15 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 917/2058/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючої), Власова Ю.Л., Малашенкової Т.М.
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,
представників учасників справи:
позивача - Фізичної особи-підприємця Чіп Нелі Альбінівни - Чіп Н.А. (особисто), Дем'янов В.А., адвокат (ордер ПТ №024645 від 02.07.2018),
відповідача - Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" - Юхно С.П., адвокат, (довіреність від 24.12.2025 №10.72/30028),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 (судді: Медуниця О.Є., Білоусов Я.О., Істоміна О.А.)
у справі №917/2058/24
за позовом Фізичної особи-підприємця Чіп Нелі Альбінівни (далі - ФОП Чіп Н.А.)
до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (далі - АТ "Полтаваобленерго")
про визнання недійсним та скасування рішення.
Короткий зміст позовних вимог
ФОП Чіп Н.А. звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до АТ "Полтаваобленерго" про визнання незаконним та скасування рішення комісії АТ "Полтаваобленерго" з розгляду акта про порушення від 15.09.2023 №00011775, оформлене Протоколом від 21.03.2024 №00011775.
Позовні вимоги мотивовані тим, що розгляд акта про порушення проведено з порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, у частині процедури та строків розгляду. Засідання комісії 12.12.2023 проведено без участі позивача та за відсутності повідомлення про засідання. Висновок експертного дослідження від 27.12.2023 №ЕД-19/117-23/19222-ТР є неоднозначним, у ньому відсутня пряма вказівка на винну у пошкодженні пломбувального матеріалу особу. В акті про порушення від 15.09.2023 №00011775 відсутнє посилання на відповідний підпункт пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, а лише зазначено зміст вказаного порушення. У пункті 5 акта про порушення вказана інформація про недопуск позивачем на територію заводу представників відповідача для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, яка (інформація) не відповідає дійсності. Вказівка в пункті 5 акта про дозволену потужність в 400кВт не відповідає дійсності, оскільки договір про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 не містить такої інформації. Протокол від 21.03.2024 №00011775 ґрунтується на вихідних даних, які не стосуються договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2029, а саме тривалості роботи обладнання та договірної потужності. Відповідачем не доведений факт порушення позивачем підпункту 8.4.2 ПРРЕЕ та наявності вини позивача у виявленому порушенні.
Короткий зміст судових рішень
Господарський суд Полтавської області рішенням від 15.05.2025 (суддя Кльопов І.Г.) у справі №917/2058/24 у задоволенні позову відмовив.
Судове рішення мотивоване безпідставністю та спростовністю матеріалами справи доводів позивача про те, що акт про порушення від 15.09.2023 №00011775 складений з порушенням ПРРЕЕ, а засідання комісії з розгляду акта про порушення проведено з порушенням порядку та строків, визначених ПРРЕЕ.
Східний апеляційний господарський суд постановою від 01.10.2025 апеляційну скаргу ФОП Чіп Н.А. задовольнив; рішення Господарського суду Полтавської області скасував; прийняв нове рішення; позовні вимоги ФОП Чіп Н.А. задоволено; визнав незаконним та скасував рішення комісії АТ "Полтаваобленерго" з розгляду акта про порушення від 15.09.2023 №00011775 оформлене протоколом від 21.03.2024 №№00011775; стягнув з АТ "Полтаваобленерго" на користь ФОП Чіп Н.А. судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про можливість ідентифікувати підпункт 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ як виявлене на об'єкті ФОП Чіп Н.А. порушення ПРРЕЕ та, відповідно, про відсутність підстав вважати акт про порушення від 15.09.2023 №00011775 таким, що містить недоліки в частині можливості його подвійного тлумачення в розрізі кваліфікації виявленого порушення. Водночас суд апеляційної інстанції зауважив, що спірний акт не містить вказівки на наявність доступу до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку, що не узгоджується з приписами абзацу 2 підпункту 8.4.5 ПРРЕЕ.
При цьому суд апеляційної інстанції враховуючи неоднозначність висновку експерта щодо причини розривання пломбувального матеріалу, а також інші оцінені в постанові обставини (зокрема, надані пояснення свідків), всі сумніви у спірних обставинах трактував на користь споживача, та визнав недоведеними обставини розривання пломбувального матеріалу на спірній пломбі, а відтак і недоведеними доказами, що є в матеріалах справи, вини позивача у її незбереженні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
АТ "Полтаваобленерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою (з урахуванням уточненої касаційної скарги від 18.11.2025), в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2025 та залишити в силі рішення Господарського суду Полтавської області від 15.05.2025.
Узагальнені доводи касаційної скарги
Скаржник зазначає, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування висновків Верховного Суду, та визначає підставами касаційного оскарження:
- пункти 1, 4 частини другої статті 287, пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду по справах № 917/610/24, № 906/513/18, № 911/1776/18 щодо застосування положень абзацу 2 пункту 8.4.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії в частині, що наведення в акті про порушення переліку приладів, що встановлені до обліку, свідчить про наявність доступу до струмоведучих частин частині схеми (вузла) обліку та не враховано висновки Верховного Суду по справах № 910/4266/21, № 904/2063/20 в частині обов'язку встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки;
- пункти 1, 4 частини другої статті 287, пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду по справі № 902/1598/23 щодо застосування положень підпункту 2 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії в частині, що при виявленні факту пошкодження пломби, установленої на пристрої, який закриває доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку, обов'язковою умовою для нарахування споживачу вартості необлікованої електричної енергії на підставі підпункту 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ є встановлення наявності доступу до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку, про що також зазначається в акті про порушення та не враховано висновки Верховного Суду по справах № 910/4266/21, № 904/2063/20 в частині обов'язку встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки;
- пункти 1, 4 частини другої статті 287, пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду по справі № 553/2170/19 щодо застосування положень абзаців 2, 5 пункту 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії в частині законності рішення комісії у разі неприбуття споживач на засідання комісії та порядку повідомлення споживача про день і час проведення засідання комісії та не враховано висновки Верховного Суду по справах № 910/4266/21, № 904/2063/20 в частині обов'язку встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки;
- пункт 4 частини другої статті 287, пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду по справах № 910/6333/40 в частині, що суд апеляційної інстанції не задовольнив клопотання про виклик свідків для усунення суперечливості у показах свідків з матеріалами справи;
- пункт 4 частини другої статті 287, пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду по справах № 910/4266/21, № 904/2063/20 в частині обов'язку встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову, тому без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо;
- пункт 4 частини другої статті 287, пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду по справі № 917/549/20 в частині, що відхиляючи будь- які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування такому відхиленню чи спростуванню, а також навести ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 7 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом;
- пункт 4 частини другої статті 287, пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду по справах № 917/549/20, № 923/719/17 в частині, що суд зобов'язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування;
- пункт 4 частини другої статті 287, пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду по справі № 904/2063/20 в частині що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.11.2023 у справі № 16/1376/836/226 (910/12422/20)). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження №14- 400цс19).
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ФОП Чіп Н.А. заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Між ВАТ "Полтаваобленерго" (постачальник електричної енергії) та ФОП Чіп Н.А. (споживач) 31.10.2008 укладено договір про постачання електричної енергії №0136 по об'єкту - завод у смт. Козельщина Полтавської області.
З 01.01.2019 АТ "Полтаваобленерго" є оператором системи розподілу згідно з ліцензією, виданою постановою НКРЕКП №1442 від 16.11.2018, та здійснює свою ліцензовану діяльність на ринку електричної енергії виключно з розподілу електричної енергії.
Взаємовідносини, що виникають між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Законом України Про ринок електричної енергії, ПРРЕЕ та іншими нормативно-правовими актами у сфері електроенергетики, які є обов'язковими для виконання всіма учасниками роздрібного ринку.
ФОП Чіп Н.А. 02.01.2019 звернулася до АТ "Полтавобленерго" із заявою-приєднанням до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії по об'єкту - завод будівельних матеріалів, розміщений за адресою: вул.Остроградського, 229, смт.Козельщина, Полтавська область.
Отже, з 01.01.2019 АТ "Полтаваобленерго" на підставі заяви-приєднання ФОП Чіп Н.А. здійснює розподіл електричної енергії до об'єкту означеного споживача.
Відповідно до акта про пломбування від 07.12.2021 засіб обліку електричної енергії LZQJ-XS1F6 №6988305 та пломби згідно з переліком передані на зберігання ФОП Чіп Н.А.
Працівники АТ "Полтаваобленерго" 15.09.2023 під час технічної перевірки на об'єкті позивача виявили, що пломбувальний матеріал (дріт), на якому встановлена пломба ППКО С67888793, розірваний. Ця пломба встановлена на дверях, що закривають доступ до ввідного автомату та камери силового трансформатора.
З огляду на виявлені порушення ПРРЕЕ працівники АТ "Полтаваобленерго" склали акт про порушення від 15.09.2023 №00011775, який ФОП Чіп Н.А. підписала із зауваженнями. Позивач вказала, що втручань не було, пояснення будуть надані при розгляді комісії.
Копію акта про порушення від 15.09.2023 №00011775 вручено ФОП Чіп Н.А., про що свідчить підпис позивача у графі Примірник Акта про порушення отримав.
Пошкоджений дріт із пломбою С67888793, а також інші пломби ППКО (згідно з переліком) вилучені та поміщені у сейф-пакет №0228824, про що складено акт про пломбування речового доказу від 15.09.2023.
У розділі 11 акта про порушення від 15.09.2023 №00011775 вказано, що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводитися 26.09.2023 о 09:00год.
Враховуючи, що копію акта про порушення позивач отримав у день його оформлення, суди дійшли висновку про належне повідомлення позивача про призначене засідання комісії.
За результатами проведеного 26.09.2023 засідання комісії, складено протокол №00011775 засідання комісії АТ "Полтаваобленерго" про розгляд акта про порушення споживачем ПРРЕЕ.
Згідно з протоколом засідання комісії від 26.09.2023, ФОП Чіп Н.А. була присутня під час розгляду акта про порушення та на протоколі написала, що "з актом не згідна".
АТ "Полтаваобленерго" листом від 09.10.2023 №04.34/26796 надіслало позивачу копію протоколу засідання комісії від 26.09.2023 та рахунок №21100136 від 26.09.2023 на компенсацію вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушень ПРРЕЕ згідно з протоколом від 26.09.2023 №00011775. Означені документи отримано позивачем 25.10.2023, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та апелянтом не заперечується.
Листом від 30.10.2023 №104 ФОП Чіп Н.А. повідомила АТ "Полтаваобленерго" про незгоду з рішенням комісії від 26.09.2023. Просила відповідно до пункту 8.2.6 ПРРЕЕ повторно розглянути акт про порушення від 15.09.2023 №00011775, у зв'язку із неповним дослідженням обставин справи, відсутністю детального огляду об'єкту порушення (силового трансформатора), відсутністю пояснень працівника АТ "Полтаваоленерго" Раць Ю.В., відсутністю пояснень електрика цегельного заводу Штабровського Ю.Г, відсутністю експертизи (експертного висновку) щодо факту пошкодження пломби, проведеної спеціалізованою організацією (підприємством), яке має право на проведення відповідно до законодавства відповідно до пункту 8.4.4 ПРРЕЕ.
Листом від 30.11.2023 №04.34/32039 АТ "Полтаваобленерго" повідомило ФОП Чіп Н.А. про розгляд звернення від 30.10.2023 №104. При цьому АТ "Полтаваобленерго" вказало, що, оскільки відсутні обґрунтовані додаткові обставини, а зазначена лише незгода з актом про порушення від 15.09.2023 №00011775 та протоколом засідання комісії по розгляду акта про порушення від 26.09.2023 №00011775, відсутні підстави для повторного розгляду акта про порушення від 15.09.2023 №00011775.
Листом від 01.12.2023 №07.36.32237 АТ "Полтаваобленерго" запросило ФОП Чіп Н.А. на 12.12.2023 о 10:00 год на повторний розгляд акта про порушення від 15.09.2023 №00011775.
Зі змісту протоколу №00011775 засідання комісії АТ "Полтаваобленерго" від 12.12.2023 убачається, що комісія прийняла рішення про скасування протоколу засідання комісії від 26.09.2023 №00011775 з розгляду акта про порушення та направлення пломбувального матеріалу, на якому встановлена пломба ППКО С67888793, на експертне дослідження.
На засіданні комісії позивач присутній не був.
Відповідачем копію протоколу засідання комісії від 12.12.2023 направлено позивачу разом із супровідним листом від 12.12.2023 №04.36.33181.
Супровідним листом від 12.12.2023 №04.34/33057 АТ "Полтаваобленерго" надіслало до Полтавського НДЕКЦ МВС України пломбу С67888793 для проведення трасологічного дослідження.
Разом із супровідним листом Полтавського НДЕКЦ МВС України від 28.11.2023 №19/117/8/5-25567-2023 АТ "Полтаваобленерго" 08.01.2024 отримало Висновок експертного дослідження №ЕД-19/117-23/19222-ТР від 27.12.2023.
АТ "Полтаваобленерго" разом із супровідним листом від 15.01.2024 №04.34/1322 надіслало ФОП Чіп Н.А. копію висновку експертного дослідження від 27.12.2023 та повідомило про дату та час проведення засідання комісії з повторного розгляду акта про порушення від 15.09.2023 №00011775 - 30.01.2024 о 10:30 год. Факт отримання позивачем 23.01.2024 означеного листа підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Як убачається зі змісту протоколу від 30.01.2024 №00011775 засідання комісії АТ "Полтаваобленерго" з розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ, яке проведено за участі позивача та його представника, комісією прийнято рішення про направлення пломбувального матеріалу, на якому встановлена ППКО С67888793, на додаткове експертне дослідження.
Представник позивача Дем'янов В.А. не погодився із рішенням комісії та на протоколі написав свої заперечення.
ФОП Чіп Н.А. 07.02.2024 подала до АТ "Полтаваобленерго" заяву від 31.01.2024 №12, в якій заперечувала щодо проведення додаткового експертного дослідження. При цьому позивач зазначала, що такого поняття як "додаткове експертне дослідження" ПРРЕЕ не містять; у АТ "Полтаваобленерго" вже є експертний висновок, який не вказує на вину споживача і факт порушення взагалі; усі спірні питання можуть бути і повинні вирішуватись саме на засіданні комісії.
Листом від 01.03.2024 №04.34/5888 АТ "Полтаваобленерго" повідомило позивача про дату та час проведення засідання комісії з повторного розгляду акта про порушення від 15.09.2023 №00011775 - 21.03.2024 о 10:45 год. Означений лист отримано позивачем 06.03.2024, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
З протоколу засідання комісії АТ "Полтаваобленерго" від 21.03.2024 №00011775 з розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ, на якому були присутні позивач та його представник, вбачається, що комісія прийняла таке рішення: скасувала рішення комісії з розгляду акта про порушення, оформлене протоколом від 30.01.2024 №00011775; донарахувала за період з 09.05.2023 по 14.09.2023 обсяг активної електроенергії в обсязі 196 778кВт*год на загальну суму 1 374 966,34 грн з ПДВ.
Як установлено судом апеляційної інстанції акт про порушення від 15.09.2023 №00011775 не містить вказівки на наявність доступу до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку, що не узгоджується з приписами абзацу 2 пункту 8.4.5 ПРРЕЕ, і ця обставина залишилася поза увагою суду першої інстанції, положення абзацу 2 пункту 8.4.5 ПРРЕЕ не були застосовані судом першої інстанції.
Окрім того, апеляційний господарський суд з огляду на суперечливість позицій сторін, здійснив аналіз та оцінку наявних у матеріалах справи заяв свідків та висновку експерта та дійшов висновку про те, що висновок експерта є неоднозначним, у зв'язку із чим місцевий господарський суд помилково зробив однозначний висновок про те, що висновок експертного дослідження підтверджує факт пошкодження на об'єкті позивача пломбувального матеріалу пломби ППКО С67888793 та про допущення позивачем порушення ПРРЕЕ. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що результати експертного дослідження сформовані через 103 дні з моменту зняття пломб і пломбувального матеріалу, що суттєво могло вплинути на об'єктивність проведеного дослідження.
Відповідно до обставин встановлених судом апеляційної інстанції у листі №5247/20.3/7-24 від 16.05.2024 на адресу ФОП Чіп Н.А. НКРЕКП також вказало на те, що висновок експертного дослідження ПНДЕКЦ МВС України №ЕД-19/117-23/19222-ТР від 27.12.2023 є неоднозначним (щодо причини пошкодження пломбувального матеріалу пломби С67888793), у той час як відповідач, з яким фактично погодився суд першої інстанції, вважає висновок експертного дослідження однозначним та трактує його на свою користь.
Східний апеляційний господарський суд, аналізуючи висновок експерта звернув увагу на те, що, як вказує експерт, жили пломбувального елементу були в неналежному стані. Це корелюється із поясненнями свідків позивача щодо можливості легкого, ненавмисного розривання матеріалу через торкання представника відповідача до пломби. Зіпсований і пошкоджений корозією та окислами пломбувальний матеріал, дуже легко міг піддатися розриванню чи відламуванню внаслідок незначного зусилля працівника АТ "Полтаваобленерго" Раць Ю.В.
Отже, суд апеляційної інстанції враховуючи неоднозначність висновку експерта щодо причини розривання пломбувального матеріалу, а також інші оцінені в постанові обставини, визнав за необхідне всі сумніви у зазначених вище спірних обставинах трактувати на користь споживача, та дійшов висновку про недоведеність обставин розривання пломбувального матеріалу на спірній пломбі, а відтак і недоведеними доказами, що є в матеріалах справи, вини позивача у її незбереженні.
Окрім того, апеляційним господарським судом встановлено, що лист АТ "Полтаваобленерго" вих.№04.36.32237 від 01.12.2023 (щодо запрошення на комісію 12.12.2023) направлений на адресу позивача простим листом, про що також повідомив представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду. Позивачем факт отримання означеного листа заперечується. Судова колегія апеляційного господарського суду звернула увагу на те, що наданий відповідачем до матеріалів справи, як доказ направлення означеного листа на адресу позивача, Витяг з реєстру вихідної кореспонденції АТ "Полтаваобленерго" за період 01.12.2023 не містить відтиску печатки підприємства поштового зв'язку, з огляду на що не може бути розцінений судовою колегією, як доказ направлення листа позивачу. Відтак, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ФОП Чіп Н.А. про призначене на 12.12.2023 засідання комісії АТ "Полтаваобленерго" з розгляду акта про порушення.
Отримання протоколу засідання комісії від 12.12.2023 позивачем також заперечується. В якості доказу направлення означеного протоколу на адресу позивача разом із супровідним листом №04.25.33181 від 12.12.2023, АТ "Полтаваобленерго" надано Витяг з реєстру вихідної кореспонденції АТ "Полтаваобленерго" за період 12.12.2023. Означений витяг, з огляду на відсутність на ньому відтиску печатки підприємства поштового зв'язку, також не може достеменно свідчити про направлення протоколу позивачу.
Відтак, означений протокол від 12.12.2023 прийнятий відповідачем з порушенням вимог ПРРЕЕ і не може вважатися чинним на дату його оформлення з відповідними наслідками для сторін.
Отже, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що сам Акт про порушення №00011775 від 15.09.2023 складений з порушенням ПРРЕЕ, розгляд такого акту комісією також здійснено з порушенням ПРРЕЕ.
Враховуючи все вищевикладене у сукупності судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги та позовних вимог.
Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій.
Предметом касаційного перегляду є рішення суду апеляційної інстанції, яким задоволено позов, та визнано незаконним та скасовано рішення комісії з повторного розгляду акта про порушення, яке викладено у протоколі №00011775 від 21.03.2024, про проведення на підставі цього Акту про порушення №00011775 від 15.09.2023 розрахунку обсягів необлікованої електричної енергії та визначення її вартості позивачу.
Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає таке.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, обґрунтовуючи свої вимоги, АТ "Полтаваобленерго" зазначає про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосував норму права без урахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України), та порушення процесуального права, що призвело до скасування судового рішення, яке відповідало закону, та неправильного застосування закону (пункт 4 частини другої статті 287, пункт 1,3 частини третьої статті 310 ГПК України).
Надаючи оцінку наведеним доводам скаржника та доводам ФОП Чіп Н.А., викладеним у відзиві, колегія суддів виходить з такого.
Правовідносини, що виникають при купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії врегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії", а також ПРРЕЕ, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312.
В преамбулі Закону України "Про ринок електричної енергії" зазначено, що його норми визначають правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулюють відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку (частина шоста статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Згідно з частиною третьою статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Як установлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та відповідачем існують договірні відносини, які регулюються умовами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об'єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.
Учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (частини перша, друга статті 77 згаданого Закону).
Згідно з пунктом 2.3.4. ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
У підпункті 8 пункту 5.5.5. ПРРЕЕ визначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Відповідно до пункту 5.5.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії власники (користувачі) електроустановок, об'єктів або окремих елементів об'єкта, території (приміщення), де встановлені ЗКО, пломби та індикатори впливу (зокрема електричного/магнітного поля) на ЗКО, а також інше обладнання вузлів обліку, відповідають за їх збереження і цілісність (зокрема дотримання обумовлених проєктом параметрів зовнішнього середовища, захист від пошкоджень та зовнішнього втручання) відповідно до акта пломбування (документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).
Згідно з пунктом 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до об'єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Відповідно до підпункту 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах вимірювальної техніки (вузлах обліку) (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії), та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені такі пломби та які закривають доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб).
За пирисвми пункту 8.2.5. ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
За змістом положень абзацу 2 пункту 8.4.5 ПРРЕЕ у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 2 пункту 8.4.2 цієї глави, положення цієї глави застосовуються за умови наявності доступу до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку, про що зазначається в акті про порушення, та у частині щодо пошкодження/відсутності пломби, якщо з моменту встановлення пломби до моменту виявлення факту її пошкодження/відсутності минуло не більше шести років.
Як установлено судом апеляційної інстанції акт про порушення від 15.09.2023 №00011775 не містить вказівки на наявність доступу до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку, що не узгоджується з приписами абзацу 2 пункту 8.4.5 ПРРЕЕ, і ця обставина залишилася поза увагою суду першої інстанції, положення абзацу 2 пункту 8.4.5 ПРРЕЕ не були застосовані судом першої інстанції.
Окрім того, апеляційний господарський суд з огляду на суперечливість позицій сторін, здійснив аналіз та оцінку наявних у матеріалах справи заяв свідків та висновку експерта та дійшов висновку про те, що висновок експерта є неоднозначним, у зв'язку із чим місцевий господарський суд помилково зробив однозначний висновок про те, що висновок експертного дослідження підтверджує факт пошкодження на об'єкті позивача пломбувального матеріалу пломби ППКО С67888793 та про допущення позивачем порушення ПРРЕЕ. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що результати експертного дослідження сформовані через 103 дні з моменту зняття пломб і пломбувального матеріалу, що суттєво могло вплинути на об'єктивність проведеного дослідження.
Відповідно до обставин встановлених судом апеляційної інстанції у листі №5247/20.3/7-24 від 16.05.2024 на адресу ФОП Чіп Н.А. НКРЕКП також вказало на те, що висновок експертного дослідження ПНДЕКЦ МВС України №ЕД-19/117-23/19222-ТР від 27.12.2023 є неоднозначним (щодо причини пошкодження пломбувального матеріалу пломби С67888793), у той час як відповідач, з яким фактично погодився суд першої інстанції, вважає висновок експертного дослідження однозначним та трактує його на свою користь.
Східний апеляційний господарський суд, аналізуючи висновок експерта звернув увагу на те, що, як вказує експерт, жили пломбувального елементу були в неналежному стані. Це корелюється із поясненнями свідків позивача щодо можливості легкого, ненавмисного розривання матеріалу через торкання представника відповідача до пломби. Зіпсований і пошкоджений корозією та окислами пломбувальний матеріал, дуже легко міг піддатися розриванню чи відламуванню внаслідок незначного зусилля працівника АТ "Полтаваобленерго" Раць Ю.В.
Отже, суд апеляційної інстанції враховуючи неоднозначність висновку експерта щодо причини розривання пломбувального матеріалу, а також інші оцінені в постанові обставини, визнав за необхідне всі сумніви у зазначених вище спірних обставинах трактувати на користь споживача, та дійшов висновку про недоведеність обставин розривання пломбувального матеріалу на спірній пломбі, а відтак і недоведеними доказами, що є в матеріалах справи, відповідальності позивача за її незбереження.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, і в у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такий правовий висновок наведено в пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який було сформульовано у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема і пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
При цьому, з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
Подібність правовідносин суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення (див. зокрема підхід в частині оцінювання спірних правовідносин на предмет подібності, який застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).
Посилаючись на підставу касаційного оскарження визначеною пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає про неврахування висновків викладених у постановах Верховного Суду у справах №917/610/24, №906/513/18, №911/1776/18, №902/1598/23, №553/2170/19.
Так, у справі №917/610/24 предметом спору було стягнення вартості необлікованої електричної енергії у зв'язку з порушенням обов'язку зі збереження пломби постачальника послуг комерційного обліку (далі - ППКО, постачальник послуг), яка встановлена на дверях шафи силового трансформатора, що закривали доступ до струмоведучих частин схем обліку (до облікових кіл, шпильок силового трансформатора) відповідно до акта про пломбування. Суди дійшли висновку про те, що матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження факту відсутності пломби, встановленої постачальником послуг на дверях розподільного пристрою трансформатора, яка закривала доступ до струмоведучих частин схем обліку (до облікових кіл, шпильок силового трансформатора) відповідно до акта про пломбування та є достатньою і самостійною правовою підставою для відповідальності споживача відповідно до ПРРЕЕ, шляхом нарахування вартості необлікованої електричної енергії.
Верховний Суд зазначив про те, що відсутність пломби, яка розміщена була на дверях шафи силового трансформатора відповідно до акта про пломбування - свідчить про порушення, яке виявилося у відкритому доступу споживача до струмоведучих частин схем обліку (до облікових кіл, шпильок силового трансформатора) і таке порушення не вимагає жодного доведення, зокрема й шляхом призначення експертизи.
У справі № 906/513/18 предметом спору було стягнення недоврахованої електричної енергії та скасування оперативно-господарської санкції на підставі встановлення факту порушення споживачем пункту 10.2.26 ПКЕЕ, яке полягає у зриві пломби на дверях щита 0,4 кВ з дообліковим комутаційним апаратом без повідомлення енергопостачальника
Велика Палата Верховного Суду у цій справі зробила висновок про те, що пошкодження чи зрив пломб, відповідальність за збереження і цілісність яких відповідно до акта про пломбування покладено на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені, є окремими порушеннями ПКЕЕ, які полягають у невиконанні зазначеними суб'єктами передбаченого пунктом 3.3 і підпунктом 26 пункту 10.2 ПКЕЕ обов'язку зі збереження пломб, що відповідно до пунктів 6.40, 6.41 ПКЕЕ та підпунктів 1, 2 пункту 2.1 Методики є підставою для застосування її положень та нарахування вартості необлікованої електричної енергії (плати за поставлену електричну енергію).
Так, у постанові зроблено висновки такого змісту:
"8.27. У зв'язку із цим Велика Палата Верховного Суду погоджується з міркуваннями колегії суддів КГС ВС, яка передала справу на її розгляд, і вважає, що положення підпункту 2 пункту 2.1 Методики слід тлумачити таким чином, що у разі виявлення вказаного в цьому підпункті порушення - відсутності встановлених пломб з відбитками тавр енергопостачальника на затискній кришці, інших пристроях і місцях, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку - підлягають застосуванню передбачені Методикою способи визначення вартості необлікованої електричної енергії без необхідності встановлювати, чи мало місце безоблікове споживання електричної енергії.
8.28. Велика Палата також звертає увагу на те, що, як видається, норма підпункту 2 пункту 2.1 Методики встановлює для споживача наслідки відсутності пломб саме таким чином (без необхідності встановлювати, чи мало місце безоблікове споживання електричної енергії), а не інакше, через те, що можливість несанкціонованого доступу до приладів та місць, де мають встановлюватись пломби енергопостачальника, створює умови, у яких безоблікове споживання або його відсутність складно зафіксувати.
8.29. З огляду на це і з урахуванням того, що згідно з абзацом другим пункту 1.2 Методики у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується, видається, що таке тлумачення відповідає меті регулювання цих відносин, у яких добросовісний споживач має засіб реагування на виявлений ним зрив пломб."
У справі № 911/1776/18 позов подано про визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке оформлене протоколом складеного на підставі виявленого порушення, передбаченого підпунктом 8 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, яке полягало у вчиненні позивачем дій, які призвели до зриву пломби на доступі до облікових струмоведучих частин (ввідного рубильника трансформаторів струму), встановленої згідно з актом пломбування, а саме: встановлено факт зриву пломби про що складено акт технічної перевірки збереження пломб вузла обліку (засобів обліку) та акт про порушення.
Судами у цій справі встановлено обставини вчинення позивачем правопорушення у сфері електроенергетики, а саме, порушення підпункту 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ, яке полягає у вчиненні позивачем дій, які призвели до зриву переданої на зберігання пломби (№ с 14174714) на доступі до облікових струмоведучих частин (ввідного рубильника трансформаторів струму), встановленої згідно з актом пломбування, факт якого встановлено у акті про порушення, та є підставою відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Методики для застосування до позивача оперативно-господарської санкції у виді нарахування обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил.
Так, у справі №902/1598/23 предметом спору було стягнення вартості необлікованої електричної енергії та визнання незаконними та скасування рішень засідання комісії управління АТ "Вінницяобленерго" з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформлених протоколами з посиланням на норми пунктів 8.2.5, 8.4.2, 8.4.5 ПРРЕЕ. Порушення полягало у не забезпеченні збереження і цілісності установлених на території на/або об'єкті (у його приміщенні) Споживача розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування. Порушення цілісності пломб з відбитками тавр про їх повірку, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії. Інші дії Споживача, які призвели до змін показів засобу вимірювальної техніки шляхом механічного впливу. В цій справі Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції в тому, що виходячи з положень абзацу 2 пункту 8.4.5 ПРРЕЕ (в редакції, чинній з 02.02.2023), при виявленому факті пошкодження пломби, установленої на пристрої, який закриває доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку, обов'язковою умовою для нарахування споживачу вартості необлікованої електричної енергії на підставі підпункту 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ є встановлення наявності доступу до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку, про що також зазначається в акті про порушення. Таким чином, порушивши цілісність пломб на клемних кришках, Споживач отримав доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку, внаслідок чого змінюється схема підключення та споживання електричної енергії, некоректно фіксуються, обліковуються та відображаються показники спожитої електричної енергії, яка є необлікованою.
Водночас у справі №917/2058/24, що розглядається, хоч і за схожого правового регулювання, спір розглянутий за іншими встановленими обставинами справи, адже, зі змісту судових рішень вбачається, що на дверях шафи силового трансформатора пломба була присутня, однак спірним питанням у даному випадку був момент розірвання чи відламування пломбувального матеріалу (його жили), до чи під час проведення перевірки. Суд апеляційної інстанції з огляду на встановлені ним обставини та принцип вірогідності доказів дійшов висновку, що розривання пломбувального матеріалу на спірній пломбі відбулось в момент проведення перевірки, а тому відсутні підстави стверджувати про наявність підстав для нарахування необлікованої електричної енергії. Окрім того, суд апеляційної інстанції посилався на те, що акт про порушення від 15.09.2023 №00011775 в порушення приписів абзацу 2 пункту 8.4.5 ПРРЕЕ не містить вказівки на наявність доступу до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку. Отже, справи №917/610/24, №906/513/18, №911/1776/18, №902/1598/23 і справа №917/2058/24 є нерелевантними з огляду на неоднаковість фактичних обставин у справах, які мають юридичне значення.
Крім того, надаючи оцінку доводам скаржника щодо не врахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду необхідно зазначити, що відповідні правові позиції Верховного Суду, пов'язані з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду. Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та у наведених відповідачем постановах суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення.
У справі №553/2170/19 позов подано про захист прав споживачів, щодо недоврахованої електроенергії. Скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновку викладеного у постанові Верховного Суду зокрема, щодо: суди попередніх інстанцій у своїх судових рішеннях зазначили про порушення, допущені під час засідання комісії постачальника електричної енергії з розгляду акта про порушення, зокрема пов'язані з неповідомленням споживача про дату, час і місце розгляду акта від 06 квітня 2019 року № 00000061 та його відсутністю на цьому розгляді, у зв'язку з чим, зокрема, поставили під сумнів законність протоколу від 08 травня 2019 року № 4 за результатами розгляду акта про порушення; Верховний Суд зазначив, що не може погодитися з такими висновками з огляду на таке; аналіз пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ свідчить про те, що присутність споживача чи уповноваженої ним особи на засіданні комісії є правом, а не обов'язком; зміст акта про порушення від 06 квітня 2019 року № 00000061 свідчить про те, що у ньому міститься запрошення споживача чи уповноваженої особи на засідання Комісії АТ "Полтаваобленерго" з розгляду складеного акта про порушення, проведення якої було заплановано на 08 травня 2019 року з 09 год до 12 год, за зазначеною адресою; вказаний акт підписаний уповноважено особою споживача, вона ж отримала копію цього акта; під час звернення з позовом до АТ "Полтаваобленерго" споживач долучив до своєї позовної заяви копію вказаного акта про порушення та не заперечував, що її отримав; з огляду на викладене, суд зробив висновок про те, що споживач електричної енергії та її та уповноважена особа були повідомлені про місце, час і дату засідання Комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ побутовим споживачем Полтавської філії АТ "Полтаваобленерго", але не з'явились на нього; отже, порядок розгляду актів про порушення ПРРЕЕ комісією, визначений пунктом 8.2.6 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ, дотримано.
Водночас у справі №917/2058/24 судом апеляційної інстанції встановлено, що лист АТ "Полтаваобленерго" вих.№04.36.32237 від 01.12.2023 (щодо запрошення на комісію 12.12.2023) направлений на адресу позивача простим листом однак позивачем факт отримання означеного листа заперечується, при цьому витяг з реєстру вихідної кореспонденції АТ "Полтаваобленерго" за період 01.12.2023 не містить відтиску печатки підприємства поштового зв'язку, з огляду на що не може бути розцінений судовою колегією, як доказ направлення листа позивачу. Відтак, матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ФОП Чіп Н.А. про призначене на 12.12.2023 засідання комісії АТ "Полтаваобленерго" з розгляду акту про порушення. Отже обставини щодо повідомлення про дату та місце проведення засідання Комісії у цих справах №553/2170/19 та №917/2058/24 є різними та не свідчать про подібність правовідносин у цих справах та необхідність врахування висновку викладеного у справі №553/2170/19. Доводи касаційної скарги з означених скаржником підстав касаційного оскарження зазначених висновків судів не спростовують та не свідчать про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, зокрема, ПРРЕЕ та Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
При цьому алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
З урахуванням наведеного, доводи касаційної скарги з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України щодо порушення судами попередніх інстанцій абзацу 2 пункту 8.4.5, підпункту 2 пункту 8.4.2, абзаців 2, 5 пункту 8.2.6 ПРРЕЕ не знайшли свого підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України та висновки у справах №910/4266/21, №904/2063/20, №917/549/20, №923/719/17, №904/2063/20 суд зазначає таке.
За змістом пункту 4 частини другої статті 287 та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою касаційного оскарження є недослідження судом зібраних у справі доказів, однак за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на неповне дослідження апеляційним судом зібраних у справі доказів, зокрема, акта про порушення та схему до нього, внаслідок чого не було встановлено фактичних обставин справи, в частині, що в акті зазначено перелік обладнання (ввідний рубильник, трасформатор струму) яке встановлено до засобу обліку, тобто обладнанням, що є струмоведучими частинами схеми (вузла) обліку, доступ до яких став можливий внаслідок пошкодження пломбувального матеріалу пломби, а відтак акт про порушення оформлено з дотриманням абзацу 2 пункту 8.4.5 ПРРЕЕ.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Таким чином, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення в сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1- 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Натомість зміст касаційної скарги переконливо свідчить про те, що доводи АТ "Полтаваобленерго" зводяться передусім до посилань на необхідність переоцінки наявних у справі доказів.
За таких обставин, а саме за умови відсутності підтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктами 1- 3 частини другої статті 287 ГПК України, колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника про неповне дослідження судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів.
Таким чином, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, не отримала свого підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної постанови з цієї підстави.
Крім того, скаржник, посилаючись на постанови Верховного Суду не зазначає конкретну норму (норми) права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку, на думку скаржника, неправильно застосував апеляційний господарський суд. Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу та встановлювати, які саме висновки Верховного Суду та щодо застосування якої саме норми права не були враховані судом під час ухвалення оскаржуваного судового рішення. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11.03.2025 у справі № 916/808/24, від 10.12.2024 у справі № 904/5475/23, від 08.08.2024 у справі № 917/1024/22, від 30.04.2024 у справі № 914/4115/21.
Водночас, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України та висновки у справі №910/6333/24 суд зазначає таке.
За змістом пункту 4 частини другої статті 287 та пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України підставою касаційного оскарження є необґрунтоване відхилення судом клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому скаржник у касаційній скарзі зазначає що апеляційний господарський суд не задовольнив клопотання про виклик свідків для усунення суперечливості у показах свідків з матеріалами справи та не врахував висновки Верховного Суду викладені у справі №910/6333/24 стосовно того, що правовий аналіз наведених положень статей 86, 88, 89 ГПК свідчить, що виклик свідка не є обов'язковим для здійснення оцінки показань свідків судом, а також те, що передумовою виклику свідка для допиту є суперечливість обставин, викладених свідком у заяві, іншим доказам, або у разі наявності у суду сумнівів щодо їх змісту, достовірності чи повноти, проте не зважаючи на це, суди попередніх інстанцій, всупереч наведеної вище позиції Верховного Суду, відмовили у задоволенні клопотання позивача про виклик та допит свідків.
Водночас скаржник у своїй касаційній скарзі (з урахуванням уточнень) не наводить та не конкретизує коли саме заявлялось таке клопотання під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції та чи ставилось перед судом апеляційної інстанції питання щодо необхідності виклику свідків.
За таких обставин, доводи скаржника про необґрунтоване відхилення судом апеляційної інстанції клопотань учасника справи про виклик свідків, внаслідок чого, на його думку, обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, не були встановлені, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду цієї справи.
Суд відзначає, що в цій частині доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції зроблених на підставі досліджених у справі доказів, що також не може бути підставою для скасування судового рішення.
Водночас, Суд звертає увагу на те, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі №908/1795/19).
Доводи ФОП Чіп Н.А., викладені у відзиві, беруться до уваги Касаційним господарським судом у тій частині, яка узгоджується з викладеними у цій постанові міркуваннями.
Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" тау справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року), зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи АТ "Полтаваобленерго" про порушення судом апеляційної інстанції норм права при ухваленні оскаржуваного судового рішення за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених цій постанові.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах, наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін, як такого, що ухвалене із додержанням норм права.
Судові витрати
Судовий збір, сплачений скаржником у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі №917/2058/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Ю. Власов
Суддя Т. Малашенкова