Справа № 156/1061/25
Провадження № 6/156/2/26
про розстрочку виконання судового рішення
21 січня 2026 року сел. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Малюшевської І. Є.,
за участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Іваничі
заяву представника відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача - адвоката Колодійчук Наталії Володимирівни про розстрочення виконання постанови Волинського апеляційного суду від 31 грудня 2025 року у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС", представник позивача - Поляков О. В.,
до ОСОБА_1 , представник відповідача - адвокат Колодійчук Наталія Володимирівна
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники справи - не з'явилися,
Представник заявника звернулася до суду із заявою, про розстрочку виконання постанови Волинського апеляційного суду у справі №156/1061/25 від 31 грудня 2025 року шляхом погашення заборгованості у розмірі 3 140 гривні гривень рівними частинами протягом 5 (п'яти) наступних місяців починаючи з січня 2026 року (перший) платіж та закінчуючи травнем 2026 року включно, тобто до повного погашення заборгованості. Відповідачка звертається з даною заявою до суду у зв'язку із тим, що не має можливості сплатити суму заборгованості однією сумою, оскільки офіційно не працевлаштована та не має стабільного доходу, а її офіційний дохід не дає можливості цього зробити. Крім того існують також інші обставини, які не дають можливості відповідачці оплатити всю суму заборгованості для виконання вищевказаного рішення суду: відсутність високого доходу не дає можливості відповідачці одноразово сплатити суму заборгованості аби належним чином виконати судове рішення і саме дані обставини, істотно ускладнюють та роблять неможливим виконання рішення суду у цій справі, у розумінні ч. 1 ст. 435 ЦПК України.
На підтвердження вищевказаних обставин представник ОСОБА_2 долучила індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 форми ОК-5 Пенсійного фонду України з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
В судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з'явилися, хоч були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви.
20.01.2026 від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про здійснення розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду без участі відповідача та його представника, заяву просила задовольнити.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" явку свого представника в судове засідання не забезпечило. Будь-яких заяв чи клопотань від представника позивача не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Оглянувши матеріали справи, вивчивши заяву представника відповідача і долучені до нього докази, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
У свою чергу ч. 1 ст. 435 ЦПК України закріплене положення, відповідно до якого, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно із абз. 1 ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
В п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003 зазначено, що задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 року суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Слід зазначити, що постановою Волинського апеляційного суду від 31 грудня 2025 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задоволено. Рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 28 жовтня 2025 року у цій справі скасовано та ухвалено нове, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 700,00 (п'ятнадцять тисяч сімсот) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю 2422,40 грн понесених витрат по сплаті судового збору та 4000,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу. Рішення суду не набрало законної сили 31.12.2025.
За даними Довідки Форми ОК-5 ОСОБА_1 не має офіційного та стабільного доходу.
Виходячи з аналізу норм чинного законодавства, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. Проте, оскільки ЦПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 44 ЦПК України. Так, розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів та обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. В даній справі при оцінці обставин в обґрунтування підстав для розстрочки виконання рішення суду суд бере до уваги поведінку боржника (бажання сплатити заборгованість), його дохід і те, що сплата боргу одним платежем становитиме надмірний тягар для нього, а щомісячна сплата є посильною для відповідача та з врахуванням інтересів позивача.
Суд вважає обґрунтованими підстави для розтермінування виконання рішення суду, оскільки стягнення розміру заборгованості з боржника з розтермінуванням не звільняє останнього від виконання даного рішення та не порушує права стягувача, а лише є достатнім та дієвим засобом стимулювання відповідача до належного і своєчасного його виконання.
Слід зазначити, що розмір заборгованості за кредитним договором № 418591690 від 11.05.2021 року є достатньо великим в порівнянні із встановленою в Україні мінімальною та середньою заробітною платою, а сплата боржником заборгованості у розмірі 15700,00 грн одним платежем становитиме непропорційне фінансове навантаження для боржника, враховуючи мотиви заяви, її обґрунтування, дослідивши долучені до заяви докази, а також бажання заявника виконати рішення, суд дійшов висновку про наявність обставин, що утруднюють виконання рішення суду та з метою захисту прав, інтересів обидвох сторін, суд вважає, що дана заява підлягає до задоволення.
За наведених обставин, суд дійшов переконання про необхідність розстрочення виконання постанови Волинського апеляційного суду у справі №156/1061/25 від 31 грудня 2025 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 418591690 від 11.05.2021 в сумі 15 700,00 (п'ятнадцять тисяч сімсот) гривень на 5 (п'ять) місяців, починаючи з дати ухвалення рішення суду, шляхом сплати по 3 140,00 грн щомісячно до травня 2026 року включно.
Керуючись ст. ст. 260, 435 ЦПК України, суд -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Колодійчук Н. В. про розстрочення виконання постанови Волинського апеляційного суду у справі № 156/1061/25 від 31 грудня 2025 року - задовольнити.
Розстрочити виконання постанови Волинського апеляційного суду у справі № 156/1061/25 від 31 грудня 2025 року у справі № 156/1061/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 418591690 від 11.05.2021 в сумі 15 700,00 (п'ятнадцять тисяч сімсот) гривень на 5 (п'ять) місяців, починаючи з дати ухвалення рішення суду, шляхом сплати по 3 140,00 грн щомісячно починаючи з січня 2026 року (перший платіж) до травня 2026 року включно.
Сплату судового збору в розмірі 2422,40 гривень та за надання професійної правничої допомоги в розмірі 4 000,00 гривень здійснити у січні 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляцію не подано.
Суддя І. Є. Малюшевська