Справа № 541/4542/25
Номер провадження 2-а/541/2/2026
іменем України
12 січня 2026 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Морозовської О.А.,
за участю секретаря судового засідання Калініченко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Свій позов мотивував тим, що 20 червня 2025 року відповідач в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 виніс відносно позивача постанову № 433 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою наклав на позивача штраф в сумі 17000 грн. Позивач вважає, що дана постанова є незаконною. Позивач стверджує, що не допускав порушення, за яке передбачено відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тому що позивач раніше перебував і по цей час перебуває на військовому обліку та має відстрочку від мобілізації по п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що підтверджує військово-обліковим документом «Резерв+», де зазначено, що станом на 02 червня 2025 року дані уточнено вчасно. Це електронна система відповідача, якому повинно було бути відомо про особисті, військово-облікові відомості позивача. 13 червня 2025 року позивач перебував в установі у відповідача, так як стався збій в електронній системі і при наявній відстрочці та перевірених і наявних даних позивача, з'явився в «Резер+» статус «перебуває в розшуку», в зв'язку з чим позивач і з'явився. В цей день було все перевірено і усунуто вказаний недолік. Більше ніяких документів, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього не складалося. А якщо і складався, то позивач не ознайомлювався з ним і не підписував його. Позивач стверджує, що повістки про виклик до відповідача він не підписував, членам його сім'ї також невідомі обставини надсилання на його адресу реєстраційного обліку повістки про виклик до відповідача. За саму спірну постанову позивачу взагалі нічого невідомо, так як 13 червня 2025 року позивачу відповідач не повідомляв ні усно ні письмово про розгляд справи про адміністративне правопорушення 20 червня 2025 року і не викликав позивача на зазначену дату. Позивач дізнався про спірну постанову аж 17 листопада 2025 року від Миргородської державної виконавчої служби, коли отримав постанову про відкриття виконавчого провадження № 79529792 від 07 листопада 2025 року.З самого початку притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідачі допустили ряд грубих процесуальних і матеріальних порушень чинного спеціального законодавства України, а саме: позивач не був присутній по цій справі при складенні протоколу про адміністративне правопорушення. Відтак, позивач не знав в чому його звинувачують, не давав своїх пояснень, заперечень, доказів, не зміг скористатися професійною правничою допомогою адвоката і не підписувався в протоколі. При цьому позивач заявляє, що відповідачі навіть не склали акту про його відсутність чи відмову від пояснень. Хоча у ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач регулярно буває по оновленню своїх військово-облікових даних в справах відстрочки від мобілізації в спростування незаконного мого обвинувачення. Позивача не викликали письмово повістками чи іншими повідомленнями в електронному виді системи «Дії». Позивач зазначає, що його офіційно і належним чином не викликали до відповідачів для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про що також відсутні будь які докази вчинення процесуальних дій з боку відповідачів. Виходячи з цього, позивач не знав про дату, час і місце розгляд даної справи про притягнення його до адміністративної відповідальності. Наслідком чого, справа була розглянута без позивача, а при умові його участі, позивач міг би всі обставини його обвинувачення спростувати і надати докази своєї правоти. Таким чином, позивач був позбавлений своїх процесуальних прав приймати участь у розгляді справи, йому не роз'яснювали ніяких прав та обов'язків, що передбачено ст. 268 КУпАП. Тому позивач не міг заявити клопотання, подати докази, запросити адвоката чи вимагати безкоштовної професійної правничої допомоги, залучити свідків, витребувати медичні документи та військово-облікові документи. На підставі викладеного позивач просить визнати незаконною постанову № 433 по справі про адміністративне правопорушення від 20 червня 2025 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн по справі про адміністративне правопорушення по ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, скасувати її та стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір 605,60 грн.
Ухвалою суду від 26 листопада 2025 року поновлено позивачу строк для подачі адміністративного позову та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Також, ухвалою суду від 26 листопада 2025 року витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 справу про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та його військово-облікові дані, як військовозобов'язаного з відомостями про відстрочку від мобілізації.
24 грудня 2025 року на виконання ухвали суду від 26 листопада 2025 року від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшли копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 17-23).
Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглянути справу у його відсутність.
Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (частина третя статті 268 КАС України). Враховуючи зазначене, суд розглянув справу без участі позивача та відповідачів.
Дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено наступні обставини.
Позивач ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що визнається сторонами (а.с. 7).
13 червня 2025 року уповноважена посадова особа старший офіцер мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 , майор ОСОБА_3 склав протокол № 433 про адміністративне правопорушення про те, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, оскільки 13.06.2025 року 09 год 00 хв до ІНФОРМАЦІЯ_3 , дільничний офіцер поліції ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 на підставі статті 259 КУпАП з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення в разі не можливості скласти його на місці вчинення правопорушення, доставлено ОСОБА_1 , який не прибув за викликом (повісткою) до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 01.06.2025. Оповіщений шляхом надсилання рекомендованого поштового відправлення з описом вкладення та повідомленим про вручення повістки про виклик, сформований за допомогою АІТС «Оберіг». Відповідно «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» військовозобов'язаний оповіщений належним чином. Не виконав вимоги абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 5, 20).
У протоколі № 433 про адміністративне правопорушення від 13 червня 2025 року зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та права та обов'язки , передбачені ст. 268 КУпАП, що засвідчено особистим підписом ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення.
У протоколі повідомлено ОСОБА_1 , що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 20 червня 2025 року о 14 год 00 хв в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_1 , що засвідчено особистим підписом ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення.
Позивач отримав другий примірник протоколу та підписав протокол № 433 про адміністративне правопорушення від 13 червня 2025 року, надав письмові пояснення, які зазначив у протоколі. Позивач пояснив, що про направлення на його ім'я повістки не знав, постійно проживає за задекларованим місцем проживання, крім того, самостійно прибув 02.06.2025 року та оформив відстрочку у зв'язку з загибеллю близького родича. Мети ухилятися від військового обліку не мав, правил військового обліку не порушував (а.с. 20).
20 червня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, виніс постанову № 433 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в якій установив, що позивач скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП. У постанові № 433 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 20 червня 2025 року суть адміністративного правопорушення викладено як: «13.06.2025 року о 09 год 00 хв до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 доставлено дільничним офіцером громади ОСОБА_1 . У ході перевірки встановлено, що засобами АТ «Укрпошта» була направлена рекомендованим листом повістка № 3504501 на 01.06.2025 для уточнення даних проте згідно довідки про причини повернення/досилання ОСОБА_1 відсутній за вказаною адресою. На вказаний час у повістці ОСОБА_1 не з'явився та про причини неявки не повідомив. Даними діями порушив вимоги частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Права та обов'язки громадянину роз'яснено в повному обсязі. Свою провину не визнав». Постановою № 433 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 20 червня 2025 року на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн (а.с. 19).
Станом на момент розгляду справи в суді позивач має відстрочку дійсну до 02.02.2026 (а.с. 7).
Спір виник між позивачем та відповідачем щодо законності накладеного адміністративного стягнення за неявку за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Щодо складу адміністративного правопорушення.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Для кваліфікації діяння як адміністративного правопорушення необхідна сукупність чотирьох елементів його складу: об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Види правопорушень та процедура притягнення до адміністративної відповідальності визначені в Особливій частині Кодексу.
Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Частина 3 ст. 210-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період у виді накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.
У відповідності до абз 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У відповідності до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Позивачу ОСОБА_1 засобами АТ «Укрпошта» була направлена на адресу йо зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення повістка № 3504501 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 14 год 00 хв. 01.06.2025 року для уточнення даних, проте згідно довідки про причини повернення/досилання ОСОБА_1 відсутній за вказаною адресою. На вказаний час у повістці ОСОБА_1 не з'явився та про причини неявки не повідомив. Даними діями порушив вимоги частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Наявність складу адміністративного правопорушення підтверджується такими елементами.
Позивач як громадянин України, військовозобов'язаний є суб'єктом цього правопорушення.
Об'єктом правопорушення є встановлені правила військового обліку в особливий період.
Об'єктивна сторона правопорушення: позивач ОСОБА_1 не з'явився за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за що відповідальність передбачена частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Суб'єктивна сторона правопорушення: позивач не передбачав можливості настання шкідливих наслідків за те, що не з'явився за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, хоч повинен був і міг їх передбачити, що підтверджує наявність вини у формі необережності.
На підставі наведених фактів, склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, є доведеним.
На підставі вищезазначеного, судом встановлено, що в діях позивача є порушення вимог частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та наявні підстави притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Відтак, постанова № 433 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 20 червня 2025 року стосовно ОСОБА_1 є законною, обґрунтованою та винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_2 на підставі, у межах своїх повноважень з дотриманням вимог ст. 280, ст. 283 КУпАП, а тому постанову необхідно залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
Керуючись ст. 9, 90, 139, 243-246; 255, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідачі: ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса знаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , службова адреса: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складено 16 січня 2026 року.
Суддя: О. А. Морозовська