65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"19" січня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1835/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового Меленчук Т.М.
розглянувши заяву Військової академії (м. Одеса) від 15.12.2025р. вх. №ГСОО 2-1964/25 по справі №916/1835/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗТРЕЙДИНГ" (04070, м.Київ, вул. Сагайдачного Петра, будинок 25-Б, приміщення 1; ЄДРПОУ 44544025)
До відповідача: Військової академії (м. Одеса) (65009, Україна, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10; ЄДРПОУ 24983020)
Про стягнення 1248225,36 грн.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Гуцалюк Р.С., самопредставництво
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗТРЕЙДИНГ" звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Військової академії (м. Одеса) про стягнення заборгованість в розмірі 1248225,36 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.06.2025р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗТРЕЙДИНГ" задоволено повністю. Стягнуто з Військової академії (м. Одеса) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗТРЕЙДИНГ" заборгованість в розмірі 1248225 грн. 36 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 14978 грн. 71 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн. 00 коп.
09.07.2025р. було видано наказ про примусове виконання рішення суду.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2025р. апеляційну скаргу Військової академії (м. Одеса) на рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 у справі №916/1835/25 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025 у справі №916/1835/25 залишено без змін.
15.12.2025р. до Господарського суду Одеської області від Військової академії (м.Одеса) надійшла заява вх. №ГСОО 2-1964/25 по справі №916/1835/25 про розстрочення виконання рішення.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від п23.12.2025р. прийнято до розгляду заяву Військової академії (м. Одеса) від 15.12.2025р. вх. №ГСОО 2-1964/25 по справі №916/1835/25 та призначено розгляд заяви на "19" січня 2026 р. о 13:00.
30.12.2025р. до суду позивачем надано заперечення та зазначено суду, що відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість виконання рішення у встановлений строк. Посилання на направлення клопотань до розпорядника коштів не є доказом об'єктивної неможливості виконання рішення. Заява відповідача про відстрочення виконання рішення суду є необґрунтованою та такою, що суперечить принципу обов'язковості судових рішень. Її задоволення призведе до порушення прав позивача та затягування виконання рішення.
08.01.2025р. до суду позивачем надано клопотання про розгляд заяви без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗТРЕЙДИНГ".
В обґрунтування поданої заяви було зазначено суду, що у відповідності до телеграми від 29.09.2023 року №17/22/227 Військовою академією (м. Одеса) на 2024 рік заявлена потреба за кодом 2273 (оплата електроенергії) 32 000 000 грн. та у відповідності до кошторису Військової академії (м. Одеса) на 2024 рік за кодом 2273 на послу постачання електроенергії виділено: загальний фонд - 14201176,00; спеціальний фонд - 1800099,00; разом - 16001275,00.
16.09.2024 року за Вих. 192/17/22/278 на Вих. №2459/6459 від 02.09.2024 року від Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України надано інформацію щодо стану планування та визначення потреби асигнувань. Станом на 01.09.2024 року очікуване споживання у 2024 році складає 3 539 978 кВт що за тарифом 9,2 грн/кВт приблизно дорівнює 32567800 грн.
Військовою академією (м. Одеса) у 2024 році були укладені договори про постачання електроенергії за загальним та спеціальним фондом: - Д/у №1/1 від 22.01.2024 до Дог.№1 від 24.01.2023 на суму 3275490,24 грн з ТОВ "ЕНЕРЖІ-АГЕНТ"; №5 від 07.02.2024 на суму 222480 грн. відшкодування витрат за постачання електроенергії ВСП ОФККТ ОДЕКУ (локація); №13 від 20.02.2024 на суму 1137662,63 грн відшкодування витрат за постачання електроенергії ОНУ Мечникова (локація); №26 від 27.02.2024 на суму за загальним фондом 5038971,8 грн. за спеціальним фондом 1431818,16 грн з ТОВ "ЕНЕРЖІ-АГЕНТ"; №72 від 18.05.2024 на суму 1740197,39 грн з ДП ЗД "Укрінтеренерго" (остання надія); №73 від 20.05.2024 на суму 1006750,69 грн з ДП ЗД "Укрінтеренерго" (остання надія); №100/69 від 06.06.2024 року на суму 2412275,59 грн з Миколаївська електропостачальна компанія» на суму 2 412 275,59 грн. №135 від 07.10.2024 на суму 808004,45 грн з ДП ЗД "Укрінтеренерго" (остання надія); №136 від 07.10.2024 на суму 204072,96 грн з ДП ЗД "Укрінтеренерго" (остання надія); №140 від 19.10.2024 на суму 1462474,93 грн з ДП ЗД "Укрінтеренерго" (остання надія); №20932/3 від 06.11.2024 на суму 30000 грн. з ДТЕК "Одеські електромережі"; №150/2273 від 04.11.2024 року на суму за загальним фондом 12129892,22 за спеціальним фондом 74347,78 грн. з ТОВ "Укргазтрейдинг". На загальну суму 30 974 438,84 грн.
За поясненнями відповідача, з урахуванням внесень змін до державного бюджету на 2025 рік, задля виділення коштів для потреб оборони в тому числі покриття сум на виконання рішень судів, станом на день подання заяви кошти на жаль не надійшли та він вживає ряд вичерпних заходів щодо їх отримання та подальшої виплати (виконання рішення суду) однак з урахуванням законодавчо визначених процедур виділення коштів, а також перерозподілу Міністерством фінансів, а в подальшому зарахування фінансів 3 розпорядникам коштів як академія, кошти відсутні, станом на день подання повторної заяви.
Військова академія є розпорядником коштів третього рівня та фінансується забезпечувальним фінансовим органом, яким є Сухопутні війська Збройних Сил України, тому академією направлено клопотання до Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України на отримання грошових коштів на виконання вказаного рішення суду. Станом на момент подання заяви про відстрочення виконання рішення суду, академія досі не отримала коштів від Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України на вищевказане клопотання.
Відповідно до поданої заяви відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі № 916/1835/25 про стягнення заборгованості - на 120 днів, з моменту винесення ухвали суду.
Суд, розглянувши заяву, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
У свою чергу, частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
З аналізу вказаної норми права вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №910/11949/21.
У зв'язку з тим, що відстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання розстрочення виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої “кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Так, у пункті 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №904/5819/20, від 20.10.2022 у справі №910/3782/21, від 07.07.2021 у справі №916/2620/20, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 18.11.2019 у справі №902/761/18 та від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
Таким чином, обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Судом було надано оцінку наданим заявником доказам у сукупності та визнано їх такими, що підтверджують викладені відповідачем обставини, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку щодо можливості задоволення заяви.
На думку суду, надання відстрочки виконання судового рішення надасть боржнику можливість погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - можливість реального отримання грошових із певним інтервалом у часі.
При цьому, суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість відстрочити виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов'язань, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів.
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви та вважає за необхідне розстрочити виконання рішення суду у даній справі про стягнення з відповідача боргу у розмірі 1248225 грн. 36 коп. на 4 місяці.
Керуючись ст.ст. 331, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Заяву Військової академії (м. Одеса) від 15.12.2025р. вх. №ГСОО 2-1964/25 по справі №916/1835/25 - задовольнити частково.
2.Відстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2025р. про стягнення з Військової академії (м. Одеса) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗТРЕЙДИНГ" заборгованості в розмірі 1248225 грн. 36 коп. у строк до 19.05.2026р.
3.В іншій частині заяви - відмовити.
Повну ухвалу складено 20 січня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили 19 січня 2026 року. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Суддя Д'яченко Тетяна Геннадіївна