Справа № 168/1180/25
Провадження № 3/168/21/26
21 січня 2026 року сел. Стара Вижівка
Суддя Старовижівського районного суду Волинської області Малюта А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від сектору ПД № 3 (сел.Стара Вижівка) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
жителя АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,
30 листопада 2025 року о 06.05 год. ОСОБА_1 в с.Смідин по вул.Миру Ковельського району Волинської області керував автомобілем «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Чим порушив вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України. За що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав. Щиро розкаявся у вчиненому.
Крім повного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами. А саме: протоколом серії ЕПР1 № 527651 від 30 листопада 2025 року, результатом тестування (0,44 проміле), направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, зобов'язанням до протоколу та відеозаписом події правопорушення з нагрудної камери поліцейського. Наданий відеозапис є належним i допустимим доказом в справі, оскільки в повному обсязі відображає відомості про вчинення правопорушення.
Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно з пунктом 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №18 від 19 грудня 2008 року, суди не вправі застосовувати таке адміністративне стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
З довідок СПД № 3 (сел.Стара Вижівка) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області вбачається, що ОСОБА_1 до адмінвідповідальності протягом року не притягувався. Посвідчення водія не отримував.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Пом'якшуючою відповідальність обставиною являється щире розкаяння винного. Обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення, передбачене санкцією частини 1 статті 130 КУпАП без позбавлення права керування транспортними засобам.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.
Згідно із пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладене таке стягнення сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 33, 40-1, 130, 283, 284, 289, 294 КУпАП,
суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 стягнення - штраф у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Реквізити сплати штрафу: рахунок отримувача: UA 278999980313000106000003544; код ЄДРПОУ 38009371.
У разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови після набрання нею законної сили, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до частини 2 статті 308 КУпАП у ході примусового виконання постанови суду штраф стягується у подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п'ять гривень 60 копійок) гривень за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106 код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А. В. Малюта