єдиний унікальний номер справи 531/30/26
номер провадження 1-кп/531/76/26
19 січня 2026 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду клопотання прокурора Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022052100001705 від 01 листопада 2022 року, про звільнення від кримінальної відповідальності:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Вовковинці Деражнянського району Хмельницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, не депутата, раніше не судимого, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, -
В провадження Карлівського районного суду Полтавської області надійшло клопотання прокурора по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022052100001705 від 01 листопада 2022 року, про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
У клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, а саме дезертирство, тобто самовільне залишення місця несення служби з метою ухилення від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану, за наступних обставин.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відведення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24 лютого 2022 року Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, затверджений Законом №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану.
Досудовим розслідуванням встановлено, що старший солдат ОСОБА_4 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №32-РС від 05 травня 2022 року, призначений на посаду стрільця 1-ї стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_3 та поставлений на всі види забезпечення.
Відповідно до приписів ст. ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на момент вчинення злочину, старший солдат ОСОБА_4 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують старшого солдата ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-ХІV (зі змінами), ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №551-ХІV, старший солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно вимог ст. ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період старший солдат ОСОБА_4 , проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , у порушення вимог ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він являється військовослужбовцем військової служби і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , не маючи на те поважних причин, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та за метою тимчасово незаконно ухилитися від її проходження, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України. 09 жовтня 2022 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, Самовільно залишив місце тимчасового розташування підрозділу військової частини НОМЕР_3 у АДРЕСА_2 та у подальшому проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов'язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового правопорядку з приводу свої протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього до моменту самостійного звернення 14 жовтня 2025 року до військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України та зарахування до списків вказаної частини, чим і припинив вчинення кримінального правопорушення.
У клопотанні також зазначено, що підозрюваний ОСОБА_4 добровільно звернувся із клопотанням до слідчого про намір повернутися для продовження проходження військової служби. При цьому, із військової частини НОМЕР_4 отримано письмову згоду на продовження військової служби ОСОБА_4 .
Також, до клопотання прокурора долучена письмова згода ОСОБА_4 на звільнення від кримінальної відповідальності в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022052100001705 від 01 листопада 2022 року.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримав подане до суду клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та просив його задовольнити.
У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора та просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності, зазначивши, що розуміє суть підозри та підставу звільнення від кримінальної відповідальності.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників провадження, роз'яснивши наслідки закриття провадження за вказаних обставин, суд дійшов наступного висновку.
07 вересня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану».
Так, ч. 5 ст. 401 КК України встановлено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. ст. 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 286 КПК України передбачено, що у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
У підготовчому судовому засіданні підозрюваному ОСОБА_4 було роз'яснено суть підозри, підставу звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Судом встановлено, що підозрюваний цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 401 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і надав згоду на його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Окрім того, з наданих прокурором матеріалів, вбачається, що ОСОБА_4 раніше за ст. ст. 407, 408 КК України під час дії воєнного стану до кримінальної відповідальності не притягувався, при цьому добровільно звернувся із клопотання до слідчого про його бажання повернутися для проходження військової служби, та про звільнення від кримінальної відповідальності.
Також, суд враховує письмову згоду від 17 грудня 2025 №10/09/12-2077-2025 т.в.о. командира військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України на продовження проходження військової служби у військовій частина НОМЕР_4 Національної гвардії України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Частиною 3 ст. 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 284 КПК України, зокрема, у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
У зв'язку із викладеним, враховуючи що підозрюваний ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності за ст. ст. 407, 408 КК України під час дії воєнного стану не притягувався, виявив бажання продовжити проходити військову службу, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, підозрюваний ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 408 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закриттю.
В зв'язку з тим, що відносно ОСОБА_4 на досудовому слідстві запобіжний захід не обирався, враховуючи особу підозрюваного, суд вважає за недоцільне обирати відносно нього міру запобіжного заходу.
Речові докази та процесуальні витрати у вказаному кримінальному провадженні відсутні.
Матеріальна шкода кримінальним правопорушення не завдана, потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 401 КК України, ст. ст. 284, 285, 286, 288, 314, 369, 371 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022052100001705 від 01 листопада 2022 року, - закрити.
Зобов'язати командування військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України після набрання ухвали законної сили невідкладно забезпечити призначення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військову службу у військовій частині НОМЕР_4 Національної гвардії України.
Зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України для проходження військової служби.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення або безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Карлівський районний суд.
Суддя