Справа № 277/1516/25
іменем України
"19" січня 2026 р. селище Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Т.Г. Корсун, за участю секретаря судового засідання М.М. Сороки, учасники справи не з'явилися, розглянувши у порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в селищі Ємільчине справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Барашівська сільська рада Звягельського району Житомирської області про встановлення юридичних фактів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт спільного постійного проживання ОСОБА_4 разом із спадкодавцем (рідною тіткою) ОСОБА_5 , 1916 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити факт родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , визнавши, що вони є рідними племінницею та тіткою.
Свої вимоги заявник мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , рідна тітка матері заявниці ОСОБА_4 , яка на день смерті постійно проживала без реєстрації за адресою проживання її матері, а саме: АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на її майно за законом, в тому числі і право власності на належну їй на праві власності земельну ділянку площею 4,28 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території колишньої Киянської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області.
Заявник стверджує, що її мати ОСОБА_4 , була єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 , спадщину прийняла, однак не оформила свої спадкові права і померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заявник після смерті матері ОСОБА_4 спадщину прийняла, так як була зареєстрована і постійно проживала разом з спадкодавцем на день її смерті. Водночас, крім заявниці, спадкоємцями за законом першої черги також є доньки померлої (рідні сестри заявниці): ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які спадщину після смерті матері не прийняли на спадкове майно не претендують.
25 жовтня 2025 року заявник звернулася до державного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Ружицького О.Д. із заявою та необхідними документами для видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 на спадкове майно, яке належало ОСОБА_5 , приватним нотаріусом відмовлено у вчиненні вказаної нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні зв'язки ОСОБА_6 з ОСОБА_5 та відсутністю факту прийняття спадщини ОСОБА_7 після смерті тітки ОСОБА_5 .
Встановлення факту постійного проживання ОСОБА_4 зі спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини та факту родинних відносин, необхідне заявнику для оформлення спадщини на спадкове майно.
Ухвалою суду від 26.11.2025 заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання, задоволено клопотання заявника та витребувано у державного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Ружицького О.Д. відомості із спадкового реєстру та реєстру заповітів на ім'я ОСОБА_5 , 1916 року народження.
17 грудня 2025 року на виконання ухвали суду від 26.11.2025 на адресу суду надійшла витребувана інформація від державного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Ружицького О.Д.
Ухвалою суду від 23.12.2025, задоволено заяву ОСОБА_1 про виклик свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
В судове засідання заявник не з'явилася, надіслала до суду заяву, в якій просила справу розглянути без її участі, а також вказала, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.
Заінтересовані особи та представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явилися, надіслали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, в яких вказали, що заявлені вимоги визнають та не заперечують проти їх задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 16.02.1969 вбачається, що її матір'ю зазначена ОСОБА_4 (а.с.13).
З копії посвідки про народження № НОМЕР_2 слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_11 (післяшлюбне прізвище « ОСОБА_12 », що підтверджується копією свідоцтва про одруження НОМЕР_3 від 14.01.1962 ), про що в книзі запис актів громадського стану про народження за 1937 р. зроблений актовий запис № 29, її батьками зазначені: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (а.с.14,15).
Відповідно до довідки Державного архіву Житомирської області від 12.11.2024 за № К-5687/02 книга реєстрації актових записів про шлюб по Барашівській та Киянській сільрадах Барашівського району за 1929-1932 роки на зберігання до Державного арзіву Житомирської області не надходили, тому підтвердити реєстрацію шлюбу ОСОБА_13 з ОСОБА_15 ( ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ) неможливо (а.с.18).
Згідно копії архівної довідки Державного архіву Житомирської області від 12.11.2024 за № К-5688/02 вбачається, що у метричній книзі реєстрації народжень по церкві Преображення Господнього с. Бараші Житомирського повіту Волинської губернії за 1908 рік зазначено, що « ОСОБА_18 (так у документі, текст російською мовою) народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , запис реєстрації № 173, батьки: ОСОБА_19 и законная жена его ОСОБА_20 (так у документі, текст російською мовою), обоє православного віросповідання» (а.с.17).
Відповідно до копії архівної довідки Державного архіву Житомирської області від 07.11.2024 за № К-5688/02 метрична книга реєстрації народжень по церкві Преображення Господнього с. Бараші (до парафії якого відносилося с. киянка) Житомирського повіту Волинської губернії за 1916 рік на зберігання до Державного архіву Житомирської області не надходила, тому підтвердити дату народження ОСОБА_5 неможливо (а.с.10).
В своїх письмових поясненнях від 19.01.2025, які надані суду свідки: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , серед іншого підтвердили, що батьками ОСОБА_5 були: ОСОБА_19 та ОСОБА_21 (а.с.77, 77 на звороті, 78, 78 на звороті, 79, 79 на звороті).
Крім того, з довідки Киянського старостинського округу Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області від 07.08.2025 за № 209 слідує, що ОСОБА_5 , 1916 року народження та ОСОБА_22 , 1908 року народження дійсно були рідними сестрами і їх батьками були ОСОБА_19 та ОСОБА_21 (а.с.26).
Тобто, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 є рідною племінницею (по матерній лінії) своєї тітки ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_5 , актовий запис №12, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 10.07.2006 виконкомом Киянської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області (а.с.21).
З копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 326053 від 19.04.2006 вбачається, що ОСОБА_5 належить право власності на земельну ділянку загальною площею 4,28 га (земельні ділянки площею 1,38 га, кадастровий номер 1821782700:03:000:0124 та площею 2,90 га, кадастровий номер 1821782700:01:000:0025) на території Киянської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області (а.с.24, 24 на звороті).
Згідно довідки Киянського старостинського округу Барашівської сільської ради Звягельського району Житомирської області №260 від 05.11.2025 ОСОБА_5 , 1916 року народження, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01.10.2005 року постійно проживала без реєстрації разом із своєю племінницею ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 , доглядала тітку ОСОБА_5 до дня смерті, проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, провела поховання за власний рахунок та протягом шести місяців з дня смерті тітки користувалася спадковим майном, а саме: житловим будинком та присадибною ділянкою, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.27).
Крім того, в своїх письмових поясненнях від 19.01.2025, які надані суду свідки: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , підтвердили, що ОСОБА_5 , 1916 року народження, останні 9-10 місяців свого життя постійно проживала разом із своєю племінницею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою реєстрації останньої (а.с.77, 77 на звороті, 78, 78 на звороті, 79, 79 на звороті).
ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_4 , актовий запис №7, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 12.08.2008 Киянською сільською радою Ємільчинського району Житомирської області (а.с.16).
Відповідно до копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1383/02-31 від 25.10.2025, у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні зв'язки ОСОБА_6 з ОСОБА_5 та відсутністю факту прийняття спадщини ОСОБА_7 після смерті тітки ОСОБА_5 , державний нотаріус Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Ружицький О.Д,відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 на спадкове майно, яке належало ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємицею якої була ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав (а.с.25, 25 на звороті).
Згідно ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, родинних відносин між фізичними особами.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Частиною 1 ст. 316 ЦПК України встановлено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Положеннями ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу.
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Відповідно до п.п.3.20 п. 3 гл.10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (із змінами), факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується: витягом з реєстру територіальної громади; довідкою про реєстрацію місця проживання; іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (паспортом громадянина України, виготовленим у формі книжечки, з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання громадянина, якщо спадщина відкрилась до 01 грудня 2021 року, рішенням суду тощо).
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 10.01.2019 по справі № 484/747/17 дійшов висновку, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця (позивач) за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.
Аналогічного змісту висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 26.04.2023 у справі № 204/1052/20, додатково Верховним Судом у вказаній постанові наголошено, що частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
Крім того, згідно з роз'яснення пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину та інше.
Відтак, проаналізувавши встановлені під час судового розгляду обставини справи, а також зібрані докази, суд приходить до висновку, що факт родинних відносин між ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також факт постійного проживання ОСОБА_4 разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , на день її смерті, тобто на час відкриття спадщини, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду на підставі досліджених безпосередньо судом доказів, крім того, вказані факти ніким не заперечуються.
Враховуючи вищевикладене та оскільки встановлення фактів родинних відносин та постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини для заявника має юридичні наслідки, а саме їх підтвердження необхідне їй для реалізації своїх прав на спадщину, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення, з урахуванням всіх встановлених обставин справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 обґрунтована та підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 7 статті 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст.ст.76-80, 89, 263 - 265, 271 273, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Барашівська сільська рада Звягельського району Житомирської області про встановлення юридичних фактів - задовольнити повністю.
Встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною племінницею ОСОБА_5 , 1916 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із спадкодавицею ОСОБА_5 , 1916 року народження, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день її смерті, тобто на час відкриття спадщини.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ).
Заінтересовані особи:
ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_7 );
ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_8 );
Барашівська сільська рада Звягельського району Житомирської області (вул. Героїв Майдану, 10, с. Бараші, Звягельський район, Житомирська область; код ЄДРПОУ 04347628).
Повне судове рішення складено 19.01.2026.
Суддя Т. Г. Корсун