8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" січня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/153/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 )
до 1. ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), 2. ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ), 3. ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), 4. ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 )
про витребування нежитлових приміщень
за участю представників:
прокурора - ОСОБА_5 , службове посвідчення №081737 від 11.08.2025,
відповідача 1 - ОСОБА_6 , самопредставництво,
відповідача 2 - ОСОБА_6 , самопредставництво,
відповідача 3 - не з'явився,
відповідача 4 - не з'явився
Керівник Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з позовною заявою за вих.54-111-22 від 14.01.2022 до відповідачів: 1. ІНФОРМАЦІЯ_2 , 2. ІНФОРМАЦІЯ_3 , 3. ОСОБА_3 , 4. ОСОБА_4 , про визнання незаконним та скасування додатку до рішення; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, скасувавши його державну реєстрацію; витребування нежитлових приміщень та припинення права власності.
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.02.2022 у справі № 922/153/22 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 01.03.2022 об 11:00.
Втім призначене підготовче засідання не відбулось у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні через військову агресію Російської Федерації проти України та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи.
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 05.05.2022 у справі № 922/153/22 відкладено підготовче засідання без визначення дати наступного судового засідання, та запропоновано всім учасникам справи, виходячи з поточної ситуації, разом з заявами по суті справи направити в суд і іншим учасникам справи свої пропозиції щодо дати призначення судового засідання та можливості їх участі в розгляді справи в режимі відеоконференції.
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.07.2022 у справі 922/153/22 призначено підготовче засідання на 02.08.2022 об 11:30.
28.07.2022 у системі документообігу суду зареєстровано клопотання про застосування строку позовної давності відповідача 2 (вх. №7347/22) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
28.07.2022 у системі документообігу суду зареєстровано клопотання про застосування строку позовної давності відповідача 1 (вх. №7348/22) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
28.07.2022 у системі документообігу суду зареєстровано клопотання відповідача 2 про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку содовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності ІНФОРМАЦІЯ_5 у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18 (вх. № 7349/22).
28.07.2022 у системі документообігу суду зареєстровано клопотання відповідача 2 про залишення позову без розгляду (вх. № 7350/22).
28.07.2022 у системі документообігу суду зареєстровано відзив на позовну заяву відповідача 2 (вх. № 7353/22) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 02.08.2022 у справі 922/153/22 клопотання ІНФОРМАЦІЯ_3 (відповідача 2) про зупинення провадження у справі (вх. № 7349 від 28.07.22) задоволено, провадження по справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності ІНФОРМАЦІЯ_5 у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
22.09.2025 у системі документообігу суду зареєстровано від ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано заяву про поновлення провадження у справі (вх. №21880).
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 29.09.2025 у справі № 922/153/22 провадження у справі № 922/153/22 поновлено та підготовче засідання призначено на 21.10.2025 на 11:00.
21.10.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від прокуратури надійшла заява про зміну предмета позову (вх. №24404).
21.10.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача 4 надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 24411), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
21.10.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача 4 надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі уповноваженого представника відповідача 4 (вх. №24415), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.
21.10.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача 1 надійшли письмові пояснення (вх. №24442), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
21.10.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача 2 надійшли письмові пояснення (вх. №24443), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 21.10.2025 у справі № 922/153/22 заяву прокурора про зміну предмету позову прийнято до розгляду та ухвалено продовжити подальший розгляд справи з урахуванням даної заяви, підготовче засідання відкладено на 18.11.2025 на 11:20
Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/153/22 до судового розгляду по суті на 09.12.2025
Ухвалою-повідомленням від 09.12.2025 повідомлено учасників справи про те, що протокольною ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 09.12.2025 у справі №922/153/22 оголошено перерву в судовому засіданні та про те, що наступний розгляд справи по суті відбудеться 23.12.2025 об 11:00 год.
Протокольною ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23.12.2025 у справі № 922/153/22 оголошено перерву в судовому засіданні до 06.01.2026 до 12:40.
Прокурор у судове засідання 06.01.2026 з'явився, поданий позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю.
Відповідач 1 у судове засідання 06.01.2026 з'явився, проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідач 2 у судове засідання 06.01.2026 з'явився, проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідач 3 у судове засідання 06.01.2026 не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином. Разом з цим, суд зазначає, що копії ухвали суду про поновлення провадження у справі від 29.09.2025 ухвали від 21.10.2025, ухвали від 23.10.2025, ухвали від 23.10.2025, ухвали від 18.11.2025, ухвали-повідомлення від 09.12.2025, ухвали від 10.12.2025 та ухвали-повідомлення від 23.12.025, які надсилались судом на адресу відповідача 3, зазначену в позовній заяві відносно ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) повернулись до ІНФОРМАЦІЯ_4 без вручення адресату з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, з метою повідомлення відповідача 3 про розгляд справи секретарем судового засідання було здійснено відповідну телефонограму на відомі засоби зв'язку, повідомлені у позовній заяві. Разом з тим, телефонограма відповідачем прийнята не була.
Відповідач 4 у судове засідання 06.01.2026 не з'явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа, а саме: "Ухвала-повідомлення" від 23.12.2025 до електронного кабінету представника відповідача 4 підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
Згідно з частиною 1, 3 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Отже, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, судом встановлено наступне.
Прокурор звернувся з позовом до господарського суду, в якому зазначає про те, що Новобаварською окружною прокуратурою м. Харкова здійснюється процесуальне керівництво по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017221080000002 від 04.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, за фактами службового підроблення під час оцінки та продажу комунального майна ІНФОРМАЦІЯ_6 .
В ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 (справа №639/687/19) в ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_7 ) було проведено вилучення ряду приватизаційних справ, в тому числі щодо приватизації нежитлових приміщень першого поверху, розташованих за адресою: АДРЕСА_6 .
Вивченням вказаної справи було встановлено, що на підставі договору оренди від 10.04.2017 №1951, укладеного між ІНФОРМАЦІЯ_8 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , у підприємця в оренді перебували нежитлові приміщення першого поверху №14-1, 14-1а, 14-16, 14-2 житлового будинку літ. «Б-2» загальною площею 31,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_6 , які на підставі свідоцтва про право власності (індексний номер: 12165573 від 04.11.2013) належали до комунальної власності територіальної громади м. Харкова в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до п. 3.1. розділу 3 договору оренди № 1951 від 10.04.2017 вартість об'єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 84 600 грн. без ПДВ станом на 29.12.2016.
Відповідно до п. 4.8 договору оренди 1951 від 10.04.2017, орендар зобов'язаний здійснювати поточний ремонт за письмовою згодою орендодавця. За свій рахунок здійснювати капітальний ремонт за письмовою згодою орендодавця при наявності узгодженої проектно-кошторисної документації та дозволу, отриманого відповідно з чинним законодавством. Здійснювати реконструкцію орендованого майна за письмовою згодою орендодавця за свій рахунок за окремими проектами, які розроблені спеціалізованими проектними організаціями і узгоджені з ІНФОРМАЦІЯ_9 до початку проведення робіт, при наявності дозволу, отриманого відповідно з діючим законодавством.
Згідно з п. 5.3. вищевказаного розділу 5 «Права Орендаря», орендар має право за письмовою згодою орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, провадити невід'ємні поліпшення, які необхідні для здійснення господарської діяльності, що зумовлює підвищення його вартості. Якщо невід'ємні поліпшення майна зроблені за згодою орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або зарахування їх вартості тільки у разі придбання об'єкта у власність. Поліпшення, зроблені без згоди орендодавця, які неможливо відокремити без пошкодження орендованого майна, не породжують зобов'язання орендодавця відшкодувати їх вартість.
Відповідно до п. 10.1. розділу 10 «Строк дії та умови зміни, розірвання Договору» договір діє з 10.04.2017 року до 10.03.2020 року.
У подальшому, 07.11.2017 року ФОП ОСОБА_3 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_8 з листом (вх. № 16656 від 07.11.2017), у якому просила дозволити приватизацію вказаних приміщень.
При цьому, прокурором у позові наголошено про те, що до вказаного листа не було долучено жодних документів, які б надавали право на таку приватизацію.
За результатами розгляду вказаного листа ІНФОРМАЦІЯ_6 прийнято відповідне рішення, а саме відповідно п. 38 Додатку до рішення 18 сесії ІНФОРМАЦІЯ_2 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 21.02.2018 №1008/18, міська рада дозволила приватизувати вказаний об'єкт нерухомого майна шляхом викупу.
На виконання вказаного рішення ФОП ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_8 подала заяву про приватизацію № 3605 від 28.02.2018 року.
У подальшому, ФОП ОСОБА_3 28.02.2018 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_8 з листом № б/н (вх. № 3356 від 28.02.2018), у якому просить оцінку для приватизації вказаного майна провести суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 .
На виконання вказаного листа ІНФОРМАЦІЯ_8 звертається до суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_7 (лист від 28.02.2018 № 2592) з пропозицією провести оцінку вказаних нежитлових приміщень, на підставі договору з ФОП ОСОБА_3 .
На підставі вказаного листа ФОП ОСОБА_8 складено звіт про оцінку майна від 28.02.2018, відповідно до якого вартість вказаного майна станом на 28.02.2018 без ПДВ складає 64 900 грн.
Прокурором у позові зауважено про те, що у вказаному звіті відсутні будь-які відомості про те, що проводились ремонтні роботи у вказаних нежитлових приміщеннях, в тому числі невід'ємні поліпшення.
У подальшому, 29.05.2018 між ІНФОРМАЦІЯ_3 та ФОП ОСОБА_3 укладено договір купівлі - продажу № 5571-В-С, відповідно до якого ФОП ОСОБА_3 приватизувала вказані нежитлові приміщення за 64 900 грн. без ПДВ (разом з ПДВ за 77 880 грн.).
Як наслідок 31.05.2018 складено Акт прийому - передачі № 5571-В-С, який засвідчує факт передачі за вищевказаним договором купівлі - продажу нежитлових приміщень першого поверху №14-1, 14-1а, 14-16, 14-2 у житловому будинку літ. «Б-2», загальною площею 31,3 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_6 та факт сплати коштів у повному обсязі за цим договором.
На підставі вищевикладеного, рішенням приватного нотаріуса ОСОБА_9 Харківського міського нотаріального округу Харківської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 41719626 від 21.06.2018 зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на нежитлові приміщення першого поверху №14-1, 14-1а, 14-16, 14-2 у житловому будинку літ. «Б-2», загальною площею 31,3 кв. м., за адресою: АДРЕСА_6 , про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
При цьому у договорі купівлі-продажу зазначено, що його укладено на підставі Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 рр., затвердженої рішенням 13 сесії ІНФОРМАЦІЯ_2 7 скликання № 691/17 від 21.06.2017 року та на підставі рішення 18 сесії ІНФОРМАЦІЯ_2 7 скликання № 1008/18 від 21.02.2018 «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова».
Разом з цим, на переконання прокурора, рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1008/18 від 21.02.2018 «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» щодо надання дозволу на проведення вищевказаної приватизації шляхом викупу є незаконним, так зокрема, у вказаному рішенні зазначено, що його прийнято на підставі законів України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням 13 сесії ІНФОРМАЦІЯ_2 7 скликання від 21.06.2017 № 691/17 (далі - Програма).
Отже, з урахуванням прийнятої судом до розгляду заяви прокурора про зміну предмету позову, прокурор просить суд витребувати у ОСОБА_4 нежитлові приміщення першого поверху №14-1, 14-1а, 14-1б, 14-2 житлового будинку літ. "Б-2" загальною площею 31,3 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_10 (відповідач 1) проти позову заперечила повністю, в обґрунтування своїх заперечень, у відзиві на позовну заяву зазначила про те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_8 було повністю дотримано спосіб та порядок проведення процедури приватизації нежитлових приміщень. Також, відповідачем 1 у відзиві на позовну заву було зазначено про те, що оскільки Закони України «Про оренду державного та комунального майна» та «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» не передбачають виключення, заборони, або застереження щодо переважного права орендаря на придбання комунального майна, то на правовідносини, які виникають між наймодавцем та наймачем у разі продажу майна, переданого у найм (оренду), поширюється дія норми, закріпленої у ч. 2 ст. 777 ЦК України, чим доводиться безпідставність аргументів прокурора. 12.10.2020 виконавчими органами ІНФОРМАЦІЯ_2 було отримано науково- консультативний висновок ІНФОРМАЦІЯ_11 та місцевого самоврядування НАПрН України № 157 щодо окремих питань приватизації комунального майна, копія додається. Вказаним висновком охоплюється дослідження таких питань: яким чином регулюють норми Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» діяльність органів місцевого самоврядування щодо приватизації об'єктів комунальної власності; чи розповсюджуються положення ч. З ст. 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» на комунальну власність територіальних громад; як застосовувати положення ч. 1 ст. 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» у логічно-системному зв'язку з нормами ч. 2 ст. 777 ЦК України, ч. 1 ст. 289 ГК України та ч. 1 ст. 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач 1 зазначив про те, що строк позовної давності розпочався 30.05.2018 року, а останнім днем строку є 30.08.2018 року, у зв'язку з чим, відповідач 1 у відзиві просить застосувати до спірних правовідносин сплив позовної давності та відмовити у задоволенні позову.
ІНФОРМАЦІЯ_8 (відповідач 2) проти позову заперечив повністю, в обґрунтування своїх заперечень у відзиві на позовну заяву відповідачем 2 зазначено про те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_8 повністю було дотримано спосіб та порядок проведення процедури приватизації нежитлових приміщень. Управління наполягає, що позовні вимоги не відноситься до юрисдикції господарського суду, а підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
На обґрунтування своїх заперечень відповідачі 3, 4 зазначали, зокрема про те, що прокурор не є стороною спірних правовідносин та не є учасником орендних відносин чи іншого використання нежитлових приміщень комунальної власності у м. Харкові, а відтак підстави для звернення керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави з даним позовом відсутні. Право відповідача 3 на викуп орендованого майна виникло із договору оренди, положень ст. 289 ГК України і йому кореспондує обов'язок орендодавця у разі продажу майна здійснити продаж саме йому. Крім того, на переконання відповідачів 3, 4 на обґрунтування причин пропуску звернення із позовом до суду прокурором не надано жодного належного і достатнього доказу, а строк на звернення до суду розпочався задовго до введення карантинних обмежень, тому доводи прокурора у частині поважності причин пропущення строку є необґрунтованими і безпідставними.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Як зазначалося судом вище, на підставі договору оренди від 10.04.2017 № 1951, укладеного між ІНФОРМАЦІЯ_8 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 , у підприємця в оренді перебували нежитлові приміщення першого поверху №14-1, 14-Іа, 14-16, 14-2 житлового будинку літ. «Б-2» загальною площею 31,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_6 , які на підставі свідоцтва про право власності (індексний номер: 12165573 від 04.11.2013) належали до комунальної власності територіальної громади м. Харкова в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з п. 3.1. розділу 3 договору оренди № 1951 від 10 04.2017 вартість об'єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 84600,00 грн. без ПДВ станом на 29.12.2016 р.
Відповідно до п. 4.8 договору оренди № 1951 від 10.04.2017, орендар зобов'язаний здійснювати поточний ремонт за письмовою згодою орендодавця. За свій рахунок здійснювати капітальний ремонт за письмовою згодою орендодавця при наявності узгодженої проектно-кошторисної документації та дозволу, отриманого відповідно з чинним законодавством. Здійснювати реконструкцію орендованого майна за письмовою згодою орендодавця за свій рахунок за окремими проектами, які розроблені спеціалізованими проектними організаціями і узгоджені з ІНФОРМАЦІЯ_9 до початку проведення робіт, при наявності дозволу, отриманого відповідно з діючим законодавством.
Згідно з п. 5.3. вищевказаного розділу 5 «Права Орендаря», орендар має право за письмовою згодою орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, провадити невід'ємні поліпшення, які необхідні для здійснення господарської діяльності, що зумовлює підвищення його вартості. Якщо невід'ємні поліпшення майна зроблені за згодою орендодавця, орендар мас право на відшкодування вартості необхідних витрат або зарахування їх вартості тільки у разі придбання об'єкта у власність. Поліпшення, зроблені без згоди орендодавця, які неможливо відокремити без пошкодження орендованого майна, не породжують зобов'язання орендодавця відшкодувати їх вартість.
Відповідно до п. 10.1. розділу 10 «Строк дії та умови зміни, розірвання Договору» договір діє з 10.04.2017 до 10.03.2020.
У подальшому, 07.11.2017 ФОГ1 ОСОБА_11 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_8 з листом (вх. X« 16656 від 07.11.2017), у якому просип» дозволити приватизацію вказаних приміщень.
Матеріалами справи установлено та відповідачами під час розгляду справи зі свого боку не спростовано, що до вказаного листа не було долучено жодних документів, які б надавали право на таку приватизацію.
За результатами розгляду вказаного листа ІНФОРМАЦІЯ_6 прийнято відповідне рішення, а саме відповідно п. 38 Додатку до рішення 18 сесії ІНФОРМАЦІЯ_2 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 21.02.2018 № 1008/18, міська рада дозволила приватизувати вказаний об'єкт нерухомого майна шляхом викупу.
На виконання вказаного рішення ФОП ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_8 подала заяву про приватизацію № 3605 від 28.02.2018.
Із обставин справи убачається, що у подальшому, ФОП ОСОБА_3 28.02.2018 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_8 з листом № б/н (вх. № 3356 від 28.02.2018), у якому просить оцінку для приватизації вказаного майна провести суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 .
На виконання вказаного листа ІНФОРМАЦІЯ_8 звертається до суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_7 (лист від 28.02.2018 за вих. №2592) з пропозицією провести оцінку вказаних нежитлових приміщень, на підставі договору з ФОП ОСОБА_3 .
На підставі вказаного листа ФОП ОСОБА_8 складено звіт про оцінку майна від 28.02.2018, відповідно до якого вартість вказаного майна станом на 28.02.2018 без ПДВ складає 64900 грн.
При цьому, вказаному звіті відсутні будь-які відомості про те, що проводились ремонтні роботи у вказаних нежитлових приміщеннях, в тому числі невід'ємні поліпшення, зазначений факт також не спростовуються відповідачами будь-якими доказами в судових засіданнях.
У подальшому, 29.05.2018 між ІНФОРМАЦІЯ_3 та ФОП ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу №5571-В-С, відповідно до якого ФОП ОСОБА_3 приватизувала вказані нежитлові приміщення за 64 900 грн. без ПДВ (разом з ПДВ за 77 880 грн).
31.05.2018 було складено Акт прийому-передачі № 5571-В-С, який засвідчує факт передачі за вищевказаним договором купівлі - продажу нежитлових приміщень першого поверху № 14-1, 14-1 а, 14-16, 14-2 у житловому будинку літ. «Б-2», загальною площею 31,3 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_6 та факт сплати коштів у повному обсязі за цим договором.
На підставі вищеозначеного, рішенням приватного нотаріуса ОСОБА_9 Харківського міського нотаріального округу Харківської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Хе 41719626 від 21.06.2018 зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на нежитлові приміщення першого поверху Хе 14-1, 14-1а, 14-16, 14-2 у житловому будинку літ. «Б- 2». загальною площею 31,3 кв. м., за адресою: АДРЕСА_6 , про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Водночас у договорі купівлі-продажу зазначено, що його укладено на підставі Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 рр., затвердженої рішенням 13 сесії ІНФОРМАЦІЯ_2 7 скликання № 691/17 від 21.06.2017 та на підставі рішення 18 сесії ІНФОРМАЦІЯ_2 7 скликання № 1008/18 від 21.02.2018 «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова».
Так, у рішенні ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1008/18 від 21.02.2018 «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» щодо надання дозволу на проведення вищевказаної приватизації шляхом викупу є зазначено, що його прийнято на підставі законів України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням ІЗ сесії ІНФОРМАЦІЯ_2 7 скликання від 21.06.2017 № 691/17 (далі - Програма).
Відповідно до п. 1.1. Програми, її розроблено відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та інших законодавчих актів, що регулюють питання власності.
Також, відповідно до п.п. 1.2., 2.2. Програми, у ній визначено мету, пріоритети та умови приватизації комунального майна територіальної громади міста на 2017-2022 рр., а також її принципи.
Метою приватизації є підвищення ефективності використання майна, створення конкурентного середовища, залучення інвестицій з метою забезпечення соціально-економічного розвитку міста, а також забезпечення надходження коштів від приватизації до міського бюджету.
До пріоритетів проведення приватизації у 2017-2022 рр. належать досягнення максимальної ефективності приватизації об'єктів, що підлягають приватизації відповідно до Програми.
До основних принципів індивідуальної приватизації відноситься досягнення максимального економічного ефекту від продажу об'єкта приватизації; вибір способу приватизації об'єкта.
Відповідно до п.п. З.З., 3 4. Програми, приватизація об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою. Викуп застосовується щодо об'єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими та нормативними актами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом.
Згідно з ч. 2 ст. 345 ЦК України та ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом. Приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного майна» (чинний на той час) (далі - Закон), приватизація проводиться з мстою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.
Згідно з ч. 4 ст. З Закону відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 6 ст. 29 Закону порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.
Частиною 1 ст. 5-1 Закону визначено, що з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об'єкти приватизації класифікуються за такими групами: група А - окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано
У відповідності з ч. 2 ст. 5-1 Закону об'єкти приватизації, що належать до груп А, Д і Ж, є об'єктами малої приватизації.
Частиною 2 статті 16-2 Закону передбачено, що викуп об'єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
Відповідно до ст. З Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс).
Статтею 4 цього Закону передбачено, що продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, с відповідно органи приватизації, створені місцевими Радами.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які: встановлюють ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об'єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об'єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 9 зазначеного Закону за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта малої приватизації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оцінка такого об'єкта відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об'єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими актами. Порядок викупу об'єкта встановлюється ІНФОРМАЦІЯ_12 .
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», приватизація об'єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого манна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна.
Як зазначалось судом вище, порядок викупу встановлений ФДМУ, а саме Порядком продажу об'єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затвердженим ФДМУ від 02.04.2012 № 439.
Відповідно до п.п. 3.3., 7.15. Порядку у разі коли на участь в аукціоні з продажу об'єкта надійшла заява від одного покупця, зазначений об'єкт може бути проданий безпосередньо такому покупцеві із забезпеченням ним умов приватизації об'єкта за запропонованою ним ціною, але не нижче початкової ціни продажу.
У разі, коли на конкурс з продажу об'єкта надійшла заява від одного покупця, такий об'єкт може бути проданий безпосередньо такому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче початкової ціни продажу із забезпеченням ним умов приватизації об'єкта.
Відповідно до п. 8.1. Порядку, викуп об'єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об'єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено чинним законодавством України.
Згідно з п. 8.2. Порядку, ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, установлюється на підставі результатів його оцінки,
Як зазначалося вже вище, оцінка майна, яке підлягає приватизації, проводиться відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою КМУ №1891 від 10.12.2003.
Відповідно до п. 69 Методики, вимоги цього розділу поширюються на випадки проведення оцінки об'єктів у матеріальній формі з метою їх приватизації (окреме індивідуально визначене майно, об'єкти незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об'єкти, об'єкти соціально-культурного призначення) як об'єктів малої приватизації, застави та інші способи відчуження відповідно до законодавства.
Згідно з п. 70 Методики, для визначення вартості об'єктів нерухомості, що приватизуються відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», у тому числі разом із земельними ділянками, на яких розташовані такі об'єкти, застосовується незалежна оцінка, яка проводиться відповідно до національних стандартів оцінки з урахуванням вимог цієї Методики та Методики оцінки земельних ділянок.
Відповідно до п. 71 Методики, вибір виду вартості об'єктів малої приватизації регулюється вимогами національних стандартів оцінки з урахуванням особливостей, визначених цією Методикою. При цьому враховуються способи їх продажу, строк корисного використання таких об'єктів, належність їх до спеціалізованого або неспеціалізованого майна. У разі викупу об'єктів малої приватизації може визначатися їх ринкова вартість або спеціальна вартість залежно від наявності передумов їх застосування, визначених Національним стандартом № 1.
Також, відповідно до абз. 6 п. 73 Методики, порядок оцінки орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію), що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди (концесії), під час приватизації, встановлюється ІНФОРМАЦІЯ_13 . Порядком також визначається процедура ідентифікації невід'ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря (концесіонера).
Зазначений порядок встановлений ФДМУ, а саме, Порядок оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затверджений наказом ФДМУ від 27.02.2004 № 377.
Відповідно до п. 1.1. Порядку, цей Порядок установлює вимоги до проведення незалежної оцінки орендованого нерухомого майна (крім земельних ділянок), що містить невід'ємні поліпшення (далі - орендоване нерухоме майно), під час приватизації способами, визначеними законодавством, а також процедур ідентифікації невід'ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря. Порядок застосовується для оцінки орендованого нерухомого майна, що перебуває у державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим, щодо якого прийнято рішення про приватизацію та компенсацію орендарю вартості невід'ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря. Невід'ємними поліпшеннями орендованого майна є здійснені орендарем за час оренди заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості.
Згідно з п. 2.1. Порядку, ідентифікацією поліпшень орендованого нерухомого майна (далі - ідентифікація поліпшень) є встановлення суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання факту відповідності підтверджу пальних документів, наданих орендарем, про здійснені ним заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого нерухомого майна та (або) його споживчих якостей (далі - поліпшення), наявним поліпшенням, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди і які здійснені за рахунок коштів орендаря та за згодою орендодавця. Ідентифікуються поліпшення, що здійснені протягом строку дії договору оренди та наявні на дату оцінки.
Відповідно до п. 2.2. Порядку, підтверджувань!» документи про здійснені орендарем поліпшення, що подаються ним до відповідного органу приватизації, включають:
- договір оренди, укладений з дотриманням вимог законодавства; письмову згоду орендодавця на здійснення орендарем поліпшень орендованого нерухомого майна за його кошти;
- погоджену орендодавцем проектно-кошторисну документацію на проведення поліпшень, підписані замовником і підрядником акти виконаних будівельних робіт, копії документів, що підтверджують проведені орендарем розрахунки за виконані поліпшення орендованого нерухомого майна, утому числі придбані матеріали, конструкції тощо;
- аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень орендованого нерухомого майна за рахунок коштів орендаря. Аудиторський висновок має містити розшифровку періодів освоєння, напрямів та джерел фінансування поліпшень, у тому числі за рахунок коштів орендаря, з посиланням на підтверджувальні документи;
- довідку, видану орендарем та завірену аудитором, про суму витрат, понесених орендарем у зв'язку із здійсненням поліпшень, яка віднесена орендарем на збільшення вартості його необоротних активів, у розмірі, який перевищує встановлену законодавством з питань оподаткування частку витрат для включення їх до валових витрат. При визначенні суми зазначених витрат ураховується невідшкодована орендодавцю вартість придатних для подальшого використання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, устаткування, отриманих орендарем під час здійснення поліпшень;
- інші документи, необхідні для виконання положень цього Порядку.
Відповідно до системного аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_10 дійсно мас право прийняти рішення про продаж об'єктів нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 має право укласти відповідний договір купівлі-продажу.
При цьому такий продаж мас бути проведений шляхом аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках таких продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме в даному випадку продаж шляхом викупу орендарем об'єкту, який вже перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна.
У даному конкретному випадку прокурором доведено та відповідачами зі свого боку не спростовано, що ФОП ОСОБА_3 жодних поліпшень орендованого майна за період перебування об'єкту нерухомого майна у неї в оренді по день подачі заяви до міської ради для викупу, не здійснила.
Так, у звіті про оцінку майна, договорі купівлі-продажу, заяві підприємця з проханням надати дозвіл на приватизацію, а також в усій приватизаційній справі, будь-які відомості про такі поліпшення відсутні, також відповідачем не надано до суду жодних доказів, які підтверджують факт здійснення невід'ємних поліпшень.
Матеріали справи не містять доказів того, що ФОП ОСОБА_3 до органу приватизації, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 подавала документи, передбачені п. 2.2. Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містили б інформацію стосовно невід'ємних поліпшень, здійснених за час оренди, під час приватизації
Вищенаведене неспростовно та переконливо свідчить про те, що ІНФОРМАЦІЯ_14 необґрунтовано та безпідставно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем, що суперечить вимогам законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечиш цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Предметом договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.05.2018 № 5571-В-С є нерухоме майно комунальної форми власності, щодо якого обрано незаконний спосіб приватизації, що суперечить інтересам держави та територіальної громади, оскільки спірне майно приватизоване без проведення його конкурсного продажу, що виключає можливість отримати за об'єкт приватизації більше ринкової вартості, адже на аукціон або конкурс такий об'єкт виставляється з початковою вартістю, що дорівнює ринкової та в ході їх проведення ціна продажу може збільшитись.
При цьому, не проведення конкурсного продажу об'єктів суперечить меті, принципам та завданням приватизації щодо максимального наповнення бюджету, зазначеним у законодавстві, зокрема ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного майна», Програмі приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки, затвердженої рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 № 691/17 від 21.06.2017, основною метою приватизації є реалізація права територіальної громади володіти, ефективно користуватися і розпоряджатися на власний розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через спеціально уповноважені органи, підвищення ефективності використання майна, створення конкурентного середовища, залучення інвестицій з метою забезпечення соціально-економічного розвитку міста, а також забезпечення надходження коштів від приватизації до міського бюджету, підтримання та подальший розвиток м. Харкова за рахунок коштів, що надходять від приватизації.
Тоді, як пріоритетами приватизації є зосередження на індивідуальній приватизації, при якій всі етапи та процедури приватизації передбачають врахування індивідуальних особливостей об'єкта та ринків його продажу, досягнення максимальної ефективності приватизації об'єктів, що підлягають приватизації відповідно до Програми, і тих об'єктів, приватизація яких почалася до набрання чинності цієї Програми, забезпечення інформаційної відкритості та прозорості процесу приватизації, забезпечення надходження коштів від приватизації комунального майна у сумі, передбаченій у міському бюджеті на відповідні роки, продаж дрібних і малоліквідних об'єктів нерухомого майна, приватизація об'єктів, подальше перебування у комунальній власності яких є економічно недоцільним.
Враховуючи викладене, су дійшов висновку про те, що спірний правочин порушує інтереси держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_15 , що суперечить вимогам ч. 1 ст. 203, ст. 228 ЦК України.
Крім того, спірний договір купівлі-продажу від 29.05.2018 № 5571-В-С, суперечить ст. 345 Цивільного кодексу України, яка визначає, що приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом, та вищезгаданим нормам спеціального Закону - «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (ч.ч. 1, 3 ст.11, абз.1 ч.1 ст.18-2), в частині недотримання на момент його укладення вимог щодо способу приватизації спірного майна, яке, всупереч вимогам наведеного вище судом нормам закону, було продано шляхом викупу, а не на конкурсних засадах.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені прокурором підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо заяви ІНФОРМАЦІЯ_2 про застосування до спірних правовідносин пропуску позовної даності, яке викладено у відзиві на позовну заяву, суд зазначає про наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ст. 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже, із вищезазначених норм закону убачається, що позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатись до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.
При цьому, норма ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.
За змістом вказаної норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Водночас початок перебігу строку позовної давності для звернення до суду пов'язується як з об'єктивним моментом - наявністю порушення прав особи, так і з суб'єктивним, коли особа, яка звертається до суду, дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
У даному разі, під час звернення з даним позовом до суду, прокурором було зазначено про те, що Новобаварській окружній прокуратурі міста Харкова про існування оскаржуваного рішення ІНФОРМАЦІЯ_16 № 283/16 від 06.07.2016 та про існування спірного договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 05.08.2016 № 5367-В-С стало відомо під час здійснення досудового розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017221080000002 після вилучення ряду приватизаційних справ, що відбулось 06.02.2019, в тому числі щодо приватизації нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_7 на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_17 від 06.02.2019 (справа №639/687/19) в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Проте, сам по собі факт реєстрації певних відомостей у ЄРДР не свідчить про обізнаність прокурора із протиправним характером вибуття спірного майна, розташованого саме за цією адресою, з власності територіальної громади м. Харкова, а лише свідчить про виконання прокурором вимог ст. 214 КПК України щодо невідкладного внесення відомостей до ЄРДР після надходження повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.
Водночас, прокурор дізнався про факт порушення процедури продажу спірних нежитлових приміщень лише після отримання слідчим у кримінальному провадженні №420172201080000002 дозволу на тимчасовий доступ до цих договорів, та вилучення їх копій на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_18 від 06.02.2019 у справі № 639/687/19, у тому числі щодо приватизації спірних приміщень ФО-П ОСОБА_3 .
Прокурором під час звернення з даним позовом до суду було зазначено, що встановити чи додержано передбачену Законом процедуру приватизації у кожному конкретному випадку за кожною окремою адресою можливо лише шляхом безпосереднього вивчення матеріалів кожної приватизаційної справи, зокрема, встановленням наявності в останній звернення з метою надання дозволу на поліпшення, наявності або відсутності дозволу на поліпшення, документального підтвердження наявності проведених поліпшень, оцінка майна, відповідні договори. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснювалося процесуальним керівником - заступником керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_12 . Так, прокурором у позові було вказано, що останнім прийнято рішення про доцільність розголошення матеріалів кримінального провадження лише після отримання ухвали суду, що підтверджується листом від 22.10.2019 № 04-10-21/17, спрямованим на адресу Харківської місцевої прокуратури № 5, з відповідними матеріалами, яка в подальшому на підставі останнього і пред'явила вказаний позов.
Таким чином, за висновками суду, оскільки прокурор не є учасником спірних правовідносин, а зміст оскаржуваного рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 (а саме висновок про проведення відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова шляхом викупу) безпосередньо не свідчить про наявність порушень прав та інтересів територіальної громади, прокурором строк позовної давності пропущено з поважних причин.
Крім того, 30.03.2020 Верховною Радою України прийнято Закон України № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)», який набрав чинності з 02.04.2020.
Відповідно до Закону № 540-ІХ розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на істотні та вагомі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому, судом надано оцінку щодо належності, допустимості, достовірності доказів окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок зазначених доказів у їх сукупності.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню повністю.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, а тому враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідачів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Витребувати у ОСОБА_4 ( АДРЕСА_8 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ) нежитлові приміщення першого поверху № 14-1, 14-1а, 14-1б, 14-2 житлового будинку літ. «Б-2» загальною площею 31,3 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_6 , а ІНФОРМАЦІЯ_19 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) зобов'язати прийняти вказані приміщення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_20 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , банк отримувача: ІНФОРМАЦІЯ_21 , код НОМЕР_4 , рахунок НОМЕР_5 , код класифікації видатків бюджету - 2800) - 620,25 грн. судового збору.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_20 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , банк отримувача: ІНФОРМАЦІЯ_21 , код НОМЕР_4 , рахунок НОМЕР_5 , код класифікації видатків бюджету - 2800) - 620,25 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_20 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , банк отримувача: ІНФОРМАЦІЯ_21 , код НОМЕР_4 , рахунок НОМЕР_5 , код класифікації видатків бюджету - 2800) - 620,25 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_20 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , банк отримувача: ІНФОРМАЦІЯ_21 , код НОМЕР_4 , рахунок НОМЕР_5 , код класифікації видатків бюджету - 2800) - 620,25 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "16" січня 2026 р.
СуддяОСОБА_1