Номер провадження 1-кп/211/781/26
Єдиний унікальний номер 211/12714/25
"20" січня 2026 р. Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого (у режимі відеоконференціі) - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041720000967 від 06 вересня 2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, який не має на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку, військовослужбовця, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого з адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації у військової частини НОМЕР_1 , на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, у військовому званні «солдат», 22.02.2025 самовільно залишив військову частину.
Будучи військовослужбовцем солдат ОСОБА_4 , відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІV, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.
Проте військовослужбовець ОСОБА_4 , всупереч вищезазначеним нормам законодавства, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
05.09.2025 року в денний час доби, не пізніше 17 години 00 хвилин, ОСОБА_4 перебував біля території домоволодіння АДРЕСА_1 . В останнього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням до території домоволодіння, а також житла потерпілої ОСОБА_5 . Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_4 самостійно відчинив хвіртку, та через неї потрапив до території вищевказаного домоволодіння, де побачив відкрите вікно, через яке заліз до будинку.
Так, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел та єдину мету, спрямовані на таємне викрадення чужого майна і звернення його на власну користь, діючи та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди власниці майна ОСОБА_5 , бажаючи настання таких наслідків, з корисливих мотивів, впевнившись, в тому, що його дії носять таємний характер, скориставшись відсутністю свідків та очевидців, діючи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102IX від 24.02.2022 (зі змінами), знаходячись в будинку АДРЕСА_1 , в який він проник за вказаних обставин, таємно викрав срібний жіночий ланцюжок 925 проби, масою 3,73 г, розміром 50, підвіску срібну у вигляді серця масою 1,03 г зі вставкою куб. церконія Swarovski, підвіску у вигляді папіруса срібну, 925 проби, масою 3,4 грама, розміром 2 см на 1,3 см, хрестик срібний 925 проби, вагою 2 г, ланцюжок срібний 925 проби, вагою 3,50 г, розмір 60, ланцюжок срібний 925 проби, вагою 3,50 г, розмір 60, золоте кільце 585 проби, вагою 2,7 г розміром 17, після чого, утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_4 покинув місце скоєння кримінального правопорушення, обернувши його на свою користь, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 8 106 гривень 10 копійок.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і суду пояснив, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, вчинив інкриміноване діяння, а саме: 05.09.2025 року проник у домоволодіння своєї сусідки, де взяв ювелірні прикраси, які потім сдав у ломбард. Розуміє, що діяв незаконно, сам не розуміє чому так вчинив, просив його суворо не карати.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України ніким не оспорюється. Інші докази згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України було визнано недоцільним досліджувати у судовому засіданні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім показань обвинуваченого, письмових доказів щодо висновків експертів та речових доказів та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Згідно з висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 2469/25 від 16.09.2025 року, ринкова вартість досліджувальних об'єктів, з урахуванням зносу, станом на 05.09.2025 рік становила 8 106 (вісім тисяч сто шість) гривень 10 копійок.
Постановою слідчого про визначення речовим доказом та місця зберігання речового доказу від 09.09.2025 року, ланцюг золотого кольору та підвіска у вигляді янгола золотого кольору в шкатулці № 1 (поміщені до спец пакету НПУ № СRІ1138291), шкатулка № 2 (поміщена до спец пакету НПУ № СRІ1138292), - визнано речовими доказами по кримінальному провадженні № 12025041720000967 від 06 вересня 2025 року та постановлено передати на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція про отримання на зберігання речових доказів № 3923).
Суд, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами, вважає, що вина ОСОБА_4 у пред'явленому обвинуваченні доведена, і його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.
При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує обставини та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину, особу винного, той факт, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, звертався за медичною допомогою до лікаря-нарколога з 09.04.2025 року по 25.04.2025 року з приводу «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності», за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався, неодружений, малолітніх дітей, осіб похилого віку на утриманні не має, військовослужбовець, за місцем мешкання та проходження служби характеризується задовільно.
В якості обставин, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого ОСОБА_4 та його активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Відповідно до досудової доповіді Довгинцівського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у Дніпропетровській області № 3901/21/7/1-25 від 17.11.2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється також як середній.
Орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства (у тому числі, для окремих осіб). Якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на особу окрім обов'язків, передбачених ч. 1 п. п. 1, 2 ст. 76 КК України також обов'язок, передбачений п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд керується також положенням п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 23.10.2003 року, згідно якого суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, ступеня тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого злочину, суб'єктивного ставлення обвинуваченого, соціальної характеристики особи: її віку, стану здоров'я, соціального становища, наявності обставин, що пом'якшують покарання та відсутністі обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням думки потерпілої, яка претензій до обвинуваченого не має та просила йому не призначати суворе покарання, зваживши на всі фактори в їх сукупності і взаємозв'язку, суд приходить до висновку про призначення покарання у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 в скоєному щиро розкаявся, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, відшкодував потерпілій майнову шкоду, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання, встановивши йому іспитовий строк.
На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Майнова шкода, яка завдана потерпілій ОСОБА_5 кримінальним правопорушенням у сумі 8 106 гривень 10 копійок - на теперішній час відшкодована.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Доля речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373-374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; та додаткові обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, а також виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
У разі проходження військової служби обвинуваченим ОСОБА_4 функції органу пробації покласти на командира військової частини.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судові витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/104-25/36270-Д від 24 вересня 2025 року в розмірі 4 457 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім) гривень 00 копійок.
Речовий доказ: ланцюг золотого кольору та підвіску у вигляді янгола золотого кольору в шкатулці, шкатулку, які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів ВП № 1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція № 3923, номер книги обліку речових доказів 593, порядковий номер 720) - повернути потерпілій ОСОБА_5 за належністю.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя ОСОБА_1