Україна
Донецький окружний адміністративний суд
19 січня 2026 року Справа№200/4971/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (юридична адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 20551088) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання повторно розглянути заяву про перехід на інший вид пенсії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший від 15.04.2025 року О/Р № 914220164078 Головного управління Пенсійного фонду Україну в Івано-Франківській області; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду Україну в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву щодо переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах від 08.04.2025 року ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу за списком № 1 шахтарі «підземні» по провідній професії прохідник підземний періодів перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 17.12.2013 року по 08.04.2025 року як стаж роботи зі шкідливими умовами згідно Постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також при обрахунку страхового стажу врахувати додатково по одному року (всього 13 років ) за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, та при повторному розгляді заяви підземний стаж по провідній професії прохідник підземний за періоди з 05.04.2002 року по 03.03.2005 року, з 29.03.2007 року по 28.02.2014 року зарахувати із збільшеною кратністю 1.25 (за 1 рік роботи додатково 3 місяці) та провести взаємне зарахування періодів роботи, що дають право на пенсію на більш пільгових умовах відповідно частини п'ятої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 15 квітня 2025 року О/Р № 914220164078 відмовлено ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах.
Позивач вважає таке рішення протиправним у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду (суддя Давиденко Т.В.) від 14 липня 2025 року було відкрито провадження у справі № 200/4971/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання повторно розглянути заяву про перехід на інший вид пенсії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
На підставі розпорядження керівника апарату суду № 479 від 12 грудня 2025 року проведений повторний автоматичний розподіл справи зв'язку із перебуванням судді Давиденко Т.В. на лікарняному, справа передана на розгляд судді Тарасенку І.М.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року, суддя Тарасенко І.М. прийняв справу № 200/4971/25 до свого провадження, призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне.
За результатами розгляду заяви позивача та доданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, з врахуванням принципу екстериторіальності, прийнято рішення від 15.04.2025 року О/Р № 914220164078 про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1.
Представник відповідача зазначив, що на час трудової діяльності позивача і наразі діє як Роз'яснення № 8, так і Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 року.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавших повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Вік позивача на дату звернення становить 45 років
Представник відповідача зазначив, що останній запис у трудовій книжці датується 28.03.2015 роком.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до стажу роботи за СП № 1 зараховано всі періоди згідно наданих документів.
На дату звернення за переходом з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах страховий стаж позивача становить 23 роки 6 місяців
18 днів, в тому числі перебування на трудовому каліцтві або професійному захворюванні - 10 років 3 місяці 14 днів.
Враховуючи вищезазначене, при розгляді заяви від 08.04.2025 року ОСОБА_1 про проведення перерахунку пенсії щодо зміни виду розрахунку (переходу з пенсії по інвалідності без особливостей на пенсію по інвалідності в розмірі за віком та здійснення перерахунку відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижної шахтарської праці») винесено Рішення від 15.04.2025 року О/Р 914220164078 про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший.
Таким чином, представник відповідача зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківській області, як державний орган, що реалізує політику у соціальній сфері, яка затверджується та координується Кабінетом Міністрів України, під час надання відмови у переведенні з одного виду пенсії на інший діяло цілком правомірно та у межах повноважень, наданих Законом.
Позивач надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідачем порушене його право на зарахування періоду перебування на інвалідності з 17.12.2013 року по 08.04.2025 року до стажу роботи для призначення пенсії (страхового стажу), а також до спеціального (пільгового) стажу.
Позивач зазначив, що він отримав трудкаліцтво на професії Прохідник підземний 5 розряду, що підтверджується Актом про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом від 22.08.2013 року № 13.
Позивач перебуває на інвалідності і отримує пенсію з 17.12.2013 року. Вперше була встановлена інвалідність в результаті трудкаліцтва 17.12.2013 року (Довідка МСЕК 412799), потім постійно подовжувалась.
Позивач зазначає, що весь час перебування на інвалідності результаті трудкаліцтва з 17.12.2013 року по день звернення за перерахунком 08.04.2025 року складає 11 років 3 місяці 23 дні, який не враховує відповідач для права на пенсію за віком за професією Прохідник підземний 5 розряду.
ОСОБА_1 зазначає, що прямий змішаний підземний стаж (без коефіцієнтів) по день встановлення інвалідності складає повних 13 років + весь час перебування на інвалідності результаті трудкаліцтва з 17.12.2013 року по день звернення за перерахунком по 08.04.2025 року - це плюс 11 Років 3 місяці 23 дні = 24 роки 3 місяці 23 + 2 роки коефіцієнт 1.25 що значно більше 25 років.
Також позивач вказує на те, що відповідачем не застосовано коефіцієнт 1,25 до професії прохідника - таким чином до підземного пільгового стажу не додано 27 місяців (це більше 2 років) (при потрібних 20 років для провідних професій).
Відповідачем при обрахунку не враховано весь час перебування на інвалідності по трудкаліцтву до стажу прохідника підземного і моє право на пенсію за віком (при провідних професіях 20 років), також відповідачем не застосувано коефіцієнт 1.25 до професії прохідника - таким чином до підземного пільгового стажу не додано 27 місяців (це більше 2 років), таким чином з коефіцієнтом 1.3 буде 15 років підземного по день встановлення інвалідності.
Відповідачем не врахований період перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві до стажу роботи зі шкідливими умовами згідно Постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах як працівника провідної професії, а саме: з 17.12.2013 року по день звернення за перерахунком 08.04.2025 року.
Позивач вказує, що на день звернення із заявою на перерахунок пенсії я досяг пільгового стажу для призначення пенсії за віком згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у нього більше 25 років, хоча для виходу на пенсію за професією прохідник підземний достатньо 20 років - «3. Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років».
ОСОБА_1 також надав суду додаткові пояснення у справі, у яких зазначив, що матеріалами справи документально підтверджено перебування позивача на інвалідності у зв'язку із трудовим каліцтвом внаслідок нещасного випадку на виробництві, та не заперечується відповідачем.
Отже, позивач зазначає, що він має право на зарахування періоду перебування на інвалідності по дату звернення до пенсійного органу щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком до його стажу роботи для призначення пенсії (страхового стажу), а також до спеціального (пільгового) стажу, посилаючись на позицію Верховного Суду, яка викладена у постановах від 05.12.2019 року № 185/8539/16-а та від 08.07.2021 року у справі № 212/1743/17-а.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності 3 групи Трудкалiцтво/профзахворювання (з актом Н1/П4) відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17.12.2013 року по день звернення за перерахунком по 08.04.2025 року.
08 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про проведення перерахунку пенсії щодо зміни виду розрахунку (переходу з пенсії по інвалідності без особливостей на пенсію по інвалідності в розмірі за віком та здійснити перерахунок відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижної шахтарської праці»).
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
За результатами розгляду заяви позивача та доданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, з врахуванням принципу екстериторіальності, прийнято рішення від 15.04.2025 року О/Р № 914220164078 про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1, яке позивач отримав через Вебпортал ПФУ 15 квітня 2025 року.
Як вбачається зі спірного рішення, вік позивача на дату звернення становить 45 років, наявний стаж роботи за Списком № 1 становить 13 років 3 місяці 4 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до стажу роботи за Списком № 1 зараховано всі періоди згідно наданих документів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав трудкаліцтво на професії Прохідник підземний 5 розряду, що підтверджується Актом про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом від 22.08.2013 року № 13.
Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно із ст. 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч .3 ст. 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Положення аналогічного змісту містяться у статті 14 Закону № 1788-XII.
За правилами ч. 5 ст. 114 Закону № 1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Порядок підтвердження стажу роботи регламентований статтею 62 Закону № 1788-ХІІ.
Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 (далі Порядок № 637).
Згідно із п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Порядок № 637 також визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка, тому лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу (уточнюючі довідки, відомості Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування тощо).
Порядок звернення за перерахунком пенсії регламентований статтею 44 Закону № 1058-IV.
Згідно із ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно із ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена ч. 2 ст. 40 цього Закону для призначення пенсії.
За правилами ч. 5 ст. 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Так, спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям відповідачем рішення від 15.04.2025 року О/Р № 914220164078 щодо відмови позивачу в переведенні з пенсії по інвалідності вперше на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача за Списком № 1 період його перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 17.12.2013 року по 08.04.2025 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 1 та 2 ч. 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону № 1058-IV.
Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (абз. 3 ч. 1 вказаного статті 24 Закону.
Положення аналогічного змісту викладені в ч. 5 ст. 56 Закону № 1788-XII, згідно із яким час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).
Відповідна гарантія встановлена також положеннями ч. 4 ст. 9 Закону України «Про охорону праці», якою передбачено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.
Отже, законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року
Факт отримання трудкаліцтва по провідній професії прохідник підземний 5 розряду з повним робочим днем в шахті і як причинний зв'язок інвалідності підтверджено доказами, що є в електронній пенсійній справі та в матеріалах справи, а саме: Актом про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом від 22.08.2013 року № 13.
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 , Актом про нещасний випадок від 22.08.2013 року № 13 - Травма отримана на професії прохідник 5 розряду підземний з повним робочим днем в шахті.
Вперше висновком МСЕК позивачу встановлена інвалідність з 17.12.2013 року з поступовим подовженням всі спірні роки по-довічно.
28 лютого 2014 року позивач був звільнений за станом здоров'я (запис трудової книжки № 12).
Таким чином, документально підтверджено перебування позивача на інвалідності у зв'язку із трудовим каліцтвом внаслідок нещасного випадку на виробництві, та не заперечується відповідачем.
Отже, позивач має право на зарахування періоду перебування на інвалідності по дату звернення до пенсійного органу щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком до його стажу роботи для призначення пенсії (страхового стажу), а також до спеціального (пільгового) стажу.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року № 2694-XII за працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій.
Статтею 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року № 875-XII визначено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Суд зазначає, що, абз. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прямо не пов'язує право особи з інвалідністю на зарахування (не зарахування) до пільгового стажу періодів роботи коли він працював, маючи при цьому групу інвалідності, пов'язану з нещасним випадком на виробництві. Відтак, право особи з інвалідністю працювати на інших посадах не впливає на застосування ч. 5 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Отже, позивач має право на зарахування періоду перебування на інвалідності по дату звернення до пенсійного органу щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком до його стажу роботи для призначення пенсії (страхового стажу), а також до спеціального (пільгового) стажу.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року № 2694-XII за працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій.
Статтею 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року № 875-XII визначено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Суд зазначає, що, абз. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прямо не пов'язує право особи з інвалідністю на зарахування (не зарахування) до пільгового стажу періодів роботи коли він працював, маючи при цьому групу інвалідності, пов'язану з нещасним випадком на виробництві. Відтак, право особи з інвалідністю працювати на інших посадах не впливає на застосування ч. 5 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таке правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 05 грудня 2019 року у справі № 185/8539/16-а, від 08 липня 2021 року у справі № 212/1743/17-а.
Також такої ж позиції дотримується й Перший апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 30.10.2025 року у справі № 200/5020/25.
Щодо посилання позивача на те, що його підземний стаж по провідній професії прохідник підземний за періоди з 05.04.2002 року по 03.03.2005 року, з 29.03.2007 року по 28.02.2014 року необхідно зарахувати із збільшеною кратністю 1.25 (за 1 рік роботи додатково 3 місяці), суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 року № 383 (далі Наказ № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками (36-2003-п), не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Згідно п. 10. Наказу № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання ст. 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердив Порядок № 637.
Згідно п. 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
В п. 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до приписів п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Виходячи з наведених норм Порядку № 637, у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Комплексний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі № 577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі № 446/656/17, від 21.05.2020 року у справі № 550/927/17.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Списками №№ 1 та 2, Постановою № 202, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.
Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 року по справі № 311/2865/13-а.
Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року, затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до якого віднесено усіх робітників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах (1.1а).
До Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 (далі - Постанова № 202), віднесено усіх робітників, зайнятих протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівників і спеціалістів підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Відповідно ч. 5 ст. 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відповідно до Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи та роботи у металургії із зарахуванням до стажу: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату за 1 рік 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Виходячи з системного тлумачення викладених норм, робота на провідних професіях (гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин) встановлює більш пільгові умови призначення пенсії ніж робота за іншими професіями, передбаченими Списком №1, Постановою № 202.
Виходячи зі змісту позовних вимог позивач вважає, що відповідачем протиправно не зараховано у кратному обчисленні 1,25 період його роботи за провідною професією прохідник.
Ураховуючи зміст Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення для переведення пільгового стажу за провідною професією до пільгового стажу за Списком № 1 або Постановою № 202, необхідно кількість повних років за провідною професією помножити на 1,25.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання повторно розглянути заяву про перехід на інший вид пенсії, є таким, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн (платіжна інструкція № 8272-0348-2037-3242 від 05.07.2025 року).
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (юридична адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 20551088) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання повторно розглянути заяву про перехід на інший вид пенсії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший від 15.04.2025 року О/Р № 914220164078 Головного управління Пенсійного фонду Україну в Івано-Франківській області (юридична адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 20551088).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду Україну в Івано-Франківській області (юридична адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 20551088) повторно розглянути заяву щодо переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах від 08.04.2025 року ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу за списком № 1 шахтарі «підземні» по провідній професії прохідник підземний періодів перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві з 17.12.2013 року по 08.04.2025 року як стаж роботи зі шкідливими умовами згідно Постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також при обрахунку страхового стажу врахувати додатково по одному року (всього 13 років ) за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, та при повторному розгляді заяви підземний стаж по провідній професії прохідник підземний за періоди з 05.04.2002 року по 03.03.2005 року, з 29.03.2007 року по 28.02.2014 року зарахувати із збільшеною кратністю 1.25 (за 1 рік роботи додатково 3 місяці) та провести взаємне зарахування періодів роботи, що дають право на пенсію на більш пільгових умовах відповідно частини п'ятої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (юридична адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 20551088) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.М. Тарасенко