. 19 січня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/15570/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПОЛІС" до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
28 серпня 2025 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України в Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192, 36000, м. Полтава, вул. Європейська, 4) № 00166980706 від 03 листопада 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ГУ ДПС у Сумській області проведено планову документальну перевірку ТОВ «АГРО-ПОЛІС» за період з 01.04.2021 по 31.03.2024 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, на підставі складено акт перевірки від 02.10.2025 р. №14231/16-31-07-06-02/37052185. За результатами перевірки серед іншого ГУ ДПС у Сумській області встановлено порушення ТОВ «АГРО - ПОЛІС» частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 р. №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» із змінами і доповненнями, пункту 12 Постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 р. № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів», із змінами і доповненнями у результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по експортному контракту від 19.09.2023 № 1909-23-С-1 з «TRANS TRADE RK SA» (Швейцарія) на суму 271 032,76 дол. США за період з 08.03.2024 р. по 31.03.2024 р. З огляду на викладене, позивач вважає, що питання правомірності дотримання ТОВ «АГРО - ПОЛІС» строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за контрактом №1909-23-С-1 від 19.09.2023 р. укладеного з нерезидентом «TRANS TRADE RK SA» (Швейцарія) вже було досліджено під час попередньої перевірки платника податків, а тому призначення повторної перевірки на підставі підпункту 78.1.1. ПК України з даного питання є протиправним та незаконним. Строк проведення документальної позапланової перевірки за інший період (з 01.04.2024 по 07.04.2024) з цього ж питання не має жодного правового значення, адже відносини за контрактом №1909-23-С-1 від 19.09.2023 з нерезидентом «TRANS TRADE RK SA» (Швейцарія) становлять єдиний безперервний господарський процес виконання зобов'язань між сторонами зовнішньоекономічного договору.
Крім того, зазначено, що з моменту подання ТОВ «АГРО-ПОЛІС» позовної заяви до МКАС при ТПП України 04.04.2024 року, тобто одразу після завершення строку досудового врегулювання спору шляхом переговорів, підприємством було вчинено всі необхідні та своєчасні дії для захисту своїх прав і стягнення заборгованості з нерезидента. Відтак, період з 04.04.2024 по 07.04.2024 р. включно, протягом якого позовна заява була направлена до МКАС при ТПП України і до моменту її прийняття до провадження Постановою Голови МКАС від 08 квітня 2024 р. у справі №137/2024, не може вважатися періодом порушення строків розрахунків, а нарахування пені за цей проміжок часу є безпідставним, оскільки у цей час тривав процес подачі позову та прийняття його до розгляду. ТОВ «АГРО-ПОЛІС» не може нести відповідальність за проміжок часу, необхідний для технічного доставлення та прийняття МКАС при ТПП України до провадження позовної заяви про стягнення з нерезидента заборгованості, оскільки цей процес не залежить від волі чи дій підприємства. Датою подання позовної заяви у розумінні Регламенту МКАС при ТПП України є саме 04.04.2024 р. - день її направлення, а прийняття позову до провадження Постановою Голови МКАС від 08.04.2024 р. є лише підтвердженням належного оформлення позовної заяви та підготовки її до розгляду. Відповідно, нарахування пені за період між датою направлення позову до МКАС при ТТП України та датою прийняття позову до провадження є безпідставним, адже підприємством своєчасно та в повному обсязі вчинено всі дії для судового захисту своїх прав.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі № 440/15570/25 клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишено без задоволення.
15 грудня 2025 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що в ході виконання експортного контракту №1909-23-С-1 від 19.09.2023 року укладеного з нерезидентом TRANS TRADE RK SA, Швейцарія встановлено не надходження валютної виручки на суму 779018,86 дол. США на 516 днів з 28.04.2024 по 25.09.2025, на суму 271032,76 дол. США на 566 днів з 09.03.2024 по 25.09.2025, що є порушенням частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII “Про валюту і валютні операції» із змінами та доповненнями. ТОВ «АГРО-ПОЛІС» 08.04.2024 року звернулось до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України з позовною заявою про стягнення з нерезидента TRANS TRADE RK SA, Швейцарія заборгованості за контрактом №1909-23-С-1 від 19.09.2023. Дана позовна заява отримана Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТПП та прийнята до розгляду 08.04.2024 року, відкрито провадження по справі 137/2024. Рішенням МКАС від 18.10.2024 року позовні вимоги про стягнення з нерезидента заборгованості задоволені. Згідно ІКС «Податковий блок» отримано інформацію про проведену ГУ ДПС у Сумській області, Конотопська ДПІ (1820) планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2021 по 31.03.2024, акт від 02.10.2025 № 14231/16-31-07-06-02/37052185. За результатами перевірки встановлено порушення частини 2 статті 13 Закону України від 21.06. 2018 року № 2473- VIII “Про валюту і валютні операції» по контракту від 19.09.2023 №1909-23-0- 1 укладеного з нерезидентом з «TRANSE TRADE RK SA» (Швейцарія). За результатами встановленого порушення винесено ППР Форма "С" за кодом платежу 21081000 «Пеня у сфері ЗЕД» від 22.07.2024 №941918280707 на суму 743177, 03 грн. Дане ППР ТОВ «АГРО-ПОЛІС» оскаржене у суді. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 року по справі №440/9648/24 визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 22 липня 2024 року № 941918280707. Постановою другого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Сумській області залишено без задоволення. З урахуванням висновків акта планової документальної перевірки ГУ ДПС у Сумській області, Конотопська ДПІ від 02.10.2025 № 14231/16-31-07-06-02/37052185, по контракту №1909-23-С-1 від 19.09.2023 встановлено порушення граничних термінів надходження валютної виручки, що передбачено частиною 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII “Про валюту і валютні операції» із змінами та доповненнями, на суму 271032,76 дол. США до дня подання позову до суду, на 7 днів з 01.04.2024 по 07.04.2024.
18.12.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач повністю підтримував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПОЛІС" (ідентифікаційний код 37052185) зареєстроване як юридична особа, основний вид діяльності за КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; інші: 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 52.10 Складське господарство; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; 01.45 Розведення овець і кіз; 01.46 Розведення свиней.
Головним управлінням ДПС в Полтавській області на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 81.1 ст. 81, п. 82.2, ст. 82, п.п.69.2-2 п. 69 підрозділу 10 розділу Х "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, прийнято наказ №3098-п від 15.09.2025 "Про проведення фактичної перевірки", яким наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ " АГРО-ПОЛІС " (код ЄДРПОУ 37052185).
На підставі вищевказаного наказу були видано направлення на проведення перевірки від 15.09.2025 №5484.
Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПОЛІС» за період діяльності 14.06.2023 по 25.09.2025 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт від 02.10.2025 № 14231/16-31-07-06-02/37052185 (надалі по тексту - Акт перевірки).
Згідно висновку викладеного в Акті перевірки встановлено порушення ТОВ «АГРО - ПОЛІС» частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» із змінами і доповненнями, пункту 12 Постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів», із змінами і доповненнями, у результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по експортному контракту від 19.09.2023 № 1909-23-С-1 з «TRANS TRADE RK SA» (Швейцарія) на суму 271032,76 дол. США за період з 01.04.2024 по 07.04.2024;
За результатами розгляду висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.11.2025 № 00166980706, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимога валютного законодавства у розмірі 216759,97.
Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Полтавській області № 00166980706 від 03.11.2025 та звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню суд дійшов таких висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків, зокрема, документальні позапланові виїзні перевірки, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Установлене статтями 75-81 Податкового кодексу України правове регулювання визначає певні обов'язкові умови, за наявності яких перевірка може вважатися такою, що проведена належним чином.
Згідно з пунктами 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
З системного аналізу зазначених норм Податкового кодексу України випливає, що проведення перевірки як контрольного заходу передбачає такі етапи її проведення: встановлення підстав для проведення перевірки; прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, яке оформлюється наказом керівника цього органу; допуск до перевірки; вивчення наданих платником податків документів та/або інших матеріалів; оформлення результатів перевірки.
Реалізація зазначених етапів означає, що податкова перевірка відбулася як юридичний факт, на підставі якого керівник податкового органу може зробити висновок про наявність податкового правопорушення та прийняти відповідне рішення.
Відповідно до пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
Судом встановлено, що перевірка позивача контролюючим органом була призначена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а відповідно на проведення таких перевірок розповсюджується заборона їх повторного проведення.
З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у Сумській області проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПОЛІС» за період діяльності з 01.04.2021 по 31.03.2024 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт від 18.06.2024 № 7145/18-28-07-02-07/37052185/36.
За результатами розгляду висновків акта перевірки від 18.06.2024 № 7145/18-28-07-02-07/37052185/36 Головним управлінням ДПС у Сумській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.07.2024, зокрема:
№ 942018280702, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 14292832,50 грн, з яких за податковими та/або іншими зобов'язаннями - 11434266 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2858566,50 грн.
№942318280702, яким застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість у сумі 3400 грн.
№ 941918280707, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимога валютного законодавства у розмірі 743177,03 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО-ПОЛІС до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 22 липня 2024 року № 942318280702, № 941918280707 та № 942018280702 в частині суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 13568148,75 грн, з яких за податковими та/або іншими зобов'язаннями - 10854519,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2713629,75 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Рішення набрало законної сили 22.07.2025.
За таких обставин, перевірка ТОВ «АГРО-ПОЛІС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 14.06.2023 по 31.03.2024 вже була проведена ГУ ДПС у Сумській області.
Проте, відповідач не врахував проведення перевірки позивача та всупереч положень пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України прийняв рішення про призначення фактично повторної перевірки за період з 14.06.2023 по 31.03.2024.
Отже, вирішуючи питання про призначення перевірки ТОВ «АГРО-ПОЛІС» щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 14.06.2023 по 31.03.2024, відповідачем не дотримано положень пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України.
З приводу виявлених порушень вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по експортному контракту від 19.09.2023 № 1909-23-С-1 з «TRANS TRADE RK SA» (Швейцарія) на суму 271032,76 дол. США за період з 01.04.2024 по 07.04.2024, суд зазначає наступне.
Згідно з пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.
Таким чином, Податковим кодексом України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов'язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.
Відтак, пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог Податкового кодексу України є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Як передбачено ст. 3 ЗУ "Про валюту і валютні операції" відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону. Закони України та інші нормативно-правові акти валютного законодавства, що встановлюють нові обов'язки для суб'єктів валютних операцій або погіршують їхнє становище, не мають зворотної сили. У разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акта Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.
В силі положень частини другої статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ЗУ "Про валюту і валютні операції" у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Правління Національного банку України постановою N 5 від 02 січня 2019 затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення N 5).
Пунктом 21 Положення №5 передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Положеннями пункту 23 розділу II Положення № 5 передбачено, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
Відповідно до ч.5 ст.13 ЗУ "Про валюту і валютні операції" порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Як зазначено представником відповідача, перевіркою встановлено порушення ТОВ «АГРО - ПОЛІС» частини 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» із змінами і доповненнями, пункту 12 Постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року №67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів», із змінами і доповненнями, у результаті чого допущено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по експортному контракту від 19.09.2023 № 1909-23-С-1 з «TRANSE TRADE RK SA» (Швейцарія) на суму 271 032,76 дол. США за період з 01.04.2024 по 07.04.2024.
ТОВ «АГРО-ПОЛІС» у періоді, який перевірявся, на виконання умов контракту від 19.09.2023 №1909-23-0-1 з «TRANSE TRADE RK SA» (Швейцарія), здійснило поставку кукурудзи, що підтверджено митними деклараціями на загальну суму 1 050 051,62 дол. США, а саме:
- від 31.10.2023 № 23UА500090003857U1 в сумі 779018,86 дол. США, граничний строк надходження валютної виручки 27.04.2024;
- від 09.12.2023 № 23UА500090004884U1 в сумі 271032,76 дол. США, граничний строк надходження валютної виручки 08.03.2024.
Згідно даних митних декларацій, відправником/експортером (гр.2) та особою, відповідальною за фінансове врегулювання (гр.9) є ТОВ «АГРО-ПОЛІС».
З урахуванням висновків акта планової документальної перевірки ГУ ДПС у Сумській області, Конотопська ДПІ від 02.10.2025 № 14231/16-31-07-06-02/37052185, по контракту №1909-23-С-1 від 19.09.2023 встановлено порушення граничних термінів надходження валютної виручки, що передбачено частиною 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII “Про валюту і валютні операції» із змінами та доповненнями, на суму 271032,76 дол. США до дня подання позову до суду, на 7 днів з 01.04.2024 по 07.04.2024.
Згідно наданого платником копії листа Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 10.04.2024 №1323/14-7 (справа 137/2024), позовна заява на стягнення боргу від нерезидента отримана судом 08.04.2024.
Суд зазначає, що відповідно до ч.7 ст.13 ЗУ "Про валюту і валютні операції" у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
Так, 16.02.2024 (до спливу граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товару) ТОВ "Агро-ПОЛІС" направлено позовні заяви до МКАС при ТПП, як це передбачено договором, однак відповідно до листа МКАС при ТПП від 19.02.2024 №652/14-7 зазначено, що оскільки контракти, додані до позовної заяви, мають самостійні арбітражні застереження, і виконання зобов'язань за цими контрактами здійснювалося сторонами окремо, відповідно до частини 2 статті 17 Регламенту МКАС при ТПП України запропоновано роз'єднати позовні вимоги і пред'явити три окремі позови по кожному з контрактів. Крім того, для прийняття позовів до провадження позивачу необхідно надати МКАС при ТПП України докази дотримання умов пункту 12.2 вищезазначених контрактів щодо доарбітражного врегулювання спорів (докази проведення переговорів з відповідачем по врегулювання спору не менш ніж за 30 днів до пред'явлення позову до МКАС при ТПП України). Для формування нових комплектів позовних матеріалів повернуто надіслані до МКАС при ТПП України позовні матеріали.
Як наголошено позивачем, відповідно до п.12.2 Контракту мінімальний строк досудового врегулювання спору встановлений 30 днів. З вказаного пункту Контракту випливає, що обов'язковою умовою для звернення до МКАС при ТПП з метою стягнення заборгованості є досудове врегулювання спору.
Позивач звернувся з повідомленням про досудове врегулювання спору до свого контрагента 20.02.2024, тобто в межах строку на проведення розрахунків.
Повідомлення отримано позивачем 04.03.2024. Строк досудового врегулювання спору закінчився 03.04.2024, а 08.04.2024 позивач звернувся до МКАС при ТПП, тобто через 5 днів.
Враховуючи вищезазначене, позивач фактично був позбавлений можливості звернутися напряму до МКАС при ТПП до 08.03.2024, оскільки сторонами передбачена обов'язкова процедура досудового врегулювання спору перед зверненням до арбітражу.
Окремо суд наголошує, що відповідно до Рішення МКАС при ТПП від 18 жовтня 2024 року у справі №137/2024 вирішено стягнути з TRANSE TRADE RK SA на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ПОЛІС» (Україна, 41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Лазаревського, буд. 15, кв. 3; ідентифікаційний код 37052185) 1 050 051,62 доларів США заборгованості за поставлений товар, 53 587,65 доларів США пені за порушення строків оплати товару, 5 944,24 доларів США - 3% річних та 16 598,33 доларів США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 1 126 181,84 доларів США (один мільйон сто двадцять шість тисяч сто вісімдесят один долар США 84 центи).
В свою чергу, підпунктом 6 пункту 1 статті 1 Європейської Конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж від 21.04.1961, яка ратифікована Україною, зазначено, що термін "арбітраж" визначає розгляд спорів як арбітрами, призначеними по кожній окремій справі (арбітраж), так і постійними арбітражними органами.
Положеннями ст.4 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж передбачено право сторін арбітражної угоди на власний розсуд, зокрема, призначати арбітрів або встановлювати, у разі виникнення якої-небудь суперечки, методи їх призначення; встановлювати місцезнаходження арбітражного суду; встановлювати правила процедури, яких повинні дотримуватися арбітри.
Частиною 1 ст.4 Конвенції встановлено, що сторони арбітражної угоди можуть на власний розсуд: передбачати передачу спорів на розгляд постійного арбітражного органу; у цьому разі розгляд спорів буде здійснюватися у відповідності з регламентом такого органу; передбачати передачу спорів на розгляд арбітражу по даній справі (арбітраж ad hoc) і у цьому випадку, зокрема: призначати арбітрів або встановлювати, у випадку виникнення якого-небудь спору, методи їх призначення; встановлювати місцезнаходження арбітражного суду; встановлювати правила процедури, яких повинні дотримуватись арбітри.
Відповідно до ч.1 ст.7 Конвенції сторони можуть на свій розсуд встановлювати за спільною згодою право, яке належить застосовуватись арбітрами при рішенні спору по суті.
Частиною 2 ст.1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися, зокрема, спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном.
Статтею 2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що для цілей цього Закону: «арбітраж» - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки № 1 і № 2 до цього Закону); «третейський суд» - одноособовий арбітр або колегія арбітрів; «суд» - відповідний орган судової системи держави.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визначено, що цей Закон не зачіпає дії будь-якого іншого закону України, в силу якого певні спори не можуть передаватися до арбітражу або можуть бути передані до арбітражу тільки згідно з положеннями іншими, ніж ті, що є в цьому Законі.
З огляду на зміст вищенаведених нормативних актів, під судом, переліченим у ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» слід розуміти відповідний орган судової системи держави, зокрема, створений відповідно до Розділу VІІІ Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або Міжнародний комерційний арбітражний суд чи Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України або інший арбітраж (третейський суд), створений у відповідності до положень Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 07.10.2021 у справі №810/248/18.
Пунктами 112.1, 112.2 статті 112 ПК України встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Відповідно до пункту 112.7 ПК України, усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.04.2020 у справі № 640/4563/19, валютне правопорушення фактично є правовою підставою юридичної відповідальності, а відтак, як і будь-яке інше правопорушення, характеризується сукупністю об'єктивних і суб'єктивних ознак, що утворюють його склад. Об'єктивна сторона становить собою сукупність зовнішніх ознак, що характеризують дане правопорушення, таких як: протиправне діяння (дія чи бездіяльність) суб'єкта права, його шкідливі наслідки, причинно-наслідковий зв'язок між діянням і його результатом. В свою чергу, суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. За умови відсутності хоча 6 одного елемента суб'єктивної чи об'єктивної сторони діяння, хоч і не перестає бути неправомірним, однак втрачає статус правопорушення та, відповідно, не може бути підставою для застосування до суб'єкта державно-правового примусу у вигляді юридичної відповідальності певного виду та міри. Наведені обставини мають бути встановлені як такі, що є ключовими при вирішенні питання щодо наявності підстав для застосування до резидента - учасника зовнішньоекономічних відносин фінансової відповідальності за порушення граничних строків розрахунків при імпорті/експорті товарів/послуг.
Отже, неналежне виконання договору не є наслідком неправомірних дій позивача, оскільки існування форс-мажорних обставин виключає наявність вини у формі прямого чи непрямого умислу, що є обов'язковою умовою для настання відповідальності за порушення валютного зобов'язання.
Таким чином, в межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства відбулося не з вини позивача, а ним вживались відповідні заходи щодо отримання оплати у сфері ЗЕД, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.
Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування пені спірним податковим повідомленням-рішенням.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідачем ГУ ДПС у Полтавській області не доведено факту порушення вимог валютного законодавства.
Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що прийняте податкове повідомлення-рішення № 0016698706, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРО-ПОЛІС» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та /або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 216759,97 грн. - прийняте відповідачем не на підставі, що визначені Конституцією та законами України, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, позов ТОВ " АГРО-ПОЛІС " обґрунтований та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору загальному розмірі 3251,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача
На підставі викладеного, керуючись статтями 2-9, 139, 243-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПОЛІС" (вул. Гаврилка Михайла, буд. 15, с. Рунівщина, Полтавський район, Полтавська область, 38730, код ЄДРПОУ 37052185) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 44057192) про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00166980706 від 03.11.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ПОЛІС" (вул. Гаврилка Михайла, буд. 15, с. Рунівщина, Полтавський район, Полтавська область, 38730, код ЄДРПОУ 37052185) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3251,40 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят одна гривня 40 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова