Справа № 420/15256/25
19 січня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зменшення відсоткового значення розміру призначеної позивачу пенсії з 86% до 70% сум грошового забезпечення та обмеження максимальним розміром пенсії з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86% сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату з вже виплачених сум.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позов обґрунтований позивачем тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 року по справі №420/18778/24 відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року. Однак, під час перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2024 року по справі №420/18778/24 з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року відповідач протиправно знизив основний розмір пенсії позивача з 86% на 70% та обмежив розмір пенсії максимальним розміром, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом.
З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає про те, що відповідно до постанови КМУ №1 від 03.01.2025 року відповідно до статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Установити, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення: до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність,- 0,2; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1. Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 2. Установити, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім'ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб. Ця постанова набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 1 січня 2025 року. Звертаємо увагу, що статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено застосування у 2025 році у період дії воєнного стану обмежувальних коефіцієнтів до пенсій, розмір яких перевищує 10 прожиткових мінімумів (ПМ), установлених для осіб, які втратили працездатність (2 361), тобто є більшим від максимального розміру пенсії (23 610 грн.). Уряд 3 січня 2025 року ухвалив постанову №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану», якою визначив розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій. Зазначені коефіцієнти не застосовуються до пенсій осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім'ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб. За таких обставин, передбачені ст. 46 Закону № 4059-IX обмеження застосовані до Позивача правомірно. Як результат, перерахунок пенсії Позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років із розрахунку 32 роки вислуги виходячи з 86% грошового забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 року у справі №420/18778/24 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії з 01.02.2020 року ОСОБА_1 з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.03.2024 року №11/19800-суд, з урахуванням вже виплачених сум, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 березня 2024 року №11/19800-суд, з урахуванням вже виплачених сум, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії з 01.02.2021 року ОСОБА_1 з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.03.2024 року №11/19801-суд, з урахуванням вже виплачених сум, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 року з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 березня 2024 року №11/19801-суд, з урахуванням вже виплачених сум, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії з 01.02.2022 року ОСОБА_1 з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 березня 2024 року №11/19802-суд, з урахуванням вже виплачених сум, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 року з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 березня 2024 року №11/19802-суд, з урахуванням вже виплачених сум.
Позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року виходячи із розміру 70% від відповідної суми грошового забезпечення.
Позивач не погодився із здійсненими перерахунками основного розміру його пенсії та звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Так, відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що була чинною на момент призначення пенсії) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Враховуючи те, що позивач був звільнений з військової служби і мав 32 роки вислуги для призначення пенсії, та з урахуванням встановленого на день призначення пенсії ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» обмеження максимального розміру пенсії 90 відсотками відповідних сум грошового забезпечення, позивачу було призначено після звільнення та виплачувалась пенсія за вислугу років у розмірі 86 відсотків грошового забезпечення.
У статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому, Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» також внесені зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Таким чином, законодавча зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення та здійснення виплати позивачу пенсії згідно положень законодавства.
При цьому, відповідач перерахував пенсію позивачу, однак, розмір перерахованої пенсії визначив з 70% грошового забезпечення, незважаючи на те, що її розмір обчислювався та виплачувався з 86 % грошового забезпечення.
Суд наголошує, що внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до частини другої ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної та виплачуваної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Приписами ч. 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні».
Таким чином, відповідачем не доведено підстави визначення розміру пенсії 70% від грошового забезпечення.
При цьому, ст. 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд звертає увагу, що за рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
З аналізу зазначених норм вбачається, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові 27.02.2018 року у справі № 642/3284/17, від 31.01.2018 року у справі № 523/4930/15-а, від 03.04.2018 року у справі № 175/1665/17, від 24.04.2018 року у справі № 686/12623/17.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Більше того, будь-якими нормативно-правовими актами, що регулюють питання призначення та перерахунку пенсій військовослужбовців, в тому числі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, «Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року, постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року, «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 року, та іншими не передбачається зменшення розміру раніше призначеної та виплачуваної пенсії в розмірі 86% грошового забезпечення пенсії позивача (в тому числі під час проведення перерахунків пенсії) у разі внесення змін до законодавства у майбутньому шляхом зменшення величини максимального розміру пенсії за вислугу років.
Згідно ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Перерахунок пенсій осіб, звільнених з військової служби, здійснюється відповідно до розділу VIII «Порядок перерахунку пенсій» Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та безпосередньо до статті 63 цього розділу вказаного Закону, якою встановлено наступне.
Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєно чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Отже, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачено зменшення розміру пенсії, обчисленого у відсотках грошового забезпечення в залежності від вислуги років військовослужбовця, під час проведення чергового перерахунку пенсії внаслідок законодавчого зменшення максимального розміру пенсій за вислугу років, яке відбулося після звільнення військовослужбовця зі служби та призначення і виплати йому пенсії.
Аналогічно, не містять відповідних норм щодо зменшення розміру раніше призначеної пенсії під час проведення її перерахунку і інші нормативно-правові акти, якими регламентований порядок перерахунку пенсії, зокрема «Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року, постанова Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 року.
В свою чергу, ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Статтею 13 цього Закону визначаються розміри пенсії за вислугу років у відсотках від грошового забезпечення військовослужбовця.
Процедури призначення та перерахунку пенсій різні за змістом, нормативним регулюванням і механізмом їх проведення.
З огляду на положення ст. 19 Конституції України відповідач не має права діяти на підставі власних міркувань, а зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, призначена та виплачувана до прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про проведення перерахунку пенсій (постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року) позивачу довічна пенсія за вислугу років у розмірі 86% грошового забезпечення не підлягає зменшенню під час проведення перерахунку його пенсії у випадку зміни видів чи розмірів грошових виплат відповідної категорії військовослужбовців, які відбулися після призначення пенсії, адже це не передбачено законом.
Крім того, суд вважає, що справа №420/15256/25 є типовою.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
У рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 року по справі №240/5401/18 (зразкова справа) зазначено, що ознаками типової справи є: - позивачами у них є особи, яким призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України №2262-ХІІ; - відповідачем у них є один і той самий суб'єкт владних повноважень (територіальний орган ПФУ), на пенсійному обліку якого перебувають позивачі; - спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку зі зменшенням територіальним органом ПФУ основного розміру пенсії до 70 відсотків відповідно до частини другої ст.13 Закону України №2262-ХІІ в редакції чинній на момент здійснення перерахунку); - позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але одинакові по суті: визнати протиправними дії та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення у відсотках, які були визначені на момент призначення пенсії).
Висновки Верховного Суду у цій зразковій справі належать застосуванню в адміністративних справах щодо звернення до суду осіб, щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з відповідних відсотків, сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 року по справі №240/5401/18 зазначив, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року відповідно до ст.63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 ст.13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги належать до задоволення.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 16.10.2019 року залишила без змін рішення Верховного Суду від 04.02.2019 року по зразковій справі №240/5401/18.
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсії позивача відповідачем протиправно з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року зменшено розмір пенсії позивача за вислугу років з 86 % на 70 % грошового забезпечення.
Враховуючи протиправність дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 86% на 70% грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, у суду є всі підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 86% відповідних сум грошового забезпечення з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року із врахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивача з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату з вже виплачених сум, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Кабінет Міністрів України 16.02.2022 року прийняв постанову №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», пунктом № 2 якої передбачено установити, що з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 року до 28 лютого 2022 року за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону. Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно перерахунку пенсії позивача з 01.02.2020 року основний розмір пенсії позивача (з надбавками) складає 27849,46 грн. Розмір пенсії з урахуванням максимального розміру пенсії 24813,83 грн.
Згідно перерахунку пенсії позивача з 01.02.2021 року основний розмір пенсії позивача (з надбавками) складає 30077,76 грн. Розмір пенсії з урахуванням максимального розміру пенсії 24813,83 грн.
Згідно перерахунку пенсії позивача з 01.03.2022 року основний розмір пенсії позивача (з надбавками) складає 32498,8 грн. Розмір пенсії з урахуванням максимального розміру пенсії 24813,83 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст. 1, 1-1, ч. 1 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
При цьому, ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року визнано неконституційним.
Конституційний Суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
В резолютивній частині рішення Конституційний суд України зазначив: визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами, а саме: - частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
При цьому, частина сьома ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня ч. 7 ст. 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII, який прийнято 06 грудня 2016 року та вперше опубліковано в газеті «Голос України» 27 грудня 2016 року та набрав чинності відповідно до прикінцевих положень з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Зі змісту внесених змін Законом України № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року, вбачається, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року по справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року по справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року по справі № 638/6363/17, від 15 квітня 2019 року по справі № 127/4270/17, від 15 квітня 2019 року по справі № 522/16973/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 295/2039/17, від 10 жовтня 2019 року по справі № 522/22798/17, від 23 червня 2020 року по справі № 686/24928/16-а, від 30 жовтня 2020 року по справі № 522/16881/17.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України Рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016 року обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - є неправомірним.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на положення ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», оскільки саме на підставі вказаного Закону були внесені зміни до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та, фактично, є ідентичними.
При цьому, факт визнання такого обмеження розміру пенсії таким, що не відповідає ст. 117 Конституції України свідчить про протиправність застосування аналогічних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» при перерахунку пенсії позивача.
Таким чином дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивача з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року є протиправними.
Враховуючи протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивача з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, у суду є всі підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату пенсії позивача з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 90, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зменшення відсоткового значення розміру призначеної позивачу пенсії з 86% до 70% сум грошового забезпечення та обмеження максимальним розміром пенсії з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86% сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату з вже виплачених сум - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 86% на 70% грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 01.02.2022 року, з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 86% відповідних сум грошового забезпечення з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року із врахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше здійснених виплат.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА