності; 5. Допуск на вагу поставки: допустиме відхилення фактично відвантаженої кількості товару від кількості, зазначеної в додатку, не повинно перевищувати 2 %; 6. Відправник вантажу: продавець або агент продавця за розпорядженням; 7. Всі інші умови - відповідно до вищезазначеного контракту; 8. Ця специфікація є невід'ємною частиною вищезазначеного контракту; 9. Товар буде ввезено на територію України; 10. Продавець зобов'язаний надати оригінали інвойсу, сертифікату якості, сертифікату походження. Водій повинен мати оригінали інвойса, сертифікати якості, сертифікати Походження від ТПП Товар від виробника.
09.09.2024 CORUMA KLOR ALKALI SAN.VE TIC. A.S. виставила ТОВ «Гравіком Україна» інвойс. Оплата здійснена 14.09.2024, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 24.
Перевізником товару виступало AYTA GROUP DIS TICARET VE LOJISTIK DANISMANLIK LIMITED SIRKETI, відповідно до договору-заявки від 12.09.2024. Оплата послуг перевізника здійсненна 11.11.2024, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 35.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гравіком Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інгредієнтс» укладено договір № 02/2024 від 01.02.2024.
За предметом такого договору згідно пункту 1.1. продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору; 1.2. предметом постачання є продукція (кислота оптова, хлорне вапно, далі по тексту товар), передача якої покупцю підтверджується видатковими накладними та довіреностями від останнього, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Порядок розрахунків визначений в четвертому розділі, де узгоджено, що покупець оплачує поставлений продавцем товар за цінами, передбаченими в рахунку на кожну окрему партію товару; розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковій формі у національній валюті України; порядок оплати: передоплата або по факту поставки товару за домовленістю сторін.
На виконання вимог договору ТОВ «Гравіком Україна» здійснило поставку гіпохлориту натрію та контейнера ІВС для ТОВ «Інгредієнтс», що підтверджується специфікацією № 10 від 20.09.2024 на загальну суму 516000,07 грн, в тому числі ПДВ 86000,01 грн, видатковою накладною № 021 від 24.09.2024, актом приймання-здачі № 2085/247 від 23.09.2024.
Перевезення вказаного товару було здійснено із залученням AYTA GROUP DIS TICARET LIMITED SIRKETI, що підтверджується актом виконаних робіт № 2085/247 за контрактом № 27/24 від 12.09.2024.
На виконання вимог статей 187, 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ (дата складання документа, що засвідчує факт постачання послуг (робіт)), підприємством складено та направлено на реєстрацію відповідну податкову накладну - від 24.09.2024 № 3 на загальну суму 516000,07 грн, в тому числі ПДВ 86000,01 грн.
Згідно з отриманою квитанцією від 15.10.2024 № 9305243876, зазначену податкову накладну прийнято, але її реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації у квитанції зазначено наступне: «Обсяг постачання товару/послуги 8609, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник «D» = 9137%, «Рпоточ» = 0».
Також контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів, (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі).
Після чого, позивачем подано до контролюючого органу письмові пояснення щодо діяльності товариства, придбання продукції, її доставки, наявності матеріальних та людських ресурсів тощо з копіями первинних документів на підтвердження правомірності реєстрації податкової накладної. До пояснень додано певний перелік копій документів (договори поставок, договори на послуги, договори транспортування, договори оренди, видаткові накладні, банківські документи, митні декларації, зовнішньоекономічні контракти, інвойси, акти виконаних робіт, акти наданих послуг, сертифікати якості, транспортні документи). Такі документи також надано до суду.
За результатами розгляду наданих пояснень та копій документів Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено у реєстрації податкової накладної та прийняте рішення від 02.12.2024 № 12136240/44735260.
Підставою прийняття такого рішення зазначено надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. У графі «Додаткова інформація» вказано: «Первинні документи. Невідповідність трудових ресурсів обсягам діяльності з врахуванням галузевої специфіки».
Не погоджуючись з рішенням Комісії Головного управління ДПС у Київській області про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.09.2024 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач скористався наданим йому статтею 56 Податкового кодексу України правом на оскарження рішення від 02.12.2024 № 12136240/44735260 в адміністративному порядку шляхом подання скарги від 13.12.2024 № 9379612897 до Державної податкової служби України. До скарги додали пояснення, а також первинні та бухгалтерські документи стосовно спірної операції у кількості 15 найменувань документів згідно переліку.
До суду надано і перераховані вище документи.
Рішенням Державної податкової служби України від 20.12.2024 № 77114/44735260/2 скаргу ТОВ «Гравіком Україна» залишено без задоволення, а вказане вище рішенням Комісії Головного управління ДПС у Київській області - без змін.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходив із такого.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За змістом пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (ПК України, Податковий кодекс), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
За нормами пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
За приписами пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 р. № 557.
За нормами пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
За приписами пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пунктах 3 або 3-1 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
За змістом пунктів 7, 10 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 №520 (пункт 11 Порядку №1165).
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних стало відповідність операцій пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).
Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку №1165.
Зокрема, відповідно до пункту 1 додатку 3 до Порядку № 1165 одним із таких критеріїв є те, що обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
Так, в отриманій позивачем квитанції від 15.10.2024 № 9305243876 контролюючий орган зазначив, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку № 1165 реєстрація ПН від 24.09.2024 № 3 зупинена. Обсяг постачання товару/послуг 8609, перевищує величину залишку, показник «D» = 9137 %, «Рпоточ» = 0.
Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.
Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Суд зазначає, що контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.
Щодо вказаного контролюючим органом у названій квитанції показників «D»= 9137%, «Р»=0, суд зазначає, що ці показники не можуть бути самостійними та єдиними підставами для віднесення господарської операції позивача до Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, з підстав, зазначених вище.
Крім того, відповідно до пункту 3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно виконуються такі умови:
загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому прийнято для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, становить більше 10 млн. гривень;
значення показника D становить більше 0,05;
значення показника Pпоточ є менше ніж значення Pмакс;
4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена виключно операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД/умовним кодом товару та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором, які зазначені у врахованій таблиці даних платника податку за умови, що стосовно платника податку, який подав такі податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
За нормами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пунктах 3 або 3-1 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
До того ж, зазначений контролюючим органом у квитанції показник «Р»=0, де «Р» - це сума податку на додану вартість; а як свідчить зміст ПН № 3 від 24.09.2024 у ній відображено суму ПДВ у розмірі 86000,01 грн.
Отже квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 у частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Окрім того, у квитанції у досліджуваному випадку зазначено неконкретизований, фактично невичерпний перелік документів, які слід надати платнику податків та чого мають стосуватись пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
За нормами пунктів 2-4 Порядку №520 рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
У пункті 9 Порядку №520 закріплено, що за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуг» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуг» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуг» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
За правилами пункту 10 цього ж Порядку комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення спочатку у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, вказавши, які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.
У випадку ж неконкретизації переліку документів платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів.
Аналіз наведених правових норм дає підстав стверджувати, що рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Згідно з вимогами пункту 44 Порядку №1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Як зазначено у спірному рішенні, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Додатково проінформовано, що у позивача недостатня кількість трудових ресурсів, рівень оплати праці, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній.
У той же час, товариство «Гравіком Україна» на підтвердження відповідності операції чинному законодавству та реальності її проведення було надано пояснення та перераховані у описовій частині рішення документи, які були долучені до пояснень, які направлялися відповідачу 1, та надані і до суду.
Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
Крім того, відповідачами не додано жодного документального доказу на підтвердження існування будь-якої податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній.
Відповідач-1 не пояснив і недостатність поданих позивачем документів і пояснень, не провів їх аналіз, не обґрунтував неврахування поясненої товариством позивача специфіки його діяльності.
Також суд зазначає, що повна змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу; що також узгоджується із правовим висновком Верховного Суду у постанові від 16.02.2023 у справі №380/7648/22.
Тобто суд у межах спірних відносин повинен перевірити правильність та правомірність зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної.
Також суд звертає увагу і на те, що з 08.03.2023 пункт 9 Порядку № 520 викладено у іншій редакції, зокрема, передбачено, що за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку має право, у тому числі, надіслати повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуг» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування.
У випадку, який розглядається, відповідач 1 не скористався такою нормою для витребування конкретних додаткових документів для перевірки трудових ресурсів товариства позивача обсягам діяльності з врахуванням галузевої специфіки. При цьому, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної перелік витребовуваних документів не був конкретним, тому позивач надав відповідні документи на власний розсуд, не знаючи, які конкретні документи відповідач 1 вважав би достатніми для реєстрації спірної податкової накладної.
За викладеного вище у сукупності, суд резюмує, що під час розгляду справи відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у Київській області документів, і, відповідно, не довели правомірності рішення, яке оскаржується у цій справі.
За наведеного, суд приходить до висновку, що податковий орган не довів наявності підстав для прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 02.12.2024 № 12136240/44735260.
Щодо позовних вимог у частині зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну від 24.09.2024 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.
Згідно з пунктами 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
За наведеного, позов у частині зобов'язання відповідача-2 зареєструвати спірну податкову накладну в ЄРПН також підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
За змістом частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно із платіжної інструкції від 28.02.2025 № 40, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 3028,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 - Головного управління ДПС у Київській області як суб'єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.
Стосовно розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходив із такого.
Позивачем висловлено прохання стягнути витрати на правову допомогу у загальному розмірі 6 000 грн.
У свою чергу, ГУ ДПС у Київській області просили відмовити у задоволенні такого клопотання.
Статтею 59 Конституції України регламентовано, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно із частиною другою статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України, представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (Закон № 5076-VI).
Так, відповідно до статті 1 цього Закону: договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4); інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6); представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9).
Згідно з положеннями статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Частинами другою-третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За нормами частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 Кодексу).
Водночас у силу вимог частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За змістом частин сьомої, дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі витрати, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов'язаних із оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов'язані із наданням правової допомоги.
Із матеріалів справи слідує, що на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги (у адміністративному провадженні) від 17.02.2025, укладений між адвокатом Івановим Олексієм Андрійовичем (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гравіком Україна».
За умовами цього договору: «Клієнт» доручає, а Адвокат приймає до виконання доручення про надання правової допомоги в обсязі і на умовах, передбачених цим договором у якості представника у адміністративній справі за позов про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, на стадії розгляду у суді 1-ї інстанції.
За надання правничої допомоги Клієнт зобов'язується виплатити Адвокату гонорар, розмір гонорару, а також витрат, які виникли у зв'язку з виконанням договору, узгоджується сторонами додатково та визначається в додатку № 1 до нього. Додаток є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно додатку № 1 до договору про надання правової допомоги (у адміністративному провадженні) від 17.02.2025 розмір гонорару складає 6000,00 грн.
Сторонами договору складено та підписано акт виконаних робіт від 03.03.2025 до договору про надання правової допомоги від 17.02.2025, відповідно до якого вартість виконаних робіт складає за аналіз, надання усних консультацій, ознайомлення з документами які мають відношення до справи, аналіз судової практики, розроблення правової позиції та складання позовної заяви та направлення її до суду - 6000,00 грн .
На підтвердження оплати за надані адвокатом послуги, до позовної заяви долучено довідку від 17.02.2025 про оплату юридичних послуг адвоката у сумі 6000,00 грн у вигляді гонорару.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов'язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.
За практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
З огляду на викладене, зважаючи на результат вирішення спору і складність справи, враховуючи необхідність вчинення відповідних дій адвокатом та значимості таких дій у справі, зважаючи на критерій розумності розміру витрат, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги у 6000 грн є обґрунтованим і підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіком Україна» - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.12.2024 № 12136240/44735260.
Зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ: 43005393; місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 24.09.2024 № 3, направлену на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Гравіком Україна», датою її подання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіком Україна» (код ЄДРПОУ: 44735260; місцезнаходження: 08135, Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Валерія Лобановського, буд. 29, кв. 193-А) судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 0 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797; місцезнаходження: 09117, Київська область, Білоцерківський район, місто Біла Церква, вулиця Героїв 72-ї Бригади, буд. 12).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіком Україна» (код ЄДРПОУ: 44735260; місцезнаходження: 08135, Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Валерія Лобановського, буд. 29, кв. 193-А) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн (шість тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797; місцезнаходження: 09117, Київська область, Білоцерківський район, місто Біла Церква, вулиця Героїв 72-ї Бригади, буд. 12).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.