ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
19 січня 2026 року Справа № 924/801/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Коломис В.В. , суддя Філіпова Т.Л.
секретар судового засідання Кравчук О.В.
за участю представників сторін:
позивача: представник не з'явився
відповідача: представник не з'явився
прокурор Рункевич І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства ''БудКапітал Плюс''
на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухвалене 05.11.2025, повне рішення складено 06.11.2025
у справі № 924/801/25
за позовом керівника окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, м.Хмельницький
до Приватного підприємства ''БудКапітал Плюс'', м.Житомир
про стягнення 407 000,00 грн, з яких 148 000,00 грн пені та 259 000,00 грн штрафу
У серпні 2025 року керівник Окружної прокуратури міста Хмельницького звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах виконавчого комітету Хмельницької міської ради, м. Хмельницький до приватного підприємства ''БудКапітал Плюс'' про стягнення 407 000,00 грн, з яких 148 000,00 грн пені та 259 000,00 грн штрафу.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.11.2024 у справі № 924/801/25 позов задоволено.
26.11.2024, через систему Електронний суд, відповідач Приватне підприємство ''БудКапітал Плюс'', не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в обґрунтування якої скаржник зазначає:
- аналіз статті 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених в статті 4 ЦК України. Втім, більшість законодавчих актів носять комплексний характер, і в них поряд із цивільно-правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у цивільно-правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних нормах;
- натомість, неправильне застосування норм матеріального права полягає у тому, що стаття 61 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, і підлягає обов'язковому застосуванню як норма прямої дії;
- суд помилково визначив, що в діях відповідач мало місце порушення декількох різних зобов'язань перед позивачем, а також двічі застосовували відповідальність одного й того ж самого виду неустойки;
- тому в результаті задоволення позовних вимог він був притягнений двічі до відповідальності одного виду за одне й те саме порушення.
На підставі викладеного скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області по справі № 924/801/25 від 05.11.2025 у повному обсязі та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, стягнути з Хмельницької обласної прокуратури на користь Приватного підприємства "БудКапітал Плюс" судові витрати у вигляді судового збору.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 27.11.2025, для розгляду справи № 924/801/25 визначено колегію суддів у складі: Саврій В.А. головуючий суддя, Миханюк М.В., Коломис В.В.
Листом № 924/801/25/6207/25 від 01.12.2025 матеріали справи було витребувано з Господарського суду Хмельницької області.
10.12.2025 до суду надійшли матеріали справи № 924/801/25.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 апеляційну скаргу Приватного підприємства ''БудКапітал Плюс'' на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.11.2025 у справі № 924/801/25 залишено без руху, запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: надати докази сплати судового збору у розмірі 7 326,00 грн.
23.12.2025 (вх.№ 2267/25) до суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано квитанцію ID 7722-4281-2882-4593 від 22.12.2025 про сплату 7 326,00 грн судового збору.
У зв'язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Саврія В.А. у період з 22.12.2025 по 02.01.2026 включно та судді-члена колегії Миханюк М.В. у період з 22.12.2025 по 25.12.2025 включно здійснено їх заміну у справі № 924/801/25, протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025, яким визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: Крейбух О.Г. головуючий суддя, Коломис В.В., Філіпова Т.Л.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства ''БудКапітал Плюс'' на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.11.2025 у справі № 924/801/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 19.01.2026 о 15:40.
07.01.2026 (вх. № 184/26), через систему Електронний суд, від Окружної прокуратури міста Хмельницького надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін.
В судове засідання 19.01.2026 з'явився прокурор, позивач та відповідач не забезпечили участі своїх уповноважених представників, про дату, час і місце розгляду справи останні повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що ухвалою суду від 26.12.2025 явка представників сторін в судове засідання 19.01.2026 обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників позивача та відповідача, оскільки їх неявка не перешкоджає перегляду справи.
У судовому засіданні 19.01.2026 прокурор надав заперечення щодо апеляційної скарги відповідача з підстав викладених у відзиві.
Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши у судовому засіданні 19.01.2026 прокурора, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд
Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради на веб-порталі уповноваженого органу опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2025-03-07-008598-а щодо закупівлі квадрокоптерів /а.с. 20/.
Вказана закупівля здійснюється в рамках виконання Програми Сил безпеки і оборони України на 2025 рік, затвердженої рішенням 47 сесії Хмельницької міської ради № 5 від 11.12.2024 /а.с. 38-53/.
Зазначеною вище Програмою передбачено сприяння Хмельницької міської ради у забезпеченні потреби військових формувань Сил безпеки і оборони України в засобах, необхідних для боротьби та забезпеченні відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України, підвищення загальної обороноздатності держави. Пріоритетним завданням Програми є організація заходів безпеки в особливий період на період дії воєнного стану в Україні, сприяння обороноздатності держави.
Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій від 12.03.2025 Приватне підприємство ''БудКапітал Плюс'' визнано переможцем закупівлі з остаточною пропозицією 3 700 000,00 грн /а.с. 22/.
17.03.2025 між виконавчим комітетом Хмельницької міської ради (надалі - покупець) та Приватним підприємством ''БудКапітал Плюс'' (надалі - постачальник) укладено договір № 26 (надалі - договір) /а.с. 23-25/, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупця квадрокоптери - вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном, а покупець зобов'язується прийняти товар у постачальника і оплатити його вартість на умовах договору.
Відповідно до п. 1.2 договору, найменування, кількість, ціна за одиницю та інші характеристики товару визначені в специфікації (додаток 1 до договору), який є його невід'ємною частиною.
Ціна договору становить 3 700 000 грн 00 коп. з ПДВ 0 % (п. 3.1 договору).
За змістом п. 4.1 договору постачальник зобов'язується поставити товар у кількості та асортименті, визначеному п. 1.2 договору, але не пізніше 01.04.2025 за адресою: м. Хмельницький.
Відповідно до п. 4.7 договору днем поставки товару та виконання постачальником зобов'язань з передачі товару покупцю вважається день підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної.
Згідно з п. 6.4 договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у даному договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а з прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
Відповідно до п. 9.5 договору строк його дії встановлюється з дати укладення договору та діє до 31.12.2025.
За умовами п. 9.16 договору у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений відтиском їх печаток /а.с. 25/.
Додатком № 1 до договору погоджено поставку квадрокоптерів в кількості 20 шт., вартістю 185 000,00 грн, без ПДВ, за одиницю та загальною вартістю 3 700 000,00 грн без ПДВ /а.с. 25 на звороті/.
05.05.2025 Приватне підприємство ''БудКапітал Плюс'' надіслало виконавчому комітету Хмельницької міської ради лист № 0505-03, яким повідомило про неможливість вчасно поставити квадрокоптери у зв'язку з повідомленням корпоративного партнера про зняття з виробництва старих моделей товару (моделей третього покоління), а також з проханням розірвати договір за взаємною згодою сторін /а.с. 27/.
12.05.2025 між виконавчим комітетом Хмельницької міської ради та Приватним підприємством ''БудКапітал Плюс'' укладено додаткову угоду № 1 до договору № 26 від 17.03.2025, відповідно до якої сторони домовились розірвати договір за згодою сторін у зв'язку з неможливістю постачальником виконати зобов'язання щодо поставки товару, передбаченою п. 4.1 договору.
Вказана додаткова угода підписана сторонами та скріплена відтиском їх печаток /а.с. 26/.
25.06.2025 заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького надіслав виконавчому комітету Хмельницької міської ради запит № 55-1789-25, у якому повідомив результати перевірки додержання стану законності у бюджетній сфері при виконанні договору про закупівлю товару, а також прохання надати інформацію про вжиті заходи щодо нарахування та сплати пені за розірваним договором /а.с. 28-29/.
Листом № 3314-02-26-25 від 01.07.2025 Виконавчий комітет Хмельницької міської ради повідомив заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького про направлення Приватному підприємству "БудКапітал Плюс" претензій від 01.05.2025 /а.с. 31/ та 22.05.2025 /а.с. 32/ щодо стягнення штрафних санкцій, які на момент звернення сплачені не були, при цьому заходів щодо судового захисту не вживалося /а.с. 30/.
08.07.2025 виконувач обов'язків керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького звернувся до Торгово-промислової палати України із запитом про надання інформації щодо звернення протягом березня-травня 2025 року ТОВ ''БудКапітал Плюс'' чи виконавчого комітету Хмельницької міської ради щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) /а.с. 33/.
09.07.2025 Торгово-промислова палата України листом № 1787/05-7.2 повідомила Окружну прокуратуру міста Хмельницького про відсутність відомостей щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) ТОВ ''БудКапітал Плюс'', виконавчого комітету Хмельницької міської ради, як і відсутність звернень зазначених юридичних осіб до Торгово-промислової палати України /а.с. 34/.
Оскільки претензії позивача від 01.05.2025 та 22.05.2025 щодо стягнення штрафних санкцій залишилися без задоволення, прокурор звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою про стягнення з відповідача 407 000,00 грн, з яких 148 000,00 грн пені та 259 000,00 грн штрафу.
05.11.2024 місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення, яким позов задоволено.
Вказане рішення мотивоване неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо поставки товару.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежно здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Наведеним правовим нормам кореспондують відповідні приписи частин 4, 5 статті 53 ГПК України.
Отже прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежно здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).
У першому випадку прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18).
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Отже Хмельницька міська рада є органом місцевого самоврядування, уповноваженим державою на здійснення функцій по раціональному використанню майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності, зокрема, коштів місцевого бюджету.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2025 заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького надіслав виконавчому комітету Хмельницької міської ради запит № 55-1789-25 про вжиті заходи щодо нарахування та сплати пені за розірваним договором /а.с. 28-29/.
01.07.2025 Виконавчий комітет Хмельницької міської ради листом № 3314-02-26-25 повідомив заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького про відсутність здійснення заходів щодо судового захисту /а.с. 30/.
09.07.2025 виконувач обов'язків керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького повідомив виконавчий комітет Хмельницької міської ради про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред'явлення позову до ТОВ ''БудКапітал Плюс'' про стягнення штрафних санкцій /а.с. 34/.
Враховуючи, що станом на 18.08.2025 (день звернення прокурора з позовом) заявлені до стягнення штраф та пеня відповідачем сплачені не були, а також з огляду на відсутність звернення виконавчого комітету Хмельницької міської ради до суду з відповідним позовом у розумний строк, що свідчить про допущення бездіяльності щодо захисту інтересів держави, з таким позовом звернувся прокурор, що відповідає вимогам статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
За наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність звернення прокурора з позовом на захист прав та інтересів держави в особі виконавчому комітету Хмельницької міської ради.
Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується, що спірні правовідносини між сторонами пов'язані із неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки.
Частиною 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
За правилами статей 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Згідно з статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до п. 4.1 договору сторони погодили строк виконання відповідачем обов'язку з поставки товару, а саме не пізніше 01.04.2025 за адресою м. Хмельницький.
При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які докази поставки товару у строк, встановлений договором.
Вказане також підтверджується листом відповідача № 0505-03 від 05.05.2025, яким останній повідомив позивача про неможливість вчасно поставити обумовлений сторонами товар.
Отже, як правильно зазначив місцевий господарський суд, відсутність поставки товару свідчить про невиконання відповідачем зобов'язання у встановлений договором строк, у зв'язку з чим він є боржником, що допустив прострочення його виконання.
Разом з тим 12.05.2025 сторони, шляхом укладення додаткової угоди № 1 до договору № 26 від 17.03.2025 та скориставшись правом, наданим частиною 1 статті 651 ЦК України, домовились розірвати договір за згодою сторін у зв'язку з неможливістю відповідачем виконати зобов'язання щодо поставки товару, передбаченого п. 4.1 договору.
Згідно з статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так судом встановлено, що відповідно до п. 6.4 у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у даному договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а з прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
Застосовуючи статтю 549 ЦК України, колегія суддів зазначає, що висновки Верховного Суду щодо правової природи неустойки та щодо відмінностей між такими видами неустойки (формами відповідальності), як штраф та пеня, викладені, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 922/3578/18 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 922/4400/17, від 31.07.2019 у справі № 910/3692/18, від 18.01.2024 у справі № 916/410/23, від 16.01.2025 у справі № 916/828/24.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.07.2018 у справі № 922/4400/17, неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку.
Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов'язання неустойка є способом його забезпечення, а в разі невиконання зобов'язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов'язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов'язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов'язання (висновки у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 910/3692/18, від 18.01.2024 у справі № 916/410/23, від 16.01.2025 у справі № 916/828/24.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 922/3578/18 погодилася з правовою позицією Верховного Суду України про те, що міра відповідальності, виражена у відсотковому розмірі від суми боргу за поставлений товар за кожен день прострочення, є пенею, оскільки за способом обчислення вона визначається за кожний день прострочення.
Колегія суддів також зауважує, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, оскільки відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає в себе і пеню, і штраф як форми її сплати.
Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17 від 02.04.2019 у справі № 917/194/18, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції відхиляє твердження скаржника про подвійне притягнення відповідача до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, оскільки умови п. 6.4 договору відповідають відповідним, визначеним законом, порядкам нарахування кожного із таких видів неустойки (форм відповідальності) як пеня та штраф.
Отже вимоги позивача про стягнення з відповідача 148 000,00 грн пені та 259 000,00 грн штрафу за неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з поставки товару є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з цим прострочення поставки товару та, відповідно, можливість нарахування пені і штрафу мали місце у період з 02.04.2025 (перший день прострочення) по 11.05.2025 включно (останній день, що передував розірванню договору).
Колегія суддів, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 148 000,00 грн пені та 259 000,00 грн штрафу, помилки не виявила, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені позивачем вимоги у цій частині є такими, що передбачені договором та законом.
Водночас суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржник не навів інших обґрунтованих заперечень щодо висновків суду першої інстанції в цій частині, окрім тих, яким вже було надано належну правову оцінку місцевим господарським судом, з чим суд апеляційної інстанції погоджується.
Відповідно до статей 74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з статтею 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з статтею 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався, як на підставу своїх вимог та заперечень. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.11.2025 у справі № 924/801/25 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємства ''БудКапітал Плюс'' залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 05 листопада 2025 року у справі №924/801/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Справу № 924/801/25 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повну постанову складено "20" січня 2026 р.
Головуючий суддя Крейбух О.Г.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Філіпова Т.Л.