Справа № 420/30146/25
20 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №4231 від 14.07.2025 року про скасування ІІ групи інвалідності позивачу.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив, третій особі - пояснень щодо суті спору.
Позов обґрунтований позивачем тим, що він є особою з інвалідністю з дитинства, починаючи з 1998 року, у 1999 році він визнаний особою з інвалідністю ІІ групи та щороку проходив обов'язкові переогляди, якими підтверджувався встановлений статус. В 2009 році позивач визнаний особою з інвалідністю ІІ групи безстроково в зв'язку із захворюванням, пов'язаним з наслідками аварії на ЧАЕС. Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 14.07.2025 року №4231 позивачу протиправно скасована ІІ група інвалідності. Лист СБУ не є законною підставою для перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, позивач не повідомлявся про необхідність проведення повторного оцінювання, не відмовлявся від медичного обстеження, відповідачем не надано докази зворотного.
Від відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Третя особа пояснень щодо суті спору до суду не надавала.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач зазначає в позові, що він є особою з інвалідністю з дитинства, починаючи з 1998 року. У 1999 році він визнаний особою з інвалідністю ІІ групи та в подальшому щороку проходив обов'язкові переогляди, якими підтверджувався встановлений статус інвалідності. Обласною медико-соціальною експертною комісією №1 КНП «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» 15.07.2009 року позивач визнаний особою з інвалідністю II групи безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 2-18 ОД №014844, пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 . Причиною встановлення інвалідності зазначено захворювання, пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. З моменту первинного встановлення інвалідності і до теперішнього часу стан здоров'я позивача не зазнав жодного покращення. Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 позивач відноситься до 1 категорії потерпілих від Чорнобильської катастрофи. У зв'язку із встановленням інвалідності позивач перебував на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримував пенсію по інвалідності.
Указом Президента України №732/2024 від 22.10.2024 року введено у дію рішення Ради національної безпеки і оборони «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів».
На виконання рішень РНБО, Кабінет Міністрів України схвалив план заходів щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам. Згідно з цим планом, Міністерство охорони здоров'я створило спільну з правоохоронцями міжвідомчу робочу групу з перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів.
Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатом перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 14.07.2025 №4231 позивачу скасовано другу групу інвалідності.
В Витягу з оскаржуваного рішення зазначено (п. 6.1), що підставою для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці є постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, а реквізити документів, на підставі яких ініційовано перевірку (п. 6.2) зазначено лист СБУ від 04.11.2024 року №18/65616/0/1-24, дата перевірки обґрунтованості рішення (п. 7) з 04.11.2024 року по 14.07.2025 року, обґрунтування рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи (п. 9) - під час розгляду справи хворому запропоновано приїхати на очний огляд, від якого він відмовився. Команда вивчила надану медико-експертну документацію та прийшла до висновку, що ІІ група інвалідності безстроково, захворювання пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС встановлена необґрунтовано. При оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеження життєдіяльності позивача мають місце незначні патологічні зміни з боку серцево-судинної та нервової системи, які не відповідають критеріям встановлення жодної групи інвалідності з 15.07.2009 року (Наказ МОЗ України №183 від 07.04.2004 року).
Позивач не погодився з правомірністю скасування йому групи інвалідності, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до положень ст. 2, 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) особа з інвалідністю - особа із стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар'єрами можуть заважати її повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.
Інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 1, 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Залежно від ступеня стійкого обмеження повсякденного функціонування, спричиненого стійким обмеженням повсякденного функціонування, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, при взаємодії із зовнішнім середовищем, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.
Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування, критерії встановлення інвалідності затверджуються Кабінетом Міністрів України з обов'язковим проведенням консультацій з громадськістю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 року «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», введеним в дію Указом Президента України від 12.09.2023 року №576/2023, вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні (тобто з 24.02.2022 року). У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень визначено ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», введеним в дію Указом Президента України від 22.10.2024 року №732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.
Цим рішенням вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров'я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.
На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 року Кабінетом Міністрів України прийняті Постанови від 25.10.2024 року №1207 та 08.11.2024 року №1276, якими внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317 «Питання медико-соціальної експертизи».
Відповідно до п. 4, 13 «Положення про медико-соціальну експертизу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року №1317, з урахуванням внесених змін, МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.
Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, зокрема, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх.
На виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абз. 4 п. 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил.
Наказом МОЗ України від 26.10.2024 року №1809 «Про покладання прав та обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на державну установу Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України (код згідно з ЄДРПОУ 03191673) з дати підписання цього наказу.
Відповідно до п. 1, 2, 3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 19.12.2024 року №4170-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» цей Закон вводиться в дію з 01.01.2025 року. Особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності.
Повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України припиняються 31.12.2024 року. З моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень п. 1.2 «Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом МОЗ від 07.04.2004 року №183, чинної на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності безстроково, інвалідність у повнолітніх осіб визначається шляхом експертного обстеження медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК). Документи, що використовуються для визначення причинного зв'язку інвалідності, подаються в оригіналі або нотаріально засвідчені. З метою об'єктивної оцінки стану здоров'я і ступеня обмеження життєдіяльності при огляді у МСЕК в кожному випадку проводиться комплексне обстеження хворого: опитування, вивчення необхідних документів, комісійний огляд усіма членами МСЕК та оцінка стану всіх систем організму, вивчення всіх необхідних даних лабораторних та функціональних методів дослідження.
Слід зазначити, що позивач пройшов медико-соціальну експертизу, за результатами якої рішенням Обласної медико-соціальної експертної комісії №1 КНП «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» 15.07.2009 року позивач визнаний особою з інвалідністю II групи безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 2-18 ОД №014844. Крім того, слід зазначити, що позивач неодноразово проходив таку експертизу та він за його твердженнями з 1999 року є інвалідом ІІ групи.
Враховуючи наявні докази та зазначені положення законодавства позивач проходив повне медичне обстеження і щодо нього проводилися дослідження лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року №1338 затверджено «Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи», «Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи», «критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи», «Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи», «критерії встановлення інвалідності» та установлено, що з 01.01.2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Відповідно до п. 8 «Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року №1338 Центр оцінювання функціонального стану особи, зокрема, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
Відповідно до п. 10 «Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року №1338, рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року №1338 переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.
Згідно з положеннями п. 51 «Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи» Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді; за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації); за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.
До складу робочих груп з моніторингу за їх згодою можуть входити медичні працівники, представники територіальних органів (підрозділів) Пенсійного фонду України, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, СБУ, Національного антикорупційного бюро, громадських об'єднань, які провадять діяльність у сфері запобігання та/або протидії корупції.
Робоча група з моніторингу: здійснює моніторинг рішень, прийнятих експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями, які провадили діяльність у межах відповідного регіону; формує запити до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, у разі виявлення ознак систематичного необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями.
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.
Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
При цьому, відповідно до п. 48 цього Порядку повторне оцінювання осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлена без зазначення строку проведення повторного оцінювання, проводиться раніше зазначеного строку за направленням, сформованим лікарем на підставі звернення такої особи з інвалідністю або її уповноваженого представника, у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності або за рішенням суду.
З витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатом перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 14.07.2025 №4231, яким позивачу скасовано другу групу інвалідності вбачається, що позивачу пропонувалося прибути на огляд, однак він відмовився від огляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ч. 9 ст. 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Суд зобов'язував ухвалою від 08.09.2025 року ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» надати до суду оскаржуване позивачем рішення та всі документи, на підставі яких воно було прийнято, однак відповідача такі докази до суду не надав та не обґрунтував підстави неможливості їх надання.
Слід зазначити, що позивач теж не надав таких доказів з підстав не надання їх на адвокатський запит від 05.08.2025 року та 26.08.2025 року, які були направлені до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» в межах підготовки матеріалів для звернення до суду з цим позовом.
Суд звертає увагу, що лист СБУ України від 04.11.2024 року №18/65616/0/1-24 у відповідності до п. 51 «Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи» не можуть бути підставою для перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих медико-соціальними експертними комісіями та такі перевірки можуть здійснюватися тільки на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді.
В даному випадку, суду не надано доказів існування процесуального рішення компетентного органу, на підставі якого Центр оцінювання функціонального стану особи був уповноважений проводити перевірку обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності позивачу. Матеріали справи не містять доказів внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення про кримінальне правопорушення за фактом встановлення позивачу групи інвалідності, проведення будь-яким органом досудового розслідування у такому кримінальному провадженні, тощо.
Відповідач з цього приводу не надав жодного доказу на спростування таких обставин, як і не надав листи, на які він посилається в витягу з оскаржуваного рішення.
Відповідачем взагалі не надано жодного доказу правомірності проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності позивачу, ані в частині підстав її проведення, а ні в частині її процедури, не надано жодного доказу, з якого б вбачалося які саме документи досліджені комісією.
Також, відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про проведення перевірки обґрунтованості рішення щодо встановлення йому ІІ групи інвалідності, виклику на повторне оцінювання, тощо.
В Витягу з рішення №4231 від 14.07.2025 року зазначено, що команда вивчила надану медико-експертну документацію та прийшла до висновку, що ІІ група інвалідності безстроково, захворювання пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС встановлена необґрунтовано. При оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеження життєдіяльності позивача мають місце незначні патологічні зміни з боку серцево-судинної та нервової системи, які не відповідають критеріям встановлення жодної групи інвалідності з 15.07.2009 року.
Слід зазначити, що відповідно до п. 1, 2, 3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 19.12.2024 року №4170-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про адміністративну процедуру» одним із принципів адміністративної процедури є гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.
Однак, в порушення цих вимог законодавства позивачу скасовано ІІ групу інвалідності безстроково, яка призначена ще з 1999 року та неодноразово продовжувалася за відсутності доказів повідомлення особи про перевірку рішення щодо обґрунтованості рішення про встановлення групи інвалідності.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про адміністративну процедуру» принципом адміністративної процедура є, в тому числі, верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності.
Верховний Суд неодноразово в своїх рішеннях підкреслював особливу важливість принципу належного урядування, сформульованого Європейським судом з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Рисовський проти України», відповідно до якого на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
При цьому принцип юридичної (правової) визначеності полягає в тому, що суб'єкти владних повноважень не можуть вживати жодних ретроактивних заходів (зворотної дії), за винятком випадків, передбачених законом, та допускати втручатися у набуті права і остаточні правові рішення, за винятком випадків, коли це є абсолютно необхідним у суспільних інтересах.
Щодо юридичної визначеності також неодноразово висловлювався Конституційний Суд України. Велика Палата Конституційного Суду України в п. п. 2.3 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 11.10.2018 року №7-р/2018 зазначила, що принцип юридичної визначеності як один із елементів верховенства права не виключає визнання за органом публічної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними.
У п. п. 2.2 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 05.06.2019 року №3-р(І)/2019 Конституційний Суд України звернув увагу на те, що юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване.
Юридичною визначеністю обумовлюється втілення легітимних очікувань, тобто досягнення бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки.
Конституційний Суд України в п. 4 Рішення 23.12.2022 року №3-р/2022 зважив на те, як витлумачено поняття юридичної визначеності в міжнародних актах та документах, згідно з якими, зокрема, «юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були зрозумілими й точними, а також, щоб їхньою метою було забезпечення передбачності ситуацій та правовідносин; юридична визначеність також означає, що держава загалом повинна додержувати взятих на себе зобов'язань щодо людей або виконувати їм обіцяне; принцип правомірних (легітимних) очікувань виражає ідею, що «органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених (у особи) очікувань».
Тобто, принцип юридичної (правової) визначеності як складова принципу належного урядування в адміністративній процедурі є сукупністю вимог до застосування суб'єктом владних повноважень норм права у спосіб, який забезпечував би стабільність юридичного становища особи.
В спірних правовідносинах, оскаржуване рішення про скасування позивачу ІІ групи інвалідності прийнято за відсутності передбачених законодавством підстав для проведення перевірки обґрунтованості рішення про встановлення позивачу групи інвалідності.
Крім того, таке рішення прийнято без участі позивача та без повідомлення його про розгляд щодо нього питання скасування групи інвалідності, з порушення принципу верховенства права, зокрема, правової визначеності, права особи на участь в розгляді цього питання щодо нього.
Слід зазначити, що позивачу групу інвалідності фактично встановлено ще в 1999 році та після повторних оглядів йому група інвалідності продовжувалася, тобто, інвалідність позивача підтверджувалася на протязі тривалого часу однак підхід відповідача, за яким він обмежився виключно дослідженням документів без огляду позивача, не свідчить про прозорість і ясність дій суб'єкта владних повноважень, не мінімізує ризик помилок і не сприяє у юридичній визначеності в правовідносинах, які зачіпають важливі інтереси і права позивача.
Також, суд звертає увагу, що в витягу з оскаржуваного рішення міститься обґрунтування скасування позивачу ІІ групи інвалідності - при оцінюванні функціональних порушень та ступеню обмеження життєдіяльності позивача мають місце незначні патологічні зміни з боку серцево-судинної та нервової системи, які не відповідають критеріям встановлення жодної групи інвалідності, однак жодного іншого обґрунтування та зазначення конкретних обставин, які б могли свідчить про обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідачем не зазначено, не обґрунтовано причини не прийняття висновків комісій, які робилися протягом тривалого часу, не обґрунтовано в чому їх невідповідність, тощо.
Таким чином, оскільки відповідача не довів правомірність свого рішення, не довів, що воно прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, пропорційно, своєчасно, тощо, не надав взагалі будь-яких доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення, повідомлення та запрошення позивача на повторний огляд, не надав відзив та не спростував доводи, викладені в позові та враховуючи, що саме на відповідача в адміністративному судочинстві покладений обов'язок доведення правомірності свого рішення, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення відповідача №4231 від 14.07.2025 року про скасування ІІ групи інвалідності позивачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (провул. Феодосія Макаревського, 1-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 03191673), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №4231 від 14.07.2025 року про скасування ІІ групи інвалідності позивачу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» №4231 від 14.07.2025 року про скасування ІІ групи інвалідності ОСОБА_1 .
Стягнути з Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (провул. Феодосія Макаревського, 1-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 03191673) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА