Справа № 302/73/26
Провадження № 1-кп/302/64/26
20.01.2026селище Міжгір'я Закарпатської області
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого, судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду за відсутністю учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 15.01.2026 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026078110000007 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Присліп, Міжгірського району Закарпатської області, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
14.01.2026, біля 22.00 години, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись вдома по місцю проживання в будинку АДРЕСА_1 , затіяв сварку із своїм братом ОСОБА_4 , в ході якої, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх можливі суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи на меті заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс два удари кулаком правої руки в область обличчя та голови ОСОБА_4 .
У результаті своїх протиправних дій, ОСОБА_3 , згідно з висновком судового-медичного експерта № 8-м від 16.01.2026 року, спричинив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4 , у вигляді набряку м'яких тканин у лівій скроневій ділянці та садна на шкірних покривах чола зліва.
Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути стиснуті пальці в кулак сторонньої особи. Розладу здоров'я за собою не потягли і по цій ознаці кваліфікуються, як легкі, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я.
По давності вкладаються в час події, яка мала місце 14.01.2026 року. Малоймовірно, що дані тілесні ушкодження могли виникнути від падіння з висоти власного зросту, а є наслідками локальних ударів.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений частиною 1 статті 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Частинами другою та третьою статті 381 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акту прокурором додана заява обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, у відповідності до положень статті 302 КПК України, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження.
В свою чергу потерпілий ОСОБА_4 , відповідно до письмової заяви, також згоден із розглядом обвинувального акта в спрощеному порядку.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження. Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, його заяву за змістом якої він не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, заяву потерпілого ОСОБА_4 , якою він надає згоду щодо розгляду обвинувального акта в спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів у добровільності такої позиції обвинуваченого та потерпілого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
У відповідності до частини 4 статті 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 у поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку та кваліфікує дії обвинуваченого за частиною 1 статті 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
За змістом частин першої та другої статті 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог статті 65 КК України:
--- суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання (частина 1);
--- особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень (частина 2).
За частиною 1 статті 125 КК України передбачене покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку та його наслідки, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, уперше притягується до кримінальної відповідальності, не одружений, не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також обставини, що впливають на призначення покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до статті 66 КК України, суд визнає щире каяття, про що свідчить повне визнання вини, а також активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставинами, що обтяжують покарання відповідно до статті 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння, а також вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , сукупності встановлених у кримінальному провадженні обставин, тяжкості вчиненого ним кримінального проступку та його наслідків, наявності обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також дотримуючись принципів об'єктивності та неупередженості судового розгляду, суд доходить висновку, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень є покарання у виді громадських робіт у межах строку, визначеного санкцією частини першої статті 125 КК України.
На переконання суду, призначення менш суворого виду покарання, зокрема штрафу, не забезпечить досягнення мети покарання та буде недостатнім для виправлення ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Характер і спосіб учинення кримінального правопорушення, пов'язані із застосуванням фізичного насильства у сфері сімейних відносин, зумовлюють необхідність призначення такого виду покарання, який матиме реальний виховний та соціально корисний вплив на особу винного і не зводитиметься виключно до майнових заходів відповідальності.
Крім того, обвинувачений офіційно не працевлаштований, відомості про наявність у нього стабільних законних джерел доходу відсутні. Водночас він є працездатною особою та не має захворювань, що перешкоджали б виконанню громадських робіт, у зв'язку з чим покарання у виді штрафу може бути утрудненим у частині його реального виконання.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Керуючись статтями 100, 368, 369-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1