Справа № 420/42162/25
20 січня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Танцюра К.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасувати постанову ВПВР УЗПВР у Херсонській обл. по ВП №78172534 від 03.12.2025 надійшла ІНФОРМАЦІЯ_1 11.12.2025 за вх. №5100 про накладення штрафів в розмірі 10200 грн.
Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ухвалою суду від 24.12.2025 залишено без руху позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 , з огляду на несплату судового збору.
05.01.2026 від представника позивача надійшла заява про неможливість подати доказ у встановлені строки.
05.01.2026 від представника позивача надійшло клопотання, у якому позивач просить суд звільнити або відстрочити та/або розстрочити сплату судового збору та/або зменшити розмір ІНФОРМАЦІЯ_2 сплату судового збору; у разі відмови у звільненні від сплати судового збору - відстрочити та/або розстрочити сплату судового збору, або зменшити його розмір; у разі відмови у відстроченні сплати судового збору - розстрочити сплату судового збору; у разі відмови у розстроченні судового збору - зменшити розмір судового збору та надати термін для його сплат.
У вказаному клопотанні позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи військовою установою, не має власних доходів і здійснює видатки лише в межах бюджетних асигнувань, затверджених Міністерством оборони України. З метою забезпечення сплати судового збору тимчасово виконуючий обов'язки помічника начальника відділу з правової роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 капітаном ОСОБА_1 24.12.2025 підготовлено рапорт про необхідність сплати судового збору у сумі 3028 грн у термін до 02.01.2026р. із зазначенням реквізитів для перерахування та проханням доручити фінансово економічній службі здійснити оплату (долучався до заяви про неможливість наданню доказу та міститься в матеріалах справи). Витяг із заявки на асигнування бюджетних коштів від 16.12.2025 підтверджує, що потребу в коштах для сплати судового збору по оскарженню постанови по ВП № 77094469 включено до заявки та направлено до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України. 03.01.2026 позивачем подано заяву про неможливість надати доказ сплати судового збору у визначений ухвалою від 24.12.2025 термін. Однак станом на сьогодні фінансування для сплати судового збору не отримано. Причини затримки пов'язані з тим, що через дії відповідача щодо стягнення виконавчих зборів ІНФОРМАЦІЯ_3 фактично позбавлений можливості здійснювати видатки на сплату судових зборів та виконання судових рішень. ВПВР УЗПВР у Херсонській обл. надсилає постанови про стягнення виконавчого збору до органів казначейства для виконання, без стягнення основного боргу, унаслідок чого Казначейство списує кошти лише на виконавчий збір. Лист Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області від 20.10.2025 свідчить, що на виконанні перебувають виконавчі документи про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_4 витрат виконавчого провадження та виконавчого збору на загальну суму 732 905,60 грн. Надходження коштів на рахунки ІНФОРМАЦІЯ_4 є періодичними та не перекривають зазначену суму, а усе, що надходить, автоматично списується Казначейством для погашення виконавчого збору, хоча пункт 10-2 Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» прямо забороняє стягнення виконавчого збору під час дії воєнного стану. За таких умов, як вказав представник позивача, ІНФОРМАЦІЯ_3 об'єктивно не має можливості самостійно та вчасно перерахувати судовий збір.
Розглянувши заявлене клопотання, суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 133 КАС України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону №3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк.
Отже, КАС України та Законом України “Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
При цьому, з наведених положень слідує, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.
Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.
Обмежене ж фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Отже, незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення від сплати судового збору.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору відсутні, підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання даного позову - відсутні.
Суд зауважує, що позивач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього.
При цьому, суд також наголошує, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на звернення до суду кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Отже, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача про відстрочення/розстрочення/зменшення розміру сплати судового збору є таким, що не підлягає задоволенню.
Що стосується клопотання в частині надання додаткового терміну для сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.
Частиною 6 ст.7 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
З огляду на викладене, суд, керуючись принципом аналогії права приходить до висновку про наявність підстав для продовження позивачеві терміну для усунення недоліків по справі.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України суд, -
Клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.01.2026 - задовольнити частково.
Продовжити термін для усунення недоліків адміністративного позову ІНФОРМАЦІЯ_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови.
У задоволенні іншої частини клопотання представника відповідача від 05.01.2026 - відмовити.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.О. Танцюра