20 січня 2026 року Справа № 915/2131/25
м.Миколаїв
Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієва М.В., у справі
за позовом: фізичної особи - підприємця Резніка Богдана Юлійовича,
до відповідача-1: Державної служби України з безпеки на транспорті,
до відповідача-2: Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
про: стягнення з Державного бюджету України грошових коштів у сумі 19000,0 грн,-
Фізична особа - підприємець Резнік Богдан Юлійович звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті та Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просить суд стягнути з Державного бюджету України грошові кошти у сумі 19000,0 грн, з яких: 17000,0 грн - штраф, накладений постановою в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ111788 від 03.10.2024, яка визнана протиправною та скасована рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі №400/10061/24, та стягнутий Інгульським відділом державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №76665817; 1700,0 грн - виконавчий збір; 300,0 грн - мінімальні витрати виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 24.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Оскільки позов є малозначним в розумінні п.1 ч.5 ст.12 ГПК України, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу запропоновано, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України.
Відповідач-1 - Державна служба України з безпеки на транспорті у відзиві заперечує проти вимог позивача посилаючись на наступне:
- у спірному випадку Укртрансбезпека не є набувачем заявлених до стягнення коштів, а відповідно до бюджетного законодавства лише контролює надходження за кодом бюджетної класифікації 21081100 - адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі) (у частині стягнення плати);
- водночас заявлені до стягнення кошти позивачем були перераховані на рахунок відділу державної виконавчої служби, відкритого у Державній казначейській службі України, яка відповідно до бюджетного законодавства контролює надходження за кодом бюджетної класифікації 21081100 - за виконавчими документами, які перебувають/перебували на виконанні та є уповноваженою особою скласти подання про повернення коштів з бюджету на підставі приписів ч.2 ст.45 Бюджетного кодексу України та пунктів 3, 5 Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 з урахуванням змін;
- правовідносини щодо повернення з Державного бюджету України суми сплаченого адміністративного штрафу існують між позивачем (платником) та відділом державної виконавчої служби, а не Укртрансбезпекою. Проте в цих відносинах відсутній правовий спір щодо повернення з Державного бюджету України сплаченої позивачем суми штрафу, оскільки позивач не звертався до органу виконавчої служби із заявою про повернення цих коштів. Більш того, у відповідності до приписів Порядку №787, позивач повинен був звернутися до відповідача, для формування подання до казначейства, а ніяк не ініціювати новий спір. Отже, сплата позивачем до Державного бюджету України штрафу є помилкою, а тому його повернення з Державного бюджету України має відбуватися відповідно до присів ч.2 ст.45 Бюджетного кодексу України та пунктів 3, 5 Порядку №787.
Відповідач-2 - Інгульський ВДВС у місті Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) у відзиві заперечує проти вимог позивача та вважає, що позивачем було обрано невірний спосіб захисту, а саме, питання про повернення коштів позивач повинен вирішувати в порядку адміністративного судочинства шляхом подання заяви про поворот виконання відповідно до ст.265 КАС України, яка розглядається адміністративним судом, у якому знаходиться справа.
Позивачем відповіді на відзиви відповідачів до суду не подано.
Суд вказує, що відповідно до ч.3 ст.12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
У відповідності до ч.3 ст.247 ГПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у даній справі, суд, врахувавши ціну позову, категорію і складність справи, та зважаючи на ту обставину, що зазначена справа належала до малозначних в розумінні Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що справа підлягала розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
У процесі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження суду, зокрема з поданого відповідачем-1 відзиву, стало відомо про наявність додаткових обставин, які підлягають дослідженню та доказуванню, а саме наявність затвердженого Міністерством фінансів України спеціального Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а також необхідність з'ясування обставин звернення позивача до органу примусового виконання судових рішень у такому порядку. Вказане свідчить про те, що обсяг доказів може бути значно більшим, ніж це вбачалося на момент відкриття судом провадження у справі.
Враховуючи наведене, зважаючи на необхідність всебічного дослідження доводів учасників процесу та необхідності з'ясування додаткових обставин, суд вважає за необхідне перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження за власною ініціативою.
Відповідно до ч.6 ст.250 ГПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст.12, 120, 176, 177, 234, 250 ГПК України, суд, -
1. Призначити справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
2. Почати у справі підготовче провадження і призначити підготовче засідання на 24 лютого 2026 року о 13:00.
Засідання відбудеться у приміщенні суду за адресою: м.Миколаїв, вул.Олексія Вадатурського (вул.Фалєєвська), буд.14.
3. Запропонувати позивачу протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду відповіді на відзиви відповідачів.
4. Повідомити сторонам про наявність в Господарському суді Миколаївської області технічної можливості проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ст.197 ГПК України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також у приміщенні суду згідно з ч.ч.6-8 ст.197 ГПК України.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.В.Мавродієва