Справа № 638/25021/25
Провадження № 1-в/638/44/26
20 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
з участю засудженого: ОСОБА_4 ,
з участю представника органу пробації: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_6 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоосиново Куп'янського району Харківської області, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 10.04.2025 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за частиною 2 статті 289, частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України,-
12.12.2025 року до суду надійшло подання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_6 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подання обґрунтовано тим, що 09.09.2025 року до Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області надійшов на виконання вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.04.2025 року відносно ОСОБА_4 . На засудженого було покладено обв'язки, передбачені статтею 76 Кримінального кодексу України. 15.09.2025 року засуджений прибув до уповноваженого органу з питань пробації, де йому були роз'яснені порядок та умови здійснення нагляду стосовно звільнених з випробуванням та наслідки невиконання обов'язків, покладених на нього судом, про що останній надав підписку. Постановою про встановлення днів явки на реєстрацію від 15.09.2025 року засуджений зобов'язаний з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації 2-ий та 4-ий вівторок кожного місяця. 14.10.2025 року засуджений не прибув на реєстрацію. Працівником відділу пробації було здійснено телефонний дзвінок до засудженого, в ході якого засуджений зазначив, що 03.10.2025 року виїхав з України та знаходиться у Німеччині. В подальшому ОСОБА_4 продовжив не прибувати на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, а саме 28.10.2025 року, 11.11.2025 та 25.11.2025 року. 30.10.2025 року була отримана інформація про те, що засуджений виїхав за межі України. 25.11.2025 року уповноваженим з питань пробації було здійснена повторна телефонна розмова із засудженим, в ході якої останній повідомив, що і надалі залишається в Німеччині. Відповідно до довідки з УІАП ГУНП в Харківський області від 24.11.2025 року, засуджений до кримінальної відповідальності не притягувався. 05.12.2025 року засуджений з'явився до уповноваженого органу з питань пробації та надав письмове пояснення відповідно до якого, останній не мав поважних причин не прибуття на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації. Таким чином, засуджений, перебуваючи на обліку в уповноваженому органі з питань пробації, проявляючи явну безвідповідальність та зухвалість, не прибув на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації чотири разі без поважних причин. З огляду на вищевикладене, уповноважений орган з питань пробації дійшов висновку, що засуджений не стає на шлях виправлення, обв'язки суду не виконує.
Представник Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_5 подання підтримав та просив задовольнити.
Засуджений ОСОБА_4 надав заперечував проти задоволення подання та надав пояснення, що 03.10.2025 року виїхав за межі України до Німеччини на заробітки та не попередив орган пробації. Причиною виїзду було скрутне матеріальне становище та введений військовий стан в Україні. 05.12.2025 року засуджений повернувся до України та прибув до органу пробації, де останньому було повторно роз'яснено про кримінальну відповідальність за порушення порядку та умов відбування покарання. Засуджений зазначив, що зобов'язується більше не порушувати правила перебування на обліку.
Прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 зазначила, що подання задоволенню не підлягає, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про те, що засуджений не став на шлях виправлення, оскільки після подання йому органом пробації 05.12.2025 року попередження, засуджений виконує покладені на нього обов'язки за вироком суду, правопорушень не вчиняє.
Суддя, дослідивши матеріали подання та матеріали особової справи, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 537 КПК України, суду надано право під час виконання вироків вирішувати питання про направлення звільненого від відбування покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного судом.
Згідно з частиною 2 статті 78 Кримінального кодексу України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Для направлення засудженого для відбування призначеного покарання під час іспитового строку згідно з частиною 2 статті 78 Кримінального кодексу України достатньо невиконання ним хоча б однієї із двох умов: невиконання покладених на нього обов'язків, визначених у статті 76 Кримінального кодексу України, або систематичного вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. У цьому випадку суд зобов'язаний направити засудженого для відбування покарання, призначеного за вироком суду.
Відповідно до статті 166 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі КВК України), у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покладеного на нього обов'язку, вчинення адміністративного правопорушення із засудженим проводиться індивідуальна профілактична бесіда та застосовується письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Письмове попередження не застосовується, якщо покладений обов'язок не був виконаний з поважних причин. У разі ухилення засудженого від прибуття за викликом уповноваженого органу з питань пробації письмове попередження вважається винесеним, якщо його було направлено поштою за останнім відомим місцем проживання засудженого та отримано підтвердження про його отримання засудженим.
У разі систематичного невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, покладених на нього, систематичного вчинення адміністративних правопорушень уповноважений орган з питань пробації надсилає до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Систематичним невиконанням покладених на засудженого обов'язків є невиконання протягом іспитового строку три і більше разів одного або кількох обов'язків без поважних причин.
Систематичним вчиненням адміністративних правопорушень є вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок.
У разі відмови суду задовольнити подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, повторне направлення до суду такого подання здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, із зазначенням додаткових обставин, які свідчать про обґрунтованість такого скасування.
За приписами абз. 1 п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року встановлено, що згідно ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України та призначено покарання: за частиною 4 статті 185, статтею 69 Кримінального кодексу України у виді 4 років позбавлення волі; за частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України у виді 5 років позбавлення волі. Відповідно до частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України, визначено ОСОБА_4 покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі статті 75, пункту 1,2 частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України, звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3-річного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Тобто, на ОСОБА_4 були покладені обов'язки, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
З особової справи засудженого встановлено, що ОСОБА_4 15.09.2025 року надав підписку уповноваженому органу з питань пробації щодо роз'яснення порядку та умов здійснення нагляду стосовно звільнених з випробуванням та наслідки невиконання обов'язків, покладених судом на засудженого.
Постановою про встановлення днів явки на реєстрацію від 15.09.2025 року, ОСОБА_4 були встановлені дні явки щодо з'явлення останнього на реєстрацію, а саме: 2-й, 4-й вівторок кожного місяця.
Згідно листка реєстрації, ОСОБА_4 з'явився до уповноваженого органу з питань пробації 23.09.2025 року, 09.12.2025 року.
З матеріалів особової справи вбачається, що засуджений протягом визначеного іспитового строку покладені на нього обов'язки в цілому виконував, але допускав неявки на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, а саме: 14.10.2025 року, 28.10.2025 року, 11.11.2025 року та 25.11.2025 року.
Під час розгляду справи засудженим були надані пояснення, що останній 03.10.2025 року виїхав за межі України, а саме до Німеччини на заробітки, оскільки має скрутне матеріальне становище та наявний військовий стан в країні, а згодом 05.12.2025 року повернувся до України.
05.12.2025 року засуджений прибув до уповноваженого органу з питань пробації, надав відповідні пояснення щодо причин неявки на реєстрацію та останньому було роз'яснено попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Представник Шевченківського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_5 повідомив, що засуджений згідно постанови кожного разу прибуває на реєстрацію.
Суд вважає, що неявки засудженого ОСОБА_4 до органу пробації для періодичної реєстрації мали місце, однак враховуючи його пояснення, суд приходить до переконання, що така поведінка не свідчить про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Доказів скоєння засудженим нових злочинів та вчинення адміністративних правопорушень за час іспитового строку матеріали справи не містять.
Неявка засудженого на дні реєстрації не призвела до настання шкідливих наслідків.
Судом також враховано той факт, що на засудженого не був покладений обов'язок, передбачений пунктом 2 частини 3 статті 76 Кримінального кодексу України, а саме не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та матеріали справи не містять доказів того, що засуджений обмежений у праві виїзду за межі України.
Також суд враховує пояснення засудженого з приводу того, що останній виїхав за межі України на заробітки, а також в Україні офіційного працевлаштування не має.
Тобто, вказані дій засудженого не свідчать про те, що він обов'язково має бути ізольований від суспільства.
На даний час відсутні об'єктивні дані стверджувати про те, що засуджений допускає злісні порушення умов та порядку відбування покарання з випробуванням, не стає на шлях виправлення, веде асоціальний спосіб життя.
Засуджений намагається виправитися, про що свідчать матеріали подання, оскільки навіть перебуваючи за межами країни виходив на зв'язок з уповноваженим з питань пробації та повідомив про своє місце знаходження. А також враховуючи настання негативних наслідків, засуджений повернувся до країни та прибув на реєстрацію, що свідчить про позитивну характеристику останнього.
Таким чином, суд вважає, що хоча по справі й існують формальні підстави для скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, але з урахуванням того, що в цілому поведінка засудженого за час іспитового строку не свідчить про те, що на теперішній час він став небезпечним для суспільства та потребує ізоляції від суспільства, що його слід направити для відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, і суд приходить до висновку, що вирішення питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання є передчасним, а тому в задоволенні подання слід відмовити.
Керуючись ст. 78 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд,-
У задоволенні подання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_6 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: