Провадження № 22-ц/803/2371/26 Справа № 204/4279/25 Суддя у 1-й інстанції - Приваліхіна А.І. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
20 січня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,
- за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»,
на рішення Чечелівського районного суду міста Дніправід 23 вересня 2025 року, -
18 квітня 2025 року позивач ОСОБА_1 , через представника, звернувся до суду із позовом до ПАТ «НАСК «Оранта» із вимогою про відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди у сумі 16 405 гривень 20 копійок страхового відшкодування та 2 760 гривень витрат на експертизу (а. с. 1-8).
В обґрунтування позовних вимог вказано, що 27 лютого 2024 року в м. Дніпрі на перехресті вул. Козацької та вул. Дивізіонної сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota Camry», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «BMW», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в наслідок якої було пошкоджено автомобіль позивача та чим останньому завдані матеріальні збитки. Зазначено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «BMW», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» згідно поліса ОСЦПВВНТЗ № ЕР/217486143, який діяв на дату дорожньо-транспортної пригоди. Вказано, що вина ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2024 року, справа № 204/2121/24. 01 березня 2024 року представник ОСОБА_1 направив на електронну пошту ПАТ «НАСК ОРАНТА» завірені електронно-цифровим підписом повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, заяву на виплату страхового відшкодування, запрошення на проведення експертизи та весь необхідний пакет документів. 27 березня 2024 року представник ОСОБА_1 направив на електронну пошту ПАТ «НАСК ОРАНТА» завірені електронно-цифровим підписом рахунок з СТО ФОП ОСОБА_3 , виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_3 , витяг з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_3 15 травня 2024 року відповідачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 18 494 гривні 92 копійки на рахунок СТО, при цьому не узгодивши його розмір з позивачем. Зазначено, що 20 травня 2024 року представник позивача направив до НБУ скаргу щодо недоплати страхового відшкодування. Листом від 31 травня 2024 року Національний банк України повідомив, що страховик виплатив страхове відшкодування в розмірі 18 494 гривні 92 копійки. Розмір страхового відшкодування страховиком розраховано на підставі звіту № 87-D/14/82 від 01 травня 2024 року, складеного ФОП ОСОБА_4 . Вказано, що 20 травня 2024 року представник ОСОБА_1 направив на адресу ПАТ «НАСК ОРАНТА» запит-вимогу стосовно надання документів на підставі яких встановлювався розмір заподіяної шкоди та вимогу щодо доплати страхового відшкодування на підставі висновку експерта Дроздова Ю.В. № 3503/24 від 18 березня 2024 року, складеного на замовлення позивача. Натомість, ПАТ «НАСК ОРАНТА» відповідь на запит не надала, доплату страхового відшкодування не здійснила. Позивач не був ознайомлений із звітом ФОП ОСОБА_4 № 87-D/14/82 від 01 травня 2024 року, тому не міг висловити своїх зауваження та заперечення до вказаного звіту. Вважає, що звіт оцінювача ФОП ОСОБА_4 № 87-D/14/82 від 01 травня 2024 року, який складено на замовлення страховика, є неналежним доказом розрахунку матеріальної шкоди, оскільки оцінювач ОСОБА_4 не оглядав пошкоджений транспортний засіб. Вказує, що оцінювач ОСОБА_4 , не є експертом, а відповідно він не міг складати звіт без особистого огляду транспортного засобу, а тому його звіт складено з порушенням п. 1.3, 5.1, 5.5, 8.1, 8.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів й, відповідно, він не міг достовірно визначити характер пошкоджень, їх обсяг. Таким чином, вважає, що звіт складено з порушенням пунктів 5.1, 5.5. та 8.5 Методики товарознавчої експертизи, оскільки визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його особистого огляду можливо лише експертом, а не оцінювачем, як це зроблено страховиком, який складає висновок, і тільки за рішенням органу, який призначив експертизу чи залучив експерта. З цих підстав, вважає звіт оцінювача ФОП ОСОБА_4 № 87-D/14/82 від 01 травня 2024 року належним доказом у справі. Натомість, позивач, через свого представника звернувся до судового експерта Дроздова Ю.В. для встановлення розміру збитку заподіяного в результаті пошкодження його автомобіля, який особисто оглядав транспортний засіб та склав висновок, який відповідає вимог ст. 106 ЦПК України. Згідно висновку експерта Дроздова Ю.В. № 3503/24 від 18 березня 2024 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, автомобіль «Toyota Camry», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 37 445 гривень 12 копійок.
Тому, оскільки ПАТ «НАСК ОРАНТА» позивачу було виплачено страхове відшкодування у розмірі 18 494 гривні 92 копійки, то вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця недоплаченого страхового відшкодування та франшизи 2 500 гривень, у сумі 16 405 гривень 20 копійок, разом із витратами на оплату послуг експерта у сумі 2 760 гривень.
Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніправід 23 вересня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д; ЄДРПОУ 00034186) про відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 16 405 (шістнадцять тисяч чотириста п'ять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 судові витрати на проведення експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку у сумі 2 760 (дві тисячі сімсот шістдесят) гривень.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
21.11.2025 року від Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Чечелівського районного суду міста Дніправід 23 вересня 2025 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції, встановивши проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача, не з'ясував дійсного розміру фактично понесених витрат позивачем, не перевірив наявних у справі доказів на витрати відновлювального ремонту автомобіля та покриття чи недостачу коштів страхової суми таких витрат позивача, що виключає можливість застосування розміру матеріального збитку, замість суми фактично витраченої позивачем на відновлювальний ремонт, як це зазначено у ст. 1194 ЦК України.
19.12.2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Демарчука М.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд, апеляційну скаргу ПАТ ''НАСК ОРАНТА'' залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 16405,20 гривень, що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справ у за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено.
Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2024 року (у справі № 204/2121/24), ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а. с. 16-17).
Із вказаної постанови вбачається, що 27 лютого 2024 року о 07 годині 20 хвилин, у м. Дніпрі на перехресті вулиць Козацької та Дивізіонної, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «BMW Х5», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час виникнення перешкоди не вжила заходів щодо повної зупинки автомобілю та скоїла зіткнення з автомобілем «Toyota Camry», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим порушила вимоги п. 12.3 ПДР. При дорожньо-транспортній пригоді транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «BMW Х5», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» згідно з полісом ОСЦПВВНТЗ ЕР/217486143 (а. с. 20).
01 березня 2024 року представником позивачки подано повідомлення про подію, яка має ознаки страхового випадку та заяву про виплату страхового відшкодування (а. с. 8-9 та на звороті).
15 травня 2024 року відповідач виплатив позивачу страхове відшкодування у розмірі 18 494 гривні 92 копійки (а. с. 21).
20 травня 2024 року позивач звернувся до НБУ зі скаргою щодо недоплати страхового відшкодування (а. с. 45-48).
31 травня 2024 року НБУ листом № 14-0004/42091 (а. с. 49-50 та на звороті) повідомив позивача про те, що страховиком виплачено страхове відшкодування у розмірі 18 494 гривні 92 копійки, при цьому вказано, що розмір страхового відшкодування останнім розраховано на підставі звіту № 87-D/14/82 від 01 травня 2024 року, складеного ФОП ОСОБА_4 однак, копії документів, на підставі яких було визначено розмір заподіяної шкоди, НБУ не направив.
18 березня 2024 року судовим експертом Дроздовим Ю.В. за заявою представника позивача проведено товарознавчу експертизу по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 3503/24 (а. с. 22-42), за яким вартість матеріального збитку, заподіяної власнику КТЗ «Toyota Camry», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 37 445 гривень 12 копійок; ринкова вартість КТЗ - 381 888 гривень 03 копійки; вартість відновлювального ремонту КТЗ - 35 936 гривень 45 копійок; ВТВ не розраховується, так як строк експлуатації КТЗ перевищує 7 років.
Вартість експертних послуг становить 2 760 гривень (а. с. 43).
07 березня 2024 року ОСОБА_5 , за участі довіреної особи позивача - ОСОБА_6 , складено протокол (акт) огляду транспортного засобу (а. с. 76-78), в якому останній зазначив, що з протоколом огляду не згоден, оскільки він не заповнений в повному обсязі.
24 квітня 2024 року відповідачем складено страховий акт № ОЦВ -24-04-3575/1 (а. с. 75 на звороті) та розрахунок страхового відшкодування (а. с. 75), відповідно до якого, сума страхового відшкодування становить 18 494 гривні 92 копійки, франшиза 2 500 гривень.
15 травня 2024 року відповідач виплатив позивачу страхове відшкодування у розмірі 18 494 гривні 92 копійки (а. с. 21).
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, а сторонами не оспорено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Toyota Camry», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не перевищує ринкову вартість автомобіля на момент пошкодження.
Так, на підтвердження вказаного сторонами надано: позивачем - висновок товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ № 3503/24 від 18 березня 2024 року (судового експерта Дроздова Ю.В.), а відповідачем - протокол (акт) огляду транспортного засобу ОСОБА_5 та ремонтну калькуляцію № 24-04-3575 від 12 березня 2024 року, які не є висновками експерта, а тому не приймаються судом до уваги та вважаються неналежними доказами у справі.
При цьому, суд зазначає, що відповідачем не надано суду звіту № 78-D/14/82 від 01 травня 2024 року суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , на підставі якого, як зазначено у відповіді НБУ № 14-0004/42091 від 31 травня 2024 року (а. с. 49-50 та на звороті) та відповіді відповідача № 09-02-17/5847 від 22 травня 2024 року (а. с. 52 та на звороті), останнім було здійснено виплату страхового відшокдування.
З огляду на викладене, суд не приймає до уваги протокол (акт) огляду транспортного засобу ОСОБА_5 та ремонтну калькуляцію № 24-04-3575 від 12 березня 2024 року, які не є висновками експерта, а відтак є неналежними доказами у справі.
Натомість висновок експерта Дроздова Ю.В. про визначення вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 3503/24 від 18 березня 2024 року, суд вважає належним доказом у справі, оскільки експерт ОСОБА_7 повідомлений про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України (а. с. 22).
За висновком експерта Дроздова Ю.В. про визначення вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 3503/24 від 18 березня 2024 року вартість матеріального збитку, заподіяної власнику КТЗ «Toyota Camry», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 37 445 гривень 12 копійок; ринкова вартість КТЗ - 381 888 гривень 03 копійки; вартість відновлювального ремонту КТЗ - 35 936 гривень 45 копійок; ВТВ не розраховується, так як строк експлуатації КТЗ перевищує 7 років. Вартість експертних послуг становить 2 760 гривень (а. с. 43).
Розмір завданого майнового збитку позивачем розраховано відповідно до вимог ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , застрахована у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на суму 160000 гривень, франшиза 2 500 гривень, а вартість матеріального збитку, заподіяної власнику КТЗ «Toyota Camry», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 37 445 гривень 12 копійок, натомість, страхове відшкодування позивачу виплачено у розмірі 18 494 гривні 92 копійки, франшиза 2 500 гривень, то з відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь позивача підлягає стягненню недоплачена сума страхового відшкодування у розмірі 16 405 гривень 20 копійок, виходячи із розрахунку 37 445,12-18 494,92-2 500.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача слід задовольнити, стягнувши на його користь з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» недоплачене страхове відшкодування в розмірі 16 405 гривень 20 копійок.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно положень ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
За ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За ст. ст. 3, 6, п. 22.1 ст. 22, ст. 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Таким чином Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальників - заподіювача шкоди; страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого; у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи; у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством; страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відповідно до положень ст. 36.1. Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно ст. 36.2. Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.
Доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки висновок експерта Дроздова Ю.В. про визначення вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 3503/24 від 18 березня 2024 року є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру шкоди, заподіяної в результаті пошкодження автомобіля позивача.
Крім того, ні звіту оцінювача, ні висновку експерта ПАТ ''НАСК ОРАНТА'' до суду не надано.
При таких обставинах апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» залишити без задоволення.
Рішення Чечелівського районного суду міста Дніправід 23 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: