Виноградівський районний суд Закарпатської області
_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/5610/25
19.01.2026 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Онисько С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що з 17 вересня 2013 року позивачка перебуває у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . Шлюб укладений 17 вересня 2013 року у виконкомі Великоком'ятівської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області, про що зроблено актовий запис № 22 та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 17.09.2013 року. Від шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Більше трьох років відносини з відповідачем розладились і вони припинили шлюбні відносини. Позивачка зазначає, що з боку відповідача має місце неприпустима поведінка: насильство, сексуальні домагання, викрадення належного позивачці майна, приклад аморальної поведінки щодо дітей. Шлюбні відносини припинені і відновленню не підлягають. У зв'язку з цим позивачка звернулася до суду з даним позовом та просить суд шлюб розірвати, відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 », судові витрати покласти на відповідача.
Представник відповідача ОСОБА_6 в інтересах відповідача ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує обставини, наведені позивачкою як причини розладу шлюбних стосунків. Події, наведені позивачкою не існували, інформація не відповідає дійсності, доказів позивачка не має і не посилалася на жодні докази існування таких подій у позовній заяві. Позивачка допустила грубе зловживання процесуальним правом, зазначивши у позовній заяві неіснуючі події, які вкрай негативно характеризують відповідача, а найгірше - стосуються відносин між відповідачем та їхніми дітьми. Тому відповідач просить суд за результатами судового розгляду справи визнати недоведеними обставини, на які позивачка послалася як на пояснення причин розладу шлюбних відносин; визнати зловживанням процесуальними правами зазначення позивачкою у позовній заяві обставин, заздалегідь знаючи, що такі не існували; наголосити позивачці на неприпустимість зловживання процесуальними правами. Відповідач підтверджує ту обставину, що шлюбні відносини між ним та позивачкою припинено з листопада 2025 року. Причиною припинення шлюбу є та, що позивачка вже не хоче проживати з відповідачем разом у шлюбі. Вони не змогли побудувати нормальні подружні стосунки, мають різні погляди на сімейне життя, не сходилися характерами. Відповідач стверджує, що стосунки між ними зіпсувалися також через поведінку позивачки. З огляду на категоричність рішення позивачки, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу та за результатами судового розгляду справи просить визнати недоведеними обставини, на які позивачка послалася як на пояснення причин розладу шлюбних відносин: «насильство, сексуальні домагання, викрадення належного їй майна, приклад аморальної поведінки щодо дітей»; відповідач просить розглядати справу без його участі, не заперечує проти розірвання шлюбу.
Сторони будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Представник відповідача ОСОБА_6 подала до суду про розгляд справи у відсутність сторони відповідача, проти розірвання шлюбу відповідач не заперечує.
У відповідності до порядку, встановленого ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи без сторін на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 17 вересня 2013 року у виконкомі Великоком'ятівської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області за актовим записом № 22, про що видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 17.09.2013 року.
Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Наведені позивачкою в позовній заяві причини для розірвання шлюбу, свого підтвердження в ході судового розгляду не знайшли.
Натомість суд встановив, що причиною розірвання шлюбу стали різні характери та погляди на сімейне життя, у зв'язку з чим між сторонами припинено шлюбно-сімейні відносини з листопада 2025 року.
Сторони проживають окремо, діти знаходяться при матері.
Шлюб сторін носить формальний характер.
Суд констатує, що правовідносини, яким відповідають встановлені фактичні обставини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України.
Відповідно до вимог ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розлучення, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя сторін.
У відповідності до ст.51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносини, примушування до їх збереження, є порушенням прав жінки, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч.3, 4 ст.56 СК України).
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги наявність у сторін неповнолітніх дітей та обставини життя подружжя, з врахуванням того, що подальше збереження шлюбу між сторонами є недоцільним, оскільки у період з часу звернення позивачки до суду та до розгляду справи у суді наміри позивачки розірвати шлюб не змінилися, суд встановив справжнє прагнення позивачки до розірвання шлюбу, відповідач на розірвання шлюбу згідний, а відтак суд приходить до переконання, що розірвання шлюбу не суперечить інтересам сторін і їх неповнолітніх дітей, після цього не будуть порушені їх особисті та майнові права, у зв'язку із чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Крім цього, відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка бажає після розірвання шлюбу відновити своє шлюбне прізвище, а тому суд прийшов до переконання, що необхідно відновити позивачці її дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка сплатила 1211,20 грн судового збору, а відтак, з урахуванням вищенаведеного понесені позивачкою судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 18, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд, -
Позовні вимоги задоволити.
Шлюб, укладений 17 вересня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований у виконкомі Великоком'ятівської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області за актовим записом № 22 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 1211,20 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийЛевко Т. Ю.