Справа № 646/1366/25
№ провадження 1-кп/646/445/2026
19 січня 2026 року м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221100000015 від 04.01.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Слатіно Дергачівського району Харківської області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, розлученого, не працевлаштований, зареєстрований та фактично мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,-
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 у період воєнного стану, будучи обізнаним про Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, вчинив умисні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна.
Так, в період з 22.10.2024 по 20.12.2024, більш точний час в ході досудового розслідування, так і під час судового засідання не встановлено, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов до під?їзду №1 будинку АДРЕСА_2 , де за допомогою ключів, які мав при собі, відчинив двері до підвального приміщення, та проникнувши всередину, викрав належні потерпілому ОСОБА_6 ланцюгову бензопилу зеленого кольору Foresta FA-40S, 2.4 W s/n: 2TMO 52 016-01738, вартістю 2600 грн. згідно висновку судової товарознавчої експертизи №158 від 09.01.2025 та ланцюгову бензопилу зеленого кольору Foresta FA 45LX 2400W вартістю 2600 грн. згідно висновку судової товарознавчої експертизи №158 від 09.01.2025.
Заволодівши викраденим майном ОСОБА_3 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 5200 грн.
Своїми діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.185 КК України, таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), поєднана із проникненням до сховища, вчинена в умовах воєнного стану.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення-злочину при обставинах, вказаних в обвинувальному акті визнав повністю про те, що приблизно 22.10.2024 по 20.12.2024 зайшов до під'їзду № 1 будинку № 4А по вул. Сосюри в сел. Куп'янськ -Вузловий, відкрив двері за допомогою ключа та зайшов до підвального приміщення, звідки викрав дві ланцюгові бензопили зеленого кольору Foresta FA -40S, Foresta FA -45LX. У вчиненому щиро розкаявся, осудив свою поведінку, прохав застосувати до нього ст. 75 КК України. Не заперечував проти розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України і йому відомі наслідки застосування положень цієї статті.
Показання обвинуваченого не викликають сумніву у правильності розуміння змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку свого підзахисного та просив призначити покарання з застосуванням ст. 75 КК України, враховуючи ,що ОСОБА_3 вперше притягається до кримінальної відповідальності, визнання ним повністю своєї вини, щире каяття та відсутність обставин, щообтяжують покарання .
Потерпілий ОСОБА_6 по мірі покарання для обвинуваченого покладався на розсуд суду, цивільний позов подавати не має наміру, у зв'язку з відсутністю претензій матеріального та морального характеру, просив розглянути справу без його участі, подавши до суду відповідну заяву.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 винним себе визнав повністю і не оспорює викладені в обвинувальному акті обставини скоєного кримінального правопорушення, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів по кримінальному провадженню, немає сумніву в добровільності та істинності його позиції, суд, за згодою учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих з обставин по справі, які ніким не оспорюються, обмежившись показаннями обвинуваченого і дослідженням матеріалів кримінального провадження в частині даних, що характеризують його як особу та процесуальних витрат. Роз'яснивши учасникам судового розгляду застосування та наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України.
Крім визнання обвинуваченим своєї провини у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст.185 КК України, його показання відповідають фактичним обставинам та пред'явленому йому обвинуваченню, ці фактичні обставини учасниками кримінального провадження не оспорюються.
Суд вважає доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення за ч. 4 ст.185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням до сховища, вчинена в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що впливають на його покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України вчинене діяння відноситься до тяжкого кримінального правопорушення.
Обставинами, що пом'якшує покарання в силу ст. 66 КК України, є щире каяття, визнання вини.
Обставин, що обтяжують покарання, в силу ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Дослідженням даних про особу встановлено наступне, ОСОБА_3 з середньо-технічною освітою, розлучений, не працевлаштований, має постійне місце реєстрації , у КНП «КТМО» у лікаря-нарколога та лікаря - психіатра на обліку не перебуває, за медичною допомогою не звертався, раніше не судимий.
Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, фактичні обставини його вчинення та наслідки, характер діяння, форму й ступінь вини, також мотивацію вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого. При цьому, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, а також, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до скоєного, тобто необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання, суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини його вчинення та ненастання тяжких наслідків, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку про можливість призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції частини відповідної статті Особливої частини КК України.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Водночас, враховуючи викладене вище, визнання вини обвинуваченим, його щире каяття, а також те, що обвинувачений вперше вчинив кримінальне правопорушення, позицію потерпілого, який не наполягав на суворій мірі покарання, та не має до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру, у зв'язку з поверненням йому викраденого майна, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 положення ст. 75 КК України, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. п. 1. 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Крім того, ч. 3 ст. 76 КК України, передбачено право суду покласти додаткові обов'язки на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст.76 КК України, на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 76 КК України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання.
Так, з урахуванням викладених норм права, суд вважає необхідним додатково покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, що передбачено п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченого в ході досудового розслідування не обирався.
Суд, відповідно до вимог ч. 2 ст.124 КПК України стягує на користь держави витрати на залучення експерта за проведення судової експертизи.
Відповідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду міста Харкова від 07.01.2025 підлягає скасуванню.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженню не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349 ч. 3, 368, 370, 373-376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти ) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в 3 (три) роки.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не застосовувати.
Арешт тимчасово вилученого майна, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду міста Харкова від 07.01.2025 - скасувати.
Речові докази: ланцюгова бензопила зеленого кольору Foresta FA-40S, 2.4 W s/n: 2TMO 52 016-01738, ланцюгову бензопилу зеленого кольору Foresta FA 45LX 2400W, які вилучено 03.01.2025 в ході проведення огляду підвального приміщення в багатоповерховому будинку за адресою: АДРЕСА_2 . - після набрання вироком законної сили повернути потерпілому ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід Держави витрати, пов'язані з залученням експерта Національного наукового центру « Інститут судових експертиз ім. Засл. проф М.С. Бокаріуса» за проведення судової товарознавчої експертизи від 09.01.2025 за № 158 у розмірі 3029,12 грн.
Прокурору та обвинуваченому копію вироку вручити негайно після його проголошення, учасникам судового провадження, які не були присутні під час проголошення вироку суду - направити його копію.
Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Основ'янський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано не доцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. В іншому разі вирок набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційного суду, якщо його не буде скасовано.
Головуючий: ОСОБА_1