19 січня 2026 року
м. Київ
Справа № 912/739/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючого, Жукова С. В., Картере В. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 (вх. № 8937/2025)
на постанову Центрального апеляційного господарський суду від 16.10.2025
у складі колегії суддів: Паруснікова Ю. Б. -головуючого, Верхогляд Т. А., Іванова О.Г.
та ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 07.04.2025
у складі судді Тимошевської В. В.
у справі № 912/739/25
про неплатоспроможність ОСОБА_1 ,
Перед Верховним Судом у цій справі постало питання можливості повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку із неусуненням недоліків заяви - не зазначення, у кого знаходяться оригінали доданих до заяви копій документів.
Обставини справи
1. У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.
2. 26.03.2025 Господарський суд Кіровоградської області постановив ухвалу у справі №912/739/25, якою залишив заяву ОСОБА_1 без руху та надав заявнику строк, який не перевищує десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, на недоліків заяви шляхом подання:
-інформації, визначеної у пунктах 8-9 частини третьої статті 162 ГПК України;
- заповнених належним чином декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, або доказів на підтвердження наявності підстав для зазначення "Члени сім'ї не надали інформацію";
- письмових пояснень щодо добросовісності боржника з урахуванням відмови членів сім'ї боржника надати інформацію, а саме: щодо всіх вжитих боржником заходів на отримання відповідної інформації;
- письмових пояснень щодо не зазначення відомостей в розділі фінансових зобов'язань про погашені кредити згідно наданої до суду кредитної історії та інших грошових витрат з урахуванням наданої до суду банківської виписки;
- чіткого зазначення найменування кредиторів, щодо яких припинено погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів, з урахуванням умов конкретних кредитних договорів щодо визначеного порядку, строків та структури платежу (відсотки, тіло кредиту, інші платежі) та надати відповідні розрахунки такого прострочення; письмові пояснення щодо дійсного наміру та фактичних можливостей повернення кредитних коштів на дату їх отримання, з урахуванням умов кредитування, кількості і сум отриманих кредитів та фактичних і реальних обставин у боржника;
- документально підтверджеих пояснень витрачання коштів, отриманих від кредиторів, перед якими наявна заборгованість згідно з поданим деталізованим списком кредиторів (на що були витрачені отримані від кредиторів кошти з моменту отримання кредиту до дати звернення до суду).
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
3. 07.04.2025 ухвалою Господарського суду Кіровоградської області заяви ОСОБА_1 від 21.03.2025 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи та від 01.04.2025 про усунення недоліків, а також додані до них документи повернуто заявнику без розгляду.
4. Ухвала місцевого господарського суду мотивована порушенням заявником вимог пункту 8 частини третьої статті 162 ГПК України щодо зазначення про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів доданих до заяви в копіях, що не було виправлено у встановлений ухвалою про залишення заяви без руху строк.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
5. 16.10.2025 постановою Центрального апеляційного господарський суду ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 07.04.2025 у справі № 912/739/25 залишено без змін.
6. Суд апеляційної інстанції встановив, що заявник не усунув недоліки заяви про визнання його неплатоспроможним, оскільки не надав господарському суду інформацію про наявність у нього або іншої особи оригіналів наданих ним письмових доказів, у зв'язку з чим погодився з місцевим господарським судом про наявність підстав для повернення такої заяви.
7. При цьому суд зазначив про те, що КУзПБ не містить положень щодо порядку оформлення та подання доказів, у зв'язку з чим у цій частині підлягають застосуванню відповідні норми ГПК України.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2025 та ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 07.04.2025, а справу № 912/739/25 - передати справу на новий розгляд.
9. ОСОБА_1 стверджує, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про порушення ним вимог пункту 8 частини третьої статті 162 ГПК України в частині ненадання інформації про наявність у заявника або іншої особи оригіналів письмових доказів, доданих до заяви в копіях. Вважає, наведена норма не містить вимоги про обов'язковість вказувати, у кого саме перебувають оригінали доказів у разі подання копій. На думку скаржника, законодавець передбачає таку вимогу лише в тій мірі, якщо відповідна інформація відома заявникові та є необхідною для підтвердження допустимості доказу.
10. На обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 11.07.2024 у справі № 909/1179/23 та від 07.06.2024 у справі № 904/1273/23.
11. Скаржник зазначає про те, що подані ним копії документів були належно засвідчені шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису (КЕП) в межах підсистеми "Електронний суд", що відповідає вимогам процесуального закону. Додатково у тексті заяви вказувалась інформація стосовно документів, що знаходяться у ОСОБА_1 . До заяви додавався опис додатків з переліком документів, що надаються суду. Всі ці фактори давали змогу ознайомитись не тільки з самими документами в логічній послідовності, але й встановити, які документи є у ОСОБА_1 . Окремо зазначає, що сучасний спосіб отримання більшості довідок містить QR код перевірки та фактично є оригіналом, який дублюється на носіях. Значна частина документів була надана суду саме в такому форматі та додатково всі додатки завірені КЕП ОСОБА_1 у підсистемі "Електронний суд".
12. Крім того, за доводами скаржника, КУзПБ не містить такої підстави для повернення без розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство/неплатоспроможність як необґрунтованість такої заяви, або її невідповідність вимогам до позовної заяви у господарському процесі, передбаченим статтею 162 ГПК України, на що безпідставно посилається суд першої інстанції.
13. За наведених обставин скаржник вважає позицію судів попередніх інстанцій надмірним формалізмом.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
14. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
15. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про повернення заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
16. Частина перша статті 2 КУзПБ встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
17. Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність наведені у статті 116 КУзПБ, частина третя якої визначає перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
18. Статтею 113 КУзПБ встановлено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника-фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
19. Згідно з частиною третьою статті 37 КУзПБ господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
20. Стаття 174 ГПК України визначає порядок і підстави залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви. Відповідно до частини першої названої статті суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
21. 26.03.2025 Господарський суд Кіровоградської області постановив ухвалу у справі №912/739/25, якою залишив заяву ОСОБА_1 без руху.
22. Залишаючи без руху заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, місцевий господарський суд надав заявнику строк для усунення недоліків заяви шляхом подання низки документів, зокрема інформацію, визначену у пунктах 8-9 частини третьої статті 162 ГПК України.
23. У пункті 8 частини третьої статті 162 ГПК України встановлено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
24. У встановлений судом строк ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків заяви, відповідно до якої частково виконав вимоги ухвали про залишення заяви без руху, оскільки не надав господарському суду інформацію про наявність у нього або іншої особи оригіналів наданих ним письмових доказів.
25. У цій же заяві ОСОБА_1 зазначив про відсутність, на його думку, підстав для застосування вимог статті 162 ГПК України до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
26. Суд першої інстанції, врахувавши те, що заявник частково не виконав вимоги ухвали про залишення заяви без руху, оскільки не надав господарському суду інформацію про наявність у нього або іншої особи оригіналів наданих ним письмових доказів, постановив ухвалу про повернення такої заяви.
27. Верховний Суд враховує, що КУзПБ не містить положень щодо порядку оформлення та подання доказів, у зв'язку з чим у цій частині підлягають застосуванню відповідні норми ГПК України.
28. Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
29. Одними із засобів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, що мають значення для вирішення справи, є письмові докази.
30. Відповідно до частин першої - третьої статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
31. Згідно з частиною п'ятою статті 91 ГПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
32. У постанові від 30.08.2024 у справі № 912/2436/23 Верховний Суд у подібних правовідносинах сформував такі висновки:
"….Згідно з частиною п'ятою статті 91 ГПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Звідси й необхідність у зазначенні особою, яка подає копію документу (доказу) про те, у кого знаходиться його оригінал.
Посилання в касаційній скарзі на те, що положення статті 116 КУзПБ не містять вимоги про зазначення заявником місцезнаходження оригіналів документів, а така вимога, передбачена в пункті 8 частини третьої статті 162 ГПК України, стосується позовної заяви, а не заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, відхиляються колегією суддів як помилкові, з огляду на наступне.
Відповідно до частини шостої статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21.10.2019 введено в дію КУзПБ, згідно з пунктом 4 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В частині першій статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною третьою статті 37 КУзПБ господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
В свою чергу стаття 174 ГПК України визначає порядок і підстави залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви. Відповідно до частини першої названої статті суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому колегія суддів враховує, що КУзПБ не містить положень щодо порядку оформлення та подання доказів, у зв'язку з чим у цій частині підлягають застосуванню відповідні норми ГПК України, зокрема вищезгадана стаття 91 ГПК України, що слушно було враховано судами попередніх інстанцій.
Відтак, наведеними у касаційній скарзі аргументами не спростовано висновок судів попередніх інстанцій про невиконання заявником вимог ухвали місцевого господарського суду від 29.12.2023, якою було залишено без руху заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в частині надання належним чином засвідчених копій письмових доказів, доданих до заяви, а також зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Оскільки не засвідчені належним чином копії документів не можуть вважатися доказами у розумінні частини другої статті 91 ГПК України, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про ненадання заявником документів (доказів), які в обов'язковому порядку мають бути додані до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, перелічені в частині третій статті 116 КУзПБ, а відтак і про невідповідність поданої заяви вимогам статті 116 КУзПБ.
Процесуальним наслідком невиконання вимог ухвали суду про залишення заяви без руху у встановлений судом строк є повернення такої заяви."
33. Крім того, у наведеній постанові Верховний Суд вважав, що не є надмірним формалізмом повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з підстав неналежного засвідчення доданих до заяви документів та відсутності вказівки на те, у кого знаходяться оригінали документів.
34. Верховний Суд наголосив на тому, що ухвала, як один із видів судового рішення, підлягає обов'язковому виконанню.
35. У частині третій статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
36. Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи, серед іншого, зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
37. Положення частини четвертої статті 13 ГПК України визначають, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
38. Отже, доводи скаржника про відсутність у нього обов'язку вказувати, у кого саме перебувають оригінали доказів у разі подання копій спростовуються наведеними вище вимогами процесуального закону та правовими висновками Верховного Суду у подібних правовідносинах.
39. Скаржник зазначає про те, що подані ним копії документів були належно засвідчені шляхом накладення КЕП; додатково у тексті заяви вказувалась інформація стосовно документів, що знаходяться у ОСОБА_1 , а частина довідок містила QR код перевірки, не спростовує встановлений судами факт виконання не в повному обсязі вимог ухвали суду про залишення заяви без руху.
40. Крім того, у заяві про усунення недоліків ОСОБА_1 таких обставин не вказував, а навпаки заперечував необхідність виконувати відповідну вимогу ухвали суду.
41. У касаційній скарзі скаржник посилається на висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 11.07.2024 у справі № 909/1179/23 та від 07.06.2024 у справі № 904/1273/23.
42. Так, у справі № 909/1179/23 суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, повернув заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Судові рішення були мотивовані тим, що заявниця не усунула встановлені судом недоліки в повному обсязі, а саме не подала: документів з банківських та інших фінансово-кредитних установ, які підтверджують наявність та розмір простроченої заборгованості; договорів, укладених між боржницею та ТОВ "Алекскредит", ТОВ "ФК "Ріальто", АТ "Сенс Банк"; актуальної інформації, станом на момент звернення із заявою до суду, про розмір простроченої заборгованості за кредитними договорами та договорами позики, помісячних розрахунків належних до сплати платежів та періоди прострочення заборгованості, проекту плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам статті 124 КУзПБ. Суди також вказали, що дані з кредитної історії Українського бюро кредитних історій, не є належним доказом для встановлення розміру заборгованості, оскільки в ній не завжди і не вся інформація по боргу точна.
43. У постанові від 11.07.2024 у справі № 909/1179/23, на яку послався скаржник, обґрунтовуючи свою правову позицію, Верховний Суд зазначив, що саме на стадії підготовчого засідання у справі суд надає оцінку відповідності поданої заяви боржника за формою і змістом вимогам статей 115, 116 КУзПБ та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за частиною четвертою статті 119 КУзПБ, за відсутності яких суд зобов'язаний відкрити провадження у справі.
44. При цьому, як зазначив касаційний суд, на стадії вирішення питання про прийняття до розгляду чи повернення без розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не перевіряються ознаки неплатоспроможності боржника, добросовісності боржника, а оцінка реального стану платоспроможності боржника фактично надається судом за наслідком відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, введення процедури реструктуризації боргів боржника, звернення кредиторів до суду із заявами про визнання грошових вимог до боржника, їх розгляду судом, розгляду звіту про результати перевірки декларації боржника, оцінки доказів наданих на підтвердження фінансово-майнового стану боржника.
45. Тож Верховний Суд у справі № 909/1179/23 виснував про те, що висновок обох судових інстанцій про повернення боржниці її заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є передчасним, оскільки господарські суди по суті повертаючи таку заяву без розгляду виходили з її необґрунтованості, що суперечить вимогам КУзПБ.
46. У справі № 904/1273/23 перед Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у цій справі вирішувалися питання можливості залишення без розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство через неявку заявника у судове засідання та можливості вважати належним врученням судового рішення направлення такого рішення на електронну адресу, зазначену стороною у справі у відповідній заяві.
47. Отже, висновки у наведених скаржником справах стосувалися неподібних правовідносин із правовідносинами у справі, яка переглядається, а судами попередніх інстанцій правильно враховано правові висновки постанови Верховного Суду від 30.08.2024 у справі № 912/2436/23.
48. За наведених обставин, Верховний Суд вважає, що доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, не підтвердилися під час касаційного провадження.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
49. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
50. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 310 ГПК України).
51. Враховуючи наведене, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Центрального апеляційного господарський суду від 16.10.2025 та ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 07.04.2025 - залишенню без змін.
В. Розподіл судових витрат
52. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на особу, яка звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 300, 301, статтями 308, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарський суду від 16.10.2025 та ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 07.04.2025 у справі № 912/739/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
В. Картере