15 січня 2026 року м. Дніпросправа № 932/8747/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 05 листопада 2025 року (суддя 1-ї інстанції Петунін І.В.) в адміністративній справі №932/8747/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі,-
21.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з оскарженою постановою ЕНА № 5240770 від 16.07.2025, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 510грн, оскільки зважаючи на нічний час та погану якість зображення, неможливо чітко встановити факт не вмикання покажчика повороту та ідентифікувати марку автомобіля та державний реєстраційний номерний знак, що унеможливлило об'єктивну оцінку його дій. Також зазначає, що під час розгляду справи, позивачем було заявлено клопотання про перенесення розгляду справи, оскільки йому була необхідна професійна правнича допомога адвоката, який не міг в такий пізній час прибути на місце розгляду справи, проте інспектор не з'ясувала всі обставини справи, не дозволила йому скористатися професійною правничою допомогою, чим порушено процедуру розгляду адміністративної справи.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 05 листопада 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем - Департаментом патрульної поліції, подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти новесудове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача, а порушення вважає доведеним відповідно поданих доказів.
Так у скарзі зазначено, що задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмова поліцейського перенести розгляд справи на прохання ОСОБА_1 порушила право останнього на отримання правової допомоги, оскільки розгляд справи відбувся о 22 годині 52 хвилини, у місті Дніпрі з 00 годин 00 хвилин діє комендантська годин, а прохання ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи обґрунтовано бажанням скористатися правовою допомогою юриста, який, на думку ОСОБА_1 , не зможе приїхати на місце розгляду справи через пізній час такого розгляду. Водночас суд першої інстанції не врахував, що портативним відеореєстратором поліцейського 473803 зафіксовано, як в 22 години 35 хвилин поліцейський підходить до зупиненого нею транспортного засобу, за кермом якого перебуває ОСОБА_1 , в 22 години 39 хвилин поліцейський роз'яснює Бондаренку М.О. його права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі право на правничу допомогу, в 22 години 48 хвилин поліцейський пропонує Бондаренку М.О. зачекати протягом розумного строку запрошеного Бондаренком М.О. адвоката для участі у розгляді справи. Відтак скаржник вважає, що поліцейським вжито всіх розумних заходів для надання ОСОБА_1 можливості скористатися правничою допомогою під час розгляду справи і не створено жодних перешкод для реалізації останнім його права на таку допомогу. Також відеозапис підтверджує, що ОСОБА_1 не вживав заходів спрямованих на отримання правничої допомоги під час розгляду справи.
Учасники справи не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що 16.07.2025 поліцейською 2-го взводу 2-ї роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Головешко І.М. було прийнято постанову серії ЕНА № 5240770 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 510 гривень. За змістом вказаної постанови, 16.07.2025 о 22.34 год. на вул. Незалежності, 1, у м. Дніпро водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «DAEWOO SENS» номерний знак НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при маневруванні з крайньої правої смуги в ліву, чим порушив п. 9.2 б) ПДР України.
Позивач не погодившись з постановою, вважаючи її протиправною, звернувся до суду із цим позовом.
Суд першої інстанції у рішенні зазначив про доведеність наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП проте позовні вимоги задовольнив з підстав порушення порядку розгляду інспектором справи.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими.
Вказаний нормативний акт встановлює презумпцію знання водієм транспортного засобу його положень та однозначного обов'язку їх виконання.
За приписами п. 1.9.Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно з положеннями ст.23 ЗУ "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до пп.а п.9.1 ПДР України попереджувальними сигналами є сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою.
Згідно з п.9.2 ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку:
а) перед початком руху і зупинкою;
б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Відповідно до п.9.3 ПДР України у разі відсутності або несправності світлових покажчиків повороту сигнали початку руху від правого краю проїзної частини, зупинки зліва, повороту ліворуч, розвороту або перестроювання на смугу руху ліворуч подаються лівою рукою, витягнутою вбік, або правою рукою, витягнутою вбік і зігнутою у лікті під прямим кутом угору.
Сигнали початку руху від лівого краю проїзної частини, зупинки справа, повороту праворуч, перестроювання на смугу руху праворуч подаються правою рукою, витягнутою вбік, або лівою рукою, витягнутою вбік і зігнутою у лікті під прямим кутом угору.
З наведених норм вбачається, що водій ТЗ здійснюючи будь-які маневри на проїзній частині, чи то початок руху від будь якого краю проїзної частини, зупинка, поворот ліворуч або праворуч, та інше, зобов'язаний подати відповідний сигнал світловими покажчиками повороту, а за їх відсутності або несправності, подати такий сигнал правою або лівою рукою.
Відповідно ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При цьому, відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 40 ЗУ "Про Національну поліцію" визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Положення цього Закону надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення відповідачем надано докази у вигляді записів з відео регістратора.
Дослідивши наданий відповідачем відеозапис, судовою колегією встановлено, що позивач виконав перестроювання з крайньої правої смуги в ліву без подавання сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку та без подачі цього сигналу рукою. (матеріали електронної справи)
Варто також врахувати, що з наявного відеозапису слідує, що інспектор поліції перед початком розгляду справи продемонстрував позивачу відеозапис вчинення ним адміністративного правопорушення, а відтак позивач ознайомився з вказаним відеозаписом та був обізнаний про його наявність.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що порушення позивачем пп.б п.9.2 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП, підтверджується відеозаписом з відео реєстратора наданого відповідачем до суду.
Щодо порушення інспектором процедури розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.
Суд першої інстанції скасовуючи оскаржене рішення зазначив, що інспектором було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи, оскільки він бажав скористатися правовою допомогою, що призвело до порушення порядку розгляду справи.
Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою статті 122 цього Кодексу, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб'єкта цього правопорушення.
Так з поданого відеозапису вбачається, що позивач після ознайомлення зафіксованого порушення заявив клопотання про перенесення розгляду справа, оскільки вважає, що можливо його адвокат не зможе приїхати, зважаючи на пізню годину.
Із поданого відеозапису вбачається, що позивачу в повній мірі роз'яснено його права та будь-яких перешкод з приводу можливості скористатись правовою допомогою інспекторами поліції не здійснено, оскільки клопотання заявлене ОСОБА_1 було розглянуто і запропоновано зачекати адвоката. Позивачем не було вчинено дій щодо виклику адвоката/юриста.
Таким чином доводи позивача щодо порушення порядку розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, колегія суддів відхиляє, як такі, що не знайшли підтверджень.
Вказане залишилось поза увагою суду першої інстанції внаслідок чого суд неправильно вирішив справу по суті позовних вимог.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено вимоги норм процесуального права, а саме не надано належної оцінки обставинам справи, внаслідок чого прийнято рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 286, 315, ст. 317, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 05 листопада 2025 року в адміністративній справі №932/8747/25 - скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак