про повернення позовної заяви
19 січня 2026 р. № 400/13864/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши заяву про усунення недоліків у справі
за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаВійськової частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , Військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ,
провизнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою від 30.12.2025 суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) без руху та надав строк для усунення її недоліків - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу було запропоновано у 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до Миколаївського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження наявності цих причин; документа про сплату судового збору або документа на підтвердження звільнення позивача від сплати судового збору.
Суд попередив позивача, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк є повернення такої позовної заяви позивачу в частині позовних вимог (пункт 3 резолютивної частини ухвали від 30.12.2025).
14.01.2026 представником позивача було подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви. У заяві позивач зазначає, що факт отримання грошового атестату не є доказом того, що він був обізнаний про порушення своїх прав. Позивач вказує, що проживає у смт Березнегуватому Баштанського району Миколаївської області та, враховуючи тривале знаходження у безпосередній близькості до лінії бойового зіткнення, не мав можливості своєчасно знайти кваліфіковану правничу допомогу. Також позивач зазначає, що після стабілізації здоров'я та отримання можливості звернутися до фахівців, зміг виявити порушення своїх прав.
Суд зауважує, що докази на підтвердження поважності причин пропуску строку позивачем до суду не надано. Суд наголошує, що при визначенні дати початку строку суд керувався висновками Верховного Суду, який чітко вказав на те, що треба виходити із дати отримання грошового атестату.
У постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 Верховний Суд зазначив:
"… 75. Період з 01 лютого 2020 року до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.
76. Проте період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
77. Судова палата частково поділяє позицію суду апеляційної інстанції щодо порядку обчислення строку звернення до адміністративного суду, зазначену у його висновку. Зокрема, слід погодитися із висновком апеляційного суду про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
78. Виходячи з цього, Судова палата вважає обґрунтованим висновок про те, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа … є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду …".
У постанові від 10.09.2025 у справі № 520/1810/23 Верховний Суд зазначив, що "… оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, шо причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від воли особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування … введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. У постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 140/11951/21 Верховний Суд указував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в України додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній територій бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати свої право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини …".
Ухвалою від 19.01.2026 суд відмовив у відкритті провадження за період з травня 2020 року по травень 2023 року.
Що стосується позовних вимог за період з червня 2023 по січень 2024, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктом першим частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини п'ятої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
На підставі вищезазначеного, керуючись пунктом першим частини четвертої статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна