Справа № 358/2137/25 Провадження № 3/358/75/26
19 січня 2026 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Тітов М.Б., розглянувши матеріали, що надійшли від батальйону №2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , -
за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно з протоколом серії ВАД №126148, 2 листопада 2025 року близько 23 год. 35 хв. по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство та на неодноразові законні вимоги поліцейських припинити правопорушення не реагував, чим вчинив злісну непокору.
Дії ОСОБА_1 поліцейським кваліфіковано за ст. 185 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснив, що викладене у протоколі про адміністративне правопорушення він визнає, але просить врахувати, що він на даний час проходить військову службу в ЗСУ та під час служби отримав захворювання у вигляді астено-невротичний стану складного генезу з проявами емоційно-вольової нестійкості, інсомнією та когнітивно-мнестичним зниженням. 02.11.2025 він приїхав до місця свого проживання в с. Медвин Білоцерківського району, Київської області. Коли під'їхав на своєму автомобілі марки ВАЗ- 2108 до свого будинку по вул. Травнева, 50, то відразу за ним приїхали поліцейські на службовому автомобілі, які запідозрили його, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Спочатку він розмовляв з поліцейськими нормально, але потім у нього через захворювання змінився емоційний стан і він став вести себе збуджено та грубив поліцейським, після чого вони застосували до нього кайданки та здійснили адміністративне затримання. У вчиненому він щиро кається.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковальський В.В. у судовому засіданні просив звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, посилаючись на те, що останній, згідно доданої до справи медичної документації, має астено-невротичний стан складного генезу з проявами емоційно-вольової нестійкості, інсомнією та когнітивно-мнестичним зниженням, отримує лікування за призначенням психіатра. Також додав, що ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, має захворювання пов'язане із проходженням військової служби. Правопорушення вчинив внаслідок прояви наслідків захворювання, у нього змінився емоційний стан і він став вести себе збуджено та грубив поліцейським. Просив закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за малозначністю з огляду на те, що він щиро покаявся та вчинив правопорушення під впливом наслідків захворювання.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Статтями 251, 280 цього Кодексу визначені фактичні дані, обставини, на основі яких у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення.
Статтею 185 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку та громадської безпеки.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначений Законом України «Про Національну поліцію».
Так, згідно ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено основні обов'язки поліцейського, зокрема, поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових наказів керівництва.
Відповідно до пунктів 1, 3 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Як свідчать матеріали справи, законні вимоги працівників поліції відносно ОСОБА_1 полягали у припиненні вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Вказані обставини зафіксовані відеозаписами, які велися поліцейськими на нагрудний відеореєстратор, та були предметом дослідження в судовому засіданні.
При цьому, встановлено, що поліцейські в ході виконання ними службових обов'язків діяли у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Вина правопорушника у вчинені інкримінованого йому правопорушення підтверджується письмовими матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 126148 від 3 листопада 2025 року, рапортом сержанта поліції І. Ковальського від 3 листопада 2025 року, відеозаписом з нагрудної камери поліцейських №476396, №476393 від 3 листопада 2025 року.
Водночас, відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, а тому суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП за малозначністю і оголосити йому усне зауваження, оскільки діяння, вчинене ним, хоч і містило в собі усі юридичні і суб'єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин не відповідає тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, його дії суб'єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, і така шкода фактично не була заподіяна.
Будь-яких застережень щодо неможливості застосування до складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, положень статті 22 КУпАП закон не містить.
Також суд бере до уваги те, що ОСОБА_1 , згідно доданої до справи довідки лікаря-психіатра Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», має астено-невротичний стан складного генезу з проявами емоційно-вольової нестійкості, інсомнією та когнітивно-мнестичним зниженням, отримує лікування за призначенням психіатра, у зв'язку із недостатньою ефективністю амбулаторного лікування рекомендовано стаціонарне лікування в умовах психоневрологічного відділення.
Відповідно до довідки ТВО командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 молодший сержант ОСОБА_1 перебуває на посаді водія-електрика відділення технічного обслуговування 2 зенітної ракетної батареї 1 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України у 2022-2023 рр., перебуваючи в АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
Як вбачається із довідки військово-лікарської комісії від 06.11.2024 № 29409, молодший сержант ОСОБА_1 , у ЗСУ з лютого 2022 року, має захворювання, пов'язане із проходженням військової служби - F43.2. Розлад адаптації з емоційно-вольовою нестійкістю, інсомнією.
Згідно з довідкою ТВО командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 від 13.04.2024 №939/2/5/295/оос молодший сержант ОСОБА_1 з лютого 2022 року і по теперішній час перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 .
Відповідно до копії відпускного квитка від 04.12.2025 №294, виданого ТВО командира в/ч НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_4 молодший сержант ОСОБА_1 звільнений у частину щорічної відпустки в с. Медвин Київської області терміном на 15 діб з 05.12.2025 по 19.12.2025.
Вирішуючи питання про звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КпАП, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу порушника, наявність обставини, що пом'якшує відповідальність, а саме щире каяття, та відсутність обставин, що її обтяжують.
Згідно з ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, тому вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 185 КУпАП, оголосивши йому усне зауваження.
Такий вид адміністративного стягнення буде мати достатній вплив на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення і дозволить запобігти вчиненню нею в подальшому нових правопорушень.
Частиною 2 статті 284 КУпАП передбачено, що при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 185 КУпАП за малозначністю вчиненого правопорушення, оголосивши йому усне зауваження, провадження у справі - закрити.
Керуючись ст. 22, 185, 283, 284 КУпАП, суд, -
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, та обмежитись щодо нього усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов