ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.01.2026Справа № 910/14838/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕ-Трейд»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕР ТІ - ГРУП»
про стягнення 496 522, 20 грн.
Без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕ-Трейд» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕР ТІ - ГРУП» про стягнення 496 522, 20 грн, з яких: основний борг у розмірі 435 362, 75 грн, 3 % річних у розмірі 13 771, 27 грн, інфляційні втрати у розмірі 47 388, 18 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань, які виникли на підставі Договору про виконання робіт від 08.05.2024, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у загальному розмірі 496 522, 20 грн.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
24.12.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити.
29.12.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечив проти доводів відповідача, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
31.12.2025 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач заперечив проти доводів позовної заяви, просив в задоволені позову відмовити.
Враховуючи, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
08.05.2024 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір про виконання робіт № 2024/003-ПР, за яким виконавець, за завданням замовника, зобов'язується виконати наступні роботи: «Виконання робіт з реконструкції автоматизованих систем диспетчерського технологічного управління (АСДТУ) АТ «ПРИКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» на наступних об'єктах: 1.1.1. РП-1 Лисецька СЕЕМ. 1.1.2. РП-2 Лисецька СЕЕМ. 1.1.3. РП-3 Лисецька СЕЕМ. 1.1.4. РП-2 Галицька СЕЕМ. 1.1.5. РП-3 (ЗТП-144) Галицька СЕЕМ. 1.1.6. РП-8 (ЗТП-290) Гальцька СЕЕМ. 1.1.7. РП-50 Городенківська СЕЕМ. 1.1.8. РП-207 Городенківська СЕЕМ. 1.1.9. РП-245 Городенківська СЕЕМ. 1.1.10. РП-395 Городенківська СЕЕМ. 1.1.11. РП-337 Косівська СЕЕМ. 1.1.12. РП-378 Косівська СЕЕМ. 1.1.13. РП-51 Коломийська М СЕЕМ. 1.1.14. РП-67 Коломийська М СЕЕМ. 1.1.15. РП-1 Коломийська Р СЕЕМ. 1.1.16. РП-3 Коломийська Р СЕЕМ. 1.1.17. РП-4 Коломия Р СЕЕМ. 1.1.18. РП-5 Коломийська Р СЕЕМ. 1.1.19. РП-6 Коломийська Р СЕЕМ (надалі -Роботи), а замовник зобов'язується здійснити оплату за надані йому роботи у строки, в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1., 1.2. Договору).
Позивач вказує, що ним було виконано та надано ряд робіт за Договором, що підтверджується належним чином оформленими документами за взаємною згодою сторін у формі довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3, далі - Акт), додатків до зазначених довідок, актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), а також актами вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, підписаними як замовником так і виконавцем, а саме: Акти від 27.09.2024 № 14 на суму 147 782, 64 грн, № 15 на суму 121 956, 54 грн, № 16 на суму 113 298, 36 грн, № 17 на суму 113 298, 36 грн, № 18 на суму 112 830, 30 грн, Акти від 28.10.2024 № 284 на суму 276 698, 88 грн, № 285 на суму 166 845, 36 грн, № 286 на суму 119 063, 88 грн, № 287 на суму 166 302, 06 грн, № 288 на суму 215 328, 96 грн, № 289 на суму 199 056, 66 грн, № 290 на суму 214 358, 10 грн, № 291 на суму 215 097, 48 грн, № 292 на суму 213 004, 08 грн, № 293 на суму 968 544, 42 грн, № 295 на суму 986 760, 66 грн, № 296 на суму 847 967, 58 грн, № 297 на суму 284 836, 74 грн, та № 298 на суму 855 526, 56 грн, всього на загальну суму 6 338 557, 62 грн.
Вказані Акти підписані сторонами без зауважень та скріплені печатками.
Відповідно до п. 3.2. Договору, розрахунки за цим Договором здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10 (десяти) банківських днів від дати підписання сторонами відповідного Акта, але не раніше здійснення сплати AT «ПРИКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО» на користь ТОВ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» грошових коштів за відповідні роботи за відповідними об'єктами.
На виконання умов договору щодо оплати за виконанні роботи позивачем відповідач сплатив позивачу у загальному розмірі 5 903 194, 87 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 09.05.2024 № 248, від 10.05.2024 № 256, від 13.05.2024 № 266, від 15.05.2024 № 269, від 12.06.2024 № 324 та від 12.11.2024 № 593, № 594, № 595, № 596, № 597, № 598, № 599, № 600, № 601.
Позивач вказує, що з урахуванням загальної вартості виконаних робіт у розмірі 6 338 557, 62 грн, непогашеною залишається заборгованість замовника перед виконавцем у розмірі 435 362, 75 грн (6 338 557, 62 грн - 5 903 194, 87 грн). Враховуючи недобросовісну поведінку відповідача, який, станом на дату звернення до суду, не здійснив повного розрахунку за фактично виконані виконавцем роботи за Договором, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За приписами статті 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Частиною 4 ст. 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Згідно ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Господарським судом міста Києва встановлено порушення відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами Договором, а саме щодо повної оплати за виконанні роботи позивачем, які підтверджуються підписаними між сторонами без зауважень Актами приймання виконаних будівельних робіт форми Кб-2в, що вказані вище.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повної оплати за виконанні позивачем роботи згідно умов договору, вимога позивача про стягнення з відповідача 435 362, 75 грн основної заборгованості, визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки саме цей спосіб захисту відновить порушене право позивача.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 13 771, 27 грн 3 % річних за період з 08.11.2024 по 27.11.2025 та 47 388, 18 грн інфляційних втрат з листопада 2024 по жовтень 2025.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов'язань за Договором.
Відповідальність за порушення зобов'язання передбачена статтею 625 ЦК України.
Так, за приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Перевіривши розрахунок позивача по інфляційним втратам та періоди по яким заявлено інфляційне нарахуванням з урахуванням зазначеної практики Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 47 388, 18 грн.
Здійснивши перевірку наданого позивачем математичного розрахунку 3 % річних, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про його неточність, а тому за розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних у розмірі 13 771, 27 грн.
Викладені у відзиві на позов аргументи не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки не спростовують доводів позивача та суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
При цьому суд наголошує, що всі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак, вони не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування доводів позивача.
За таких обставин суд, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача
Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕФ ЕР ТІ-ГРУП» (02094, місто Київ, ВУЛИЦЯ МАГНІТОГОРСЬКА, будинок 1 ЛІТ.В, офіс 406, ідентифікаційний код 36259073) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕ-ТРЕЙД» (02094, місто Київ, вул. Віскозна, будинок 17, корпус 93-Б, офіс 12, ідентифікаційний код 42914855) заборгованість у розмірі 435 362 (чотириста тридцять п'ять тисяч триста шістдесят дві) грн 75 коп., три відсотки річних у розмірі 13 771 (тринадцять тисяч сімсот сімдесят одна) грн 27 коп., інфляційні втрати в розмірі 47 388 (сорок сім тисяч триста вісімдесят вісім) грн 18 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 7447 (сім тисяч чотириста сорок сім) грн 83 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Алєєва