20 січня 2026 року Справа № 280/10788/25
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши клопотання позивача про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Державне бюро розслідувань про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Державне бюро розслідувань, в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві від 24.11.2025 №3-д-ДСК в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність щодо ОСОБА_1 ;
зобов'язати уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві внести до особової справи ОСОБА_1 відомості про скасування стягнення накладеного відповідно до наказу директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві від 24.11.2025 №3-д-ДСК.
Ухвалою судді від 10.12.2025 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 18.12.2025 задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалою суду від 26.12.2025 задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державне бюро розслідувань.
12.01.2026 до суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів, в якому позивач просить суд:
зобов'язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві, надати суду та позивачу документи, на які відповідач посилається як на підставу притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, у вигляді копій із вилученням (ретушуванням) відомостей з обмеженим доступом у тій частині, яка не стосується предмета даного спору, з метою забезпечення реалізації мого права на захист та надання заперечень щодо таких доказів, а саме:
1) матеріали службового розслідування, зокрема:
- документи, що оформлювалися у ході проведення розслідування (пояснення працівників, акти, довідки, рапорти, службові записки, службові характеристики);
- інші документи та матеріали, які були використані під час проведення службового розслідування;
2) висновок (довідку, звіт) службового розслідування щодо ОСОБА_1 ;
3) подання Управління внутрішнього контролю (УВК), яким матеріали службового розслідування були направлені до дисциплінарної комісії;
4) усі матеріали, передані до дисциплінарної комісії ДБР для розгляду питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності;
5) протоколи засідання дисциплінарної комісії на яких розглядалося питання щодо ОСОБА_1 ;
6) рішення (висновок) дисциплінарної комісії за результатами розгляду дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 ;
7) подання, службові записки та інші документи, які стали підставою для видання оскаржуваного наказу про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності;
8) наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності від 24.11.2025;
9) службові записки, проекти рішень, погоджень та інших внутрішніх документів, на підставі яких керівник ТУ ДБР у м. Києві прийняв рішення про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 .
В обґрунтування вищевказаного клопотання позивач посилається на те, що, матеріали на які посилається відповідач як на підставу для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, є доказами у цій адміністративній справі. Відповідно до принципів змагальності сторін та рівності учасників процесу, кожна сторона повинна мати реальну можливість ознайомитися з доказами, на які посилається інша сторона, та надати щодо них свої заперечення. Сам по собі гриф «Для службового користування» не є абсолютною та безумовною підставою для повного обмеження доступу сторони спору до таких матеріалів. Наявність обмеженого доступу до окремих відомостей не звільняє відповідача від обов'язку забезпечити ознайомлення з матеріалами у тій частині, яка безпосередньо стосується предмета спору, шляхом надання копій документів із вилученням (ретушуванням) відомостей з обмеженим доступом. Справа розглядається судом у порядку спрощеного позовного провадження, що передбачає письмовий розгляд та оцінку доказів, поданих сторонами, а не створення умов, за яких одна зі сторін фактично позбавляється можливості ознайомитися з доказами. Відповідачу достеменно відомо, що на момент розгляду справи позивач є мобілізованим та проходить військову службу, що об'єктивно унеможливлює особисте прибуття до суду для «огляду» матеріалів без копіювання. За таких умов наполягання відповідача на виключно очному ознайомленні з матеріалами виглядає свідомо розрахованим на неможливість реалізації права позивача на захист та суперечить вимогам добросовісної процесуальної поведінки. У разі якщо сторона спору не мала реальної можливості ознайомитися з доказами та надати щодо них заперечення, такі докази не можуть бути належним чином оцінені судом при вирішенні справи по суті. Беручи до уваги об'єктивну неможливість особистого прибуття позивача до суду для ознайомлення з матеріалами справи у зв'язку з проходженням військової служби, забезпечення реальної змагальності сторін у даній справі можливе виключно шляхом витребування судом відповідних доказів у відповідача з наданням їх копій стороні позивача.
Розглянувши подане позивачем клопотання про витребування, суд зважає на наступне.
У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено наступне: «Звертаємо увагу суду та інших учасників справи, що документи, які мають бути предметом дослідження в рамках цієї справи містять інформацію з обмеженим доступом, яка відповідно до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях ДБР, затвердженого наказом ДБР від 29.06.2021 № 373, віднесена до відомостей, що становлять службову інформацію. Так, відповідно до Розділу 4 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях ДБР, затвердженого наказом ДБР від 29.06.2021 № 373: - відомості що містяться в матеріалах проведення перевірки щодо причетності працівників органу ДБР до вчинення правопорушення; - відомості, що містяться в матеріалах здійснення контролю за дотриманням працівниками органу ДБР правил етичної поведінки, вимог щодо недопущення конфлікту інтересів; - відомості, що містяться в матеріалах службового розслідування стосовно працівників органу ДБР; - відомості, що містяться у висновках Дисциплінарної комісії ДБР, а також відомості щодо проведення психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа для працівників органу ДБР є службовою інформацію (пункти 4.3., 4.4., 4.8., 4.9., 4.10. Переліку). Наголошуємо, єдині вимоги до ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зібрану під час провадження оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, діяльності у сфері оборони держави, та іншу службову інформацію, в органах державної влади визначені Типовою інструкцією про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 736 (далі - Типова інструкція № 736). Так, відповідно до пункту 11 Типової інструкції № 736 для передачі документів, які містять службову інформацію використовувати відкриті канали зв'язку забороняється. Також, пунктом 84 Типової інструкції № 736 передбачено, що працівник іншої установи може ознайомитися зі змістом документа з грифом «Для службового користування», отриманим від іншої установи, лише за письмовою згодою установи - розробника такого документа. Зазначена вимога не поширюється лише на представників органів державного нагляду (контролю) під час виконання ними відповідних функцій згідно із законодавством. Крім того, згідно із пунктом 49 Інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв, що містять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях ДБР, затвердженої наказом ДБР від 12.07.2024 № 276 (далі - Інструкція № 276), надсилання документів з грифом «Для службового користування» іншим установам у межах України здійснюється підрозділами урядового фельд'єгерського зв'язку. При цьому, пунктом 133 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 передбачено, що в ЄСІТС не обробляється службова інформація та державна таємниця. Відтак з врахуванням вимог Інструкції № 435 та Типової інструкції № 736, додаткові пояснення щодо встановлених фактичних даних під час службового розслідування, разом із доказами (матеріалами службового розслідування) будуть спрямовані на адресу суду в окремому порядку, з присвоєнням грифу «Для службового користування», через підрозділи урядового фельд'єгерського зв'язку або органів спеціального зв'язку (з якими позивач буде мати можливість ознайомитися після отримання відповідного дозволу у Директора ДБР) у відповідності до вимог статті 79 КАС України після отримання їх у розпорядника, а саме від ДБР. При цьому ознайомлення із документами, що містять інформацію для службового користування можливе лише без здійснення їх копіювання та фотографування.».
Також в додатках до відзиву міститься квитанція №5467635 про надсилання позивачу відзиву з додатками засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».
Відповідно до п.п. 4.3, 4.4, 4.8, 4.9, 4.10 Розділу 4 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях ДБР, затвердженого наказом ДБР від 29.06.2021 № 373 відомості що містяться в матеріалах проведення перевірки щодо причетності працівників органу ДБР до вчинення правопорушення; відомості, що містяться в матеріалах здійснення контролю за дотриманням працівниками органу ДБР правил етичної поведінки, вимог щодо недопущення конфлікту інтересів; відомості, що містяться в матеріалах службового розслідування стосовно працівників органу ДБР; відомості, що містяться у висновках Дисциплінарної комісії ДБР, а також відомості щодо проведення психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа для працівників органу ДБР є службовою інформацію.
Відповідно до статті 20 Закону від 02.10.1992 № 2657-ХІІ «Про інформацію» за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація (стаття 21 цього Закону).
Аналогічні приписи закріплені у статті 6 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - закон № 2939-VI), за змістом якої інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
Згідно зі статтею 9 Закону № 2939-VI відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:
1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.
Єдині вимоги до ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації (далі - документи), що містять службову інформацію, зібрану під час провадження оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, діяльності у сфері оборони держави, та іншу службову інформацію (далі - службова інформація), в органах державної влади, інших державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим (далі - установи) визначає Типова інструкція № 736.
Згідно з пунктом 8 Типової інструкції № 736 документам, що містять службову інформацію, присвоюється гриф «Для службового користування».
Пунктом 11 Типової інструкції № 736 забороняється використовувати для передачі службової інформації відкриті канали зв'язку. У разі виникнення необхідності в передачі (надсиланні) документів, що містять службову інформацію, юридичним особам, громадським об'єднанням без статусу юридичної особи та фізичним особам, на яких не поширюються вимоги цієї Інструкції, останні беруть на себе письмове зобов'язання стосовно нерозголошення отриманої службової інформації. Керівники юридичних осіб, громадських об'єднань без статусу юридичної особи та фізичні особи за розголошення службової інформації несуть відповідальність відповідно до закону.
Пунктом 54 Типової інструкції № 736 установлено, що надсилання документів з грифом «Для службового користування» іншим установам у межах України здійснюється кур'єрською службою установи (кур'єрами), підрозділами урядового фельд'єгерського зв'язку, підрозділами органів спеціального зв'язку, підрозділами відомчого фельд'єгерського зв'язку у складі Збройних Сил. У разі нагальної потреби за дозволом керівника установи документи з грифом «Для службового користування» в межах населеного пункту можуть бути доставлені відомчим транспортним засобом або отримані у відправника працівниками служби діловодства.
Пунктом 84 Типової інструкції № 736 передбачено, що працівник іншої установи може ознайомитися зі змістом документа з грифом «Для службового користування», отриманим від іншої установи, лише за письмовою згодою установи -розробника такого документа. Зазначена вимога не поширюється лише на представників органів державного нагляду (контролю) під час виконання ними відповідних функцій згідно із законодавством.
Згідно із пунктом 49 Інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв, що містять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях ДБР, затвердженої наказом ДБР від 12.07.2024 № 276 (далі - Інструкція № 276), надсилання документів з грифом «Для службового користування» іншим установам у межах України здійснюється підрозділами урядового фельд'єгерського зв'язку.
Відповідно до пункту 1 розділу VIII Інструкції з оформлення та адресування відправлень, які надсилаються через Головне управління урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України і підрозділи урядового фельд'єгерського зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, затвердженої наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України 10 грудня 2018 року № 754, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за № 3/32974 (далі - Інструкція № 754), для пересилання підрозділами фельд'єгерського зв'язку не приймаються відправлення, зокрема, адресовані на адреси житлових або приватних будинків, квартир, торговельних чи розважальних центрів, базарів та на номери абонентських поштових скриньок.
Згідно з пунктом 4 розділу IX Інструкції № 754 для засвідчення записів у супровідних документах на відправлення та під час оформлення відправлень відправник та одержувач повинні використовувати, зокрема, для відправлень, які мають гриф секретності та гриф «Для службового користування», - мастичні печатки «Для пакетів». За відсутності мастичної печатки «Для пакетів» у супровідних документах на відправлення та під час оформлення відправлень проставляється гербова печатка відправника/одержувача.
Пунктом 133 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 передбачено, що в ЄСІТС не обробляється службова інформація та державна таємниця.
Суд зазначає, що більшість доказів по справі, які були надані відповідачем суду, містять гриф «ДСК», а тому надсилались з дотриманням вимог законодавства у сфері обігу інформації з обмеженим доступом, а саме засобами Фельд'єгерської служби Держспецзв'язку.
Беручи до уваги приписи Типової інструкції № 736, Інструкції № 754, Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях ДБР, затвердженого наказом ДБР від 29.06.2021 № 373, Інструкції № 276, позивачу документи з грифом «ДСК» не надсилались.
Отже, не заперечуючи необхідність виконання вимог процесуального закону щодо надсилання копій доказів іншим учасникам справи, суд зауважує, що у розглядуваній справі, такі докази надавалися відповідачем з урахуванням вимог законодавства у сфері обігу інформації з обмеженим доступом.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 31.03.2025 у справі №500/3034/23.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача, щодо зобов'язання відповідача надати суду та позивачу документи, на які відповідач посилається як на підставу притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, у вигляді копій із вилученням (ретушуванням) відомостей з обмеженим доступом у тій частині, яка не стосується предмета даного спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами 3, 6 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Разом з тим, суд звертає увагу, що ухвалою суду від 18.12.2025 вже було витребувано у відповідача зазначені у клопотанні позивача докази.
При цьому суд наголошує, що відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином клопотання представника позивача про витребування доказів до задоволення не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 80, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні клопотання позивача про витребування доказів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Стрельнікова