07 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/13269/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 року (головуючий суддя Олійник В.В.)
в адміністративній справі №160/13269/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Лівобережна окружна прокуратура м.Дніпра
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 08.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Лівобережна окружна прокуратура м.Дніпра, в якому просив:
-визнати протиправними бездіяльність суб'єкта владних повноважень ГУНП в Дніпропетровській області щодо не зняття інформації з ІП «Гарпун» про розшук автомобіля «Fiat Doblo Panorama», номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 04.04.2022 року;
-зобов'язати ГУНП в Дніпропетровській області зняти інформації з ІП «Гарпун» про розшук автомобіля «Fiat Doblo Panorama», номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 04.04.2022 року.
Також позивач просив стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 15 040 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Fiat Doblo Panorama», номер кузова НОМЕР_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 01.11.2014 року.
У січні 2025 року ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції.
Під час перевірки документів працівники поліції повідомили, що належний йому автомобіль згідно обліків інформаційної підсистеми «Гарпун» перебуває у розшуку.
Під час перевірки даної інформації працівники поліції ознайомилися із ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04.04.2022 року, що набрала законної сили 04.04.2022 року, якою скасовано арешт на автомобіль «Fiat Doblo Panorama» номер НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_6 , однак працівники поліції повідомили, що для усунення перешкод власнику авто в праві вільно користуватися, розпоряджається своїм майном на власний розсуд йому необхідно зняти інформацію про розшук його транспортного засобу з обліку ІП «Гарпун».
13.03.2025 року позивач направив заяву на адресу ГУНП в Дніпропетровській області, в якій просив: зняти інформацію про розшук Т3 за категорією «розшук Т3 за іншими кримінальними правопорушеннями» з обліку ІП «Гарпун», а саме: інформацію про арешт автомобіля «Fiat Doblo Panorama» номер НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_6 , на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду в справі №202/4562/15-к від 04.04.2022 року, яка набрала законної сили 04.04.2022 року. До заяви долучена належно засвідчена копія ухвали Дніпровського апеляційного суду відповідно до вимог розділу VIII Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», яка затверджена наказом МВС України №497 від 13.06.2018 року.
10.04.2025 року ГУНП в Дніпропетровській області надало відповідь, якою було відмовлено у вилученні інформації про розшук транспортного засобу з інформаційної підсистеми «Гарпун». Позивач вважає протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не зняття інформації з ІП «Гарпун» про розшук автомобіля «Fiat Doblo Panorama», номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 04.04.2022 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не зняття інформації з ІП «Гарпун» про розшук автомобіля «Fiat Doblo Panorama», номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 04.04.2022 року №202/4562/15-к.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866) зняти інформацію з ІП «Гарпун» про розшук автомобіля «Fiat Doblo Panorama», номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 04.04.2022 року в справі №202/4562/15-к.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 4000,00 грн.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що 04.04.2022 року колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у відкритому засіданні розглянуті матеріали за апеляційною скаргою адвоката Матвієнка В.М., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.01.2022 року:
«Апеляційну скаргу адвоката Матвієнка В.М., який діє в інтересах ОСОБА_2 , - задовольнити. Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.01.2022 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання адвоката Матвієнка Володимира Михайловича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту на автомобіль «Fiat Doblo Panorama» державний номерний знак НОМЕР_2 , - задовольнити та скасувати арешт, накладений ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.01.2015 року, на автомобіль «Fiat Doblo Panorama», номер кузова № НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 ».
Суд першої інстанції також зауважив, що доводи представника відповідача про відсутність постанови, як підстави для внесення змін в ІП «Гарпун» про зняття арешту автомобіля позивача, є помилковими, належним способом захисту порушеного права позивача є необхідність визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо не зняття інформації з ІП «Гарпун» про розшук автомобіля «Fiat Doblo Panorama», номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 04.04.2022 року №202/4562/15-к. Для забезпечення поновлення порушеного права позивача необхідно зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області зняти інформацію з ІП «Гарпун» про розшук автомобіля «Fiat Doblo Panorama», номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 04.04.2022 року №202/4562/15-к.
Стосовно витрат суд першої інстанції вказав, що понесені витрати позивача на правову допомогу адвоката Дідика Вячеслава Володимировича є завищеними, а розмір витрат не співмірним зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, встановив, що співмірною сумою є 4000,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що підставою для внесення відомостей до ІП «Гарпун» був лист Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1, а не ухвала Індустріальногорайонного суду м. Дніпропетровська від 19.01.2015 по справі № 202/4562/15-к. Зазначає, що ухвала Дніпровського апеляційного суду від 04.04.2022 по справі № 202/4562/15-к про зняття арешту з транспортного засобу не є документом на підставі якого знімається інформація з ІП «Гарпун» відповідно до вищевказаних вимог Інструкції № 497. Стосовно витрат на правничу допомогу вказав, що за відсутності належних та допустимих доказів сплати за правничу допомогу, а також беручи до уваги малозначність справи, судом першої інстанції необґрунтовано та безпідставного стягнуто з бюджетних асигнувань ГУНП витрати на правничу допомогу в розмірі 4000.00 грн.
Позивач подав відзив н6а апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Ухвалами суду від 15.10.2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду від 15.12.2025 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 року в адміністративній справі №160/13269/25 на п'ятнадцять днів.
У період з 19.12.2025 до 20.12.2025 суддя Дурасова Ю.В. перебувала у відрядженні. У період з 01.01.2026 до 05.01.2026 суддя Дурасова Ю.В. перебувала у відпустці, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги здійснюється невідкладно з дня виходу судді-доповідача із відпустки.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Fiat Doblo Panorama», номер кузова НОМЕР_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 01.11.2014 року.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.01.2015 року накладено арешт на автомобіль "Fiat Doblo Panorama", номер кузова № НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 із забороною будь-якому розпоряджатися та використовувати зазначене майно.
На підставі вказаної ухвали внесено відомості до ІП «Гарпун» за категорією «розшук Т3 за іншими кримінальними правопорушеннями»
04.04.2022 року колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у відкритому засіданні розглянуті матеріали за апеляційною скаргою адвоката Матвієнка В.М., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2022 року.
Дніпровський апеляційний суд постановив:
«Апеляційну скаргу адвоката Матвієнка В.М., який діє в інтересах ОСОБА_2 , - задовольнити.
Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2022 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання адвоката Матвієнка Володимира Михайловича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту на автомобіль «Fiat Doblo Panorama» державний номерний знак НОМЕР_2 , - задовольнити та скасувати арешт, накладений ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.01.2015 року, на автомобіль «Fiat Doblo Panorama», номер кузова № НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 ».
У січні 2025 року ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції та повідомлено, що згідно обліку інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційного порталу Національної поліції України, станом на 12.05.2025 транспортний засіб «Fiat Doblo Panorama», державний номерний знак НОМЕР_2 , бежевого кольору, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1 перебуває у розшуку за категорією обліку «розшук Т3 за іншими кримінальними правопорушеннями» ініціатором даного розшуку являється Дніпропетровська місцева прокуратура №1.
13.03.2025 року представник позивача направив заяву на адресу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій просив: зняти інформацію про розшук Т3 за категорією «розшук Т3 за іншими кримінальними правопорушеннями» з обліку ІП «Гарпун», а саме: інформацію про арешт автомобіля «Fiat Doblo Panorama» номер НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_6 , на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду в справі №202/4562/15-к від 04.04.2022 року, яка набрала законної сили 04 квітня 2022 року. До заяви долучена належно засвідчена копія ухвали Дніпровського апеляційного суду, відповідно до вимог розділу VIII Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», яка затверджена наказом МВС України №497 від 13.06.2018 року.
10.04.2025 року ГУНІ в Дніпропетровській області надало відповідь, якою було відмовлено у знятті інформації про розшук транспортного засобу з інформаційної підсистеми «Гарпун».
22.04.2025 року направлено адвокатський запит на адресу Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра, в якому просив повідомити про підставу для внесення відомостей до ІП «Гарпун», копію постанови про розшук Т3, винесеної органом досудового розслідування України у рамках кримінального провадження чи ухвала Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 19.01.2015 року.
25.04.2025 року Лівобережна окружна прокуратура надала відповідь на адвокатський запит, у якій зазначено, що матеріали кримінального провадження, у повному обсязі долучено до обвинувального акту та перебувають у Бабушкінському районному суді м.Дніпропетровська, а також було повідомлено, що надання інформації про підстави внесення відповідних відомостей до ІП «Гарпун» у ході досудового розслідування є поза компетенцією Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не зняття інформації з ІП «Гарпун» про розшук автомобіля «Fiat Doblo Panorama», номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 04.04.2022 року.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Закон України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Частиною 1 статті 23 Закону №580-VIII встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Відповідно до вимог статті 8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених завдань:
- здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень;
- виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення;
- вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;
- у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання;
- регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 25 Закону №580-VIII визначено, що поліція здійснює інформаційно-аналітичну діяльність виключно для реалізації своїх повноважень, визначених цим Законом. Поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності:
1) формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України;
2) користується базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ України та інших органів державної влади;
3) здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу;
4) здійснює інформаційну взаємодію з іншими органами державної влади України, органами правопорядку іноземних держав та міжнародними організаціями.
Поліція може створювати власні бази даних, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції у сфері трудових, фінансових, управлінських відносин, відносин документообігу, а також міжвідомчі інформаційно-аналітичні системи, необхідні для виконання покладених на неї повноважень.
Поліція зобов'язана письмово інформувати органи доходів і зборів про виявлення нецільового використання та/або передачі транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України чи поміщених у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такі транспортні засоби на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, а також про виявлення розкомплектування таких транспортних засобів.
Статтею 26 Закону №580-VIII передбачено, що поліція наповнює та підтримує в актуальному стані бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно, зокрема, виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, осіб, які їх учинили, руху кримінальних проваджень; обвинувачених, обвинувальний акт щодо яких направлено до суду; викрадених транспортних засобів, які розшукуються у зв'язку з безвісним зникненням особи, виявлених безгосподарних транспортних засобів, а також викрадених, втрачених номерних знаків; бази даних, що формуються в процесі здійснення оперативно-розшукової діяльності відповідно до закону.
Структуру, загальні засади функціонування єдиної інформаційної системи МВС, порядок її формування та використання визначає Положення про єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року №1024.
Згідно абзацу 1 пункту 2 вказаного Положення єдина інформаційна система МВС - це багатофункціональна інтегрована автоматизована система, що безпосередньо забезпечує реалізацію функцій її суб'єктів, інформаційну підтримку та супроводження їх діяльності і становить сукупність взаємозв'язаних функціональних підсистем, програмно-інформаційних комплексів, програмно-технічних та технічних засобів телекомунікації, які забезпечують логічне поєднання визначених інформаційних ресурсів, обробку та захист інформації, внутрішню та зовнішню інформаційну взаємодію.
Відповідно до пункту 6 Положення №1024 єдина інформаційна система МВС функціонує з метою оптимізації інформаційної взаємодії суб'єктів єдиної інформаційної системи МВС на рівні загальнодержавних інформаційних ресурсів в інтересах національної безпеки, захисту прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави у сферах:
забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку;
захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні;
цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;
міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Пунктом 9 Положення №1024 визначено, що Єдина інформаційна система МВС складається з постійно діючих:
- центральної підсистеми;
- функціональних підсистем;
- транспортної мережі передачі даних;
- центрів обробки даних, телекомунікаційних мереж суб'єктів єдиної інформаційної системи МВС;
- комплексних систем захисту інформації підсистем єдиної інформаційної системи МВС з підтвердженою в установленому законодавством порядку відповідністю.
Абзацом 2 пункту 2 Положення №1024 визначено, що функціональні підсистеми єдиної інформаційної системи МВС - це сукупність технічних засобів та програмних комплексів, які автоматизують службові процеси суб'єктів єдиної інформаційної системи МВС до рівня стандартів операційних процедур та автоматизованого робочого місця користувача, забезпечують формування, зберігання, спільне використання і верифікацію інформаційних ресурсів єдиної інформаційної системи МВС.
Абзацами 2 та 3 пункту 12 Положення №1024 встановлено, що функціональними підсистемами єдиної інформаційної системи МВС є, зокрема інформаційний портал Національної поліції України та Єдиний державний реєстр транспортних засобів.
Структура та порядок роботи функціональних підсистем єдиної інформаційної системи МВС визначаються положеннями про ці підсистеми, які розробляються суб'єктами єдиної інформаційної системи МВС з урахуванням затвердженого МВС Типового положення про функціональну підсистему єдиної інформаційної системи МВС та затверджуються в установленому законодавством порядку.
Наказом Міністерства внутрішніх справі України від 13.06.2018 року №497 було затверджено Інструкцію з формування та ведення інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2018 р. за № 787/32239).
Відповідно до пункту 1 розділу І вказаної Інструкції вона визначає порядок формування та ведення інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України", призначеної для обробки відомостей про транспортні засоби усіх типів (автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них ТЗ та мопеди) та номерні знаки ТЗ, що розшукуються у рамках кримінального, виконавчого проваджень, проваджень у справах про адміністративні правопорушення, оперативно-розшукової діяльності, а також за ухвалою слідчого судді, суду.
Пунктом 3 розділу І Інструкції встановлено, що метою ІП «Гарпун» є:
- об'єднання інформації про розшук ТЗ та номерних знаків в єдиному інформаційному просторі з використанням сучасних інформаційних технологій, комп'ютерного та телекомунікаційного обладнання;
- забезпечення оперативного реагування та прийняття управлінських рішень посадовими особами органів (підрозділів) поліції щодо розшуку ТЗ та номерних знаків;
- моніторинг тимчасових потоків даних про номерні знаки, що надходять із систем відеофіксації, на предмет їх розшуку, одночасного перебування на різних ТЗ (номерні знаки - двійники), використання номерних знаків, що за даними Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЄДР МВС) знищено;
- забезпечення взаємодії з державними та приватними виконавцями під час розшуку ТЗ боржника у виконавчому провадженні.
Відповідно до пункту 5 розділу І Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" облік об'єктів в ІП «Гарпун» ведеться за такими категоріями:
орієнтування про незаконне заволодіння ТЗ;
орієнтування про залишення ТЗ місця дорожньо-транспортної пригоди;
орієнтування про залишення ТЗ місця вчинення іншого правопорушення;
орієнтування оперативне про ТЗ;
евакуйовані ТЗ; розшук ТЗ у зв'язку із незаконним заволодінням;
розшук ТЗ, що залишив місце дорожньо-транспортної пригоди;
розшук ТЗ за іншими кримінальними правопорушеннями;
розшук ТЗ боржника державним виконавцем;
розшук ТЗ боржника приватним виконавцем;
розшук викраденого номерного знака;
розшук втраченого номерного знака; знищені номерні знаки.
Згідно пункту 2 розділу ІІ Інструкції, обліку в ІП "Гарпун" за категоріями "орієнтування про незаконне заволодіння ТЗ", "орієнтування про залишення ТЗ місця дорожньо-транспортної пригоди", "орієнтування про залишення ТЗ місця вчинення іншого правопорушення" та "орієнтування оперативне про ТЗ" підлягають відомості про розшук ТЗ, які стали засобом, предметом кримінального чи адміністративного правопорушення або місцезнаходження яких встановлюється під час здійснення оперативно-розшукової діяльності.
Відповідно до пункту 1 розділу ІV Інструкції, обліку в ІП «Гарпун» за категоріями "розшук ТЗ у зв'язку із незаконним заволодінням" та "розшук ТЗ, що залишив місце ДТП" підлягають відомості про розшук ТЗ у зв'язку із незаконним заволодінням, у тому числі про ТЗ, які розшукуються у зв'язку зі зникненням безвісти особи, про розшук ТЗ, водії, власники (співвласники) яких залишили місце ДТП, унаслідок яких загинули або травмовані люди та за фактом подій розпочато кримінальні провадження.
В силу пункту 1 розділу V Інструкції, обліку за категорією "розшук ТЗ за іншими кримінальними правопорушеннями" в ІП "Гарпун" підлягають відомості про розшук ТЗ, інформація щодо яких надходить до підрозділів інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України з органів досудового розслідування України у рамках кримінального провадження.
Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.01.2015 року накладено арешт на автомобіль "Fiat Doblo Panorama", номер кузова № НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 із забороною будь-якому розпоряджатися та використовувати зазначене майно.
На підставі вказаної ухвали внесено відомості до ІП «Гарпун» за категорією «розшук Т3 за іншими кримінальними правопорушеннями»
Також матеріалами справи підтверджується, що 13.03.2025 року представник позивача направив заяву на адресу ГУНП в Дніпропетровській області, в якій просив:
зняти інформацію про розшук Т3 за категорією «розшук Т3 за іншими кримінальними правопорушеннями» з обліку ІП «Гарпун», а саме: інформацію про арешт автомобіля «Fiat Doblo Panorama» номер НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_6 , на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду в справі №202/4562/15-к від 04.04.2022 року, яка набрала законної сили 04.04.2022 року.
колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що до вказаної заяви була долучена копія ухвали Дніпровського апеляційного суду у справі №202/4562/15-к від 04.04.2022 року, яка набрала законної сили 04.04.2022 року, відповідно до вимог розділу VIII Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», яка затверджена наказом МВС України №497 від 13.06.2018 року.
10.04.2025 року ГУНП в Дніпропетровській області надало відповідь, якою було відмовлено у знятті інформації про розшук транспортного засобу з інформаційної підсистеми «Гарпун», позивач таку відмову вважає протиправною.
Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що статтею 14 КАС України передбачена обов'язковість судових рішень
Так, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (частина 2 ст. 14 КАС України).
При цьому, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частина 3 ст. 14 КАС України).
Водночас, частиною 4 ст. 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як наслідок, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не зняття інформації з ІП «Гарпун» про розшук автомобіля «Fiat Doblo Panorama», номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 04.04.2022 року №202/4562/15-к.
Колегія суддів апеляційної інстанції також погоджується з висновком суду першої інстанції, що для забезпечення поновлення порушеного права позивача слід зобов'язати відповідача зняти інформацію з ІП «Гарпун» про розшук автомобіля «Fiat Doblo Panorama», номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 04.04.2022 року №202/4562/15-к.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Стосовно витрат на правничу допомогу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини.
Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас, розмір понесених витрат на правничу допомогу адвоката визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботи.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
На підтвердження наданих правничих послуг матеріали справи містять:
- копію договору про надання правничої допомоги №13/15 від 27.02.2025 року;
- копію ордеру на надання правничої допомоги серії СВ №1125897 від 07.05.2025 року;
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №001318 від 22.12.2013 року;
- копію посвідчення адвоката Дідика Вячеслава Володимировича №001318 від 22.12.2023 року;
- копію розрахунку витрат робочого часу, пов'язаного з наданням професійної правничої допомоги від 05.05.2025 року до договору про надання правничої допомоги №13/15 від 27 лютого 2025 року;
- копію довідки про розмір гонорару б/н від 05.05.2025 року.
Аналіз наданих документів дає підстави для висновку, що витрати на професійну правову допомогу у цій справі позивачем та його представником оцінено у розмірі 15040,00 грн. Судом враховується, що Велика Палата Верховного Суду вже вказувала, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху».
ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Водночас, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої прийняте рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що складність справи, і витрачений час на надання правничої допомоги і ціна позову мають значення для суду для визначення розміру витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, відтак зважаючи на предмет спору у цій справі, тому, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн є співмірними зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 07.01.2026 та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно статті 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова