20 січня 2026 року Справа № 280/43/26 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я., перевіривши матеріали
за позовною заявою ОСОБА_1
до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
02 січня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі - відповідач ), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо відмови ОСОБА_1 в підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, визначених відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням положень постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", наказу Міністерства оборони України 07.06.2018 № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" для перерахунку пенсії;
зобов'язати Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2022 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 № 2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", наказу Міністерства оборони України 07.06.2018 № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" із зазначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт для тарифного розряду за аналогічною посадою позивача та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень, зокрема надбавки за особливості проходження служби) та премії, які визначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію, обчислених з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного Законом України "Про Державний бюджет України станом на 01.01.2022" у розмірі 2481,00 грн. для здійснення обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 07.01.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду обґрунтування (з відповідними доказами) дотримання ним строку звернення до суду або заяви про поновлення строку звернення до суду із обґрунтуванням поважності причин пропуску.
На усунення недоліків позовної заяви 15.01.2026 представником позивача надано до суду заяву вх. № 2504, де він вказує, що про невірне зазначення показників в довідці позивачу стало відомо лише після перерахунку пенсії на підставі довідки, яке відбулося в результаті виконання рішення суду у справі 280/5167/24, за фактом виконання якого Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не надало роздруківки пенсії. Також вважає за необхідне зазначити, що предметом позовної заяви є не внесення змін до конкретної довідки, а видача відповідачем нової довідки з урахуванням прожиткового мінімуму у розмірі 2481,00 грн. при визначенні основних та додаткових видів грошового забезпечення. Вважає, що строк на звернення до суду не пропущений, оскільки офіційне підтвердження невірного застосування прожиткового мінімуму у розмірі 2481,00 грн. позивач отримав лише з листа, який було долучено до позовної заяви. Інших документів, зокрема довідки, позивач не отримував, а отже раніше вказаного листа про порушення своїх прав не знав. Просить відкрити провадження у справі.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначила, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
При цьому, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Суд зауважує що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина 6 статті 161 КАС України).
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Так, у заяві від 15.01.2026 представник позивача покликається на те, що строк на звернення до суду не пропущений, оскільки офіційне підтвердження невірного застосування прожиткового мінімуму у розмірі 2481,00 грн. позивач отримав лише з листа, який було долучено до позовної заяви. Крім того, представник позивача вказує також, що про факт невірного зазначення показників в довідці позивачу стало відомо лише після перерахунку пенсії на підставі довідки на виконання рішення суду у справі № 280/5167/24.
При цьому представник не конкретизує, коли саме відбувся перерахунок пенсії на виконання судового рішення, враховуючи, що законної сили рішення набрало ще 10.09.2024.
Суд також зауважує, що спір у справі № 280/5167/24 стосувався перерахунку пенсії позивача, зокрема, на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України № 3/504 від 29 лютого 2024 року, в якій, на думку позивача, невірно визначено розмірі додаткових видів грошового забезпечення. Тож, звертаючись до суду із позовом щодо перерахунку пенсії, позивач був обізнаний із змістом такої довідки, оскільки мав долучати її копію до матеріалів позову.
Вказані обставини свідчать про те, що позивачу було відомо про порушення його прав ще під час розгляду справи № 280/5167/24, а не після отримання листа відповідача від 01.10.2025, як він зазначає.
Тож суд констатує, що позивачем пропущено строк звернення до суду із даними позовними вимогами.
Водночас, представник позивача у заяві на усунення недоліків позовної заяви не просив про поновлення строку звернення до суду, не обґрунтував неможливість звернення позивача до суду у встановлений строк, не надав відповідних доказів, не навів будь-яких поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
Відтак, суд висновує, що позивачем не усунено недоліки позовної заяви, викладені в ухвалі суду від 07.01.2026.
За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, оскільки представник позивача не не усунув недоліки позовної заяви, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу у вказаній частині вимог.
Керуючись ст.ст. 169, 241, 243, 248 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 40867332, 49001, м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 4) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви, згідно ч.8 ст.169 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її постановлення.
Суддя Л.Я. Максименко