Справа № 560/13102/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Печений Є.В.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
20 січня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з питань надання відстрочок військовозобов'язаним від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 оформлене протоколом від 23.07.2024р. № 34;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 3 ст.23 “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.01.2025 залучено до участі у справі в якості другого відповідача Комісію з питань надання відстрочок військовозобов'язаним від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Військовозобов'язаним ОСОБА_1 10.07.2024 подано до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву, відповідно до ч. 3 п. 4 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», про оформлення відстрочки, в якій заявник повідомив, що є особою, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації та має право на відстрочку, оскільки рідний брат позивача - ОСОБА_2 - був мобілізований під час дії воєнного стану та загинув (помер) від захворювання одержаного ним під час проходження військової служби.
На підтвердження даної підстави для оформлення відстрочки позивачем надавались такі документи: заява на оформлення відстрочки; належним чином завірена копія паспорта ОСОБА_1 , належним чином завірена копія іпн. ОСОБА_1 , належним чином завірена копія військово-облікового документа ОСОБА_1 , належним чином завірена копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 , належним чином завірена копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 , належним чином завірена копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , належним чином завірена копія посвідчення члена загиблого сім'ї серії НОМЕР_1 , належним чином завірена копія витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово - лікарської комісії №11 від 18.04.2022р., копія витягу із наказу командира В/ч НОМЕР_2 від 06.03.2022р. №49, належним чином завірена копія паспорта ОСОБА_3 , належним чином завірена копія іпн. ОСОБА_3
23.07.2024 повідомленням №4/630 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача інформовано, що за результатами розгляду його заяви протоколом № 34 від 23.07.2024 ухвалене рішення комісії про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Причиною відмови є те, що не підтверджено загибель чи зникнення безвісти близького родича при виконанні бойового завдання під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
За результатом розгляду матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість вимог позову та відсутність підстав для їх задоволення.
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
На момент розгляду даної адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону № 2232-XII).
Підстави звільнення з військової служби передбачено статтею 26 Закону № 2232-XII.
Так, відповідно до п.4 ч.3 ст.23 Закону №3543-XII передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Тобто, суд першої інстанції вірно зауважив, що для звільнення позивача з військової служби необхідною умовою є підтвердження факту загибелі (повнорідного, неповнорідного) брата під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Як встановлено в ході розгляду справи, позивач - ОСОБА_1 , є рідним братом ОСОБА_2 , який на підставі Указу Президента України від 24.02.2024 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», був зарахований військовослужбовцем до Військової частини НОМЕР_2 .
Витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 06.03.2022 № 49 солдата ОСОБА_2 , стрільця відділення охорони та оборони взводу охорони та оборони роти охорони та оборони військової частини НОМЕР_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 внаслідок ішемічної хвороби серця, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення 05 березня 2022 року, та продовольчого забезпечення з 05 березня 2022 року.
Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 11 Регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Протокол №117 від 18.04.2022 року, захворювання колишнього військовослужбовця, солдата ОСОБА_2 , 1982 року народження, одержане ним під час проходження військової служби (підстава: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_3 , видане 01.03.2022 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 ): "Ішемічна хвороба серця. Атеросклероз коронарних артерій серця. Гостра серцево-судинна недостатність" , послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть №2420, виданим 06.03.2022 року Хмельницьким обласним бюро судово-медичної експертизи Хмельницької обласної ради та свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 , виданим 07.03.2022 року Хмельницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Процедуру надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відповідно до п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Додаток 5 Порядку №560 визначає перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Так, відповідно до додатку 5 Порядку № 560 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до пункту 4 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII є:
- документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин,
- документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг із наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави).
Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII.
За результатом розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову по мобілізації комісія прийняла рішення про відмову у наданні відстрочки позивачу, оскільки смерть його брата (загибель) настала не під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України під час воєнного стану.
Аналізуючи положення абзацу 4 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», судова колегія зауважує, що законодавець пов'язує право осіб на відстрочку від мобілізації з тим, що близькі родичі останнього загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Колегія суддів також звертає увагу, що конструкція норми пункту 4 частини третьої статті 23 Закону України № 3543-ХІІ є чіткою, імперативною та не допускає розширеного тлумачення.
Отже, законодавець чітко пов'язав право на відстрочку не з будь-яким фактом смерті чи загибелі близького родича під час воєнного стану, а з обставиною загибелі родича саме під час виконання заходів із забезпечення оборони держави, тобто у зв'язку з виконанням ним функцій, спрямованих на захист України від збройної агресії, тобто з наявністю причинного зв'язку між загибеллю такої особи та здійсненням нею заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
В контексті встановлених обставин та здійсненого аналізу норм чинного законодавства, суд першої інстанції вірно виснував, що на момент смерті рідний брат позивача - ОСОБА_2 - не загинув і не пропав безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях проти України під час дії воєнного стану, а помер через захворювання, яке було пов'язане з проходженням військової служби.
Водночас, поняття «загиблий» та «померлий» не є тотожними за своєю суттю/значенням та відрізняються причинами та обставинами смерті особи.
Загибель військовослужбовця є військовою втратою, що стосується категорії військовослужбовців, котрі брали участь у військових діях і загинули внаслідок дій противника, безпосередньо під час бойових дій. Отже, смерть унаслідок загибелі настає від зовнішнього насильницького впливу (зокрема, внаслідок осколкових уражень або кульового поранення, не сумісного з життям, артилерійського обстрілу тощо), яке не пов'язане з наявними у людини захворюваннями.
Особи ж, смерть яких настала внаслідок захворювання, у тому числі пов'язаного з проходженням військової служби та/або захистом Батьківщини, вважаються померлими.
Крім того, законодавцем розмежовуються поняття загибелі та смерті, відтак у нормативно - правових актах вони зазначаються окремо.
Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що в розумінні чинного законодавства України ОСОБА_2 не є загиблим, а обставини його смерті саме під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях проти України під час дії воєнного стану не є підтвердженими.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не має права на отримання відстрочки від призову на підставі п.4 ч.3 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Наразі, всі доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, а тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Згідно із п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.