Справа № 304/73/26 Провадження № 1-кп/304/178/2026
19 січня 2026 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026078130000003 від 02 січня 2026 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільшинки Перечинського району Закарпатської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, не одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
ОСОБА_3 учинив умисне легке тілесне ушкодження за наступних обставин.
Так, 26 грудня 2025 року близько 06 години 00 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись за місцем проживання, а саме у кухонній кімнаті, що за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання наслідків, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин після словесного конфлікту, з метою спричинення тілесних ушкоджень, підійшов до своєї співмешканки ОСОБА_4 , взявши в свою праву руку пательню, якою наніс останній два удари по голові в область тім'яної ділянки голови. Оскільки потерпіла ОСОБА_4 своєю лівою рукою намагалась прикрити свою голову, ОСОБА_3 наніс їй ще один удар пательнею по лівій руці, чим вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з домашнім насильством, в результаті чого потерпіла отримала тілесні ушкодження у вигляді набряку м'яких тканин правої тім'яної ділянки волосистої частини голови, синця на шкірних покривах зовнішньої поверхні середньо-нижньої третини лівого передпліччя з захопленням лівого променево-зап'ястного суглобу та тильно-зовнішньої поверхні лівої кисті. Вказані тілесні ушкодження мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів і за цією ознакою згідно з п. 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Тим самим ОСОБА_3 скоїв проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.
Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України, а обвинувачений ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_5 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. Тому суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених судом обставин, та із зазначенням встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.
Оцінивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд уважає доведеною поза розумним сумнівом вину обвинуваченого ОСОБА_3 і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання, згідно з ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України умисне легке тілесне ушкодження є кримінальним проступком.
Суд ураховує дані про особу винного: ОСОБА_3 за місцем проживання охарактеризований з позитивної сторони, так як громадський порядок не порушує, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався. Зауважень про його поведінку з боку сусідів у старостинський округ не було. До жителів села ставиться ввічливо, на диспансерному обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, кримінальне правопорушення вчинив уперше.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
За сукупності наведених обставин, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд ураховує характер вчиненого ним проступку, фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінального проступку, форму вини, обстановку вчинення проступку, особу обвинуваченого, те, що кримінальне правопорушення вчинив уперше, а також його позицію, викладену ним у письмовій заяві, відповідно до якої він просив призначити йому покарання у виді штрафу, те, що він є особою пенсійного віку, що виключає можливість призначення громадських робіт, суд уважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах санкції, за якою кваліфіковано його дії, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання суд не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речовий доказ: пательню, передану на зберігання потерпілій, залишити такій.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Згідно з ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуюча: ОСОБА_1